Анотація до роботи:

Корякіна Є.В. Колоїдно-хімічні закономірності метаморфізму шаруватих силікатів та карбонатів під впливом техногенних факторів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.11 – колоїдна хімія. – Інститут біоколоїдної хімії
ім. Ф.Д. Овчаренка НАН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню колоїдно-хімічних закономірностей метаморфізму шаруватих силікатів та карбонатів під впливом техногенних факторів в системах типу “атмосфера – водойма – дно водойми”. Виявлено основні техногенні фактори, які впливають на динаміку та напрямок розвитку метаморфізму глинисто-карбонатних дисперсій у відкритих дисипативних екосистемах.

Вивчено основні закономірності структурної самоорганізації в концентрованих глинисто-карбонатних дисперсіях під впливом “кислих” газів атмосфери та кислих металургійних шлаків в умовах їх контактування з мінералізованою водою.

Встановлено, що у системах типу “атмосфера – водойма – дно водойми” вирішальна роль в ініціюванні метаморфізму глинисто-карбонатних порід належить міжфазним колоїдно-хімічним взаємодіям, що протікають на межі розділу “тверда фаза/рідина”.

Запропоновано уточнену колоїдно-хімічну модель взаємодій силікатно-карбонатних дисперсій з мінералізованою водою та “кислими” газами атмосфери.

Досліджено основні хімічні та колоїдно-хімічні закономірності взаємодії силікатів та металургійних шлаків при концентруванні, згущенні та наступному твердінні або метаморфічному перетворенню дисперсій на їх основі.

Встановлені та використані для розробки технології кольматації дна водойми шахтних вод шляхи управління фізико-хімічними властивостями мінеральних твердіючих дисперсій на основі алюмосилікатів шлаків.

1. Виконано теоретичний аналіз та експериментальні дослідження, спрямовані на вирішення актуальної наукової задачі щодо визначення колоїдно-хімічних закономірностей метаморфізму шаруватих силікатів та карбонатів під впливом техногенних факторів, які можуть бути використані для розробки ефективних методів управління техногенним метаморфізмом.

2. Встановлено, що у відкритих дисипативних системах відбувається за рахунок атмосфери хімічне вилуговування карбонатів із структури силікатно-карбонатних дисперсій з одночасним диспергуванням глинистих утворень за механізмом нанохімічної переконденсації за участю в ультрамікропорах, руйнування їх структури та видалення ультрадисперсних частинок, що утворилися, за межі системи.

3. Розроблена колоїдно-хімічна модель взаємодій в мінералізованій воді силікатно-карбонатних дисперсій з “кислими” газами атмосфери, експериментальна перевірка якої дозволила встановити, що процеси техногенного метаморфізму лімітуються міжфазними колоїдно-хімічними взаємодіями на межі розділу рідина – газ та тверде – рідина.

4. Виконані кількісні розрахунки в системі “газ – рідина – дисперсні силікати та карбонати” теоретично ймовірних руйнувань дна та огороджувальної дамби ставка-накопичувача мінералізованої шахтної води, викликані метаморфізмом глинисто-карбонатних порід, що підстилають дно водойм, які були підтверджені (в межах допустимої похибки) вимірами на реальному об’єкті. Основні положення запропонованої моделі підтверджені реологічними дослідженнями пластифікованих глинисто-карбонатних дисперсій.

5. Встановлено основні закономірності взаємодії силікатів та металургійних шлаків при концентруванні, згущенні та наступному твердінні або метаморфічному перетворенню дисперсій на їх основі. Визначено роль коливних стрибкоподібних процесів при міжфазних взаємодіях дисперсій силікатів, карбонатів та шлаків в мінералізованій воді в умовах існування, виникнення та трансформуванні нових фазових утворень.

6. На основі отриманих експериментальних даних розвинуто уявлення про хімічні та колоїдно-хімічні взаємодії в концентрованих лужних дисперсіях на основі природних та техногенних алюмосилікатів та в’яжучих матеріалів, проаналізовано основні фактори, які відповідають за процес твердіння таких дисперсій. В рамках сформульованих положень проаналізовано можливість інтенсифікації або затухання метаморфізму карбонатів та шаруватих силікатів під впливом металургійних шлаків.

7. Сформульовано основні наукові підходи до розробки рецептур кольматуючих сумішей з використанням силікатно-карбонатних порід та металургійних шлаків, які пройшли випробування з позитивним результатом на реальному об’єкті.

Публікації автора:

1. Губин Г.Г., Губина В.Г., Корякина Е.В. Экспериментальное моделирование электроосмотического уплотнения придонного слоя шламов в хвостохранилищах // Разработка рудных месторождений. – 2000. – Вып. 73. –
С. 68-71. (Проведення експерименту, участь в розробці методики визначення коефіцієнту та швидкості фільтрації, обговоренні результатів та написання статті);

2. Ковзун И.Г., Проценко И.Т., Корякина Е.В. Взаимодействие минерализованных шахтных вод с глинисто-карбонатными породами // Химия и технология воды. – 2002. – Т. 24. – № 5. – С. 492-502. (Проведення експерименту, участь в обговоренні результатів та написанні статті);

3. Ковзун И.Г., Перцов Н.В., Проценко И.Т. , Корякина Е.В. Динамика и механизмы изменений перколяционных свойств дисперсных структур в основаниях водоемов // Коллоидный журнал. – 2003. – Т. 65. – № 3. – С. 360-367. (Постановка та проведення експериментальної роботи, участь в проведенні теоретичних розрахунків, обговоренні результатів та написанні статті);

4. Ковзун И.Г., Корякина Е.В., Проценко И.Т., Перцов Н.В. Коллоидно-химические процессы в твердеющих щелочных композициях на основе алюмосиликатов и шлаков. I. Управление свойствами щелочных композиций // Коллоидный журнал. – 2003. – Т. 65. – № 5. – С. 636-642. (Участь у проведенні експерименту та оформленні статті, пошук літератури та узагальнення висновків);

5. Ковзун И.Г., Корякина Е.В., Проценко И.Т., Перцов Н.В. Коллоидно-химические процессы в твердеющих щелочных композициях на основе алюмосиликатов и шлаков. IІ. Реологические исследования // Коллоидный журнал. – 2003. – Т. 65. – № 5. – С. 643-647. (Проведення експериментальних досліджень, аналіз реологічного процесу, участь в обговоренні отриманих результатів та написання статті);

6. Ковзун И.Г., Перцов Н.В., Проценко И.Т., Корякина Е.В. Гидрохимические процессы в минерализованной воде и их влияние на реологические свойства донных структур // Химия и технология воды. – 2003. – Т. 25. – № 1. – С. 89-96. (Постановка та проведення експерименту, участь в теоретичних розрахунках та моделюванні процесів, обговоренні отриманих результатів та написання статті);

7. Паховчишин С.В., Корякина Е.В., Прокопенко В.А. Определение предела текучести дисперсий, проявляющих тиксотропные и дилатантные свойства // Коллоидный журнал. – 2005. – Т. 67. – № 5. – С. 718-719. (Участь у розробці методики визначення граничної напруги зсуву, постановка та проведення експерименту, обговорення отриманих результатів та написання статті);

8. Koryakina E., Kovzun I., Bila G. Investigation of hydraulic engineering structures stability in nonequilibrium conditions // In: The 4^th International Conference on Carpathian Euroregion Ecology «CERECO’2003» Proceedings – April 28–30, 2003. – Miskolc–Tapolca, HUNGARY. – P. 112-113. (Обговорення експериментальних результатів та написання тез);

9. Корякина Е.В. Стохастические колебательные процессы в щелочных водных дисперсиях алюмосиликатов и клинкерных минералов // Тези доповіді Всеукраїнської конференції молодих вчених з актуальних питань хімії, 26–30 травня 2003 р. – Київ, 2003. – С. 159. (Аналіз та обговорення отриманих результатів та написання тез);

10. Koryakina E. , Kovzun I., Protsenko I. Interaction of mineralized mine’s waters with clay-carbonate rocks // In: The VII Polish-Ukrainian Symposium on Theoretical and Experimental Studies of Interfacial Phenomena and Their Technological Applications. – September 15-18, 2003. – Lublin, Poland. – P. 125-126. (Проведення експерименту та оформленні тез);

11. Корякіна Є., Панько А., Паховчишин С. Визначення граничної напруги зсуву дисперсій з тиксотропними та дилатантними властивостями // Тези доповіді Х Наукової Конференції «Львівські хімічні читання – 2005». –
25–27 травня, 2005 р. – м. Львів, Україна. – С. Ф39. (Аналіз та обговорення отриманих результатів, написання тез).