Анотація до роботи:

Врублевська С.В. Клініко-параклінічні критерії тяжкості перебігу алергічного риніту у дітей та його комплексна патогенетична терапія.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук із спеціальності 14.01.10 – педіатрія. – Національний медичний університет ім..О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2004.

В дисертації представлені дані, які характеризують зміни клітинної і гуморальної ланок імунітету та кардіо-респіраторної системи у дітей з алергічним ринітом в залежності від перебігу захворювання. Визначено основні клініко-параклінічні параметри, які найбільше впливають на перебіг алергічного риніту у дітей, встановлено кореляційні зв’язки між ними і тяжкістю перебігу захворювання та на їх основі розроблено критерії тяжкості перебігу цього захворювання. Розроблено показники тяжкості для легкого, середньо-тяжкого і тяжкого перебігу алергічного риніту у дітей. Доказано, що при алергічному риніті зрушення імунітету відбуваються і на місцевому, і на системному рівнях, поглиблюючись відповідно тяжкості перебігу. Несвоєчасна терапія алергічного риніту веде до погіршення перебігу і підвищення ризику виникнення бронхіальної астми на фоні алергічного риніту за рахунок погіршення не тільки носового, а й зовнішнього дихання. На підставі вивчення ланок патогенезу алергічного риніту розроблено метод корекції виявлених порушень у дітей, який дозволив відкинути використання назальних топічних глюкокортикостероїдів на останній етап – при тяжкому перебігу алергічного риніту. Розроблено показання для застосування топічних назальних глюкокортикостероїдів у дітей з алергічним ринітом.

У дисертації представлені теоретичне узагальнення і вирішення завдання удосконалення діагностики і лікування алергічного риніту шляхом розробки критеріїв тяжкості перебігу та комплексу його патогенетичного лікування в залежності від тяжкості перебігу захворювання в умовах безперервно зростаючого екотоксичного тиску великого промислового міста.

1. Алергічний риніт у дітей супроводжується погіршенням моторно-евакуатор-ної, секреторної функції миготливого епітелію, зниженням показників ринопнев-мотахометрії відповідно тяжкості перебігу. У 69,52% виявлені зміни вегетативного тонусу, у 64,63% - порушення вегетативної реактивності, у 67,20 % - зміни вегетативного забезпечення.

2. У дітей, хворих на алергічний риніт імунологічні зміни відбуваються на місцевому і системному рівнях, про що свідчать достовірне зростання еозинофілів крові і назального секрету, малих активованих лімфоцитів, імунорегуляторного індексу, рівня загального IgE периферійної крові в залежності від ступеня тяжкості захворювання.

3. Рівень інтерлейкіну-4 один з найбільш чутливих імунологічних показників тяжкості перебігу алергічного риніту (r=0,63), про що свідчить підвищення його вже при легкому перебігу захворювання - у 5 разів (81,02 ± 22,56 пг/мл), при середньо-тяж-кому перебігу - до 110,89 ± 18,46 пг/мл та 145,74 ± 14,48 пг/мл - при тяжкому перебігу захворювання.

4. У якості критеріїв тяжкості перебігу алергічного риніту пропонується вико-ристовувати основні клініко-параклінічні параметри, які мають найбільшу коре-ляцію із тяжкістю процесу: прояв клінічних симптомів (r = 0,756), дані ринопнев-мометрії (r=0,716), кількість еозинофілів крові та назального секрету (r=0,82), рівень загального IgЕ крові (r=0,66), кількість малих активованих лімфоцитів (r=0,715), вегетативний тонус (r=0,41), наявність супутньої ЛОР-патології (r=0,47).

5. При відхиленні клініко-імунологічних показників не більше, ніж на 25 % від норми, діагностують легкий перебіг; при переважному впливі симпатичного відділку вегетативної системи, збільшенні кількості активованих лімфоцитів, еозинофілів крові і назального секрету, рівней загального IgЕ, інтерлейкіну-4 не більше, ніж у 2,5 рази – середньо-тяжкий; при домінуючому парасимпатичному відділку вегетативної системи, збільшенні активованих лімфоцитів та інтерлейкіну-4, відхиленні еозинофілів, загального IgЕ, більше, ніж у 2,5 рази, підвищені індексу CD4/CD8 – тяжкий перебіг риніту.

6. Запропоновані програми лікування з використанням ступеневого підходу дозволили підвищити ефективність терапії алергічного риніту, скоротити клінічні прояви вдвічі, нормалізувати вегетативний тонус у 57,3 % дітей, у 47,33 % - вегетативного забезпечення і у 61,12 % - вегетативну реактивність; до кінця 1-ого місяця нормалізувалися імунорегуляторний індекс, рівень Т-хелперів, IgМ, IgА, IgG; на 25,33 % зменшився рівень IgЕ і на 30,11% - IL-4.

7. Стероїдні протизапальні засоби, показані дітям з тяжким перебігом алергіч-ного риніту: при відсутності дихання через ніс, скупченні еозинофілів назального секрету більше 100 у п/з, зростанні загального IgЕ більше, ніж у 2.5 рази, активованих малих лімфоцитів – на 42%±5; перевазі парасимпатичної вегетативної системи; неефективності безгормональної терапії.

Публікації автора:

1. Цитоморфометрична оцінка лімфоцитів периферійної крові у дітей з алергічним ринітом/ проф. Волосовець О.П., проф. Волошин М.А., Врублевська С.В.// Актуальні проблеми сучасної медицини (Вісник Української медичної стоматологічної академії).- Полтава.- 2002.-Т.2.- Випуск 2 (4).-С.86– 9.(Особисто проведено

обстеження та лікування хворих, аналіз і статистична обробка отриманих даних, підготовка до друку).

2. Алгоритм терапії алергічного риніту у дітей в залежності від клініко – лабораторних критеріїв ступені тяжкості перебігу/ проф. Волосовець О. П., Врублевська С.В. // Астма та алергія.- 2002.- № 2.-С.54-58. (Особисто проведено обстеження та лікування хворих, запропоновано схему терапії хворих, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

3. Клінічне значення продукції інтерлейкінів клітинами імунної системи для перебігу алергічного риніту у дітей/ проф. Волосовець О.П.,Врублевська С.В.// ПАГ.- №2 (402).-2004.-С.36-39. (Особисто проведено обстеження та лікування хворих, визначено вміст інтерлейкінів 2 і 4 у крові пацієнтів, аналіз і статистична обробка отриманих даних, підготовка до друку).

4. Деконгестанти (трамазоліну гідрохлорид) в терапії алергічних ринітів у дітей / Врублевська С.В.// Імунологія і алергологія.-2004.-№1.-Т.2.-С.56-57. (Особисто проведено обстеження та лікування хворих, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

5. Вплив стану вегетативної нервової системи на перебіг алергічного риніту у дітей/ проф. Волосовець О.П., Врублевська С.В.//Імунологія і алергологія.-2004.-№3.-С.14-18. (Особисто проведено обстеження хворих, аналіз і статистична обробка отриманих даних, підготовка до друку).

6. Алгоритм лікування алергічного риніту у дитячому віці / проф., Волосовець О.П., Врублевська С.В. //Перинаталогія та педіатрія.-2001.-№3.-с.106.(Особисто проведено обстеження та лікування хворих, запропоновано схему терапії хворих, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

7. Вплив стану вегетативної нервової системи на перебіг алергічного риніту у дітей/ проф..Волосовець О.П., Врублевська С.В. //Імунологія і алергологія.-2004.-№1.-Т.1.-С.67. (Особисто проведено обстеження хворих, аналіз і статистич-на обробка отриманих даних, підготовка до друку).

8. Трамазоліну гідрохлорид в терапії алергічних ринітів у дітей/ Врублевська С.В.// Запорізький медичний журнал.-№2.-2004.-С.98-100. (Особисто проведено обстеження та лікування хворих, аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

9. Деклараційний патент №61702А Україна. МПК G01N33/53. Спосіб визначення ступеня тяжкості алергічного риніту./проф. Волосовець О.П., Врублевська С.В. (Україна).//-Заявл. 28.05.03; опубл. 15.12.03/Бюл.№12

10. Деклараційний патент № 62784А Україна. МПК А61К35/78. Спосіб лікування алергічного риніту у дітей./проф. Волосовець О.П., Врублевська С.В. (Україна).//-Заявл. 31.03.03; опубл. 17.11.03/Бюл.№11

11. Інформаційний лист №23-2005 Україна. Спосіб діагностики тяжкості і лікування алергічного риніту у дітей ./ проф. Волосовець О.П., Врублевська С.В// Випуск 2 з проблеми „Педіатрія”, опубл. 18.02.2005.