У дисертації представлені теоретичне узагальнення і вирішення завдання удосконалення діагностики і лікування алергічного риніту шляхом розробки критеріїв тяжкості перебігу та комплексу його патогенетичного лікування в залежності від тяжкості перебігу захворювання в умовах безперервно зростаючого екотоксичного тиску великого промислового міста. 1. Алергічний риніт у дітей супроводжується погіршенням моторно-евакуатор-ної, секреторної функції миготливого епітелію, зниженням показників ринопнев-мотахометрії відповідно тяжкості перебігу. У 69,52% виявлені зміни вегетативного тонусу, у 64,63% - порушення вегетативної реактивності, у 67,20 % - зміни вегетативного забезпечення. 2. У дітей, хворих на алергічний риніт імунологічні зміни відбуваються на місцевому і системному рівнях, про що свідчать достовірне зростання еозинофілів крові і назального секрету, малих активованих лімфоцитів, імунорегуляторного індексу, рівня загального IgE периферійної крові в залежності від ступеня тяжкості захворювання. 3. Рівень інтерлейкіну-4 один з найбільш чутливих імунологічних показників тяжкості перебігу алергічного риніту (r=0,63), про що свідчить підвищення його вже при легкому перебігу захворювання - у 5 разів (81,02 ± 22,56 пг/мл), при середньо-тяж-кому перебігу - до 110,89 ± 18,46 пг/мл та 145,74 ± 14,48 пг/мл - при тяжкому перебігу захворювання. 4. У якості критеріїв тяжкості перебігу алергічного риніту пропонується вико-ристовувати основні клініко-параклінічні параметри, які мають найбільшу коре-ляцію із тяжкістю процесу: прояв клінічних симптомів (r = 0,756), дані ринопнев-мометрії (r=0,716), кількість еозинофілів крові та назального секрету (r=0,82), рівень загального IgЕ крові (r=0,66), кількість малих активованих лімфоцитів (r=0,715), вегетативний тонус (r=0,41), наявність супутньої ЛОР-патології (r=0,47). 5. При відхиленні клініко-імунологічних показників не більше, ніж на 25 % від норми, діагностують легкий перебіг; при переважному впливі симпатичного відділку вегетативної системи, збільшенні кількості активованих лімфоцитів, еозинофілів крові і назального секрету, рівней загального IgЕ, інтерлейкіну-4 не більше, ніж у 2,5 рази – середньо-тяжкий; при домінуючому парасимпатичному відділку вегетативної системи, збільшенні активованих лімфоцитів та інтерлейкіну-4, відхиленні еозинофілів, загального IgЕ, більше, ніж у 2,5 рази, підвищені індексу CD4/CD8 – тяжкий перебіг риніту. 6. Запропоновані програми лікування з використанням ступеневого підходу дозволили підвищити ефективність терапії алергічного риніту, скоротити клінічні прояви вдвічі, нормалізувати вегетативний тонус у 57,3 % дітей, у 47,33 % - вегетативного забезпечення і у 61,12 % - вегетативну реактивність; до кінця 1-ого місяця нормалізувалися імунорегуляторний індекс, рівень Т-хелперів, IgМ, IgА, IgG; на 25,33 % зменшився рівень IgЕ і на 30,11% - IL-4. 7. Стероїдні протизапальні засоби, показані дітям з тяжким перебігом алергіч-ного риніту: при відсутності дихання через ніс, скупченні еозинофілів назального секрету більше 100 у п/з, зростанні загального IgЕ більше, ніж у 2.5 рази, активованих малих лімфоцитів – на 42%±5; перевазі парасимпатичної вегетативної системи; неефективності безгормональної терапії. |