Анотація до роботи:

Брезгунова О.О. Колективні ночівлі воронових птахів: розподіл, типи організації та стратегії поведінки (на прикладі м. Харкова). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 – зоологія. – Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2008.

Виявлено, що у м. Харкові існує 15 ночівельних скупчень сороки. Центральні колективні ночівлі вид формує на традиційних місцях і підтримує їх цілий рік. З весни до осені сорока утворює невеликі периферійні ночівлі на традиційних і випадкових місцях, причому до листопада усі вони розпадаються і сороки переміщаються на головні колективні ночівлі. Виявлено, що підчас гніздування у сорок спостерігаються дві стратегії поведінки: в ночі пташенят в гнізді можуть захищати обидва батьки, або тільки самка. Сорока бере участь у формуванні великих багатовидових колективних ночівель. Найбільш характерне для цього виду утворення ночівель зі шпаками та чикотнями. Ворона сіра і зграї граків та галок у м. Харкові формують центральні колективні ночівлі, які птахи традиційно відвідують протягом зими, і мережу невеликих периферійних ночівельних скупчень, що існують у весняно-осінній час також на традиційних місцях.

1. Встановлено, що воронові птахи родів Corvus L. і Pica Brisson формують колективні ночівельні скупчення складної структури, що включають центральну й периферійні ночівлі.

2. Урбанізована популяція сороки (Pica pica (Linnaeus, 1758)) з’явилась в м. Харкові в 1970-х роках. На даний час на території міста існує 15 колективних ночівельних скупчень сороки, а загальна зимова чисельність птахів разом може перевищувати 7000 особин. Центральні колективні ночівлі сороки формують на традиційних територіях і підтримують їх цілий рік. З весни до осені сороки утворюють невеликі периферійні ночівлі на традиційних і випадкових територіях, причому до листопада всі вони розпадаються і сороки переміщаються на центральні колективні ночівлі.

3. Більшість територій центральних колективних ночівель сорок розташовані у межах заплавної тераси: у прирусловій заплаві в куртинах верб (33,3%), у центральній частині заплавної тераси в зонах її зниження (11,1%) і в приматериковій частині заплавної тераси, в області виклинцьовування ґрунтових вод (37,04%). Інші території колективних ночівель сорок розташовані в межах ярово-балкових систем (18,52%).

4. Групові ночівельні скупчення сорок можуть служити «ядром» для утворення на тих же територіях колективних ночівель з іншими птахами. Сорока бере участь у формуванні великих багатовидових колективних ночівель. Найбільше характерне для цього виду утворення ночівель з чикотнями і шпаками.

5. Вибір стратегії ночівельної поведінки сороки (ночівля на гніздовій території або на місці колективної ночівлі) залежить від цикла (перший або повторний) та стадії розмноження, та відстані між гніздовою територією і місцем колективного ночлігу.

6. Протягом 20-40 днів після виходу із гнізда виводки сорок перших і повторних кладок ночують на гніздовій території. В 50-65-денному віці пташенята залишають території батьків і починають відвідувати колективні ночівлі.

7. У м. Харкові ворона сіра (Corvus cornix Linnaeus, 1758) і зграї граків (C. frugilegus Linnaeus, 1758) та галок (C. monedula Linnaeus, 1758) формують центральні колективні ночівлі, які традиційно відвідуються птахами протягом зими, і мережу невеликих периферійних ночівель, що існують у весняний, літній і осінній час також на традиційних територіях.

8. Воронові (сорока, ворона сіра, грак і галка) утворюють передночівельні скупчення у зимовий період поблизу територій периферійних групових ночівель.

9. Отримані дані щодо розташування територій центральних і периферійних колективних ночівель сорок у містах дозволяють реконструювати шляхи проникнення виду на гніздування в міські квартали. Імовірні шляхи заселення міста сорокою можуть бути відновлені за даними про маршрути переміщень птахів від місць центральних колективних ночівель до гніздових територій.

Публікації автора:

1. Коноваленко О. А., Кривицкий И. А., Коноваленко С. В. О групповых зимних ночевках сорок Pica pica (Passeriformes, Corvidae) в г. Харькове // Вісник Дніпропетровського університету. – 2003. – Вип. 11, том 1. – С.174–177 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, опрацьовані дані і написаний текст, особистий внесок 80%).

2. Брезгунова О. А. Организация коммунальных ночевок серой вороны (Corvus cornix) в г. Харькове // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: біологія. – 2005. – С. 116-121.

3. Брезгунова О.А. Ночевки взрослых сорок и их выводков в период размножения // Бранта. – 2006. – № 9. – С. 184-189.

4. Коноваленко О. А. Коммунальные ночевки сорок в период размножения // Пiдвищення продуктивностi сiльскогосподарських тварин: Зб. наук. праць. ХДЗВА. – Т. 16. – Харків, 2006. – 435-438.

5. Коноваленко О. А., Коноваленко С. В. Распределение территорий коммунальных ночевок сороки обыкновенной (Pica pica (L.)) в г. Харькове // Птицы бассейна Северского Донца. Вып. 9: Материалы 11 и 12 конференций «Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца». – Донецк, 2005. – С.47-52 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, опрацьовані дані і написаний текст, особистий внесок 80%).

6. Брезгунова О. А. Многовидовые ночевочные скопления с участием сороки обыкновенной // Птицы бассейна Северского Донца. Вып. 10: Материалы 13-14 совещаний Рабочей Группы «Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца». – Харьков, 2007. – С. 111-125.

7. Коноваленко О. А., Чаплыгина А. Б. Сравнительная характеристика оологических параметров сороки (Pica pica) в естественном и антропогенном ландшафтах // Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах: Материалы II Международной научной конференции. – Днепропетровск: ДНУ, 2003. – С. 205-206 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, опрацьовані дані і написаний текст, особистий внесок 75%).

8. Коноваленко О. А., Чаплыгина А. Б. К характеристике оологических параметров сороки (Pica pica) в Харьковской области // Актуальные проблемы оологии. Материалы III Международной конференции стран СНГ (24-26 октября 2003 г., г. Липецк). - Липецк: ЛГПУ, 2003. – С. 48-50 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, опрацьовані дані і написаний текст, особистий внесок 75%).

9. Коноваленко О. А., Коноваленко С. В. К методике учета численности коммунально ночующих врановых птиц (на примере сороки обыкновенной) // Облік птахів: підходи, методики, результати (Збірник наукових статей другої міжнародної науково-практичної конференції). – Житомир, 2004. – С.49-51 (здобувачем виконана більша частина польових досліджень, опрацьовані дані і написаний текст, особистий внесок 70%).

10. Брезгунова О. А. Различия в организации коммунальных ночевок врановых родов Сorvus и Pica // Животный мир: охрана и рациональное использование: Материалы научно-практической конференции (г. Харьков, с. Гайдары, 20-22 октября 2005 г.). – 2005. – С. 62-64.

11. Брезгунова О. А. Индивидуальные стратегии поведения размножающихся сорок: перемещение на коммунальную ночевку или охрана гнездовой территории // Орнитологические исследования в Северной Евразии: Тезисы XII Международной орнитологической конференции Северной Евразии (Ставрополь, 31 января – 5 февраля 2006 г.). – Ставрополь, 2006. – С.93-94.

12. Баник М. В., Брезгунова О. А. Дериваты образа жизни предковых популяций в современных особенностях экологии и поведения некоторых видов птиц // Современные проблемы биологической эволюции: материалы конференции. К 100-летию Государственного Дарвиновского музея. 17-20 сентября 2007, г. Москва. – М.: Изд-во ГДМ, 2007. – С.223-225. (здобувачем виконана частина польових досліджень, особистий внесок 30%).

13. Брезгунова О. А. Коммунальные ночевки сороки обыкновенной (Pica pica (L.)) в гнездовой и послегнездовой периоды // IV Всероссийская конференция по поведению животных. Сборник тезисов. – М.: Товарищество научных изданий КМК, 2007. – С. 347-348.