В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні структурно-функціонального стану мінеральної щільності кісткової тканини при хронічних обструктивних захворюваннях легень, встановленні предикторів, які призводять до її змін, їх взаємозв’язку з перебігом основного захворювання, глибиною прооксидантного дисбалансу та в доведенні ефективності поєднаного застосування антиоксидантів і остеопротекторів в профілактиці та корекції остеодефіцитних станів. 1. Встановлено, що поширеність остеодефіцитних станів за умов хронічних обструктивних захворювань легень становить 65,5 %, в тому числі остеопенія діагностована у 49,1 %, остеопороз – у 16,4 %, що значно (р<0,05) перевищує їх частоту в популяції здорових людей. 2. Доведено, що глибина змін мінеральної щільності кісткової тканини за умов хронічних обструктивних захворювань легень залежить від віку хворих (r=-0,72), наявності постменопаузи у жінок (r=-0,65), ступеня тяжкості перебігу (r=+0,74) та тривалості захворювання (r=-0,66), факту вживання системних глюкокортикоїдів, їх дози (r=-0,82) та тривалості призначення (r=-0,78). Cприяючими чинниками розвитку остеодефіциту є паління, зниження маси тіла, аліментарна недостатність кальцію, гіподинамія, професійні шкідливості. 3. Встановлено, що за умов хронічних обструктивних захворювань легень визначається інтенсифікація синдрому ліпопероксидації на фоні виснаження системи антирадикального захисту, що проявляється в достовірному (р<0,01) збільшенні рівня малонового диальдегіду (6,27 мкмоль/л) та зменшенні активності супероксиддисмутази (40,5 ум.од.) і церулоплазміну (171,1 мг/л) з одночасним підвищенням вмісту продуктів метаболізму кісткової тканини – румалончутливих антитіл (37,4 од. оптич. щільності), оксипроліну (66,3 мкмоль/л); значення досліджуваних параметрів корелюють з глибиною остеодефіцитних станів (r= -0,73, r=+0,42, r=+0,35, r=-0,53, r=-0,61 - відповідно). 4. Стандартна терапія хронічних обструктивних захворювань легень призводить до клінічної ремісії недуги, однак не впливає на показники метаболізму кісткової тканини та не усуває проявів пероксидації (р>0,05). Одночасно в даній групі хворих констатована втрата кісткової маси в межах 1,70 % за умов нормальної мінеральної щільності кісткової тканини, 1,93 % - при остеопенії та 2,25 % - при остеопорозі. 5. Модифікована терапія хронічних обструктивних захворювань легень з включенням емоксипіну і остеопротекторів дозволяє усунути явища пероксидації (р<0,05) у хворих з остеопенією і значно зменшити її прояви у пацієнтів із остеопорозом та дозволяє досягнути приросту кісткової маси на 2 % при наявності остеопенії і на 2,5 % - при остеопорозі. |