1. Вивчено особливості морфогенезу в культурі ізольованих апікальних меристем Lavandula angustifolia Mill. сортів Синєва, Степова та перспективних селекційних зразків 337-9 і 310-17. На основі результатів досліджень розроблено технологію клонального мікророзмноження і прийоми оздоровлення рослин лаванди. 2. Встановлено, що оптимальним для індукції морфогенезу in vitro ізольованих меристем лаванди є агаризоване живильне середовище МС, доповнене кінетином (1,0 мг/л) і ГК (1,0 мг/л), на якому частота регенерації досягала 90,0-100,0 % і відбувалося множинне пагоноутворення. 3. Показано ступінь впливу генотипу, строку відбору експланту і розміщення меристем на пагоні донорної рослини на регенераційні процеси у лаванди в умовах in vitro. Морфогенетичні потенції ізольованих меристем детерміновані генотипом, що виявляється у значних відмінностях між досліджуваними сортами і селекційними зразками за кількісними показниками основних біометричних параметрів і, як наслідок, у різних коефіцієнтах розмноження: у сорту Синєва – 1:12,45, у сорту Степова – 1:10,06, у зразку 337-9 - 1:8,55, у зразку 310-17 – 1:7,18. Найкращим строком відбору експлантів є квітень та жовтень. Не виявлено залежності регенераційних процесів від розміщення меристем на пагоні донорної рослини. 4. Визначено, що на етапі власне мікророзмноження для лаванди оптимальним, як і на першому етапі, є живильне середовище МС, доповнене кінетином (1,0 мг/л) і ГК (1,0 мг/л), причому коефіцієнт розмноження залежить від генотипу і кількості пасажів. Коефіцієнт розмноження зберігався на стабільному рівні у сорту Синєва і зразку 337-9 до 8-го пасажу (17,77-12,45 і 17,60-11,85 відповідно), у сорту Степова до 7-го пасажу (16,19-11,81), у зразку 310-17 до 6-го пасажу (16,14-8,37). 5. Підібрано склад регуляторів росту для укорінення мікропагонів лаванди, які включали до живильного середовища МС ІМК (0,5 мг/л) і ІОК (0,5 мг/л), або емістим С в розведенні 10-6, або етамон в концентрації 0,001 %. На даних середовищах частота ризогенезу становила 85,0-100,0 %. Оптимальним для переводу меристемних рослин в умови in vivo визначено субстрат торф : перліт : грунт : пісок у співвідношенні 2: 1: 1: 1. 6. При розробці біотехнологічних прийомів одержання оздоровленого посадкового матеріалу лаванди виявлено високу регенераційну здатність апікальних меристем розміром 0,2 мм – 87,5 – 100,0 %, що дозволяє застосовувати метод культури меристем для оздоровлення від вірусу INSV, ефективність якого досягає 80,0-100,0 %. 7. Підібрано режим термотерапії in vitro: температура 37±10С, експозиція обробки - 10 діб, фотоперіод - 16 годин, і встановлено, що кращим рослинним матеріалом для проведення термотерапії є укорінені мікророслини другого пасажу. При цьому вихід безвірусних рослин складав 70,0-100,0 % і залежав від генотипу і концентрації вірусу в рослині. 8. Показано, що для проведення хемотерапії рослин лаванди, уражених вірусом INSV, як хімічний агент може служити віразол, сублетальна концентрація якого складала 20,0 мг/л. Ефективність оздоровлення становила 80,0 %. 9. Встановлено високу ризогенну здатність (82,81-98,43 %) зелених живців, заготовлених з меристемних рослин лаванди сортів Синєва і Степова. При цьому показано стимулюючу дію ІМК (25,0 мг/л) на довжину коренів у сортів Синєва і Степова, та ІОК (100,0 мг/л) на довжину і сиру масу коренів у сорту Степова. 10. Показано, що при одержанні оригінальних рослин методом клонального мікророзмноження прибуток від реалізації 1 тис. шт. елітних саджанців і рівень рентабельності їх виробництва складає відповідно: у сорту Синєва - 72,12 грн. і 45,7 %, у сорту Степова - 51,06 грн. і 51,6 %; при оздоровленні маточних рослин методом культури апікальних меристем розміром 0,2 мм – у сорту Синєва – 106,86 грн. і 43,9 %, у сорту Степова – 84,83 грн. і 62,8 % відповідно. |