Анотація до роботи:

Ващенко О. О. Колоїдно-хімічні закономірності біофлокулярної та зворотної катіонної флотації золотовмісних руд. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.11 – колоїдна хімія. Інститут біоколоїдної хімії ім. Ф. Д. Овчаренка НАН України, м. Київ, 2005 р.

Дисертацію присвячено вивченню колоїдно-хімічних закономірностей флотаційного вилучення золота методами біофлокулярної та зворотної катіонної флотації з метою підвищення ефективності виділення тонкодисперсного золота та отримання більш чистих золотовмісних концентратів. Виявлено найбільш важливі чинники які впливають на флотаційний процес і дозволяють підвищити його ефективність та керувати ним.

Дослідженнями гетерокоагуляції мінеральних частинок з бактеріальними клітинами показано, що клітина є основним чинником, який визначає величину заряду флокули, як у модельній системі клітина-золь золота, так і в більш складних мінеральних системах. Встановлено, що катіонні речовини АНП і PROCOL CK921 активно адсорбуються на поверхні кварцу, підвищуючи її гідрофобність та флотованість що сприяє ефективному переводу основної його маси в пінний продукт і накопиченню золота в камерному продукті, що є основною стадією процесу зворотної флотації золота.

На основі знайдених закономірностей запропоновано технологічну схему флотаційного збагачення золотовмісних руд із застосуванням процесів біофлокулярної і зворотної катіонної флотації.

1. Дослідженнями процесів гетерокоагуляції клітин Bacillus cereus з частинками золота і мінералів (кварцу, піриту і галеніту) показано, що в процесі взаємодії частинок золота з клітинами мікроорганізмів має місце утворення біомінеральних агрегатів. Це свідчить про специфічну взаємодію колоїдного золота зі структурами клітинної поверхні, яка не виявляється при взаємодії з мінералами.

2. Показано, що інтактна (жива) клітина є базовим елементом, який визначає заряд утвореного біомінерального агрегату і склад зв’язаних у ньому різних мінеральних компонентів.

3. Показано, що використання катіонних поверхнево-активних речовин типу АНП і PROCOL CK921 дозволяє модифікувати поверхню кварцу, що сприяє ефективному переводові основної його маси в пінний продукт і накопиченню золота в камерному продукті при зворотній флотації.

4. Модельні дослідження флотації високодисперсних частинок золота з індивідуальних і складних сумішей з галенітом, піритом, і кварцем у присутності клітин Bacillus cereus і бутилового ксантогенату калію показали, що максимально ефективний процес флотації відбувається при спільному впливі клітин і бутилового ксантогенату калію.

5. Дослідженнями флотації модельних сумішей катіонними колекторами показано можливість використання процесу зворотної катіонної флотації для збагачення золотовмісної сировини.

6. Встановлено можливість використання біофлокулярної і зворотної катіонної флотації при збагаченні бідних та тонковкраплених золотовмісних руд з метою запобігання втрат тонкодисперсного золота й одержання більш чистих золотовмісних концентратів. За даними проведених експериментів пропонується технологічна схема.

Публікації автора:

1. Перцов Н. В., Ващенко А. А., Ульберг З. Р. Избирательная гетерокоагуляция микроорганизмов с минералами. Биофлотация // Доповіді Національної академії наук України. – 2004. – № 3. – С. 137–142. (проведення експерименту, участь в обговоренні результатів та написанні статті)

2. Перцов М. В., Ващенко О. О., Подольська В. І., Ульберг З. Р. Колоїдно-хімічні біотехнології в збагаченні золотовмісної сировини // Наукові вісті Національного технічного університету України “КПІ”. – 2004. – № 1. – С. 123–129. (проведення експериментальної роботи, участь в обговоренні результатів та написанні статті)

3. Патент України 70605, МКІ 7 В03D1/00, В03D1/02. Спосіб вилучення золота із мінеральної сировини / О. О. Ващенко, А. О. Пінчук, М. В. Перцов. – Бюл. № 10. – 15.10.2004. (участь у проведенні експерименту та оформленні Патенту)

4. Макивчук О. Ф., Пинчук А. А., Ващенко А. А., Перцов Н. В., Попов Н. И. Особенности вещественного состава руд месторождений Майское и Балка Широкая и возможности применения нетрадиционных технологий для извлечения золота из них // Экотехнологии и ресурсосбережение. – 2003. – № 5. – С. 12–20. (проведення експериментальних досліджень, участь в обговоренні отриманих результатів та написання статті)

5. Перцов Н. В., Ващенко А. А. Особенности применения обратной катионной флотации для извлечения золота из руд // Международный периодический сборник научных трудов «Обработка дисперсных материалов и сред» Одесса: НПО «ВОТУМ» – 2003. – Вып. 13. – С. 148–151. (постановка та проведення експерименту, обговорення отриманих результатів та написання статті)

6. Vashchenko A. A., Pertsov N. V. Possibilities of application of back cationic flotation for gold extraction // The 4 ^th International Conference on Carpathian Euroregion Ecology «CERECO’2003» Proceedings. – April 28–30, 2003. – Miskolc–Tapolca, Hungary. – P. 359–365. (обговорення експериментальних результатів та написання тез)

7. Ващенко А. А., Перцов Н. В. Возможности применения обратной катионной флотации для извлечения золота из руд месторождений Майское и Балка Широкая // Тез. доп. Всеукраїнської конференції молодих вчених з актуальних питань хімії (26–30 травня 2003 р.). – Київ: Інститут хімії поверхні НАН України, 2003. – С. 159. (обговорення експериментальних результатів та написання тез)

8. Перцов Н. В., Ващенко А. А. Возможности применения обратной катионной флотации для извлечения золота из руд // В сб. научных трудов XIII ежегодной международной научной школы «Вибротехнология – 2003» (август 2003 г.). – Одесса: НПО «ВОТУМ», 2003. – Вып. 13. – С. 101. (обговорення експериментальних результатів та написання тез)