Павлишин Галина Андріївна. Клініко-патогенетичні та морфологічні паралелі перинатальної інфекційної патології у новонароджених та оптимізація лікування : дис... д-ра мед. наук: 14.01.10 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я.Горбачевського. — Т., 2007. — 430арк. — Бібліогр.: арк. 352-402.
Анотація до роботи:
Павлишин Г.А. Клініко-патогенетичні та морфологічні паралелі перинатальної інфекційної патології у новонароджених та оптимізація їх лікування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2007.
У роботі запропоноване вирішення актуальної науково-практичної проблеми педіатрії – вдосконалення діагностично-лікувальної допомоги новонародженим з перинатальною інфекційною патологією та з порушенням адаптації шляхом впровадження алгоритму діагностики, клініко-лабораторних критеріїв прогнозування та нових підходів до лікування, на підставі створення концепції розвитку патологічного процесу, виявлення клініко-патогенетичних та морфологічних закономірностей з урахуванням особливостей процесів мембранодеструкції, імунологічної реактивності, метаболічної інтоксикації, структурно-функціональних змін лімфоцитів, морфологічного та морфометричного дослідження плаценти та тканин печінки дітей, які померли внаслідок перинатальної інфекційної патології.
Розроблені диференційовані моделі багатофакторного прогнозування несприятливих наслідків у новонароджених з порушенням адаптації та у новонароджених з клінічними проявами інфекційної патології з летальним наслідком, що дозволили виділити групи пацієнтів для більш активного впливу на фактори ризику. Розроблений алгоритм клініко-лабораторної та морфологічної діагностики інфекційної патології у новонароджених.
Доведено доцільність застосування в комплексному лікуванні новонароджених з інфекційною патологією серотерапії в поєднанні з препаратами метаболічного спрямування, антигомотоксичними засобами. Показано позитивний ефект застосування новонародженим з порушенням адаптації в ранньому неонатальному періоді метаболічної терапії та ентеросорбентів.
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення актуальної наукової проблеми – підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з порушенням адаптації та з клінічними проявами перинатальної інфекційної патології шляхом розробки і впровадження заходів прогнозування, діагностики й вдосконалення методів лікування виявлених порушень на підставі вивчення клінічного перебігу патологічного процесу, особливостей метаболізму, імунологічної реактивності, антиоксидантного захисту організму та гістологічного і морфометричного дослідження плаценти, тканин печінки. Обгрунтована ефективність модифікованих схем лікування, спрямованих на корекцію порушень ланок метаболічного гомеостазу у даної категорії хворих.
1. Встановлено, що предикторами розвитку інфекційного процесу у новонароджених в ранньому неонатальному періоді є гострі респіраторні захворювання та екстрагенітальна патологія під час вагітності, фетоплацентарна недостатність, загроза переривання, брудні навколоплодові води, патологічні пологи, оцінка за шкалою Апгар на 1 та 5 хв нижче 7 балів, необхідність АВС-реанімаційних заходів внаслідок інтранатальної асфіксії, які, впливаючи на виснаження компенсаторних механізмів з порушенням регулювання метаболічного гомеостазу, істотно знижують адаптаційні резерви новонародженого.
2. У новонароджених в ранньому неонатальному періоді на фоні несприятливих перинатальних чинників спостерігаються ознаки порушення адаптації з клінічними проявами: неврологічна симптоматика у вигляді підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, вегето-вісцеральних розладів, рухових порушень, періорального і акроціанозу, що об’єктивно характеризує дизадаптаційний синдром легкого ступеня.
3. Розвиток інфекційного процесу у новонароджених раннього неонатального періоду супроводжується брадикардією з моменту народження, дихальними розладами з розвитком дихальної недостатності ІІ ст., неврологічною симптоматикою у вигляді синдромів пригнічення, судомного та інтоксикацією, що відображають значне зниження рівня адаптації.
4. Предикторами несприятливого наслідку перинатальної інфекційної патології є брадикардія з моменту народження, дихальні розлади з розвитком дихальної недостатності ІІІ ст., синдром пригнічення з розвитком неонатальної коми, менінгіту (менінгоенцефаліту), ураження нирок, набряковий синдром, виникнення таких ускладнень як поліорганна недостатність, ДВЗ синдром, що відображають симптомокомплекс важкої дизадаптації.
5. Встановлено диференційований характер змін фетоплацентарного комплексу залежно від рівня адаптаційних можливостей у спостережуваних групах. Високоінформативним діагностичним критерієм глибини пошкодження є індекс фетоплацентарної недостатності, який за умов декомпенсованої форми складає (0,967±0,096) і відповідає несприятливому наслідку перинатальної інфекції, при субкомпенсації – коливається в межах від 0,301 до 0,600, і констатується за умов розвитку перинатальної інфекційної патології, при компенсованій фетоплацентарній недостатності – сягає (0,216±0,047), що спостерігається у новонароджених з порушенням адаптації в ранньому неонатальному періоді.
6. Незалежними предикторами несприятливого наслідку у новонароджених є такі інфекції – цитомегаловірусна, токсоплазмова, лістеріозна, бактеріальна та мікст-інфекції (асоціація специфічних збудників та поєднання специфічної й бактеріальної флори).
7. Встановлено, що клініко-патологоанатомічними предикторами несприятливого перебігу перинатальної інфекційної патології у новонароджених раннього неонатального періоду є ознаки порушення адаптації важкого ступеня в поєднанні з параклінічними показниками (стійкий гематологічний симптомокомплекс, біохімічні зрушення у вигляді гіпопротеїнемії, гіпербілірубінемії, гіперурикемії, ферментемії), що підтверджуються морфометричними змінами структури печінки (порушення ядерно-цитоплазматичних, стромально-паренхіматозних співвідношень), величиною індексу фетоплацентарної недостатності – понад 0,7.
8. У новонароджених з порушенням адаптації розвиток патологічного інфекційного процесу характеризується розбалансуванням системи гомеостазу з виділенням 5 незалежних предикторів: зменшення СD3+ клітин менше 50%, зростання IL-1 вище 100 пг/мл, зростання рівня церулоплазміна вище 150 мг/л, еритроцитарного індексу інтоксикації вище 40% та індексу фетоплацентарної недостатності вище 0,4, що відповідає субкомпенсованій формі.
9. У новонароджених з несприятливим наслідком інфекційної патології виділено незалежні параклінічні предиктори: СD4+ (порогове значення менше 25 %), ІЛ-1 (порогове значення в межах 400,0 пг/мл), ФНП- (порогове значення понад 120 пг/мл), МСМ/254 (порогове значення – понад 420 ум.од.), МСМ/280 (порогове значення – понад 200 ум.од.), ЕІІ (порогове значення більше 55%), рівень АЛТ (порогове значення більше 0,68 од/л) та індекс фетоплацентарної недостатності понад 0,7.
10. Доведено терапевтичний ефект застосування в комплексному лікуванні новонароджених з перинатальною інфекційною патологією антигомотоксичних препаратів внаслідок стимуляції та регуляції діяльності внутрішньоклітинних ферментних систем, інактивації вільнорадикального окислення, що призводять до зменшення деструктивних змін. Застосування в комплексному лікуванні новонароджених з ознаками перинатальної інфекційної патології за наявності клініко-параклінічних характеритик патологічного процесу ІІ ступеня тяжкості, імуноглобулінів для внутрішньовенного введення сприяє купуванню активності запального процесу, за рахунок клітинно-опосередкованої цитотоксичності, модуляції рівня цитокінів, що приводить до зменшення глибини патологічного процесу. Комплексне поєднання імуноглобулінів для внутрішньовенного введення та метаболічної терапії у лікуванні новонароджених з прогностично несприятливими ознаками перинатальної інфекційної патології (бактеріальної та змішаної етіології), з малою масою при народженні, за наявності клітинно-гуморального дисбалансу, глибоких метаболічних зрушень ІІІ ст., забезпечує нормалізуючий вплив на стан клітинних мембран, сповільнює інтенсивність процесів ліпопероксидації, відновлює функціональні резерви антиоксидантної системи, стабілізує клітинний енергетичний метаболізм на фоні купування активності запального процесу.
11. Застосування новонародженим раннього неонатального періоду з ознаками порушення адаптації коригуючих засобів (тіотріазолін, ентеросорбенти) зменшує клініко-параклінічні прояви виявлених порушень (стабілізація факторів антиоксидантного захисту, корекція імунологічного та метаболічного дисбалансу), що створює оптимальні умови для покращання виходжування такої категорії дітей та попередження розвитку перинатальної патології.
12. Предиктори несприятливих наслідків щодо розвитку інфекційного процесу у новонароджених з порушенням адаптації та щодо летальності у групі пацієнтів з проявами інфекційного процесу – диференційовані. За допомогою опрацьованих багатофакторних моделей можна з точністю 94-96% прогнозувати можливість досягнення несприятливої кінцевої точки, і відповідно, виділити групу пацієнтів для проведення активної цілеспрямованої профілактики.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
1. У новонароджених з порушенням адаптації прогностично значущими чинниками щодо розвитку інфекційного процесу є гострі респіраторні захворювання та соматична патологія під час вагітності, брудні навколоплодові води, необхідність АВС-реанімаційних заходів, а також брадикардія з моменту народження, дихальні розлади з розвитком дихальної недостатності ІІ-ІІІ ст., синдроми пригнічення, судомний, температурна реакція. Наявність 3 і більше предикторів свідчить про несприятливий прогноз щодо розвитку інфекційного процесу.
2. Серед параклінічних ознак для прогнозування розвитку інфекційного процесу у новонароджених з порушенням адаптації доцільно використовувати показник СD3+ (порогове значення менше 50 %), ІЛ-1 (з пороговим значенням – 100,0 пг/мл), рівень ЕІІ (порогове значення вище 40 %), церулоплазміна (порогове значення – понад 150 мг/л) на фоні індексу фетоплацентарної недостатності – більше 0,4.
3. У новонароджених з перинатальною інфекційною патологією прогностично значущими чинниками несприятливого наслідку серед параклінічних параметрів є рівень АЛТ (вище 0,680 ммоль/л), СD4+ (менше 25%), ІЛ-1 (вище 400,0 пг/мл), ФНП- (вище 120 пг/мл), МСМ/254 (більше 420 ум.од.), МСМ/280 (більше 200ум.од.), ЕІІ (вище 55%) на фоні індексу фетоплацентарної недостатності – більше 0,7.
4. Новонародженим з прогностично несприятливими клініко-параклінічними ознаками перинатальної інфекційної патології бактеріальної та змішаної етіології, з малою масою при народженні, при наявності клітинно-гуморального дисбалансу та глибоких метаболічних порушеннях ІІІ ст., доцільно в комплексному лікуванні використовувати імуноглобуліни для внутрішньовенного введення, в дозі 0,2 г/кг/ на добу, 2-4 трансфузії на курс, у поєднанні з метаболічною терапією. Тіотріазолін з розрахунку 7,5 мг/кг/добу парентерально впродовж 10 днів. Антигомотоксичні препарати: Traumeel S та Сoenzyme compositum в дозі 0,2 мл/кг/добу, парентерально або перорально, впродовж чотирьох–п’яти днів поспіль, з наступним переходом на один раз в три дні, тривалістю до 2 тижнів.
5. Новонародженим з перинатальною інфекційною патологією з клініко- параклінічними ознаками патологічного процесу ІІ ступеня тяжкості рекомендовано в комплекс лікування включати антигомотоксичну терапію (Traumeel S та Сoenzyme compositum (за вище описаною методикою), оскільки модифікована схема лікування виявила достовірно (р<0,001) кращу клінічну та параклінічну ефективність, як при застосуванні традиційної терапії.
Новонародженим з порушенням адаптації без ознак інфекційного процесу за наявності основних характеристик компенсованої стадії метаболічних та імунологічних зрушень доцільно застосовувати в реабілітаційному комплексі тіотріазолін та ентеросорбент. Тіотріазолін призначається в дозі 5 мг/кг/добу парентерально впродовж 5 днів, ентеросгель в дозі 1 г/кг/на добу в 2 прийоми перорально, 3 дні.
Публікації автора:
Сміян І.С., Багірян І.О., Павлишин Г.А. Сучасні аспекти діагностики та корекції ендотоксикозу в новонароджених при загрозі внутрішньоутробного інфікування на тлі гіпоксії. // Інфекційні хвороби. – 1998. – № 4. – С. 33-35 (автор провела збір матеріалу, його аналіз, оформлила статтю до друку).
Сміян І.С., Павлишин Г.А. Особливості внутрішньолікарняних гнійно-септичних захворювань у новонароджених. // Інфекційні хвороби. – 1999. – №2. – С. 73-75 (проведено пошук літератури з теми, збір матеріалу, статистичну обробку, оформлення статті до друку).
Сміян І.С., Павлишин Г.А., Пасяка Н.В. Скубенко Н.В. Проблема внутрішньоутробних інфекцій на сучасному етапі. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 4 (386). – С. 27-30 (автором проведено аналіз літератури з теми, збір матеріалу, статистичну обробку, оформлення статті до друку).
Гнатюк М.С., Павлишин Г.А. Деякі показники морфометричного аналізу плаценти при внутрішньоутробному інфікуванні. //Вісник наукових досліджень. – 2005. – №2. – С. 75-77 (самостійно здійснено забір матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовку до друку).
Сміян І.С., Багірян І.О., Павлишин Г.А. Роль пероксидації ліпідів та їх наслідки у новонароджених з групи ризику по внутрішньоутробному інфікуванні. // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2005.– Вип. 14, кн. 2. – С.337-343 (автор вибрала напрямок і методологію дослідження, підготувала матеріал до друку).
Гнатюк М.С., Павлишин Г.А. Морфометричне дослідження плаценти при внутрішньоутробному інфікуванні// Здоровье женщины. – 2005. – №1 (21). – С.61-64 (автор самостійно здійснила забір матеріалу, аналіз отриманих результатів, оформила статтю до друку).
Павлишин Г.А. Патоморфологія плаценти при внутрішньоутробному інфікуванні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 1. – С. 52-56.
Гнатюк М.С., Павлишин Г.А. Особливості ремоделювання артерій плаценти при внутрішньоутробному інфікуванні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 4. – С. 37-39 (автором вибрано напрямок дослідження, проведено пошук літературних джерел, здійснено забір матеріалу, підготовлено матеріал до друку).
Павлишин Г.А. Місце перинатальної інфекційної патології в структурі неонатальної смертності // Сучасна педіатрія. – 2005. – № 2 (7). – С. 147-150.
Павлишин Г.А. Вплив адаптованої суміші “NAN кисломолочний” на відновлення мікробіоценозу кишківника у новонароджених з проявами нозокоміальної інфекції // Сучасна педіатрія. – 2005. – № 3 (8). – С. 198-201.
Сміян І.С. Волков К.С. Павлишин Г.А. Перинатальні інфекції у новонароджених: роль пероксидації ліпідів та антиоксидантний захист. // Сучасна педіатрія. – 2005. – № 4 (9). – С.115-118 (автором проведено збір матеріалу, його аналіз, статистичну обробку, сформульовано висновки, підготовлено до друку).
Павлишин Г.А. Перинатальна інфекція та летальність в період новонародженості // Інфекційні хвороби. – 2005. – № 2. – С. 49-52.
Павлишин Г.А. Проблеми неонатології: за результатами аналізу причин смертності в періоді новонародженості // Перинатология и педиатрия. – 2005. – № 3-4 (24). – С. 60-64.
Павлишин Г.А. Сучасні підходи до антибактеріальної терапії новонароджених у відділеннях інтенсивної терапії // Сучасна педіатрія. – 2005. – № 1. – С. 195-198.
Гнатюк М.С., Сміян І.С., Павлишин Г.А. Морфометрична оцінка структурних змін печінки при перинатальних інфекціях // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 6. – С.32-34 (автор вибрала напрямок дослідження, провела пошук і аналіз частини літературних джерел, підготувала матеріал до друку).
Павлишин Г.А., Гнатюк М.С. Особливості структурно-функціональних змін печінки у новонароджених при перинатальних інфекціях. // Сучасна педіатрія. – 2006. – № 4 (13). – С. 157-159 (автор самостійно здійснила забір матеріалу, провела аналіз отриманих результатів, статистичну обробку, оформила статтю до друку).
Павлишин Г.А., Гнатюк М.С., Сміян І.С. Клінічні особливості та морфологічна характеристика гепатобіліарної системи новонародженихпри перинатальних інфекціях // Ліки України. – 2006. – № 103. – С. 74-77 (автором проводилося обґрунтування, вибір напрямку дослідження, статистичну обробку матеріалу, підготовку до друку).
Павлишин Г.А. Корекція метаболічних порушень у новонароджених з проявами перинатальних інфекцій // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006. – № 6 (418). – С. 27-30.
Павлишин Г.А. Функціонально-морфологічний стан печінки у новонароджених з проявами перинатальної інфекції // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006. – № 1. – С. 12-15.
Павлишин Г.А. Метаболічні порушення у новонароджених з перинатальними факторами ризику // Вісник Сумського державного університету. Серія: Медицина. – 2006. – № 8 (92). – С. 96-100.
Павлишин Г.А. Перинатальні інфекції у новонароджених: особливості клінічного перебігу на сучасному етапі // Здоровье женщины. – 2006. – №4. – С. 223-227.
Павлишин Г.А. Застосування стандартних імуноглобулінів у комплексному лікуванні новонароджених з проявами перинатальних інфекцій. // Ліки України. – 2007. – № 108 – С. 77-79.
Павлишин Г.А. Метаболічні порушення та їх корекція у новонароджених з перинатальними факторами ризику. // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2006. – № 2. – С. 86-89.
Павлишин Г.А. Комплексна патогенетична терапія новонароджених з проявами перинатальних інфекцій // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2007. – № 1. – С. 19-23.
Павлишин Г.А. Особливості комплексної патогенетичної терапії перинатальних інфекцій у новонароджених // Сімейна медицина. – 2007. – № 1. – С. 112-116.
Деклараційний патент на корисну модель 10394 Україна, МПК А61В5/00, 10/00. Спосіб морфометричної діагностики фетоплацентарної недостатності. / Павлишин Г.А., Гнатюк М.С. – № u 2005 03796; Заявл. 21.04.2005; Опубл. 15.11.2005 – Бюл. №11 (сформульовано ідею винаходу, зроблено аналіз літератури, виготовлено діючу модель, апробовано її практичне застосування, оформлено заявку на винахід).
Сміян І.С., Павлишин Г.А., Свірська Н.М. Сучасні аспекти діагностики ендотоксикозу у новонароджених з внутрішньоутробною інфекцією // Матеріали IV Українсько-Баварського симпозіума. – Київ, 1999. – С. 49-50 (автором проведено клінічне спостереження за хворими, аналіз та статистичну обробку, підготовка матеріалу до друку).
Проблема ендотоксикозу у новонароджених при інфекційно-запальних захворюваннях/ І.С.Сміян, Г.А. Павлишин, І.О. Багірян, В.В. Стеценко // Матеріали науково-практичної конференції «Ендогенна інтоксикація та її корекція в педіатрії». – Тернопіль, 2001. – С. 57-59 (проведено збір матеріалу, його аналіз, статистичну обробку, підготовку статті до друку).
Сміян І.С., Павлишин Г.А., Стеценко В.В.Проблема нозокоміальних інфекцій в неонатологічних стаціонарах // Клінічні лекції та матеріали 1-ої наук.-практ. школи-семінару “Актуальні питання неонатології”. – Київ, 2003. – С. 263-265 (автором вибрано напрямок дослідження, проведено пошук, аналіз частини літературних джерел, підготовлено до друку).
Сміян І.С., Павлишин Г.А., Пасяка Н.В. Порівняльна оцінка застосування різних режимів антибактеріальної терапії у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим». – Київ, 2003. – С. 74-76 (автором проведено пошук літератури, збір матеріалу, статистичну обробку, підготовку статті до друку).
Павлишин Г.А., Свірська Н.М, Бучковська В.В. Досвід комплексного застосування антигомотоксичних препаратів у лікуванні новонароджених з перинатальними ураженнями центральної нервової системи // Матеріали науково-практичного симпозіума «Перспективи застосування антигомотоксичних препаратів у клініці нервових хвороб». – Київ, 2004. – С. 92-93 (автором проведено аналіз використаної літератури, представлені власні матеріали, підготовку до друку).
Досвід використання адаптованої суміші “NAN кисломолочний” у лікуванні новонароджених з проявами нозокоміальних інфекцій. / І.С.Сміян, Г.А. Павлишин, В.В. Стеценко, О.Є. Кулинич, Н.В. Скубенко, О.В. Демченко // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні питання патології органів травлення у дітей», присвяченої 75-річчю з дня народження член-кореспондента АМН України, професора І.С. Сміяна. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2004. – С. 151-152 (автором проведено клінічне спостереження за пацієнтами, статистичну обробку матеріалу, сформульовані висновки).
Клініко-діагностичні критерії внутрішньоутробних інфекцій на сучасному етапі / І.С. Сміян, І.О.Багірян, Г.А. Павлишин Г.А., Пасяка Н.В., Стеценко В.В. // Матеріали конференції «Перинатальні інфекції – сучасний погляд на проблему». – Київ, 1999. – С. 63-64 (проведено клінічне спостереження, заповнення карт, статистичну обробку, підготовку до друку)
Сміян І.С., Павлишин Г.А., Пасяка Н.В. Досвід лікування нозокоміальних інфекцій у неонатологічних стаціонарах. // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні досягнення в дихальній підтримці новонароджених і споріднені проблеми неонатології». – Львів, 2003. – С. 83-85 (автором проведено аналіз літератури, клінічне спостереження за пацієнтами, статистичну обробку матеріалу, сформульовані висновки).
Морфо-функціональні зміни печінки при перинатальній інфекції у новонароджених / І.С.Сміян, Г.А. Павлишин, В.В. Стеценко, Л.А. Волянська, Н.В. Пасяка // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України «Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз». – Тернопіль, 2004. – С. 358-360 (автором проведено клінічне спостереження, здійснено забір матеріалу, аналіз отриманих результатів, статистичну обробку, підготовку до друку).
Особливості морфологічних змін печінки при перинатальній патології / І.С.Сміян, Г.І.Корицький, Г.А. Павлишин, І.О. Багірян, Н.В. Пасяка, М.М. Орел, Ю.М. Орел // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання патології органів травлення у дітей”, присвяченої 75-річчю з дня народження член-кор. АМН України, професора І.С. Сміяна. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2004. – С.151-152 (здійснено забір матеріалу, проведено аналіз отриманих результатів, статистичну обробку, підготовку до друку).
Павлишин Г.А. Принципи раціональної антибактеріальної терапії у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених // Матеріали 11-го з’їзду педіатрів України «Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі». – Київ, 2004. – С. 48-49.
Перинатальна інфекція в структурі неонатальної смертності. /І.С.Сміян, Г.А.Павлишин, Г.І. Корицький, Н.В. Пасяка, В.В. Стеценко // Матеріали IV Конгресу України неонатологів «Актуальні питання неонатології». – Київ, 2006. – С. 138-139. (автором проведено пошук матеріалів з проблеми, аналіз отриманих результатів, підготовку до друку).
Морфологічні зміни фетоплацентарного комплексу та оцінка стану новонароджених при перинатальній інфекційній патології / І.С.Сміян, М.С.Гнатюк, Г.І.Корицький, Г.А. Павлишин, В.В.Стеценко, Н.В.Пасяка// Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю "Фізіологія і патологія новонароджених", присвячена пам'яті проф. С.П.Катоніної та 30-річчю кафедри неонатології НМАПО ім.Л.П. Шупика. – Київ, 2007. – С. 130-134 (здійснено забір матеріалу, проведено статистичний аналіз результатів, підготовку до друку).
Досвід застосування стандартних імуноглобулінів у лікуванні перинатальних інфекцій новонароджених. / Г.І.Корицький, Н.В.Пасяка, Г.А..Павлишин, В.В. Стеценко, Г.С.Лисак // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю "Фізіологія і патологія ново-народжених", присвячена пам'яті проф. С.П. Катоніної та 30-річчю кафедри неонатології НМАПО ім. Л.П.Шупика. – Київ, 2007. – С.213-214 (здійснено забір матеріалу, проведено статистичний аналіз отриманих результатів, підготовку до друку).
