У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі, що виражається в удосконаленні лікувально-реабілітаційних заходів у жінок з порушенням фертильності на тлі зовнішнього генітального ендометріозу шляхом розробки і впровадження комплексу диференційованої хірургічної та медикаментозної корекції порешень репродуктивного здоров’я на основі вивчення гормонального балансу, стану окисно-відновлювальних і метаболічних процесів. 1. В репродуктивному анамнезі жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом та непліддям переважають пацієнтки з довготривалим лікуванням без клінічного ефекту запальних захворювань органів малого тазу (56,2%), з первинним непліддям (61.7%), ускладненими абортами та пологами (18,3%). Клінічними особливостями поєднання зовнішнього генітального ендометріозу та непліддя є дисменорея (63,3%), диспареунія (57,0%), безсимптомний перебіг (29,3%). 2. До особливостей стану репродуктивних органів жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом та непліддям, які виявляються лапароскопічно, належать прохідність маткових труб (72,7%) при наявності зростового процесу в малому тазі (67,7%) переважаюча локалізація ендометріоїдних гетеротопій в ділянці крижово-маткових зв’язок (71,1%), очеревини Дугласового простору (56,3%). 3. Встановлено, що у жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом та непліддям мають місце порушення окислювально-відновлювальних процесів, вираженість яких залежить від важкості перебігу зовнішнього генітального ендометріозу. Для пацієнток з І-ІІІ ст. зовнішнього генітального ендометріозу характерним є наявність виражених компенсаторних реакцій, що проявляється підвищенням активності антиоксидантної системи (церулоплазмін 33,78±1,6 - 36,77±1,37 у.о. при контролі 29,17 ± 1,1) при зростанні показників перокисного окислення ліпідів (малоновий альдегід 3,91±0,13 - 4,03±0,18 нмоль/мл, при контролі 3,51 ± 0,077). При прогресуванні зовнішнього генітального ендометріозу спостерігається виснаженість антиоксидантного захисту (у пацієнток з ІV ст. церулоплазмін 26,81±0,03 у.о, малоновий альдегід 4,48±0,17 нмоль/мл ). 4. У жінок з зовнішнім генітальним ендометріозом виявлено дисбаланс вмісту мікроелементів в крові та в ендометрії, що проявляється зниженням їх кількісного вмісту в крові (заліза 490±9,7 - 406,6±7,2 мг/л, міді 1,13±0,09 - 0,69±0,03мг/л, цинку 5,87±0,15 - 4,04±0,11 мг/л в порівнянні зі здоровими жінками: заліза 517,5±10,1 мг/л, міді 1,31±0,02 мг/л, цинку 6,75±0,15 мг/л) та зростанням рівня цих мікроелементів в ендометрії ( кількісний вміст заліза майже в 2 рази, міді в 1,2 рази, а цинку в 2,5 рази перевищував нормальний рівень). Виявлені зміни балансу металів-біотоків залежать від вираженості ендометріоїдної хвороби і можуть розглядатись як одна з патогенетичних ланок захворювання. 5. Помірна гіперестрогенемія при недостатності прогестерону, яка виникає у жінок з зовнішнім генітальним ендометріозом та непліддям забезпечує ріст і відтворення ендометріоїдних гетеротопій і є однією з патогенетичних факторів зовнішнього генітального ендометріозу. Наявність хронічної прогестеронової недостатності можна розглядати як симптом прогресування захворювання, що проявляється збільшенням кількості ендометріоїдних гетеротопій. 6. При дослідженні мезотелію очеревини у жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом та непліддям на ультраструктурному рівні встановлено, що внаслідок порушень міжклітинних контактів епітеліоцитів мезотелію утворюються мікротріщини, в яких одночасно виявляються епітеліоцити ендометрію зі збереженою ультраструктурою та проліферуючими змінами. При тривалому перебігу ЗГЕ формуються ділянки розростання епітеліоцитів мезотелію над ендометріальними імплантатами і мікрокістозні замкнені ендометріоїдні вогнища. Епітеліоцити ендометрію, що виявляються в очеревині малого тазу, мають різні морфологічні характеристики (від деструктивно-некротичних до проліферативних). 7.Використання у комплексі лікувально-реабілітаційних заходів після лапароскопічної санації черевної порожнини препаратів Антраль і Золадекс дозволяє у жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом та непліддям нормалізувати окисно-відновлювальні процеси, функціональну активність печінки, обмін металів, зменшити прогресування ендометріозу і сприяє настанню вагітності у 26,2% пацієнток без застосування індукції овуляції та допоміжних репродуктивних технологій. При застосування індукції овуляції та допоміжних репродуктивних технологій у жінок, що отримували лікування Антралем і Золадексом, частота настання вагітності зростає до 68,2%. |