Анотація до роботи:

Фуштей Анастасія Іванівна. Клініко-патогенетичне значення та медикаментозна корекція ендотеліальної дисфункції при гіпертонічній хворобі, сполученій з хронічним обструктивним захворюванням легень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 –внутрішні хвороби. – Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2007.

У дисертації на базі комплексного клініко-лабораторного, інструментального та радіоізотопного обстеження 120 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) та в їх сполуці, узагальнені дані щодо ролі клінічних проявів та ендотеліальної дисфункції в патогенетичних механізмах ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ). Встановлена пряма кореляційна залежність між ступенями легеневої недостатності (ЛН), артеріальної гіпертензії (АГ) та базальним рівнем деяких пресорних нейрогуморальних субстанцій (адреналін, норадреналін, ренін, альдостерон) і розвитком дисфункції ЛШ. Встановлено, що формування несприятливих ексцентричної гіпертрофії та концентричного ремоделювання ЛШ у хворих на ГХ сполучену з ХОЗЛ асоціюється з вірогідною найбільш виразною ендотеліальною дисфункцією, активацією зазначених пресорних нейрогуморальних факторів, високим ступенем ЛН та АГ. Визначена роль кортизолу, як маркера бронхіальної обструкції. Доведена ефективність комбінованої антигіпертензивної терапії інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту еналаприлу малеат та антагоніста кальцію дилтіазему (діакордин) по відношенню до поліпшення стану ендотеліальної функції, кардіогемодинаміки, регресу гіпертрофії ЛШ у хворих на ГХ у сполуці з ХОЗЛ.

В дисертаційній роботі вирішене конкретне актуальне наукове завдання терапії – визначено особливості клінічного перебігу та роль ендотеліальної функції серцево-судинної системи в процесі формування гіпертензивного серця у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень та його корекцією інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту і антагоністами кальцію.

1. Приєднання хронічного обструктивного захворювання легень вірогідно змінює клінічні прояви гіпертонічної хвороби. Домінують церебральні та кардіальні прояви. Разом з цим достовірно (Р<0,05) зменшується гіпертонічний кризовий перебіг захворювання.

2. У хворих на гіпертонічну хворобу сполученій з хронічним обструктивним захворюванням легень виявлено порушення ендотеліальної функції, яке характеризується достовірно (Р<0,05) нижчим початковим діаметром плечової артерії та динамічними змінами її діаметру і кровотоку в ній при реактивній гіперемії.

3. Розвиток і прогресування гіпертонічної хвороби у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень супроводжується зниженням вмісту кінцевих метаболітів оксиду азоту в сироватці крові на 25,5 %, яке відповідає ступеню порушення ендотеліальної вазодилятації. Виявлена пряма залежність посилення зрушень ендотеліальної функції від ступеню артеріальної гіпертензії, легеневої недостатності та у відповідності до більш несприятливого типу ремоделювання лівого шлуночка. Достовірно найбільш виразні зміни реєструються при ексцентричній гіпертрофії лівого шлуночка та концентричному його ремоделюванні.

4. У хворих на гіпертонічну хворобу сполученій з хронічним обструктивним захворюванням легень виявлено високу екскрецію з добовою сечею катехоламінів та підвищення на 56 % рівня реніну і на 50,2 % альдостерону в сироватці крові, а також їх пряму залежність від ступеня артеріальної гіпертензії та легеневої недостатності. Сильні парні кореляційні взаємозв’язки між добовою екскрецією катехоламінів та базальними рівнями реніну і альдостерону з показниками ендотелійзалежної вазодилятації і кардіогемодинаміки вказують на важливе значення вказаних пресорних нейрогуморальних субстанцій в формуванні патогенетичних змін серцево-судинної системи та розвитку гіпертензивного серця у зазначених хворих.

5. У хворих на хронічне обструктивне захворювання легень базальний рівень кортизолу в сироватці крові достовірно (Р<0,001) перевищував такий у здорових осіб. Найбільш високим рівень кортизолу виявився у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень і перевищував його значення у перших на 36,2 % (Р<0,001), у хворих на гіпертонічну хворобу – на 40,1 % (Р<0,001). Кореляційні взаємозв’язки між базальним рівнем кортизолу та показниками, які характеризують вазодилятуючу функцію ендотелію та зовнішнього дихання вказують на адаптивну участь гормонів кори наднирників в механізмах ендотеліальної дисфункції. Високий рівень кортизолу після проведеної комплексної бронхолітичної та протигіпертензивної терапії виділяє його як маркер ефективності протизапальної і бронхолітичної терапії у зазначених хворих.

6. У хворих на гіпертонічну хворобу сполученій з хронічним обструктивним захворюванням легень має місце гіпертрофія міокарда лівого шлуночка. Порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки супроводжується переважно гіпертрофічним та рестриктивним типами діастолічної дисфункції та зниженням скорочувальної функції міокарду. Системна гемодинаміка відповідає еу- та гіпердинамічному типам з високим периферичним опором судин. Визначається високий середній тиск в легеневій артерії. Ступінь виразності зазначених кардіогемодинамічних змін залежить від рівня артеріальної гіпертензії та легеневої недостатності.

7. Встановлена кореляційна залежність між рівнем ендотеліальної дисфункції, кінцевих метаболітів оксиду азоту, добової екскреції катехоламінів, базального рівня реніну і альдостерону в сироватці крові та залежність їх від типу ремоделювання лівого шлуночка, з одного боку, та типові зміни внутрішньосерцевої, системної та легеневої гемодинаміки і переважання їх при ексцентричній гіпертрофії та концентричному ремоделюванні лівого шлуночка, з іншого боку, у хворих на гіпертонічну хворобу сполученій з хронічним обструктивним захворюванням легень, свідчать про вірогідний вплив ендотеліальної дисфункції на ремоделювання та формування гіпертензивного серця у цих хворих.

8. Комбінована антигіпертензивна терапія еналаприлом малеат та дилтіаземом (діакордин) в комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу сполучену з хронічним обструктивним захворюванням легень разом з покращенням ендотеліальної функції, що проявляється достовірним підвищенням в сироватці крові NO_x на 35,1 % (Р<0,001) та посиленням вазодилятуючої функції ендотелію судин та тлі вірогідного зниження рівня адреналіну (на 13,6 %, Р<0,02) та норадреналіну (на 27,8 %, Р<0,001) в добовій сечі, базального рівня реніну (на 46,2 %, Р<0,001) і альдостерону (на 44,9 %, Р<0,001) приводила до трансформації трансмітрального кровотоку з гіпертрофічного до псевдонормального чи нормального, покращення показників ФВ, Vcf (Р<0,05), високодостовірному зниженню середнього тиску в легеневій артерії (Р<0,001) та перебудови системної гемодинаміки в еукінетичний тип.

Публікації автора:

1. Фуштей А.И. Эндотелиальная дисфункция и некоторые прессорные нейрогуморальные субстанции у больных гипертонической болезнью в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких // Вестник неотложной и восстановительной медицины, 2007. – Том 8. - №1. – С. 113 – 116.

2. Фуштей А.И. Сравнительная оценка ингибитора АПФ эналаприла малеат и антагониста кальция дилтиазема в комплексной программе лечения эссенциальной гипертензии в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких // Ювілейний збірник наукових праць, присвячений 80-річчю ЗМАПО: Актуальні питання медичної науки та практики, 2006. – Вип. 69. – Кн. 1. – С. 441 – 446.

3. Фуштей А.И. Особенности клинического проявления гипертонической болезни и некоторых нейрогуморальных факторов при хроническом обструктивном заболевании легких // Збірник наукових праць ЗМАПО: Актуальні питання медичної науки та практики, 2006. – Вип. 70. – Кн. 2. – С. 289 – 295.

4. Фуштей А.И. Состояние эндотелиальной и диастолической функции миокарда у больных гипертонической болезнью в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких при медикаментозной коррекции эналаприлом малеатом и дилтиаземом // Збірник наукових праць ЗМАПО: Актуальні питання медичної науки та практики, 2007. – Вип. 71. – Том І. – Кн. 1. – С. 357 – 363.

5. Фуштей А.И. Ингибитор АПФ эналаприла малеат и антагонист кальция дилтиазем (диакордин) в комплексной программе лечения гипертонической болезни в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких. // Збірник наукових праць ЗМАПО: Актуальні питання медичної науки та практики, 2007 – Вип. 72. – с. 216-223.

6. Фуштей И.М., Фуштей А.И. Состояние сократительной функции левого желудочка, системной и легочной гемодинамики у больных хроническим обструктивным заболеванием легких // Збірник наукових праць Запорізької медичної академії післядипломної освіти: Актуальні питання медичної науки та практики, 2005. – Вип. 68. – Кн. 2. – С. 374 – 379. (Автор проводила обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу та готувала статтю до друку).

7. Перцева Т. А., Фуштей А.И. Эндотелиальная дисфункция у больных с гипертонической болезнью в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких // Вісник Сумського державного університету, 2006. - №8. – С. 118 – 125 (Автор провела огляд сучасної літератури щодо ендотеліальної функції та її порушень у хворих з гіпертонічною хворобою та хронічним обструктивним захворюванням легень і підготувала статтю до друку).

8. Перцева Т. А., Фуштей А.И. Эндотелиальная дисфункция и некоторые прессорные нейрогуморальные субстанции в процессах ремоделирования леаого желудочка у больных гипертонической болезнью в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких // Збірник наукових праць ЗМАПО: Актуальні питання медичної науки та практики, 2007. – Вип. 71. – Том ІІ. – Кн. 1. – С. 232-243 (Автор самостійно провела обстеження хворих, аналіз результатів, готувала їх до друку).

9. Фуштей А.И. Сравнительная оценка антагонистов кальция и ингибиторов АПФ в комплексной программе лечения эссенциальной гипертензии в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких // Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань: Матеріали об’єднаного пленуму правління асоціації кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України. Київ, 2006. – С. 151 – 152.

10. Фуштей И.М., Витохина Л.И., Фуштей А.И., Подсевахина С.Л. Диастолическая дисфункция миокарда и легочная гипертензия больных гипертонической болезнью. Выбор антигипертензивных средств в лечении. // Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування: Матеріали регіональної науково-практичної конференції. Івано-Франківськ, 2004. – С. 109 – 110. (Автор проводила статистичну обробку матеріалів та готувала тези до друку).

11. Фуштей А.И., Фуштей И.М. Сократительная функция левого желудочка, системная и легочная гемодинамика у больных с хроническим обструктивным заболеванием легких в сочетании с гипертонической болезнью // Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування: Матеріали регіональної науково-практичної конференції. Івано-Франківськ, 2006. – С. 88 – 89. (Автор самостійно провела набір матеріалу, статистичну обробку та подання тезів до друку).