У дисертаційній роботі одержані нові науково обгрунтовані результати, що в сукупності вирішують актуальну наукову задачу клінічної гастроентерології - покращення ранньої діагностики та ефективності лікування кислотозалежних захворювань, асоційованих з Helicobacter pylori шляхом виявлення природних резервуарів хелікобактерій та дослідження впливу різних за токсигенністю штамів на клініко-ендоскопічні, морфологічні та електронномікроскопічні ознаки хвороби і диференційованих підходів до лікування. 1.Кислотозалежні захворювання в 60,00% викликані Сag A-позитивними, а в 30,00 % випадків Сag A-негативними штамами H.pylori. У 10,00% пацієнтів жоден зі штамів хелікобактерій не виявлявся. При ВХ ДПК в 3,25 рази частіше виявляються штами Helicobacter pylori І типу (76,47%), при ХГ типу В- штами хелікобактерій І та ІІ типів діагностуються приблизно в однаковій кількості (54,54% та 45,45%), а при ГЕРХ - в 1,25 рази частіше виявляються штами H.pylori ІІ типу ( 33,33%). 2.Для верифікації хелікобактерій у хворих на кислотозалежні захворювання використаний швидкий уреазний тест, цитологічний метод та ПЛР. Частота виявлення інфекції Helicobacter pylori у хворих на кислотозалежні захворювання швидким уреазним тестом склала 80,00%, цитоскопією мазків-матричок-71,66%, а ПЛР – 90,00%. 3.За допомогою полімеразної ланцюгової реакції виявлено інфікування H. pylori різних біологічних середовищ, а саме: слини у 20,58% на ВХДПК,у 9,09% хворих на ХГ типу В та в 6,66 % хворих на ГЕРХ; зубного нальоту- у 30,88% хворих на ВХДПК і в однакової кількості пацієнтів на ХГ типу В та ГЕРХ (27,27% і 26,26% відповідно). У біоптатах СО шлунка H. pylori виявлений у 100,00% хворих на ВХ ДПК та ХГ типу В і у 60,00% пацієнтів на ГЕРХ; у шлунковому соці- у 92,64% хворих на ВХ ДПК, у 81,81% хворих на ХГ та у 53,33% хворих на ГЕРХ. 4. У хворих на кислотозалежні захворювання, асоційовані з H.pylori відсутні специфічні клінічні ознаки, а вираженість болевого і диспепсичного синдромів не залежить від штаму H. pylori; персистенція токсигенних штамів хелікобактерій супроводжується більш вираженими ендоскопічними (запалення по типу пангастриту в 54,54% хворих на ХГ типу В, при ВХ ДПК – в 13,23% пангастрит, в 63,23% антральний гастрит, при ГЕРХ в 16,66% хворих виявлений пангастрит, а в 10,00%- антральний гастрит), морфологічними та ультраструктурними запальними і деструктивно-дегенеративними ознаками та перебудовними змінами СО ГДЗ. 5. При кислотозалежних захворюваннях, асоційованих з H. pylori в 79,20% пацієнтів підвищується шлункова секреція: для хворих на ВХ ДПК більш характерим є стан вираженої гіперацидності (69,11%), для хворих на ГЕРХ- стан помірної гіперацидності (46,66%), а при ХГ типу В помірна та виражена гіперацидність діагностувалися майже з однаковою частотою (36,36% та 40,90% відповідно). Виражена гіперацидність частіше розвивається в інфікованих Саg А+ штамом H. pylori: 69,11% хворих на ВХ ДПК, 40,90% хворих на ХГ типу В та 16,66% хворих на ГЕРХ. При інфікуванні Саg А- штамом Helicobacter pylori при ВХ ДПК спостерігається нормацидність ( у 13,23% хворих) та помірна гіперацидність ( у 10,29% хворих); при ГЕРХ – у 3,33% та 30,00% хворих відповідно, а при ХГ типу В - у 22,72% пацієнтів нормацидність і помірна гіперацидність. 6. Лікування 3-компонентною схемою було ефективним в 100,00% випадків при інфікуванні банальним штамом H. pylori, як при ХГ, так і при ГЕРХ і у 87,50% хворих на ВХ ДПК. При інфікуванні токсигенним штамом H. pylori лікування виявилось ефективним в 100,00% пацієнтів ГЕРХ, у 91,67% при ХГ і у 85,72% хворих на ВХ ДПК. Квадротерапія сприяла 100,00% ерадикації банального штаму H. pylori незалежно від форми кислотозалежного захворювання. При наявності токсигенного штаму ефективність ерадикації складала 90,91% у хворих на ВХ ДПК і 100,00% у хворих на ХГ типу В та ГЕРХ. 7. Розроблені диференційовані підходи до лікування кислотозалежних захворювань, асоційованих із різними штамами H. pylori. При ХГ типу В та ГЕРХ незалежно від штаму H. pylori достатньо проводити 3-компонентну антихелікобактерну терапію, а найбільш раціональною для лікування хворих на ВХ ДПК із персистенцією токсигенних штамів хелікобактерій є 4- компонентна антихелікобактерна терапія. |