У дисертації наведено теоретичне узагальнення і пропонується нове вирішення проблеми преіндукційної підготовки шийки матки у вагітних жінок з урахуванням рівня в крові простагландинів Е2 та F2a, їх співвідношення, рівня естрадіолу та тестостерону і їх співвідношення, ступеня “зрілості” шийки матки, базального тонусу матки, стану вегетативної нервової системи та росто-вагового коефіцієнта, шляхом диференційованого застосування різних методів підготовки , що дозволить підвищити ефективність підготовки шийки матки, збільшити відсоток фізіологічних пологів та зменшити частоту випадків оперативного розродження. 1. Ефективність підготовки шийки матки за індексом Бішопа в групах підготовки осмотичними ділататорами (86,4±7,3 %) та естрогенним фоном й осмотичними ділататорами на другому етапі (77,1±7,1 %) статистично не відрізнялась від цього показника в контрольній групі (86,0±3,5 %), на відміну від ефективності підготовки шийки матки в групах, у яких для підготовки використовували тільки естрогенний фон (68,3±6,0 %) та простагландини (60,0±6,9 %). Ефективність при підготовці шийки матки осмотичними ділататорами в 1,4 раза більша, ніж у групі підготовки простагландинами (р<0,05). 2. Різниця в динаміці між вихідним базальним тонусом матки та контрольним (після підготовки шийки матки) була статистично вірогідна між групами, в яких застосовували естрогенний фон (4,1±0,1 мм рт.ст.) і простагландини (7,6±0,2 мм рт.ст.) та групами з використанням осмотичних ділататорів (0,7±0,04 мм рт.ст.) і двохетапної підготовки (0,4±0,02 мм рт.ст.) (р<0,05). Це сприяло зменшенню побічного ефекту (виникнення скорочувальної активності матки до закінчення підготовки) у групах з використанням осмотичних ділататорів в 1,2 раза та дозволило їх рекомендувати при підготовці шийки матки у вагітних з патологічним прелімінарним періодом. Але ці позитивні моменти мали своїм недоліком підвищення частоти пологовикликання в цих групах на 27,1 %, у порівнянні з групами, в яких застосовували естрогени та простагландини. 3. Використання в підготовці шийки матки осмотичних ділататорів змінило відношення рівня простагландина Е2 до простагландина F2a в крові вагітних з 0,4 : 1 до 0,28 : 1, наблизивши його до рівня, характерного для кінця доношеної вагітності (контрольна група – 0,29 : 1). У групі підготовки естрогенним фоном та осмотичними ділататорами на другому етапі мало місце збільшення відношення тестостерону до естрадіолу після створення естрогенного фону в 1,7 раза (з 0,25 : 1 до 0,43 : 1), що співпадало з падінням рівня простагландина Е2 до простагландина F2a у 2 рази (з 0,24 : 1 до 0,12 : 1), це свідчить про існування патогенетично обумовленого зворотно-пропорційного зв’язку між рівнем тестостерону та простагландина Е2 у 70 % випадків (р<0,05). 4. У групі з використанням естрогенного фону та в контрольній групі кількість симпатикотоніків вірогідно переважала над кількістю ваготоніків у 3,7 та 2,8 раза, а в групі підготовки естрогенами та осмотичними ділататорами на другому етапі ваготоніків було в 2,3 раза більше, ніж симпатикотоніків (р<0,05). Переважання вагітних-ваготоніків корелювало з більш розширеною методикою підготовки (естрогенний фон + осмотичні ділататори), r = -0,30, р<0,001. Різниця частоти парасимпатикотоніків у ІІІ та IV групах була статистично вірогідна, у порівнянні з контрольною групою, а в IV групі – ще й з ІІ групою (р<0,05). Що стосується маси тіла, то розбіжності були статистично достовірні між показником ожиріння в групі з використанням естрогенного фону та осмотичних ділататорів на другому етапі (55,8±6,9 %) та цим показником у контрольній групі й групі із застосуванням естрогенного фону (16,0±5,2 % та 19,0±8,6 %) (р<0,05). Серед жінок-парасимпатикотоніків групи підготовки осмотичними ділататорами ожиріння зустрічалося в 50,0±10,0 % випадків, а в групі з використанням естрогенів та ділататорів на другому етапі – в 78,3±5,7 % пацієнток. 5. Найбільший відсоток запальних змін плаценти, відмічався в групі жінок, у яких застосовували естрогенний фон з осмотичними ділататорами на другому етапі (37,1±8,2 %) (р<0,05), але ці прояви не досягали критичного рівня клінічної маніфестації інфекції. 6. Серед вагітних, резистентних до преіндукційної підготовки естрогенним фоном, переважали ваготоніки з ожирінням, тому естрогенний фон доцільно призначати вагітним з дефіцитом маси тіла та переважанням тонусу симпато-адреналової системи. У вагітних жінок з переважанням тонусу парасимпатичної нервової системи, “незрілою” шийкою матки та підвищеним базальним тонусом матки показана підготовка шийки матки осмотичними ділататорами. Частота кесарева розтину в групі підготовки осмотичними ділататорами статистично не відрізнялась від показників контрольної групи, на відміну від групи з підготовкою простагландинами. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ Для застосування того чи іншого методу допологової підготовки шийки матки необхідно визначити : 1. Ступінь “зрілості” шийки матки за шкалою Бішопа ( E.H. Bishop). 2. Тип вегетативної нервової системи. 3. Базальний тонус матки ( БТМ ) за даними дослідження на кардіотокографі ( перед пологами БТМ в нормі дорівнює 10-15 мм рт. ст. – 1,3-2 кПа). 4. Росто-ваговий коефіцієнт за індексом Брока. Вибір методу підготовки шийки матки. Шийка матки – “зріла”, БТМ до 10-15 мм рт.ст., маса тіла в межах норми, тип вегетативної нервової системи варіює (нормотоніки, симпатикотоніки, парасимпатикотоніки).
У допологовій підготовці повинна переважати метаболічна терапія (препарати глюкози, кальція, вітамінів групи “В” та “С”, кокарбоксилаза, АТФ). Шийка матки – “незріла”, БТМ до 10-15 мм рт.ст., дефіцит маси тіла, симпатико- або нормотонія.
Можливе використання естрогенного фону (сінестрол по 20000 ОД внутрішньом’язево протягом 7-10 діб) або локальних аплікацій простагландинів. Препіділ-гель, що містить 0,5 мг дінопростону, вводять інтрацервікально, а простін Е2 вагінальний гель (1 мг дінопростону) – в заднє склепіння піхви. 3. Шийка матки – “незріла”, БТМ > 10-15мм рт.ст., ожиріння, парасимпатикотонія. Показана підготовка шийки матки осмотичними ділататорами. В цервікальний канал вводять від 4 до 8 паличок великих натуральних ламінарій до повного заповнення цервікального каналу, в середньому – 5 великих ламінарій, змащених антисептичним розчином Бетадіну. Шийка матки – “незріла”, БТМ > 10-15 мм рт.ст., маса тіла та тип вегетативної нервової системи варіюють, має місце патологічний прелімінарний період (ППП).
Показана підготовка шийки матки осмотичними ділататорами. |