Анотація до роботи:

Прохоренков В.М. Кличний відмінок у староросійській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 – російська мова. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертацію присвячено багатоаспектному аналізу кличного відмінка в староросійській мові. Обґрунтовано відмінковий статус кличної форми в староросійській мові. Проаналізовано формально-синтаксичні й семантико-синтаксичні функції вокатива в ієрархії їх первинності й вторинності з урахуванням синкретизму його значення і транспозиційних можливостей відмінкової форми. Встановлено причини використання кличного відмінка у функції суб’єкта, його синтагматичні особливості в цій функції. Простежено взаємозв’язок між категорією особи дієслова й іменника в реалізації вокативом своїх формально- і семантико-синтаксичних характеристик. Розглянуто співвідношення інтенцій мовця й потенційних можливостей особи, представленої формою вокатива, в реченнях із дієсловами наказового способу, з’ясовано роль кличного відмінка в реалізації модальних відтінків імперативних конструкцій. Схарактеризовано особливості використання сакрального імені в кличному відмінку. Досліджено вживання вокатива у функції адресата в різних комунікативних регістрах староросійської мови. Аргументовано думку про збереження кличного відмінка в російській мові.

Здійснений у роботі багатоаспектний аналіз відмінкової форми дозволив доповнити й розширити уявлення про місце і роль вокатива в староросійській мові, про співвідношення форми і змісту грамеми «кличний відмінок».

Публікації автора:

1. О некоторых особенностях формально-синтаксической связи главных членов предложения в конструкциях с подлежащим в звательной форме // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. – Херсон. – 1999. – Вип. V. – С. 102-111.

2. Особенности взаимообусловленной связи подлежащего и сказуемого в форме перфекта в старорусском языке // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. – Херсон. – 2001. – Вип. X. – С. 213-216.

3. Об одной особенности формально-синтаксического представления субъекта в старорусском языке // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. – Херсон. – 2002. – Вип. XIV. – С. 36-40.

4. Звательный в системе падежных форм старорусского языка // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика. – Херсон. – 2005. – Вип. 2. – С. 109-113.

5. Семантико-синтаксическая характеристика звательного падежа в функции адресата в старорусском языке // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика. – Херсон. – 2006. – Вип. 3. – С. 59-63.

6. О транспозиционном характере звательного падежа в функции субъекта в старорусском языке // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету. Серія Філологічні науки. – Луганськ. – 2006. – Вип. VII. – С. 152-161.

7. Модально-коммуникативная характеристика конструкций со звательным падежом в функции адресата речи // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Мовознавство. – Дніпропетровськ. – 2006. – № 4. – Вип. 12. – С.195-201.

8. Синтаксическое представление категорий субъекта и объекта в восточнославянских языках и возможности интерпретации южноукраинского языкового материала // Багатокультурність: історія, функціонування, проблеми вивчення: Зб. наук. праць за підсумками Міжн. конф. “Заселення Півдня України: проблеми національного та культурного розвитку”. – Херсон. – 1997. – С. 14-19.

9. О синкретизме значения звательного падежа сакрального имени в старорусском языке // Jaunj mokslinink darbai. Journal of young scientists. – iauliai: iauli universitetas. – 2006. – № 1 (8). – Р.171-173.