Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.15. - нервові хвороби. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2008 р.
Дисертація містить дані про клінічні особливості енцефалопатії при аппалічному синдромі та ранніх атеросклеротичної, гіпертензійної, післягіпоглікемічної, клімактеричної, ниркової, печінкової, післятравматичної та токсичної енцефалопатії, транскраніальні допплерографічні, електроенцефалографічні зміни при даних захворюваннях, про стан мікроциркуляторного русла, процесів пероксидного окислення ліпідів, обміну оксиду азоту та нуклеїнових кислот, а також наявність ендогенної інтоксикації при даних захворюваннях. Вивчені порушення психоемоційної сфери у хворих з вказаними енцефалопатіями. Розроблені алгоритми ранньої діагностики енцефалопатій та подані рекомендації щодо патогенетично спрямованого лікування виявлених порушень.
У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми ранньої діагностики енцефалопатій різного ґенезу на основі аналізу неврологічної симптоматики, даних психологічного тестування, нейровізуальних та біохімічних методів дослідження, визначення особливостей патогенетичних механізмів розвитку кожної форми енцефалопатії та створення алгоритмів диференціальної діагностики.
В неврологічній симптоматиці зниження рогівкового рефлексу (100,0%) та підвищення тонусу м’язів (71,4%) виявлялися тільки при енцефалопатії при аппалічному синдром. Ністагмоїд викликається при атеросклеротичній (95,9%), гіпертензійній (96,3%) та клімактеричній енцефалопатіях (80,8%), а ністагм - при нирковій (80,0%), печінковій (95,5%), післятравматичній (91,7%) та токсичній (90,9%). Зниження чутливості на кінцівках характерне для післягіпоглікемічної (верхніх у 80,0% і нижніх у 95,0%) та ниркової (верхніх у 75,0% і нижніх у 90,0%) енцефалопатій. Черевні рефлекси були відсутні у 73,1% жінок з клімактеричною енцефалопатією. Підвищення сухожилкових рефлексів на руках і ногах визначалось при гіпертензійній (у 92,6% хворих), клімактеричній (у 88,9% хворих), післятравматичній (у 70,8% і 83,3% хворих відповідно) та нирковій (у 60,0% хворих), а їх зниження - при печінковій (у 80,0% хворих), токсичній (у 86,4%) та при післягіпоглікемічній (у 40,0% і 75,0% хворих відповідно) енцефалопатіях. Рефлекси орального автоматизму викликалися при енцефалопатії при аппалічному синдромі (100,0%), нирковій (65,0%) та післятравматичній (41,7%) енцефалопатіях. Зниження м’язового тонусу спостерігається при енцефалопатії при аппалічному синдромі (28,6%) та післягіпоглікемічній енцефалопатії (85,0%).
Розвиток енцефалопатії за даними стандартизованого багатофакторного опитування особистості супроводжується певними психоемоційними змінами, що мають свою специфіку в залежності від причин виникнення: астенічний синдром наявний у хворих з нирковою та токсичною енцефалопатіями; астено-іпохондричний - у хворих з атеросклеротичною, іпохондричний - з післягіпоглікемічною, іпохондрично-депресивний - з післятравматичною, тривожно-депресивний - з гіпертензійною, тривожно-астенічний - з печінковою та психоневротичний - з клімактеричною енцефалопатією.
Порушення мікроциркуляції за даними біомікроскопії кон’юнктиви очей виявлялося у всіх обстежених хворих з енцефалопатіями. У хворих при печінковій енцефалопатії відсутні зміни церебрального кровотоку. При атеросклеротичній енцефалопатії наявне зниження кровотоку по всіх магістральних артеріях головного мозку, більш виражене в недомінантній півкулі. Енцефалопатію при аппалічному синдромі супроводжує значне зниження середньої швидкості кровотоку по судинах головного мозку, більш виражене у домінантній півкулі. При післягіпоглікемічній, клімактеричній та післятравматичній енцефалопатіях інсонується зниження середньої швидкості кровотоку тільки по двох задніх мозкових артеріях. Для гіпертензійної енцефалопатії характерним є ріст середньої швидкості кровотоку по судинах каротидного басейну в результаті спазму судин із його зниженням по двох хребтових та двох задніх мозкових артеріях при незмінному кровотоку по основній артерії, а при нирковій енцефалопатії швидкість кровотоку по судинах каротидного басейну збільшується внаслідок їх ангіоспазму при незмінному току крові по двох хребтових артеріях та основній і зниженому - по двох задніх мозкових артеріях. Для токсичної енцефалопатії характерним є зниження середньої швидкості кровотоку по МАГ тільки домінантної півкулі.
При енцефалопатії при аппалічному синдромі відсутні альфа- та бета-ритми, а тета- та дельта-ритми наявні в значній кількості (домінуючим є дельта-ритм). При всіх інших енцефалопатіях визначається депресія нормальних альфа- та бета-ритмів при рості патологічних тета- та дельта-ритмів.
Про наявність у всіх хворих з енцефалопатіями оксидативного стресу свідчить ріст продуктів пероксидного окислення ліпідів, а також ендогенної інтоксикації у хворих з енцефалопатіями при аппалічному синдромі, післягіпоглікемічною, клімактеричною, нирковою, печінковою та токсичною - збільшення активності середніх молекул в венозній периферичній крові.
При гіпертензійній енцефалопатії посилюється синтез та розпад оксиду азоту, необхідний для зняття ангіоспазму судин. Свідченням чого стало значне зниження попередника оксиду азоту - амінокислоти L-аргініну в периферичній крові та підвищення вмісту нітратів в сечі у обстежених хворих з гіпертензійною енцефалопатією. При всіх інших енцефалопатіях відбувається підвищений синтез та накопичення оксиду азоту в мозковій тканині для забезпечення її захисту від ішемій, про що свідчить знижений вміст кількості вільного L-аргініну в периферичній крові та незмінні показники нітратів в сечі у обстежених хворих.
Порушення проникності мембран нейронів та її деструкція засвідчені підвищеним вмістом в периферичній крові рибонуклеїнової кислоти у хворих з енцефалопатіями при аппалічному синдромі, післягіпоглікемічною, клімактеричною, нирковою, печінковою, післятравматичною та токсичною енцефалопатіями. У вказаних хворих, окрім хворих з післягіпоглікемічною енцефалопатією, наявні і більш глибокі деструктивні процеси і руйнація ядра клітин головного мозку (за даними підвищеного вмісту дезоксирибонуклеїнової кислоти в сироватці венозної крові). При всіх енцефалопатіях посилюється нуклеїновий обмін (розпад-синтез) про що свідчить висока активність лужних та кислих дезоксирибонуклеаз та рибонуклеаз в сироватці периферичної крові.
На основі даних аналізу психоемоційної паттерну, стану мікроциркуляції та церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку, процесів пероксидного окислення ліпідів, наявності ендогенної інтоксикації, обміну оксиду азоту та нуклеїнових кислот розроблені діагностичні алгоритми для ранніх енцефалопатій різного ґенезу.
Публікації автора:
Шевага В.М., Цыпкун А.Г., Паєнок А.В., Нестеренко Б.В. Справочник невропатолога и нейрохирурга. - Киев: Книга Плюс, 2003. - 499 с. (Дисертант особисто написав підрозділи: "Пізні ускладнення ЧМТ", "Хронічна недостатність мозкового кровообігу" приймав участь у написанні всіх інших розділів).
Шевага В.М., Паєнок А.В. Захворювання нервової системи: Підручник. - Львів: Світ, 2004. - 520 с. (Дисертант особисто написав підрозділи: "Пізні ускладнення черепно-мозкової травми", "Дисциркуляторна енцефалопатія" та розділ Ураження нервової системи при соматичних захворюваннях", приймав участь у написанні всіх інших розділів).
Shevaga V., V., Payenok A., Netlyukh A., Yavors’ka N. Neurosurgery. - Lviv, 2007. - 252 p. (Дисертант особисто написав підрозділ: "Late complications of brain injury", приймав участь у написанні всіх інших розділів).
Паєнок А.В. Нуклеазна активність в крові хворих з енцефалопатіями судинного і нефрогенного генезу // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т. 10, В. 2 (31). - С. 70-71.
Паєнок А.В. Психологічно-гемодинамічні паралелі у хворих з гіпертензивною енцефалопатією // Український медичний альманах. - 2005. - Т. 8, №4. - С. 182-184.
Паєнок А.В. Психоемоційний патерн хворих з післягіпоглікемічною енцефалопатією за даними стандартизованого багатофакторного опитування особистості // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Київ, 2005. - Вип. 14, Кн. 1. - С. 516-519.
Паєнок А.В. Клініко-параклінічна характеристика ранньої цереброваскулярної хвороби // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - №5. - Т. 1. - С. 89-91.
Паєнок А.В. Макро- та мікроциркуляція у хворих з післягіпоглікемічною енцефалопатією // Медицина сьогодні та завтра. - 2007. - №2. - С. 119-121.
Паєнок А.В. Характеристика психопатологічних змін у хворих пізньою токсичною енцефалопатією // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. - Київ, 2007. - Вип. 16, Кн. 4. - С. 582-586.
Паєнок А.В. Пізня токсична енцефалопатія, можливості діагностики // Сімейна медицина. - 2007. - №4. - С. 76-79.
Паєнок А.В. Стан перекисного окислення ліпідів у хворих з енцефалопатіями різного ґенезу // Буковинський медичний вісник. - 2007. - Т. 11, №4. - С. 41-43.
Шевага В.М., Паєнок А.В., Войнаровська Н.Ю. Середні молекули у діагностиці ефективності ентеросорбції при лікуванні хворих з енцефалопатією ниркового ґенезу // Фармакологічний вісник. - 1999. - №3. - С. 34-35. (Дисертантом висунута мета дослідження, проведений аналіз та обробка зібраного матеріалу, написано та підготовлено роботу до друку).
Шевага В.М., Паєнок А.В., Войнаровська Н.Ю., Мартин А.Ю. Нуклеїновий гомеостаз при травмах та інтоксикаціях головного мозку // Український вісник психоневрології. - 1999. - Т. 7, В. 3 (21). - С. 66-67. (Дисертанту належить ідея публікації - порівняння змін нуклеїнових кислот при травмах та нирковій інтоксикації, збір, обробка та аналіз матеріалу, підготовка до публікації статті).
Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Вплив ново-паситу на психоемоційний стан жінок з клімактеричним синдромом // Ліки. - 1999. - №2. - С. 39-43. (Дисертантом особисто проведені психологічне тестування обстежених жінок, комп’ютерна обробка його результатів, порівняльний аналіз даних та підготовка роботи до друку).
Шевага В.М., Паєнок А.В., Войнаровська Н.Ю. Використання ентеросорбенту силарду-П у лікуванні енцефалопатії ниркового генезу // Ліки. - 1999. - №5-6. - С. 91-93. (Дисертантом сформульована мета дослідження, проведено аналіз даних та написаний текст публікації).
Войнаровська Н.Ю., Паєнок А.В. Сучасні підходи до використання ентеральних сорбентів // Фармакологічний вісник. - 1999. - №5. - С. 17-18. (Дисертантом проведений аналіз наукових результатів та сформульовані висновки публікації).
Шевага В.М., Паєнок А.В., Туниця В.Н., Войнаровська Н.Ю. Роль психоемоційних змін при виборі методу реабілітації хворих з енцефалопатією ниркового ґенезу // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 2000. - №1 (21). - С. 31-33. (Дисертантом особисто проведені психологічне тестування обстежених жінок, комп’ютерна обробка його результатів, порівняльний аналіз даних та підготовка роботи до друку).
Шевага В.М., Олексюк А.Г., Паєнок А.В. Медикаментозна реабілітація хворих з доклінічними проявами судинних уражень головного мозку // Український вісник психоневрології. - 2000. - Т. 8, В. 2 (24). - С. 30-32. (Дисертантом особисто проведені психологічне тестування хворих, комп’ютерна обробка його результатів, порівняльний статистичний аналіз даних та підготовка даних матеріалів до друку).
Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Середні молекули як маркер ендогенної інтоксикації у жінок із клімактеричним синдромом, ускладненим енцефалопатією // Український вісник психоневрології. - 2000. - Т. 8, В. 3 (25). - С. 23-24. (Дисертантом проведений збір матеріалу, його аналіз та зроблені висновки).
Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Сучасні підходи до лікування клімактеричного синдрому // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. - Київ-Луганськ, 2000. - В. 4. - С. 240-248. (Дисертант проводив аналіз даних та готував статтю до публікації).
Шевага В.М., Паєнок А.В., Нестеренко Б.В. Динаміка вмісту нуклеїнових кислот в крові хворих в гострому та віддаленому періоді легкої черепно-мозкової травми // Український вісник психоневрології. - 2001. - Т. 9, В. 1 (26). - С. 89-90.(Дисертант надав матеріали власних спостережень хворих у віддаленому періоді, приймав участь у підготовці публікації).
Тютько А.О., Паєнок А.В. Особливості психоемоційних змін у жінок з клімактеричною енцефалопатією // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, №2. - С. 115-117. (Дисертантом особисто проведені психологічне тестування обстежених жінок, комп’ютерна обробка його результатів, порівняльний аналіз даних та підготовка роботи до друку).
Шевага В.М., Паєнок А.В., Задорожна Б.В. Церебральна гемодинаміка у хворих з легкою черепно-мозковою травмою в гострому та віддаленому періоді // Актуальні питання медичної науки та практики. - Вип. 67, Кн. 1. - Запоріжжя: Дике Поле, 2004. - С. 211-216. (Дисертантом сформульована мета дослідження, проведені транскраніальні допплерографічні обстеження хворих в гострому та віддаленому періодах ЧМТ, обробка та порівняльний аналіз отриманих даних, написаний текст публікації).
Шевага В.М., Задорожна Б.В., Паєнок А.В. Оксид азоту, перекисне окислення ліпідів і вміст пептидів середньої молекулярної маси в гострому і проміжному періодах легкої черепно-мозкової травми // Український нейрохірургічний журнал. - 2004. - №4. - С. 30-36. (Дисертант особисто обстежив хворих в проміжному періоді ЧМТ отримав та провів статистичну обробку матеріалу, підготовивши вказані дані до публікації).
Шевага В.М., Задорожна Б.В., Паєнок А.В. Досвід застосування Пентоксифіліну SR АПО в реабілітації хворих з травматичною хворобою головного мозку // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, В. 1 (50). - С. 135. (Дисертант надав матеріали власних спостережень, приймав участь у підготовці публікації).
Паєнок А.В., Задорожна Б.В., Гавриш І.Н. Клініко-параклінічна характеристика хворих з нирковою енцефалопатією // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, В. 1 (50). - С. 98-99. (Дисертанту належить ідея публікації, ним особисто обстежені хворі, проаналізований матеріал, підготовлений текст публікації).
Паєнок А.В., Зінчук О.М., Телегін Д.Є. Рання печінкова енцефалопатія // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. - Київ, 2007. - Вип. 16, Кн. 2. - С. 227-232. (Дисертанту належить ідея дослідження та публікації, ним особисто обстежені хворі, проаналізований та статистично оброблений отриманий матеріал, підготовлений текст статті до друку).
Паєнок А.В. Задорожна Б.В. Гемодинамічні зміни та психоемоційний патерн у хворих з післятравматичною енцефалопатією // Практична медицина. - 2007. - №4, Т. ХІІІ. - С. 54-58. - С. 54-58. (Дисертант здійснив огляд літератури, обстежив хворих методом транскраніальної допплерографії та провів психологічне тестування, науковий аналіз і статистичну обробку результатів, підготував роботу до друку).
Шевага В.М., Паєнок А.В. Церебральная гемадынаміка у хворага з эсенцыальнанай гіпертэнзіяй // Бєларускі лєкар. - 2005. - №1 (21). - С. 7-9. (Дисертантом сформульована мета дослідження, проведені транскраніальні допплерографічні обстеження хворих, оброблені отримані дані, написаний текст публікації).
Паєнок А.В. Вплив препарату Прамістар на біоелектричну активність головного мозку у хворих з післягіпоглікемічною енцефалопатією // Новости медицины и фармации в Украине. - 2005. - №15 (175). - С. 5.
Пат. 4677, G 01 N 33/48. Спосіб диференціальної діагностики легкої черепно-мозкової травми / В.М.Шевага, Б.В.Задорожна, А.В.Паєнок. - Україна: Державний департамент інтелектуальної власності. - №20040806787; Заявл. 13.08.204; Опубл. 17.01.2005, Бюл. №1. - С. 2.11. (Дисертант приймав участь у аналізі матеріалу, обговоренні результатів та підготовці тексту патенту).
Паєнок А.В. Активність кислої дезоксирибонуклеази при черепно-мозковій травмі //Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Т. XVI. - Львов, 1995. - С. 96.
Паєнок А.В. Вплив черепно-мозкової травми на активність лужної дезоксирибонуклеази сироватки крові // Експериментальна та клінічна фізіологія. - Львів, 1995. - С. 245-246.
Паєнок А.В. Рання діагностика дисциркуляторної енцефалопатії по активності лужної дезоксирибонуклеази сироватки крові // Експериментальна та клінічна фізіологія. - Львів, 1995. - С. 246-247.
Паєнок А.В. Транскраніальна доплерографія – як діагностичний критерій ефективності проведених лікувальних заходів у хворих з ранніми судинними дизгеміями // Пр. Науково-практичної конференції невропатологів та нейрохірургів Західних областей України "Реабілітація в неврології і нейрохірургії". - Радехів, 2000. - С. 22-23.
Шевага В.М., Паєнок А.В., Олексюк А.Г., Войнаровська Н.Ю., Грінчук А.Д. Вміст рибонуклеїнової та дезоксирибонуклеїнової кислоти в крові хворих з енцефалопатіями різного генезу // Вчені Поділля. Фундаментальні наукові праці. - Частина 2. - Хмельницький: Поділля, 1999. - С. 10-11. (Дисертанту належить ідея публікації - порівняння змін нуклеїнових кислот при гіпертонічній, нирковій та клімактеричній енцефалопатії, збір, обробка та аналіз матеріалу, підготовка до публікації статті).
Паєнок А.В., Мартин А.Ю. Нуклеазна активність при струсі головного мозку // Пр. 3 Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - С. 65-66. (Дисертант особисто проводив обстеження хворих, обробив його результати, сформував висновки та оформив статтю).
Паєнок А.В. Тютько А.О. Неврологічний дефіцит у жінок з преклімактеричним синдромом // Пр. 3 Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. - С. 241. (Дисертант особисто обстежив хворих, провів аналіз даних та підготовив матеріал до публікації).
Payenok A. Encefalopatia nadcinieniowa opinia klinicysty // II Slsko-Lwowska konferencja naukowo-szkoleniowa "Actuaia neuroogica" - "Postpy w leczeniu chorb mzgu w obszarze neurologii i neurochirurgii". - Zabrze, 2006. - S. 24.
Паєнок А.В. Параклінічні особливості енцефалопатій різного ґенезу та їх лікування // Пр. І Національного конгресу "Человек и Лекарство - Украина". - Київ, 2008. - С. 114.
Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Визначення рівня інтоксикації у жінок з клімактеричним синдромом ускладненим енцефалопатією // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров’я населення України. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С. 486-488. (Дисертант надав матеріали власних спостережень хворих у віддаленому періоді, приймав участь у підготовці публікації).
Шевага В.М., Паєнок А.В., Нестеренко Б.В. Нуклеїнові кислоти при струсі головного мозку // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров’я населення України. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С. 490-492. (Дисертант приймав участь у зборі матеріалу, обговоренні результатів та підготовці тексту публікації).
Шевага В.М., Нестеренко Б.В., Паєнок А.В. Вміст середніх молекул у сироватці крові хворих на легку черепно-мозкову травму // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології. - Чернівці, 2002. - С. 87-89. (Дисертант приймав участь у зборі матеріалу, обговоренні результатів та підготовці тексту публікації).
Паєнок А.В., Орлевич О.О., Мушинська І.Б. Клініко-параклінічні осбливості енцефалопатії у хворих із цукровим діабетом // Пр. Науково-практичної конференції невропатологів і нейрохірургів Західного регіону України з міжнародною участю "Актуальні питання неврології і нейрохірургії". - Львів, 2003. - С. 36-37. (Дисертанту належить ідея публікації, ним особисто обстежені хворі, проаналізований матеріал, підготовлений текст публікації).
Паєнок А.В., Квочкіна А.Г. Стан церебральних судин у хворих з гіпертонічною енцефалопатією за даними транскраніальної допплерографії // Пр. ІІ Західноукраїнської конференції "Актуальні питання неврології і нейрохірургії". - Ужгород: Гражда, 2004. - С. 51-52. (Дисертантом сформульована мета дослідження, проведені транскраніальні допплерографічні обстеження хворих, обробка та аналіз отриманих даних, написаний текст публікації).
Shevaga V., Payenok A. Condition of cerebral perfusion at women with a climacteric syndrome // Works of 1-st Euro-Asian Congress "The events of the year in gynecology and obstetrics". - Saіnt-Petersburg, 2004. - P. 46. (Дисертант особисто отримав матеріали та підготовив тези до публікації).
Шевага В.М., Задорожна Б.В., Паєнок А.В., Білобрин М.С. Травматична деменція // Пр. Науково-практичної конференції з міжнародною участю "Когнітивні порушення при старінні". - Київ, 2007. - С. 75-76. (Дисертант надав матеріали власних спостережень, приймав участь у підготовці публікації).