1. У дисертаційній роботі теоретично узагальнено і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає у вивченні клініко-психопатологічних особливостей розладів особистості в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у віддаленому періоді та розробці методів їх диференційованої корекції. 2. Дослідження клініко-психопатологічної структури розладів особистості в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС дало змогу встановити, що на параноїдний розлад страждає 0,7%, шизоїдний – 1,3%, дисоціальний – 2%, істеричний – 3,3%, ананкастний – 4%, тривожний 37%, залежний – 32%, пасивно-агресивний – 18,7% пацієнтів основної групи, та виділити основні прояви цих РО: тривожний, залежний, пасивно-агресивний. Виявлені розлади особистості обумовлені сукупним впливом біологічних, соціальних, психологічних, конституціонально-преморбідних факторів. 3. У процесі роботи визначені наступні особливості формування особистісних розладів в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді. Так, формування тривожного РО містить в собі низку психологічних процесів, які відбуваються паралельно. З одного боку, це прояв рис характеру, які сприяють розв’язанню психосоціальних проблем хворих і виконують певну позитивну компенсаторну роль. З іншого – це розвиток особистісних елементів, що стимулюють редукцію вищих емоційно-вольових проявів у пацієнтів. У структурі залежного РО виявлено зростання ступеня виразності депресивних компонентів, обумовлених як конституційно-психологічною схильністю (р<0,05), так і типом реагування особистості (р<0,05) на психосоціальне середовище. Специфічні для пасивно-агресивного РО депресивні прояви, а також тривожні і залежні риси поєднувалися з ним, створюючи замкнуте психопатологічне коло й обумовлюючи формування стійких механізмів соціальної, інтерперсональної й аутопсихічної дезадаптації. 4. Участь у ЛНА на ЧАЕС є потужним психофізіологічним чинником формування (р<0,01) патологічного ґрунту ананкастного РО із залученням до процесу тривожних, залежних характерологічних рис і депресивних проявів, а також істеричного РО з залежними характерологічними елементами. 5. Аналіз статистичних непараметричних критеріїв клініко-психопатологічної структури РО в УЛНА на ЧАЕС у віддаленому періоді й особистісних розладів у пацієнтів контрольної групи, які не брали в цьому участі, дозволив встановити, що у пацієнтів основної групи середні величини основних шкал особистісних розладів вищі (р<0,05), а середні показники характерологічних профілів нижчі (р<0,05), ніж в контрольній групі. Отримані підсумки та результати нейрофізіологічних досліджень хворих основної групи свідчать про наявність тенденції до регресивного особистісного функціонування на фоні зниження психічних адаптаційних можливостей в УЛНА на ЧАЕС. 6. Розроблені нами методи диференційованої корекції особистісних розладів в УЛНА на ЧАЕС включали: етапність, комплексність, індивідуальність, динамічність, тривалість і диференційованість. Остання полягала в тому, що точкою прикладання корекції були не тільки РО, а й поєднані з ними характерологічні відхилення. Вжиті корекційні заходи надали можливість одержати позитивні результати. Ефективнішої редукції психопатологічної симптоматики (р<0,01) вдалося досягти в осіб з пасивно-агресивним (89+5,18%), тривожним (83+4,12%) і залежним (85+4,98%) особистісними розладами, але з істеричним (60+21,9%) та ананкастним (71+8,53%) РО також спостерігались позитивні зміни. |