У дисертації представлені результати дослідження, теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі комплексної діагностики і психотерапевтичної корекції психічних та поведінкових розладів у делінквентних підлітків.
2. У середовищі підлітків-правопорушників, які скоїли правопорушення корисливого характеру, найбільш частими є розлади, викликані вживанням психоактивних речовин, неврастенія, рідше зустрічаються соматоформна вегетативна дисфункція та органічний астенічний розлад. У делінквентних підлітків, які скоїли правопорушення агресивного характеру, найбільш розповсюджений соціалізований розлад поведінки, на багато рідше зустрічаються несоціалізований розлад поведінки, органічний астенічний розлад, посткомоційний синдром і неврастенія. Для підлітків третьої групи, які скоїли корисливі правопорушення з елементами агрессії, характерні у першу чергу адаптаційні розлади та генералізований тривожно-фобічний розлад, доволі часті нічні кошмари, безсоння, рідше зустрічаються несоціалізований розлад поведінки і соматоформна вегетативна дисфункція. 3. Соматосексуальний розвиток був нормальним більш ніж у половини обстежених всіх груп. Серед інших підлітків у групі правопорушників з неагресивною поведінкою, частіше мали місце затримки статевого дозрівання, а у другій та третій, які відзначались агресивною поведінкою, - прискорений розвиток. Психосексуальний розвиток більшості підлітків першої групи був ретардованим, а у другій групі переважали випадки передчасного психосексуального розвитку. Статеворольова поведінка була нормативною у більшості підлітків першої та третьої груп, трансформованою (фемінною) у 17,08% обстежених першої групи і гіпермаскулінною у всіх підлітків другої групи, а також 40,08% обстежених з третьої групи. 4. Найбільш виражену прихильність до перегляду телепродукції агресивного змісту виявляють підлітки, які скоїли правопорушення агресивного характеру. Підлітки, які скоїли правопорушення змішаного корисливо-агресивного характеру, також належать до активних споживачів телепродукції агресивного змісту, але переважна більшість із них не виявляють цілеспрямованої зацікавленості щодо перегляду сцен насильства і не виділяють відповідну теле- і відеопродукцію серед інших її видів. У скоєних правопорушеннях вони переслідують корисливі цілі, тоді як агресія переважно виступає лише способом їх досягнення. 5. Підліткам, які скоїли правопорушення корисливого характеру, властиві такі риси як конформізм, корисливість, цинізм, упевненість в собі, низький рівень самоконтролю, схильність до алкоголізації, найбільш часті у них гіпертимний і нестійкий радикали характеру. У підлітків, які скоїли правопорушення агресивного характеру, найбільш виражені жорстокість, сміливість, схильність до домінування, прямолінійність, самостійність, імпульсивність, низька толерантність до фрустрації. У їх середовищі найбільшу питому вагу мають дисгармонійні варіанти характеру, зокрема переважають гіпертимний і емоційно-лабільний радикали. Для підлітків, які скоїли агресивно-корисливі правопорушення, характерні брак комунікативних здібностей, багата уява, емоційна неврівноваженість, імпульсивність, тривожність, невпевненість у собі, залежність від чужої думки. Їм властиві емоційно-лабільні риси характеру і виражені ознаки підліткової реакції емансипації. 6. Найбільш високі середньогрупові показники індексу загальної агресивності виявлені у підлітків, які скоїли правопорушення агресивного характеру, а найбільш низькі у групі правопорушників, які скоїли правопорушення без елементів агресії. Серед підлітків, які скоїли корисливо-агресивні правопорушення, найбільш високим є індекс непрямої агресії. Їм властивий виражений негативізм, підозріливість і високі показники почуття провини. У жодній з виділених груп не отримані високі показники співробітництва, як домінуючої стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях. Найбільш високим із зареєстрованих був індекс за шкалою суперництва у групі підлітків, які скоїли правопорушення агресивного характеру, а підлітки, які скоїли корисливо-агресивні правопорушення, віддають перевагу суперництву і униканню, як основним типам реагування у конфліктних ситуаціях. При цьому пристосувальницька поведінка майже не властива таким підліткам. У середовищі делінквентних підлітків, які скоїли корисливі правопорушення, домінуючою стратегією поведінки у конфліктних ситуаціях є компроміс. 7. Психокорекційна робота з неповнолітніми правопорушниками, які страждають психічними і поведінковими розладами, має являти собою систему, що відзначається етіопатогенетичною спрямованістю і базується на принципах комплексності, індивідуальної диференційованості, етапності та послідовності. Для підлітків, які скоїли правопорушення без елементів агресії, основними напрямками здійснюваної корекції є вироблення поваги до загальноприйнятих норм і правил поведінки, корекція споживацьких і гедоністичних установок. Головні задачі психокорекційної роботи з підлітками, які скоїли агресивні правопорушення - підвищення психологічної стійкості до фруструючих ситуацій і толерантності до того, що протирічить їх власним уявленням чи інтересам. Для підлітків, які скоїли корисливо-агресивні правопорушення, основні психотерапевтичні заходи спрямовані на подолання підліткової проблеми самоідентифікації та вироблення нової, адекватної установки на перегляд телепродукції агресивного змісту. Для досягнення вказаних цілей використовуються різноманітні сучасні методи психотерапевтичної корекції – раціональна психотерапія, арт-терапія з переглядом спеціально підібраних відеоматеріалів, ауто- і поведінкового тренінгу в індивідуальній та груповій формах. 8. Система психопрофілактики делінквентної поведінки підлітків має складатись із первинної, вторинної і третинної профілактики. Первинна психопрофілактика спрямована на подолання і ранню діагностику психічних порушень, попередження дії факторів, що порушують психічний і психосексуальний розвиток підлітків, підвищення рівня психологічної, соціально-психологічної та соціальної адаптації. Метою вторинної психопрофілактики є попередження загострень існуючої психічної патології та рецидивів делінквентної поведінки підлітка. Третинна психопрофілактика полягає у реабілітації та реадаптації підлітків. Для вирішення перерахованих завдань, окрім заходів медичного і медико-психологічного характеру, необхідною умовою є взаємодія членів сімї підлітка, педагогів, соціальних працівників служб по роботі з підлітками. |
