Анотація до роботи:

Бондар О.Є. Клініко-морфологічні прояви та показники імунної відповіді у хворих на HCV-інфекцію. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Іститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню клініко-патогенетичного та прогностичного значення показників імунної відповіді при HCV-інфекції. Наведено результати клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень хворих на HCV-інфекцію: гострий гепатит С, латентну і маніфестну форми ХГС, мікст HBV/HCV-гепатит. Проведено вивчення вмісту основних субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові й рівня сироваткового ІФН-альфа в залежності від форми захворювання, аналіз взаємозвязку морфологічних змін в печінці та показників імунної відповіді у хворих на ХГС, зіставлення результатів імунологічних досліджень та клінічної ефективності терапії хворих. Встановлено формування вторинного клітинного імунодефіциту при HCV-інфекції, залежність імунологічних порушень від форми захворювання, вірогідний зворотний зв'язок гістологічного індексу ступеня активності (ГІСА) зі вмістом CD4+ і CD8+ лімфоцитів, прямий зв'язок ГІСА з рівнем ІФН-альфа, між розвитком фіброзу печінки і вмістом CD20+ лімфоцитів. Терапевтичний ефект залежав від динаміки показників імунної відповіді, серед яких найбільш прогностично значущим щодо розвитку біохімічної та вірусологічної ремісії у хворих на ХГС було підвищення, на тлі терапії, вмісту CD4+ лімфоцитів.

1. Серед пацієнтів з HCV-інфекцією захворювання перебігало в формі гострого гепатиту С у 21,9% хворих, латентної форми хронічного гепатиту С – у 14,4%, маніфестної форми хронічного гепатиту С – у 37,7% та мікст HBV/HCV-гепатиту – у 26%. Характер і виразність клініко-лабораторних проявів у хворих на HCV-інфекцію залежать від форми захворювання.

2. У Харківській області у хворих на HCV-інфекцію переважають генотипи HCV 1b (41,7%), 3а (23,3%) та їх сполучення (20%).

3. Імунні порушення у хворих на HCV-інфекцію характеризуються зниженням вмісту основних субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові, що визначають клітинну ланку імунітету, і активацією гуморального імунітету при ХГС та мікст HBV/HCV-гепатиті. Ступінь вторинного клітинного імунодефіциту залежить від форми захворювання і є найбільш вираженим при маніфестній формі ХГС.

4. Рівень сироваткового ІФН-альфа у хворих на HCV-інфекцію перевищує значення в групі здорових осіб і залежить від форми захворювання, активності патологічного процесу в печінці і не залежить від сполучення HCV із HBV при гострому гепатиті.

5. Гістологічні зміни в печінці у хворих на ХГС зі слабким і помірним ступенем активності патологічного процесу характеризуються перипортальними і інтралобулярними некрозами гепатоцитів, дистрофією гепатоцитів, порто-перипортальним і внутрішньочасточковим запальним інфільтратом, змінами синусоїдів, портальним і, рідше, синусоїдальним фіброзом, розширенням портальних трактів. Латентна форма ХГС у більшості випадків супроводжується морфологічними ознаками гепатиту слабкого ступеня активності. Гістологічний індекс ступеня активності патологічного процесу в печінці у хворих на латентну форму є вірогідно нижчим, ніж у хворих на маніфестну форму ХГС.

6. Патологічні зміни в печінці хворих на ХГС залежать від показників імунної відповіді. Гістологічний індекс ступеня активності вірогідно зворотньо корелює зі вмістом CD4+ і CD8+ лімфоцитів периферичної крові, що, можливо, обумовлюють портальний і перипортальний запально-некротичний процес; розвиток фіброзу печінки прямо корелює зі вмістом CD20+ лімфоцитів. Ступінь гістологічної активності не залежить від вірусного навантаження і прямо корелює з виразністю цитолітичного синдрому.

7. Ефективність терапії хворих на HCV-інфекцію залежить від динаміки показників імунної відповіді. Найбільш прогностично значущим імунологічним показником, що асоціюється з біохімічною та вірусологічною ремісією у хворих на ХГС, є підвищення на тлі терапії рівня CD4+ лімфоцитів периферичної крові.

Публікації автора:

1. Ткаченко В.Г., Бондарь А.Е., Соломенник А.О. Клинико-диагностические особенности вирусного гепатита С // Медицина сегодня и завтра. – 2000. – №2. - С. 38-42. (здобувач безпосередньо брав участь в аналізі та узагальнені літературних даних і клінічного матеріалу).

2. Козько В.Н., Мишенин В.А., Ткаченко В.Г., Бондарь А.Е. Клинико-эпидемиологическая характеристика вирусного гепатита С // Експериментальна i клінічна медицина – 2001. - №2. – С. 77-80. (дисертант провів аналіз літератури, клінічні спостереження за хворими, брав участь у формулюванні висновків).

3. Козько В.Н., Бондарь А.Е., Соломенник А.О., Пеньков Д.Б., Энтина Т.К., Швец М.В. Генодиагностика HCV-инфекции: результаты генотипирования вируса гепатита С в Харьковской области // Експериментальна i клінічна медицина. – 2002. - №3. – с. 95-97. (здобувачем проведено організація дослідження, клінічні спостереження за хворими, аналіз та узагальнення результатів).

4. Козько В.Н., Бондарь А.Е., Соломенник А.О. Показатели клеточного иммунитета у больных хроническим гепатитом С в зависимости от уровня сывороточной аланинаминотрансферазы // Вісник харківського нац. ун-тету ім. В.Н.Каразіна. – 2002. – №246, ВИП. 4, серія медицина. – с. 46-49. (здобувачем узагальнені результати власних клінічних та імунологічних досліджень).

5. Козько В.М., Бондар О.Є. Мішенін В.А., Соломенник Г.О. Морфологічні зміни в печінці та їх взаємозвязок з цитолітичним синдромом, імунологичними показниками і реплікативною активністю HCV у хворих на хронічний гепатит С // Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб. – Київ., 2002. – С. 237-240. (клінічні спостереження, пункційна біопсія печінки, статистична обробка, аналіз та узагальнення результатів проведено особисто дисертантом).

6. Козько В.Н., Бондарь А.Е., Соломенник А.О. Содержание CD4-позитивных лимфоцитов периферической крови как прогностический фактор эффективности терапии больных хроническим гепатитом С // Врачебная практика. – 2002. - №5. – С. 54-58. (дисертантом особисто проведено клініко-імунологічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

7. Козько В.Н., Соломенник А.О., Бондарь А.Е. Динамика - и -интерферона у больных вирусным гепатитом С // Врачебная практика. – 2002. - №5. – С. 48-50. (здобувач брав участь в аналізі даних літератури, клініко-лабораторного матеріалу та формулюванні висновків).

8. Козько В.Н., Ткаченко В.Г., Бондарь А.Е. Влияние препарата системной энзимотерапии “Флогензим” на патогенетические звенья при вирусных гепатитах С и В+С. // Лекарства – человеку. Материалы 15 научно-практической конференции. – Харьков. – 2001. – С. 285-291.

9. Нiкiтiна Н.О., Пилипченко В.Ф., Краснов М.I., Бондар О.Є. Характеристика перебiгу гепатитiв В i С у хворих на ВIЛ-iнфекцiю // Вiруснi гепатити. СНIД. Матерiали науково-практичної конференцiї i пленуму Асоцiацiї iнфекцiонiстiв України, Тернопiль, 1999 р., с. 84-85.

10. Козько В.Н., Градиль Г.И., Мишенин В.А., Ткаченко В.Г., Винокурова О.Н., Бондарь А.Е., Чибисова М.А. Критерии хронизации при вирусных гепатитах С и В+С по данным ультразвукового исследования. // Инфекционные болезни: диагностика, лечение, профилактика. Материалы 6 Российско-Итальянской научной конференции. – Санкт-Петербург. – 2000. – С. 115.

11. Ткаченко В.Г., Бондарь А.Е., Собко С.А. Диагностические критерии хронического вирусного гепатита С // Сборник тезисов конференции молодых ученых ХГМУ. – Харьков. – 2001. – Ч. 1. – С. 85.

12. Козько В.М., Мішенін В.А., Ткаченко В.Г., Соломенник Г.О., Бондар О.Є. Клініко-інструментальна характеристика мікст гепатиту В+С. // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – Випуск 7 (31). – Матеріали 5-го зїзду паразитоценологів України (Харків, 5-6 квітня 2001р.). – С. 108-109.

13. Козько В.Н., Мишенин В.А., Бондарь А.Е., Ткаченко В.Г., Винокурова О.Н., Соломенник А.О. Иммунологические показатели и продукция интерлейкина 1б у больных хроническим гепатитом С. // Материалы научно-практической конференции и пленума ассоциации инфекционистов Украины. – Тернополь. – 2001. – С. 217-219.

14. Бондарь А.Е., Соломенник А.О., Ткаченко В.Г. Ассоциированная инфекция вирусами гепатита В и С: клинические варианты течения // Медицина третього тисячолiття: Збiрник тез конф. молодих вчених держ. мед. ун-ту (Харкiв, 17-18 сiч. 2002 р.). – Харкiв, 2002. – С. 87.

15. Ткаченко В.Г., Бондар О.Є., Винокурова О.М. Патогенетичне значення вивчення показникiв стану клiтинних мембран при хронiчному гепатитi С // Медицина третього тисячолiття: Збiрник тез конф. молодих вчених держ. мед. ун-ту (Харкiв, 17-18 сiч. 2002 р.). – Харкiв, 2002. – С. 93.

16. Козько В.М., Ткаченко В.Г., Мишенін В.А., Бондар О.Є., Соломенник Г.О. Випадок тяжкого перебігу гепатиту С // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоцiацiї iнфекцiонiстiв України, (Дніпропетровськ, 16-17 травня 2002 р.), С. 96-98.

17. Бондар О.Є. Імуноморфологічні показники при хронічному гепатиті С // Тези 57 науково-практичної медичної конференції студентів та молодих вчених Нац. мед. ун-ту ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини”, (Київ, 17-20 вересня 2002 р.), С. 47.

18. Козько В.М., Бондар О.Є., Соломенник Г.О. Імунологічні показники і морфологічні зміни печінки у хворих на хронічний гепатит С // Матеріали 6 зїзду інфекціоністів України “Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами”, (Одеса, 25-27 вересня 2002 р.), С. 140-142.

19. Козько В.М., Бондар О.Є., Соломенник Г.О., Ентіна Т.К., Швець М.В. Структура поширення генотипів вірусу гепатиту С у Харківському регіоні // Матеріали 6 зїзду інфекціоністів України “Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами”, (Одеса, 25-27 вересня 2002 р.), С. 142-143.