Гребенюк Олександр Петрович. Клініко-патогенетичні особливості дисциркуляторних енцефалопатій з визначенням критеріїв експертної оцінки здоров'я військовослужбовців : дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Українська військово-медична академія. — К., 2007. — 202арк. — Бібліогр.: арк. 182-202.
Анотація до роботи:
Гребенюк О.П. Клініко-патогенетичні особливості дисциркуляторних енцефалопатій з визначенням критеріїв експертної оцінки здоров’я військовослужбовців. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», Харків, 2007.
Дисертація присвячена розробці критеріїв експертної оцінки військово-службовців, хворих на гіпертонічну і атеросклеротичну дисциркуляторні енцефалопатії, на основі патогенетичних особливостей їх розвитку та перебігу. На підставі даних клініко-неврологічних, магнітно-резонанснотомографічних, реоенцефалографічних та нейроофтальмоскопічних досліджень 233 хворих, з них 144 на хронічну гіпертонічну енцефалопатію, 89 – на атеросклеротичну дисциркуляторну енцефалопатію, виділені провідні ланки в патогенезі формування їх клінічних проявів та стадій, розроблені критерії військово-лікарської експертизи військовослужбовців. Проведене дослідження дало можливість уточнити структурні зміни головного мозку хворих методом магнітнорезонансної томографії, встановити особливості гемодинаміки і змін на мікроциркуляторному рівні у обстежених хворих. Проведене співставлення та аналіз клінічних та отриманих параклінічних даних.
Запропоновані нові принципи освідчення військовослужбовців з розробкою найбільш інформативних критеріїв діагностики та власної бальної системи, які уточнюють стадію прогресування патології при проведенні військово-лікарської експертизи.
1. В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у підвищенні ефективності діагностики та вій-ськово-лікарської експертизи при дисциркуляторній енцефалопатії на підставі виявлення клініко-патогенетичних механізмів розвитку захворювання.
2. Встановлені особливості клінічного перебігу дисциркуляторній енцефалопатії у військовослужбовців в залежності від виду етіології і стадії захворювання: при гіпертонічній енцефалопатії формується гіпертензивно-гідроцефальний синдром, який на другій стадії розвитку проявляється частими (15 %), гострими (7 %) та пульсуючими (6 %), дифузними (10 %) та розпираючими (4 %) головними болями, важкістю в голові (6 %), зоровими явищами (12 %), системним запамороченням (21 %). Атеросклеротичній енцефалопатії характерне переважання несистемного запаморочення: при першій стадії – 17 %; при другій – 18 %.
3. Показано, що гіпертонічна енцефалопатія започатковується рефлекторною пірамідною недостатністю за монотипом (15 %), що в поєднанні з особливостями патологічних рефлексів та ротових автоматизмів (24 %) вказує на страждання рухових та премоторних ділянок лобової частки на конвекситальному рівні, а з прогресуванням патології – завершується монопарезами (8 %). Відповідно при атеросклеротичній енцефалопатії відразу переважає рефлекторна недостатність за гемітипом (17 %), що поєднується з більш глибинними згинальними ножними та ручними ознаками, а також субкортикальними рефлексами, а на пізній стадії завершується геміпарезами (9 %).
4. Виявлено, що особливості окорухових феноменів доцільно використовувати для діагностики ранніх стадій патології, коли при гіпертонічній енцефалопатії вони можуть вказувати на кірково-мозочкову недостатність, а при атеросклеротичній – на недостатність кірково-палідарних зв’язків. А виразність аміостатичного синдрому та його особливості можуть використовуватися для діагностики другої (14 %) та третьої (24 %) стадій процесу, з огляду на те, що гіпертонічна енцефалопатія переважно характеризується пірамідно-пластичним типом м’язової гіпертонії в результаті вивільнення кортико-нігральних автоматизмів, в свою чергу, атеросклеротична – пірамідно-ригідним гіпертонусом, як наслідок ураження поряд з пірамідними системами ще й кортико-палідарних зв’язків.
5. Виявлені особливості проявів ураження екстрапірамідних систем у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію та запропоновані обгрунтування механізмів їх творення щодо використання як важливих критеріїв диференційної діагностики у визначенні причини та стадії судинного процесу, а також диференційної діагностики від подібних за ознаками нозологій іншої природи.
6. На основі представлених структурних змін речовини мозку за даними МРТ у обстежених хворих визначено, що критерієм першої стадії є розширення підпавутинного простору (85 %); другої – зростання зовнішньої гідроцефалії та приєднання внутрішньої (71 %) (при гіпертонічній – за рахунок лікворо-застійних явищ; при атеросклеротичній – за рахунок атрофії мозку); третьої за рахунок поєднання зазначених процесів. Паренхіматозні зміни започатковуються з другої стадії: при гіпертонічній – дрібні осередки формуються переважно поблизу лікворних шляхів (18 %), що поєдується з лейкоареозом (35 %), а на третій стадії ще й з лакунами; при атеросклеротичній – в глибинних відділах головного мозку (27 %), за присутності на третій стадії лакун.
7. Церебральна гемодинаміка при гіпертонічній енцефалопатії характеризується різким зростанням дикротичного (64 до 104 %) та діастолічного індексів (77 до 105 %), що свідчить про виразність негативних процесів на мікроциркуляторному руслі та вказує на формування венозно-лікворних дисциркуляцій, що корелює зі змінами на очному дні у вигляді ангіодистонії та застійної ангіоретинопатії; при атеросклеротичній спостерігається швидке зниження еластичності мозкових артерій та ангіосклероз з ознаками дистрофії нервових волокон на очному дні, що є відображенням сутності морфофункціональних розладів з боку судинної мережі.
8. На основі отриманих результатів обстеження пропонується вважати суб’єктивні прояви дисциркуляторних енцефалопатій такими критеріями оцінки здоров’я, що значною мірою можуть знижувати якість їх життя, вестибуло-атактичні в поєднанні з патологічними пірамідними ознаками – помірно, а формування аміостатичного, псевдобульбарного синдромів, а також зниження м’язової сили в кінцівках можуть значно впливати на якість життя.
Публікації автора:
Ярош О.О., Гребенюк О.П. Особливості клініки дисциркуляторних енцефалопатій // Сучасні аспекти військової медицини. – Вип. 11. – К., 2006. – С. 320–325.
Дисертант брав участь у аналізі результатів, формуванні висновків.
Гребенюк О.П. Особливості аміостатичного синдрому у хворих з хронічною гіпертонічною енцефалопатією // Військова медицина України. – Т. 4. – Вип. 3. – К., 2004. – С. 45–51.
Гребенюк О.П. Клініко-параклінічні зіставлення особливостей проявів хронічної гіпертонічної енцефалопатії на різних стадіях розвитку // Військова медицина України. – Т. 4. – Вип. 1–2. – К., 2004. – С. 69–73.
Гребенюк О.П. Критерії діагностики стадійності хронічної гіпертонічної енцефалопатії на основі додаткових методів обстеження // Сучасні аспекти військової медицини. – Вип. 5. – К., 2000. – С. 283–286.
Ярош О.О., Гребенюк О.П. Клініко-діагностичні особливості атеросклеротичних дисциркуляторних енцефалопатій // Сучасні проблеми клінічної і військової неврології. Збірн. праць наук.-практ. конференції (Київ, листопад 1999 року). – К., 1999. – С. 53–57
Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі клінічних спостережень атеросклеротичної дисциркуляторної енцефалопатії та проведенні клініко-діагностичних співставлень.
Ярош О.О., Гребенюк О.П. Клінічні критерії початкових проявів нестачі кровопостачання мозку // Современные аспекты военной медицины. Вып. 4. – К., 1999. – С. 283–286
Особистий внесок дисертанта полягає в збиранні та аналізі клінічного матеріалу.
Гребенюк О.П. Клініко-експертна оцінка дисциркуляторних порушень у вертебрально-базилярній системі // Матер. наук.-практ. конф. «Реабілітація хворих похилого віку із захворюваннями серцево-судинної системи і церебральною судинною патологією» (Київ, 22–24.10.2000). – К., 1997. – С. 98–101.
Ярош О.О., Гребенюк О.П. Особливості патогенезу аміостатичного синдрому при дисциркуляторних енцефалопатіях // Укр. вісник психоневрології. – Т. 15. – Вип. 1 (50), додаток. – Х., 2007. – С. 143–144.
Дисертант брав участь в аналізі результатів, формуванні висновків.
Гребенюк О.П., Лозицька О.В. Лазеропунктура в лікуванні атеросклеротичної дисциркуляторної енцефалопатії. // Сучасні проблеми клінічної і військової неврології. Зб. праць наук.-практ. конференції (Київ, листопад 1999 року). – К., 1999. – С. 86–87.
Брав участь в аналізі результатів, підготував роботу до друку.
Ярош О.О., Піневич Б.М., Гребенюк О.П.та ін. Вікові РЕГ і МРТ співставлення проявів дисциркуляторної енцефалопатії при артеріальній гіпотонії і гіпертонічній хворобі // Тези доповідей ІІІ Нац. конгр. геронтол. і геріатр. Укр. (Київ, 26–28.09.2000). – С. 54.
Дисертант брав участь у аналізі результатів, формуванні висновків.
Ярош О.О., Гребенюк О.П., Рудківська Н.О. та ін. Критерії клінічної, ЕЕГ, РЕГ та МРТ-діагностики різних стадій дисциркуляторної енцефалопатії при гіпертонічній хворобі // Зб.: «Проблеми військової охорони здоров’я». – Вип. 9. – К., 2002. – С. 179–189.
Внесок дисертанта: ініціація та планування дослідження, збір первинного матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка роботи до друку.
Ярош О.О., Гребенюк О.П., Жовнір І.І. Клінічна діагностика атеросклеротичних дисциркуляторних енцефалопатій // Укр. вісник психоневрології. ІІ Нац. конгр. неврол. Укр. (Харків, 11–14 червня 2002 р.). – Т. 10. – Вип. 1(30). – Х., 2002. – С. 52.
Дисертантом проведено: збір первинного матеріалу, участь в аналізі матеріалів, підготовка до друку.
Гребенюк О.П. Клініко-інструментальні особливості проявів гіпертонічної і атеросклеротичної дисциркуляторних енцефалопатій // Перший національний конгрес «Інсульт та судинно-мозкові захворювання» (Київ, 14–15.09.2006) – К., 2006. – С. 60.