Крутікова Е. І. Клініко-патогенетичне обґрунтування комплексної терапії ендоцервікозів, ускладнених папіломавірусною інфекцією. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 01 – акушерство і гінекологія. – Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена розробці комплексу поетапних заходів, спрямованих на підвищення ефективності діагностики та лікування ендоцервікозу. Діагностика включала традиційні клініко-морфолоігчні дослідження шийки матки, і, додатково, ідентифікацію онкогенних типів вірусу папіломи людини та імуногістохімічне дослідження цервікобіоптатів для визначення маркерів цитоонкотрансформації та локального клітинного імунітету. Для комплексного лікування використовувались сучасні імуномодулятори: неовір, протефлазід, віферон. На глибокому структурному рівні доведено, що ектопія призматичного епітелію являється сприятливим фоном для папіломавірусної інфекції, на тлі якої ендоцервікоз варто розцінювати як передраковий стан шийки матки із цервікальною інтраепітеліальною неоплазією та місцевим клітинним імунодефіцитом. Комплексна імуномодуляція запобігає уникненню діагностичних помилок, відновленню морфологічної структури шийкового епітелію, особливо в осередках дисплазії, скороченню термінів епітелізації після деструкції патологічного вогнища на 10-12 діб, зниженню рівня ускладнень та рецидивів, в середньому, у 3 рази.
В результаті проведеної роботи запропоновано нове рішення щодо діагностично-лікувального алгоритму при ендоцервікозі, спрямованого на усунення локального імунодефіциту та епітеліальної дисплазії, на основі виявлених етіопатогенетичних зв’язків між ступенем патоморфологічних змін шийкового епітелію, станом імунологічного апарату ШМ та ВПЛ-інфікованостю.
1. Папіломавірусна інфекція у жінок репродуктивного віку із ендоцервікозом виявляється у 57,6% і перебуває переважно у субклінічній формі, що вдвічі частіше ніж із візуально здоровою ШМ (29,4%) та характеризує ендоцервікоз як сприятливий фон для вірусної інвазії.
2. ВПЛ-позитивний ендоцервікоз ускладнюється цервікальною інтраепітеліальною неоплазією частіше у 4,6 разів ніж ВПЛ-негативний, що свідчить про вірусіндукований характер дисплазії. Підвищення частоти ЦІН реєструється на фоні епідермізуючого ендоцервікозу порівняно із проліферуючим та звичайним у 1,9 та 5,3 рази, відповідно.
3. Кольпоскопічні та гістологічні діагнози співпадають у 97,4%, незалежно від інфікування папіломавірусом. Розбіжність результатів цитологічного дослідження із верифікацією зустрічається у 52,3% ВПЛ-позитивного ендоцервікозу, полягає у цитологічній гіпердіагностиці ЦІН і усувається після комплексної імуномодуляції, тоді як на тлі ВПЛ-негативного ендоцервікозу така розбіжність – не достовірна.
4. Наявність епітеліоцитів у передраковому стані при ендоцервікозі підтвержується на біохімічному рівні у 19,1% цервікобіоптатів, де реєструється гіперекспресія імуногістохімічного маркеру онкоцитотрансформації, білка р16ІNK4, при цьому локалізація тест-позитивних клітин співпадає із зонами ЦІН, а інтенсивність забарвлення прямопропорційна ступеню ЦІН.
5. При ВПЛ-позитивному ендоцервікозі, порівняно із ВПЛ-негативним, спостерігається підвищення кількості антигенпрезентуючих (HLA-DR+) та пониження рівня регуляторно-ефекторних (CD4+, CD8+) імуноцитів у цервікобіоптатах. Зона локалізації імунокомпетентних клітин знаходиться у базальному, парабазальному шарах епітелію ШМ і є одночасно „епіцентром” дисплазії та „воротами” вірусної інвазії. Це дозволяє вважати локальний цитоімунний дисбаланс етіопатогенетичним фактором розвитку передраку на тлі ендоцервікозу.
6. Має місце пряма кореляційна взаємозалежність між кількістю атипових клітин у цервікоцитограмах та числом HLA-DR+імуноцитів у цервікобіоптатах, а також сильний зворотній кореляційний зв’язок між числом дискаріоцитів, койлоцитів та рівнем CD4+, CD8+клітин, що свідчить про єдиний механізм патологічних змін в імунологічному апараті та морфологічній структурі ШМ, незалежно від ВПЛ-інфікованості.
7. При комплексному використанні сучасних імуномодуляторів (протефлазіду, неовіру, віферону) досягається ерадикація папіломавірусу у 33,8%, співбіжність цитологічного та гістологічного діагнозів у 94,5%, кількісно-якісні зміни локальних імуноцитів ШМ, регрес 75% епітеліальних дисплазій. Після комплексної терапії спостерігається скорочення термінів епітелізації шийки матки, в середньому, на 10-12 діб порівняно із „традиційними” термінами, а також зменшення частоти ускладнень у 2,8 рази, рецидивів протягом року у 2,8 рази при ВПЛ-негативному ендоцервікозі та у 2,5, у 3,2 рази, при ВПЛ-позитивному, відповідно.
Публікації автора:
Громова А.М., Крутікова Е.І. Частота захворювань шийки матки в Полтавській області. – // Вісник проблем біології і медицини. – 2002, №1. – С.5–9. (Автором зібрано фактичний матеріал та здійснено його статистичний аналіз)
Крутікова Е.І. Клініка та діагностика фонових і передракових захворювань шийки матки в залежності від факторів ризику їх розвитку. // Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2002. – Т.2, вип.1. – С.78–80.
Громова А.М., Крутікова Е.І., Білаш А.В. Патоморфологічна характеристика фонових і передракових захворювань шийки матки, асоційованих з папіломавірусною інфекцією // ПАГ. – 2002. – № 6. – С.86–91. (Автором особисто проводилась більшість досліджень та статистична обробка результатів)
Крутікова Е.І. Клітинні фактори локального імунітету шийки матки при фонових та передракових захворюваннях, асоційованих із папіломавірусною інфекцією // ПАГ. – 2003. – №4. – С.100–104.
Іммуногистохимическое исследование слизистых оболочек / И.П. Кайдашев, В.И. Шинкевич, В.В. Рябенко, Д. М. Король, И.М. Ткаченко, Э.И. Крутикова // Лабораторная диагностика. – 2003. – №3. – С.15–20. (Автор приймала участь у проведенні досліджень та аналізі отриманих результатів)
Громова А.М., Крутікова Е.І. Кореляційний взаємозв’язок цитологічних маркерів локального клітинного імунітету та інтраепітеліальної неоплазії при ендоцервікозі. – // Вісник проблем біології і медицини. – 2004, №3. – С. 11-16. (Автором проведено статистичний аналіз та узагальнення даних фактичного матеріалу)
Патент 2530 А 61 В17/42 Україна Спосіб оцінки функціонального стану слизової оболонки шийки макти / І.П. Кайдашев, А.М. Громова, Е.І. Крутікова, В.І. Шинкевич. – МПК 20021210055; Заявл. 13. 12. 2002; Опубл. 06. 04, Бюл. №6. (Автор прийняла участь у розробці та впровадження нової методики)
Громова А.М., Крутикова Е.І. Метод комплексного етіопатогеничного лікування фонових та передракових захворювань шийки матки: Інформаційний лист, Випуск 4 з проблем „Акушерство та гінекологія” Протокол № 3, від 24. 04. 2003 р. (Автором розроблено новий діагностично-лікувальний алгоритм при ендоцервікозі)
Крутікова Е.І. Комплексне етіотропне лікування ендоцервікозів: „Сучасні принципи діагностики та лікування візуальних форм геніального раку у жінок. Якість життя”: Збірка науков. робіт // Матеріали наук.-практичної конференції – Львів, 2002.– С. 80-81. (Автором зроблена стендова доповідь на конференції)
Protein p 16 as a marker of dysplastic and neoplastic alterations in cervical epithelial cells / G. Volgareva, L. Zavalishina, Y. Andreeva, G. Frank, E. Krutikova, D. Golovina, A. Bliev, D. Spitkovsky, V. Ermilova and F. Kisseljov // BMC Cancer. – 2004, 4:58 doi: 10.1186/1471-2407-4-58 (Дисертантом відібрано фактичний матеріал для дослідження та взята участь в аналізі отриманих результатів).
