Анотація до роботи:

Каніболоцька М.Б. Клініко-мікробіологічні особливості некротичного ентероколіту новонароджених. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вирішенню питання щодо підвищення ефективності ранньої діагностики НЕК у новонароджених. У роботі представлено результати комплексного клінічного, мікробіологічного й імунологічного обстеження 104 новонароджених з НЕК I – III стадії захворювання. Отримано дані про частоту розвитку НЕК у новонароджених. Встановлені вірогідні чинники ризику розвитку НЕК. На основі результатів проведених досліджень дана клініко – параклінічна оцінка перебігу НЕК залежно від стадії захворювання та розроблені діагностичні критерії НЕК. Вивчені особливості функціонального стану системи інтерферону та колонізації кишечника умовно патогенними мікроорганізмами та вірусами в новонароджених з НЕК. Вивчено особливості розвитку дітей у перші три роки життя, які перенесли НЕК у неонатальному періоді.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні провідних факторів ризику та клінічних особливостей перебігу некротичного ентероколіту (НЕК) в новонароджених.

1. Серед новонароджених, які вимагають лікування в умовах відділень інтенсивної терапії, загальна частота НЕК становить 37 %, а частота розвитку II - III стадії захворювання – 4 %. Летальність серед дітей, які захворіли на НЕК, може перевищувати 15 %.

2. Провідними чинниками ризику розвитку НЕК є пізній гестоз вагітних, хронічні захворювання травного каналу у матері, гестаційний вік новонародженого 31 тиж., перенесена асфіксія, низькі оцінки за шкалою Апгар (менше 4 балів на 1 хвилині і менше 7 балів на 5 хвилині), застосування штучної вентиляції легень, використання катетера у вені пуповини, поліцитемія, затримка початку ентерального харчування довше 3 діб від народження, синдром поліорганної дисфункції з перших годин життя, наявність перинатальних інфекцій. Поєднання 4 і більше чинників ризику в однієї дитини свідчить про несприятливий прогноз.

3. Особливостями розвитку НЕК в доношених немовлят є гострий початок захворювання в перші дві доби життя (69,1 %), у недоношених новонароджених - повільний розвиток захворювання після 5 доби життя (71,9 %).

4. Клініко-діагностичними критеріями НЕК в новонароджених є: основні - різке здуття живота (2,5 бала), виступаючі петлі кишечника (2,5 бала), різке зменшення або відсутність кишкової перистальтики (5 балів), симптом «порожнього кишечнику»(4,5 бала), шлунково-кишкова кровотеча (5 балів), поліорганна дисфункція (3 бали), тромбоцитопенія (<150,0 х 10⁹/л) (2,5 бала), лейкопенія (<5,5 х 10⁹/л) (5 балів); додаткові – «кавова гуща» у шлунковому вмісті (1 бал), єюнальний вміст у шлунку (1 бал), зменшення перистальтики (0,5 бала), анемія (Hb<130г/л) (1 бал), лейкоцитоз (>20,0 х 10⁹/л) (1,5 бала), а також роздуті газом шлунок і (або) кишечник (1,5 бала) і нерівномірно заповнені вмістом кишкові петлі (2 бали) за даними рентгенографії.

5. Особливостями постнатальної бактеріальної колонізації новонароджених з НЕК є порушення формування нормального мікробіоценозу травного каналу з тривалішим встановленням нормального вмісту E. сoli (10⁶ КУО/г) та меншою кількістю лактобактерій (10^-4-10^-5) на тлі патологічної кишкової колонізації 100 % новонароджених факультативними умовно патогенними антибіотикорезистентними мікроорганізмами (10^8-9 КУО/г). Встановлено вірогідно вищий рівень колонізації кишечника немовлят, хворих на НЕК, P. аeruginosa (36,8 %; р<0,05).

6. Рівень інфікованості новонароджених з НЕК ротавірусами на першому тижні життя становив 38,5 % та вірогідно зростав до 74,4 % на 3 тиж. життя. Особливостями перебігу НЕК в асоціації з ротавірусною інфекцією були поява геморагічного синдрому в 77,8 % дітей (р<0,05) та анеозинофілії (55,6 %; р<0,05).

7. Встановлено, що у дітей з НЕК II-III стадій лейкоцити периферичної крові мали вірогідно нижчу здатність до продукції g-ІФН (0 [0 - 4]) МО/мл) порівняно з дітьми з НЕК I стадії (2,0 [0 - 8] МО/мл) і новонародженими з групи порівняння (2,0 [2 - 8] МО/мл).

8. Особливостями стану здоров’я новонароджених, які перенесли НЕК, у перші три роки життя були тривалі дисбіотичні порушення травного каналу (76,9 %), схильність до закрепів (61,5 %), затримка прорізування зубів (69,2 %), гіпотрофія різного ступеня тяжкості (38,5 %), атопічний дерматит (53,8 %).

Публікації автора:

1. Антибіотикорезистентність штамів ентерококів, виділених у новонароджених з перинатальною патологією // Український хіміотерапевтичний журнал. -2001. -№3. -С.37-40. (Співавтори: Л.В. Авдєєва, О.І. Поліщук, О.С. Макушенко). Організація дослідження, забір матеріалу для проведення мікробіологічних досліджень, взято участь у написанні статті).

2. Порівняльна характеристика видового складу та частоти висіву умовно патогенних мікроорганізмів з кишечника новонароджених з некротичними ентероколітами та іншою перинатальною патологією // Актуальные проблемы медицины и биологии. –Київ. -2002. -№1. -С.129-133. (Співавтори: Л.В. Авдєєва, Є.Є. Шунько). Організація дослідження, забір матеріалу для проведення мікробіологічних досліджень, взято участь у проведенні аналізу отриманих результатів та написанні статті.

3. Резистентність умовно патогенних мікроорганізмів, виділених від новонароджених з перинатальною гастроінтестінальною патологією, та рекомендації щодо антибактеріальної терапії // Запорожский медицинский журнал. -2005. -№ 5. -С. 52-55. (Співавтори: Є.Є. Шунько, Л.В. Авдєєва). Організація дослідження, забір матеріалу для мікробіологічних досліджень, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання статті.

4. Інтерфероновий статус та особливості клінічного перебігу ротавірусної інфекції у новонароджених // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. -Київ, 2001 р. -С. 36-41. (Співавтори: І.В. Дзюблик, Є.Є. Шунько, О.В. Ковалюк). Самостійно проведено клінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, взято участь у написанні статті.

5. Роль екзогенных факторов риска в развитии гнойно-септических инфекций у новорожденных с високим перинатальным риском // Укр. міжвід. збірка «Дитячі інфекції». – Київ: Знання України. -2002. –Вип. 29. –С. 233-237 (Співавтори: Л.В. Авдєєва, О.І. Поліщук, Є.Є. Шунько). Проведено оцінка і узагальнення результатів дослідження у новонароджених з перинатальною патологією.

6. Фактори ризику перинатальної гастроінтестінальної патології у новонароджених // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. -Київ, 2005 р. -С. 193-197. Організація дослідження, самостійно проведено клінічне обстеження хворих, розробка комп’ютерної бази даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання статті.

7. Фактори ризику та алгоритм діагностики виразково-некротичного ентероколіту у немовлят // Матеріали науково-практичної школи-семінару "Сучасні принципи інтенсивної терапії та виходжування новонароджених". –Судак, 2005 р. -С. 134-138. (Співавтори: Є.Є. Шунько). Організація дослідження, самостійно проведено клінічне обстеження хворих, розробка комп’ютерної бази даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання тез.

8. Катамнез новонароджених, які мали перинатальну гастроінтестінальну патологію в неонатальному періоді // Матеріали IV Конгресу неонатологів України «Актуальні питання неонатології». -Київ, 2006 р. –С. 186-187. Організація дослідження, самостійно проведено клінічне обстеження хворих, розробка комп’ютерної бази даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання тез.