Суботіна Катерина Олександрівна. Клініко-патогенетичне значення порушень ендотеліальної функції судин у хворих на подагру (експериментально-клінічне дослідження) : Дис... канд. наук: 14.01.12 - 2008.
Анотація до роботи:
Суботіна К.О. Клініко-патогенетичне значення порушень ендотеліальної функції судин у хворих на подагру (експериментально-клінічне дослідження). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 – ревматологія. – Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.
Дисертацію присвячено визначенню патогенетичної ролі ендотеліальної дисфункції судин і обґрунтуванню використання ендотелійнормалізуючих препаратів при подагрі. При моделюванні подагри у тварин в 85% розвивається проліферація ендотелію легеневих судин, в 62% – серцевих. У хворих на подагру спостерігається ендотеліальна дисфункція судин з підвищенням вмісту ЕТ1 (86%), IL1 (61%), GMP (58%), NO2 (41%), PgІ2 (7%). ЕДФ судин високо корелює з порушеннями пуринового обміну. Алопуринол в експерименті на тваринах пом’якшує тяжкість ураження структур серця й легенів, не впливаючи позитивно на частоту судинної патології і проліферацію ендотелію. ЕДФ судин є підставою для призначення пацієнтам поліферментних сумішей, ІАПФ і/або БРАТ, моніторингом ефективності такої терапії є параметри тромбоксан- і простациклінемії.
У дисертації подано теоретичне узагальнення результатів і досягнуто рішення наукового завдання – на підставі експериментально-клінічних досліджень доведено роль ЕДФ судин у патогенезі первинної подагри, її зв'язок із клініко-морфологічними ознаками ураження внутрішніх органів, з порушеннями окремих ланок пуринового обміну й реологічних властивостей сироватки крові, визначено вплив урикодепресивної терапії на стан ЕФ, обґрунтовано використання в комплексному лікуванні хворих ПФС, ІАПФ і /або БРАТ, розроблено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг патологічного процесу й контролювати ефективність лікувальних заходів.
1. Проліферація ендотелію легеневих судин розвивається в 85% тварин з експериментальною подагрою, ниркових – в 69%, серцевих – в 62%, а її ступінь визначає тяжкість ураження кардіоміоцитів, строми міокарда, ендокарда, бронхів, альвеол і міжальвеолярних перегородок, судин серця й легенів, що прямо співвідноситься з рівнем урикемії і відкладенням СК у тканинах кардіореспіраторної системи, викликаючи розвиток пери- та інтраваскулярних склеротичних змін.
2. Подагра в людей супроводжується формуванням ЕДФ судин, що проявляється в 86% хворих підвищенням у крові вмісту ЕТ1, в 61% – IL1, в 58% – GMP, в 41% – NO2 і в 7% – PgІ2, показники яких корелюють між собою, обумовлюються тяжкістю перебігу захворювання, функцією нирок, наявністю периферичних тофусів і МС, сприяють розвитку артеріальної гіпертензії, змін збудливості, електричної провідності, клапанного апарата й камер серця, визначають діастолічну й систолічну функції лівого шлуночка.
3. При подагрі ЕДФ судин перебуває в тісній взаємозалежності з порушеннями пуринового обміну, причому, з одного боку, це стосується параметрів IL1, PgІ2, TxА2 і GMP, a з іншого – рівнів СКк, СКс, Кск, активностей КО, АДА й 5НТ, які залежать від функціонального стану нирок і обумовлюють тяжкість суглобної патології, що при нирковому типі гіперурикемії дозволяє використати НПЗП для пригнічення синтезу простацикліну.
4. Якщо змін ПН сироватки крові при подагрі не відбувається, то ВЕ й ЧР відповідно зменшуються в 79% і 85% хворих, показники яких корелюють між собою, пов'язані з МС, характером суглобного й ниркового синдромів, станом пуринового обміну й ЕФ, причому, міжфазна активність і релаксаційні властивості залежать від параметрів простациклінемії, а синтез TNF впливає на реологічні (фізико-хімічні) властивості біологічної рідини.
5. Інгібітор КО алопуринол, володіючи гіпоурикемічною дією, в експерименті на тваринах пом’якшує тяжкість ураження структур серця й легенів, не впливаючи позитивно на частоту судинної патології і проліферації ендотелію, від чого, в свою чергу, залежить ступінь периваскулярної інфільтрації й розвиток склеротичних змін у стінці судин, це на фоні урикодепресивної терапії виправдовує додаткове призначення хворим на подагру засобів для відновлення ЕФ.
6. Поліпшення або значне поліпшення в процесі лікування досягаються в 89% хворих на подагру, що залежить від тяжкості перебігу захворювання, наявності кісткових тофусів і МС, функціонального стану нирок і лівого шлуночка серця, вихідних показників TNF і TxА2, активності в крові 5НТ і релаксаційних властивостей сироватки, а ЕДФ є підставою для призначення пацієнтам ПФС, ІАПФ і /або БРАТ, причому критерієм такої терапії служать параметри тромбоксан- і простациклінемії.
Публікації автора:
1. Игнатенко Г.А., Мухин И.В., Субботина Е.А., Кошелева Е.Н. Особенности развития и медикаментозной коррекции кардиоваскулярной патологии при подагре и подагрическом гломерулонефрите // Врачебная практика. – 2004. – № 2. – С.32-39. (Особисто здобувачем проведено обстеження хворих на подагру).
2. Игнатенко Г.А., Мухин И.В., Субботина Е.А., Кошелева Е.Н. Патофизиологическая роль гиперурикемии при кардиоваскулярной патологии // Врачебная практика. – 2005. – №3. – С.87-92. (Особисто здобувачем проаналізовано роль гіперурикемії при ураженні серця).
3. Игнатенко Г.А., Мухин И.В., Щербаков К.С., Субботина Е.А. Кардиопротекция и нефропротекция при подагре: современное состояние вопроса // Український медичний альманах. – 2005. – Т.9, №1. – С.209-213. (Особисто здобувачем розкрито особливості медикаментозної органопротекції при подагрі).
4. Мягкова Т.В. Субботина Е.А., Игнатенко Г.А. Синяченко О.В. Подагрическая кардиопатия у больных с метаболическим синдромом // Український медичний альманах. – 2006. – Т.9, №2. – С.108-110. (Особисто здобувачем проведено лікування хворих на подагру).
5. Суботіна К.О., Фаєрман А.О., Ігнатенко Г.А., Синяченко О.В. Зміни експіратів у хворих на подагру // Український медичний альманах. – 2007. – Т.10, №5. – С.198-201. (Особисто здобувачем виконано статистичну обробку отриманих результатів).
6. Суботіна К.О., Синяченко О.В., Ігнатенко Г.А., Василенко І.В. Стан ендотелію судин і морфологічні ознаки ураження кардіо-респіраторної системи при експериментальній подагрі // Український морфологічний альманах. – 2007. – Т.5, №3. – С.72-82. (Особисто здобувачем проаналізовано взаємозв’язок ендотеліальної дисфункції судин з морфологічними ознаками уражень серця і легенів у експериментальних тварин).
7. Суботіна К.О., Синяченко О.В., Петрова В.Н., Ігнатенко Г.А. Взаємозв’язок ендотеліальної функції з реологічними властивостями сироватки крові у хворих на подагру // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2007. – Т.8, №2. – С.253-255. (Особисто здобувачем проведено співставлення стану ендотеліальної функції судин і реологічних властивостей крові).
8. Синяченко О.В., Суботіна К.О., Ігнатенко Г.А. Стан функції ендотелію судин у хворих на подагру // Врачебная практика. – 2007. – №4. – С.64-67. (Особисто здобувачем проведено обстеження хворих на подагру).
9. Синяченко О.В., Суботіна К.О., Ігнатенко Г.А. Ендотеліальна дисфункція судин та лікування подагри (клініко-експериментальне дослідження) // Український терапевтичний журнал. – 2007. – №4. – С.18-23. (Особисто здобувачем проведено аналіз результатів медикаментозної терапії при подагрі).
10. Синяченко О.В., Игнатенко Г.А., Петрова В.Н., Субботина Е.А., Мягкова Т.В. Диагностика, течение и лечение метаболического синдрома у больных подагрой // Український ревматологічний журнал. – 2007. – Т.28, №2. – С.3-9. (Особисто здобувачем проведено обстеження хворих на подагру).
11. Суботіна К.О. Взаємовідношення ендотеліальнї дисфункції судин з метаболічним синдромом у хворих на подагру // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. – Донецьк. – 2007. – Т.2, Вип.11. – С.33-37.
12. Игнатенко Г.А., Субботина Е.А. Нарушения сердечного ритма при подагре // Порушення ритму серця. Сучасні підходи до лікування: Матеріали пленуму правління асоціації кардіологів України. – Київ, 2005. – С.18-19. (Особисто здобувачем проаналізовано порушення серцевого ритму у хворих на подагру та оформлено тези до друку).
13. Игнатенко Г.А., Мухин И.В., Субботина Е.А. Подагрические пороки сердца: миф или реальность // Матеріали 4 Національного конгресу ревматологів України. – Полтава, 2005. – С.165-165. (Особисто здобувачем проаналізовано результати ехокардіографічного дослідження серця у хворих на подагру).
14. Игнатенко Г.А., Мухин И.В., Субботина Е.А., Лозовая И.В. Дисфункция миокарда левого желудочка при подагре // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: Матеріали Української науково-практичної конференції. – Київ, 2006. – С.74-74. (Особисто здобувачем виконано літературний пошук щодо дисфункції міокарда при подагрі).