1. У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове рішення наукової задачі, яка полягає в підвищенні ефективності виходжування недоношених дітей, що позбавлені материнського молока, шляхом застосування в їх харчуванні спеціальної молочної суміші “Alprem”. 2. Народження недоношеної дитини пов’язане з дією багатьох несприятливих чинників, серед яких найвагомішу роль виконує поєднання медичних і соціально-економічних чинників. Чинниками ризику передчасних пологів є: вік матері старше 25 років, екстрагенітальна патологія матері (захворювання сечовидільної, серцево-судинної, травної систем), патологічний перебіг вагітності (анемія, загроза переривання, інфекційні захворювання, гестози, фетоплацентарна недостатність), обтяжений акушерський анамнез (безплідність, викидні, аборти), малозабезпеченість, шкідливі звички. 3. Клінічними проявами порушення адаптації в обстежених недоношених дітей були: синдром дихальних розладів (76,6 %), гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (84,2 %), затримка внутрішньоутробного розвитку (18,4 %), внутрішньоутробна гіпотрофія (11,4 %). Встановлена пряма кореляційна залежність між ступенем недоношеності і клінічними ускладненнями періоду адаптації. 4. У передчасно народжених дітей має місце значна супресія клітинної ланки імунітету, яка більш виражена при штучному вигодовуванні, що проявляється зменшенням кількості функціональних маркерів Т-лімфоцитів (СД3+), субпопуляції Т-лімфоцитів – хелперів і індукторів (СД4+), субпопуляції цитотоксичних і супресорних Т-лімфоцитів (СД8+) з переважанням зниження СД8+, збільшенням хелперно-супресорного співвідношення, і посилюється з наростанням ступеня недоношеності. 5. Вигодовування недоношених дітей штучними молочними сумішами не має істотного впливу на стан гуморального імунітету. 6. Гідроліз і всмоктування вуглеводів у недоношених дітей залежить від ступеня недоношеності, віку і виду вигодовування. У дітей, які отримували суміш „Alprem” відмічалась більш висока активність розщеплення і абсорбції вуглеводів, ніж у дітей, які вигодовувались звичайною молочною сумішшю. 7. Рівень активації перекисного окислення ліпідів і ступінь порушень ультраструктури біологічних мембран у недоношених дітей пов’язані з гестаційним віком при народженні та характером вигодовування. Найбільш виражені ці процеси у дітей з недоношеністю ІІІ ступеня, які вигодовувалися звичайною молочною сумішшю “Малятко”. 8. Штучне вигодовування недоношених дітей із застосуванням суміші “Малятко” уповільнює процеси адаптації, становлення і дозрівання імунної системи, сприяє розвитку дисбіоза кишечника. 9. Застосування в комплексному виходжуванні недоношених дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, спеціальної молочної суміші “Alprem” сприяє швидшій позитивній динаміці клінічних синдромів, істотнішій надбавці в масі тіла, метаболічній адаптації, нормалізує показники загального білка, К, Na, Са, рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів в периферичній крові; сповільнює процеси вільнорадикального окислення ліпідів, зменшує показники ендогенної інтоксикації. Практичні рекомендації На підставі проведених досліджень рекомендується: 1. Чинниками високого ризику передчасного народження дитини слід вважати наявність у вагітної жінки екстрагенітальної патології, шкідливих звичок, мешкання її в несприятливих матеріально-побутових умовах, неповній сімї’. 2. Лабораторними критеріями тяжкості стану недоношених дітей є активність перекисного окислення ліпідів, яка оцінюється по рівню МДА в периферичній крові, і ендогенної інтоксикації, яка оцінюється по еритроцитарному індексу ЕІ. 3. Для встановлення ступеня функціональної зрілості клітинної ланки імунітету у недоношених дітей слід визначати рівень в периферичній крові СД3+ і СД8+ клітин. 4. При виходжуванні недоношених дітей, позбавлених материнського молока, проводити ентеральне харчування спеціальною високоадаптованою молочною сумішшю “Alprem”, об’єм і швидкість введення якої залежить від тяжкості стану і ступеня недоношеності. Глибоконедоношеним дітям або дітям з I чи II ступенем недоношеності, які знаходиться у важкому стані, на II етапі виходжування (7-а доба життя) ентеральне харчування слід проводити з розрахунку 70 ккал/кг в добу суміші “Alprem” через інфузатор. Надалі швидкість збільшення об’єму суміші повинна складати 5–10 ккал/кг маси тіла на добу, поступово довівши до 120 ккал/кг на добу. Новонародженим дітям з недоношеністю II ступеня при штучному вигодовуванні суміш “Alprem” слід вводити на шосту–сьому добу життя з розрахунку 75 ккал/кг на добу. Надалі швидкість збільшення кількості суміші повинна складати 10–15 ккал/кг на добу, індивідуалізовано, враховуючи загальний стан дитини, толерантність до їжі, поступово довівши до 120 ккал/кг на добу. Дітям з недоношеністю I ступеня, за наявності координованого смоктання і ковтання, суміш “Alprem” слід вводити на шосту–сьому добу життя з розрахунку 80 ккал/кг на добу. Надалі при хорошій переносимості об’єм суміші слід збільшувати на 15–20 ккал/кг на добу поступово довівши до 120–130 ккал/кг маси тіла в добу. |