Анотація до роботи:

Ковальчук А.А. “Клініко-параклінічна характеристика та патогенетичне обгрунтування терапії затяжної діареї у дітей раннього віку”. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2001.

Дисертація присвячена проблемі вдосконалення діагностики та комплексної терапії затяжної діареї, обумовленої УПБ, на основі поглибленого вивчення особливостей клініко-параклінічного перебігу захворювання у взаємозв’язку з поєднаним ентерогенним ураженням підшлункової залози зі зниженням рівня фекальної еластази-1 та корекції зовнішньосекреторної недостатності її функції. Показано, що в сучасний період серед чинників, які сприяють розвитку затяжних діарей, значне місце посідають інфекційні і неінфекційні фактори ризику з боку матері і дитини, а ступінь морфофункціональних порушень в кишковику залежить від бактеріальних, імунопатогенетичних і морфологічних особливостей. Встановлена залежність структурнофункціональних змін кишковика від тяжкості основного захворювання.

Науково обгрунтовано включення ферментного препарату га прикладі Креону до комплексної терапії ентероколітів, що позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, забезпечує відновлення екзокринної функції підшлункової залози і сприяє нормалізації кишкового мікробіоценозу.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – підвищення ефективності діагностики та лікування функціональних і органічних захворювань кишковика з синдромом затяжної діареї у дітей грудного і раннього віку шляхом поглибленого вивчення особливостей клініко-параклінічного перебігу, стану мікробіоценозу кишковика, бактеріальної сенсибілізації, гуморального та місцевого імунітету, морфологічних змін слизової оболонки товстої кишки, порушень зовнішньосекреторної функції підшлункової залози та корекції її за допомогою застосування в комплексній терапії ферментних препаратів.

1. Серед факторів, що сприяють розвитку затяжних діарей значне місце посідає сукупність інфекційних і неінфекційних факторів ризику з боку матері і дитини. Серед них питому вагу складають анте- і перинатальна патологія: недоношеність, вроджена гіпотрофія, внутрішньоутробне інфікування, гнійно-септичні, кишкові, респіраторні інфекції, антибіотикотерапія і дисбіотичні порушення. Значна питома вага належить пізньому початку грудного вигодування і ранній перехід на штучне вигодовування.

2. Визначені основні клінічні і патогенетичні ланки синдрому діареї з затяжним перебігом - взаємозв’язок контамінації організму дитини умовнопатогенними бактеріями, характером і ступенем кишкового дисбактеріозу, а також підвищеним рівнем сенсибілізації лімфоцитів крові хворого до алергенів умовнопатогенних бактерій, які мають патогенні властивості.

3. В специфічній ланці локального імунітету на початкових стадіях дії умовнопатогенних бактерій при функціональних діареях спостерігається стимуляція ентерогенної екскреції sIgA, IgA,IgM i IgG в 2-2,5 рази тоді, як при ентероколітах відбувається пригнічення sIgA, IgA i IgG і гіперпродукція IgM, що свідчить про розвиток інфекційно-запального процесу.

4. Морфологічна картина біоптатів слизової оболонки товстої кишки при ентероколітах характеризується неспецифічним запальним процесом з ознаками хронізації і подальшого поширення на більш глибокі шари кишкової стінки.

5. Особливістю перебігу органічних захворювань кишковика є ентерогенне залучення в патологічний процес підшлункової залози. Визначені найбільш інформативні клініко-лабораторні та ехографічні критерії стану підшлункової залози та її зовнішньосекреторної недостатності по даним зниження рівня фекальної еластази-1.

6. Застосування ферментних препаратів (на прикладі Креону) в комплексному лікуванні ентероколітів з затяжним діарейним синдромом сприяє регресії клінічних симптомів недостатності функції підшлункової залози, інгібуючій дії на умовнопатогенні бактерії, покращенню рівня індигенної мікрофлори кишковика. Показано, що ефективність комплексної терапії ентероколітів з середньотяжким і тяжким перебігом підвищується з 57,3 % до 83,6 % (в 1,46 рази).

Публікації автора:

1. Досвід застосування Креону у дітей раннього віку з порушенням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1998. - № 4. – С.56-57 (Співавт. Отт В.Д.; набір і обробка матеріалу, підготовка до друку ).

2. Клініко-морфологічні особливості затяжного діарейного синдрому у дітей раннього віку // Перинатологія та педіатрія. – 2000. - № 1. – С.25-27 (Співавт. Задорожна Т.Д.; набір матеріалу, аналіз результатів, підготовка до друку).

3. Діагностика екзокринної недостатності підшлункової залози у дітей раннього віку з затяжними діареями та оцінка ефективності її корекції препаратом Креон // Перинатологія та педіатрія. – 2000. - № 2. – С.41-44.

4. Спеціалізовані сухі суміші для профілактичного та лікувального харчування// Каталог “Дитяче харчування та засоби догляду за малюками в Україні”. – “Гармонія”. – Київ, 1999. – С. 74-77 (Співавт. Отт В.Д., Мисник В.П., Коваленко Г.Б., Муквич О.М.; дана характеристика сумішей для дітей, хворих на діарею, розробка принципів лікування).

5. Опыт применения креона у детей раннего возраста с нарушением внешнесекреторной функции поджелудочной железы //Сборник клинических работ. – Киев, 1999. – С.12-16 (Співавт. Отт В.Д.; набір і аналіз матеріалу ).

6. Эффективность новых средств дието- и бактериотерапии детей с хронической диареей и кишечным дисбактериозом // Материалы Международной конференции «Лечебно-профилактическое и детское питание». – Санкт-Петербург, 1996. – С.90-91 (Співавт. Отт В.Д., Мисник В.П., Коваленко Г.Б., Муквич О.М., Лісяна Т.О., Янковський Д.С., Димент Г.С., Потребчук Є.П.; вивчена клінічна ефективність препаратів “Симбітер” і “Симбівіт”, аналіз результатів ).

7. Порушення кишкової екосистеми та її корекція у дітей, що проживають на територіях, контамінованих радіонуклідами // Матеріали 3-го Міжнародного симпозиума “Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації”. – Київ, 1997. – С.177-178 (Співавт. Отт В.Д., Мисник В.П., Муквич О.М.; набір матеріалу, аналіз літератури ).

8. Исследование эффективности препарата Креон в лечении детей с функциональными нарушениями поджелудочной железы // Материалы Международного научного симпозиума «Креон - лидер в ферментной заместительной терапии патологии поджелудочной железы». – Киев, 1997. – С.9-11 (Співавт. Отт В.Д.; набір матеріалу, підготовка до друку ).

9. Диарейный синдром, осложнения и принципы терапии с применением креона // Материалы Конференции «Актуальные вопросы детской гастроэнтерологии». – Киев, 1998. – С.11 (Співавт. Отт В.Д.; аналіз літератури, розробка принципів терапії, підготовка матеріалу до друку).

10. Деякі фактори хронізації затяжного діарейного синдрому у дітей раннього віку // Труди ІІ-ї конференції Асоціації дитячих лікарів України “Лікувально-профілактичне харчування та пробіотики в педіатрії”. – Київ, 1998. – С.140-141.

11. Деякі фактори хронізації ентероколітів у дітей раннього віку // Матеріали 10 з’їзду педіатрів України “Проблеми педіатрії на сучасному етапі. – Київ, 1999 // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. - № 4. – С.118-119.

12. Использование симбионтных бактерийных препаратов «Симбитер» и кисломолочного продукта «Симбивит» в лечебно-профилактическом питании детей с дисбактериозами и желудочно-кишечными заболеваниями // Труды научно-практической конференции с международным участием «Организация питания здоровых и больных детей раннего возраста». – Киев, 2000. – С.74-75 (Співавт. Отт В.Д., Лісяна Т.О., Мисник В.П., Коваленко Г.Б., Муквич О.М.; набір матеріалу ).

13. Застосування імуноферментного методу визначення фекальної еластази-1 у дітей // Доповіді І-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції з питань імунології та педіатрії. – Київ, 2001 // Перинатологія та педіатрія. – 2001. - № 3. – С.113.