Анотація до роботи:

Самохін І.В. Клініко-параклінічні особливості і оптимізація лікувально-реабілітаційних заходів при функціональних диспепсіях та хронічному гастриті у дітей з харчовою алергією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2005.

Дисертація присвячена питанням оптимізації діагностичних та лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з ФД та ХГ на фоні ХА. В роботі вивчені особливості клінічного перебігу, вегетативної нервової системи, ендоскопічної і цитоморфологічної картини слизової оболонки шлунку, реакцій ПОЛ і АОЗ у крові і шлунковому слизу, стану імунітету у дітей з ФД або ХГ і ХА. Установлено, що у даних дітей на фоні більш тяжкого перебігу захворювань ГДЗ існують особливі реакції збоку ВНС, слизової оболонки шлунку, активація процесів ПОЛ, імунної системи, послаблення АОЗ. Дані особливості є інформативними маркерами алергічного процесу при патології ГДЗ у дітей і викладені у вигляді диференційно-діагностичних таблиць для встановлення характеру запалення верхніх відділів ШКТ (алергічне, інфекційне) з обґрунтуванням диференційованого використання прокінетиків ІІ та ІІІ генерацій. Розроблений терапевтичний алгоритм був апробований і дозволив підвищити ефективність лікувально-реабілітаційних заходів щодо ФД і ХГ.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо удосконалення програм клініко-діагностичних та лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з ФД або ХГ на фоні ХА, з розробкою критеріїв для діагностики алергічного запалення ГДЗ із диференційованим підходом до терапії.

1. В загальній популяції дітей Запорізького регіону харчова алергія зустрічається у 14,3%, зокрема, у дітей з гастродуоденальною патологією – 29,3% (з функціональною диспепсією – 32,7%, з хронічним гастритом – 26,8%).

2. На підставі даних ФЕГДС встановлено, що функціональна диспепсія при харчовій алергії у дітей проявляється домінуючою симптоматикою дуоденогастрального рефлюксу (75,4%), хронічний гастрит супроводжується наявністю дуоденогастрального рефлюксу (72,5%), тоді як функціональна диспепсія без харчової алергії проявляється у вигляді гастроезофагального рефлюксу (73,3%), а хронічний гастрит перебігає в сполуці з гастроезофагальним рефлюксом (49,2%). Хронічний гастрит у дітей з харчовою алергією супроводжується переважно наявністю лімфоїдного гастриту (72,5%), тоді як без супутньої ХА - еритематозного (43,1%) та ерозивного (53,9%).

3. Порушення в системі оксидноантиоксидантних взаємовідносин характеризуються накопиченням первинних (гідроперекиси ліпідів, дієнові кон’югати) та вторинних (малоновий діальдегід) продуктів ПОЛ у дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом, як на тлі харчової алергії, так і без неї, а також депресією антиоксидантного захисту. Проте у дітей з харчовою алергією з проявами хронічного гастриту, має місце накопичення третинних продуктів ПОЛ (шифові основи), особливо в субстраті із слизових оболонок шлунку, що в сукупності є свідоцтвом довгостроковості гостроти алергічного запалення, пов’язаного з постійним антигенним навантаженням неінфекційного генезу.

4. У дітей з функціональною диспепсією та ХГ на тлі харчової алергії імунний статус характеризується підвищенням активності фагоцитозу (спонтанного, стимульованого), зростанням кількості CD3⁺, CD4⁺, CD19⁺, CD25⁺, коефіцієнту супресії (співвідношення CD4⁺/CD8⁺), рівня сироваткових IgG, загальних IgЕ, специфічних IgЕ, секреторних IgА (особливо у дітей при хронічному гастриті), зменшенням кількості CD8⁺, CD16⁺ та концентрації сироваткових IgА. На відміну від цього, у дітей без харчової алергії має місце, зокрема, підвищення відносної кількості фагоцитуючих нейтрофілів, CD16⁺, сироваткових IgM та зменшення концентрації секреторних IgA на фоні природного рівня загальних IgЕ.

5. Серед встановлених особливостей функціональної диспепсії та хронічного гастриту на тлі харчової алергії найбільш вагомими є наступні чинники: біологічні – наявність в анамнезі харчової алергії; генеалогічні – настроєність до алергічних реакцій; клініко-ендоскопічні – наявність дуоденогастрального рефлюксу, лімфоїдного гастриту; цитоморфологічні – лімфоцитарна еозинофільна інфільтрація слизової оболонки шлунку при функціональній диспепсії та лімфоцитарно-еозинофільна інфільтрація слизової оболонки шлунку в поєднанні з інфільтрацією особистої пластини слизової; біохімічні – накопичення первинних, вторинних продуктів ПОЛ і особливо третинних при функціональній диспепсії і хронічному гастриті; імунологічні – зміни клітинної ланки неспецифічного та адаптивного імунітету з підвищенням концентрації секреторних IgА, специфічних і загальних IgЕ.

6. Особливістю перебігу функціональної диспепсії у дітей з харчовою алергією є відсутність контамінації слизової оболонки шлунку H.pylori та низький відсоток контамінації (5,0%) при хронічному гастриті з проявами алергії.

7. В загальному комплексі лікувальних заходів у дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом з ДГР на тлі харчової алергії доцільним є використання прокінетика 2-го покоління (домперідон) в поєднанні з гіпоалергенною дієтою, призначенням антигістамінної та антиоксидантної терапії.

8. У дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом з ГЕР на тлі харчової алергії з контамінацією слизової оболонки шлунку H.pylori в протоколі лікування необхідно вживати прокінетики 3-го покоління (цисаприд) в комплексі з протизапальною секреторно-кислотно-регуляторною терапією з включенням антимікробних препаратів при наявності H.pylori.

Публікації автора:

1. Самохін І.В., Овчаренко Л.С. Статистико-епідеміологічний аналіз захворюваності дітей на гастродуоденальну патологію на тлі харчової алергії, мешканців міста Запоріжжя / Актуальні питання медичної науки та практики / Збірник наукових праць ЗМАПО. – 2004. – Випуск 66, Книга 3. – С. 300–307 (Статистична обробка і узагальнення отриманих результатів).

2. Самохин И.В., Овчаренко Л.С. Клинико-параклинические особенности гастродуоденальной патологии у детей, родители которых пострадали вследствие аварии на ЧАЄС // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2001. – № 2. – С. 71-73. (Клініко-інструментальне обстеження дітей, статистична обробка і узагальнення отриманих результатів).

3. Самохін І.В., Овчаренко Л.С. Ендоскопічні та імунологічні особливості диспепсій у дітей з харчовою алергією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. – Київ, 2002. – Вип. 11, Книга 2. – С. 455-460. (Ендоскопічне обстеження хворих, аналіз імунних змін у дітей з харчовою алергією, аналіз отриманих результатів, наукові висновки).

4. Овчаренко Л.С., Самохин И.В., Медведев В.П., Ахтомова Л.А., Андриенко Т.Г., Вертегел А.А.. Клинико-морфологические маркеры поражений желудочно-кишечного тракта и вегетативный статус у детей с пищевой аллергией. // Актуальні питання медичної науки та практики / Збірник наукових праць ЗМАПО. - Запоріжжя, 2004. - С. 239-245. (Підбір літератури та її узагальнення, клініко-інструментальне обстеження хворих, аналіз та статистична обробка отриманих результатів, формування наукових висновків).

5. Самохін І.В., Овчаренко Л.С. Особливості перебігу реакцій ПОЛ та АОЗ у дітей з функціональною та органічною диспепсією на фоні харчової алергії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-Київ, 2004. – С. 1015-1020. (Аналіз перебігу реакцій ПОЛ та АОЗ, обґрунтування одержаних результатів, формування наукових висновків).

6. Самохин И.В., Овчаренко Л.С., Медведев В.П., Ахтомова Л.А., Андриенко Т.Г. Вертегел А.А. Морфологические особенности верхних отделов желудочно-кишечного тракта и вегетативный статус у детей с пищевой аллергией // Здоровье женщины. – 2004. - №1(17). – С. 128-131. (Підбір літератури та її узагальнення, клініко-інструментальне обстеження хворих, аналіз та статистична обробка отриманих результатів та їх узагальнення).

7. Самохін І.В., Овчаренко Л.С., Медведев В.П. Диференційований підхід до використання препаратів прокінетичної дії у дітей з гастродуоденальною патологією та харчовою алергією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – № 2 – С. 58. (Розробка реабілітаційних заходів, клініко-лабораторне обстеження, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів).

8. Самохін І.В., Овчаренко Л.С. Деякі імунологічні та ендоскопічні показники у дітей з патологією гастродуоденальної зони на фоні харчової алергії // Перинатологія та педіатрія. – 2002. – №3. – С. 103. (Ендоскопічне обстеження, аналіз імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, наукові висновки).

9. Овчаренко Л.С., Ахтомова Л.А., Самохин И.В., Андриенко Т.Г. Вегетативный статус у детей с органической неязвенной желудочной диспепсией на фоне пищевой аллергии // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2003. – №1. – С. 24. (Клінічне обстеження хворих, оцінка вегетативної регуляції, статистична обробка отриманих результатів).

10. Овчаренко Л.С., Медведев В.П., Самохін І.В. Досвід використання прокінетиків (мотіліуму) для усунення диспептичних розладів при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у дітей / Матеріали третьої науково-практичної конференції дитячих гастроентерологів України “Діагностика і лікування хвороб шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей”. – Одеса, 1999. – С. 123-124. (Підбір літератури та її узагальнення, клінічне обстеження, аналіз ефективності терапії, формування наукових висновків).

11. Самохин И.В., Овчаренко Л.С. Особенности течения функциональных и органических диспепсий у детей с пищевой аллергией // Матеріали наукових праць Першого зїзду алергологів України. – Київ, 2002. – С. 157. (Клінічне обстеження, статистична обробка результатів та їх аналіз).

12. Овчаренко Л.С., Самохін І.В., Медведєв В.П., Бородін А.Б., Андрієнко Т.Г. Клінічне застосування прокінетиків для усунення диспептичних розладів при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у дітей // Матеріали Конгресу педіатрів з міжнародною участю “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі”. – Київ, 2003. – С. 218-219. (Обстеження хворих, аналіз ефективності лікування, обробка отриманих результатів, формування наукових висновків).