Анотація до роботи:

Шевчук О.В. Клініко-метаболічні маркери прогнозування перебігу та ефективності протизапальної терапії негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2005.

В дисертації представлено дані стосовно діагностичної та прогностичної цінності маркерів запалення та гіпоксії при НП у дітей раннього віку та обґрунтовано включення до комплексу лікування дітей з пневмонією селективного інгібітора циклооксигензи-2 німесуліду. Встановлено, що розвиток НП у дітей раннього віку характеризується раннім формуванням цитопатичної гіпоксії з накопиченням в крові продуктів метаболізму пуринів, маркерів анаеробного гліколізу, окисно-модифікованих білків та прозапальних цитокінів. Зафіксований тісний зв’язок маркерів запалення та гіпоксії з клінічними ознаками важкості пневмонії у дітей раннього віку і їх здатність адекватно відображати перебіг захворювання, вказують на можливість їх використання в ролі додаткових об’єктивних критеріїв важкості пневмонії. Розроблені клініко-лабораторні критерії ризику летальності при пневмонії дітей раннього віку. Показано, що високий вихідний вміст у крові ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП- та маркерів цитопатичної гіпоксії при негоспітальній пневмонії у дітей раннього віку асоціюється з недостатньою ефективністю лікування, затримкою зворотного розвитку основних симптомів пневмонії. В роботі показано, що додавання до комплексу лікування пневмонії селективного інгібітора ЦОГ-2 німесуліду дозволяє істотно підвищити ефективність протизапальної терапії, прискорити зворотний розвиток основних клініко-лабораторних ознак пневмонії та скоротити терміни перебування дітей у стаціонарі.

У дисертації вивчено діагностичну та прогностичну цінність маркерів запалення та гіпоксії при негоспітальній пневмонії у дітей раннього віку та обґрунтовано доцільність включення до комплексу лікування дітей з пневмонією селективного інгібітора циклооксигенази-2 німесуліду.

1. Розвиток негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку характеризується формуванням цитопатичної гіпоксії з накопиченням в крові продуктів метаболізму пуринів, маркерів анаеробного гліколізу, окисно-модифікованих білків та прозапальних цитокінів. Виразність гіпоксії (SaO₂) тісно корелює з рівнем в крові ІЛ-1 (r=-0,44), ІЛ-6 (r=-0,45) та ФНП- (r=-0,52), що вказує на можливу наявність між ними причинно-наслідкових зв’язків.

2. Встановлено тісний зв’язок маркерів запалення (ІЛ-1, r=0,54, ІЛ-6, r=0,56, ФНП-, r=0,54, ЛФХ, r=0,62, ФХ/ЛФХ, r=-0,66) та гіпоксії (ГК та К, r=0,58, КО та КДГ, r=0,65, АДА, r=0,51) з клінічними ознаками важкості пневмонії у дітей раннього віку і здатність цих показників адекватно відображати перебіг захворювання, що вказує на можливість їх використання в ролі додаткових об’єктивних критеріїв важкості пневмонії.

3. Серед досліджених маркерів активності запального процесу найбільш чутливими стосовно відображення важкості пневмонії є рівні в крові прозапальних цитокінів (ІЛ-1, ФНП-), значення яких вже при легкій пневмонії були вищими від контрольних величин у 2,3 та 2,4 рази, при пневмонії середньої важкості – у 3,0 та 3,2 рази і при важкій – у 4,0 та 4,3 рази відповідно.

4. Високі вихідні рівні в крові прозапальних цитокінів (ІЛ-1, ФНП-), метаболітів оксиду азоту, маркерів цитопатичної гіпоксії (гіпоксантину та ксантину), ЛФХ та зниження співвідношення ФХ/ЛФХ нижче 5 є прогностично несприятливими додатковими об’єктивними ознаками перебігу пневмонії.

5. Високий вихідний вміст в крові ІЛ-1 (вище 30 нг/л), ІЛ-6 (вище 15 нг/л), ФНП- (вище 200 нг/л) та маркерів цитопатичної гіпоксії (гіпоксантину та ксантину вище 15 мкмоль/л) при негоспітальній пневмонії у дітей раннього віку асоціюється з недостатньою ефективністю лікування, затримкою зворотного розвитку основних симптомів пневмонії, подовженням термінів перебування дітей в стаціонарі.

6. Включення до комплексу лікування негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку селективного інгібітора циклооксигенази-2 німесуліду в добовій дозі 5 мг/кг дозволяє істотно підвищити ефективність терапії, прискорити зворотній розвиток основних клініко-лабораторних ознак пневмонії, і в середньому на 4 доби скоротити терміни перебування дітей в стаціонарі.

Публікації автора:

1. Ефективність застосування селективного інгібітора ЦОГ-2 німесуліду при позагоспітальній пневмонії у дітей раннього віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2002.- №4.- С.29-31.

2. Найз в комплексній терапії гострої пневмонії у дітей раннього віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2003.- №4.- С.26-31 (співавт.: В.Г.Бурлай, В.В.Корнійчук). Автором особисто проведено обстеження хворих, лікування, аналіз результатів, статистичну обробку отриманих даних; підготовка до друку здійснена разом зі співавторами).

3. Ефективність лікування позагоспітальної пневмонії у дітей раннього віку залежно від вихідного рівня гіпоксантину та ксантину і насичення крові киснем // Ліки України.- 2004.- №.12- С.123-125.

4. Маркери запалення та гіпоксії при негоспітальній пневмонії у дітей раннього віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2005.- №1-С.27-32.

5. Динаміка клінічних проявів, показників цитопатичної гіпоксії та маркерів запалення при пневмонії у дітей раннього віку під впливом німесуліду // Ліки України.- 2005.- №2.- С.124-127.

6. Вплив німесуліду на прояви токсикозу при пневмонії у дітей раннього віку. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Клінічна фармакологія метаболічних коректорів та взаємодія ліків в клінічній практиці” Вінниця,- 2002.- Вісник Вінницького Державного медичного університету.- 2002.- № 6(1).- С.236-237.

7. Німесулід в комплексній терапії запалення легень у дітей раннього віку // Матеріали конгресу педіатрів України, “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі” / Київ. - 2003.- С.188-189.

8. Показники активності запального процесу у дітей раннього віку з позагоспітальною пневмонією // Матеріали до наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю / Вінниця, 2004.- С. 140-141.