Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Радіобіологія


187. Настіна Олена Михайлівна. Клініко-інструментальна характеристика і особливості перебігу ішемічної хвороби серця у учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за даними тривалого спостереження: дис... канд. мед. наук: 03.00.01 / АМН України; Науковий центр радіаційної медицини (НЦРМ). - К., 2004.



Анотація до роботи:

Настіна О.М. Клініко-інструментальна характеристика і особливості перебігу ішемічної хвороби серця у учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за даними тривалого спостереження. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 – Радіобіологія. – Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Київ, 2004

Дисертація присвячена визначенню закономірностей перебудови структур і функцій серця, особливостей перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК) за даними тривалого спостереження і на їх основі оптимізації діагностики та лікування. Обстежено 900 учасників ЛНК, із них 141 – з ІХС, 200 – здорових і 200 чоловіків, що не зазнали впливу іонізувального опромінення. Визначено закономірності клінічних, ЕКГ змін, ремоделювання структур і функцій серця, толерантності до фізичного навантаження в учасників ЛНК, що зазнали впливу іонізувального опромінення в діапазоні малих доз, виділено параметри, що відображують особливості розвитку ІХС. Обґрунтовано стандарт оцінки больового синдрому. Отримано нові дані, які розкривають особливості впливу іонізувального опромінення в діапазоні 0,1-50 сЗв. Показано, що в умовах масштабної ядерної катастрофи можлива підвищена реалізація факторів ризику ІХС. Встановлено суттєвий вплив на перебіг ІХС негативних спогадів про події аварії. При адекватному лікуванні перебіг ІХС залишався стабільним. Обґрунтовано застосування іАПФ і метаболічно активної терапії для оптимізації лікування, розроблено алгоритм тактики лікування стенокардії.

1. На підставі комплексного стандартизованого дослідження із застосуванням клінічних, ехо- і допплеркардіографічних методів, добового моніторування ЕКГ, навантажувальних тестів, визначено закономірності клінічних, ЕКГ змін, перебудови структур і функцій лівого шлуночка серця, толерантності до фізичного навантаження, оцінено причинно-наслідкові зв’язки між факторами атомної аварії й ІХС та розроблено заходи щодо оптимізації лікування ішемічної хвороби серця в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

2. Встановлено, що біль у ділянці серця в учасників ЛНК виявлявся в 79,6 %, типовий для стенокардії – в 18,2 %. На основі порівняння даних опитування з референсними даними, оцінено діагностичну значущість окремих характеристик болю, виділено найбільш інформативні з них і розроблено стандарт оцінки больового синдрому. Чутливість його складає 74,1 %, специфічність – 92 %, прогностична цінність позитивного результату - 62,8 %. Використання стандарту сприятиме зменшенню помилкових висновків при первинному обстеженні.

3. Ознаки ішемії міокарда на ЕКГ у спокої визначені в 11,4 %, при фізичному навантаженні – 39,1 %, добовому моніторуванні ЕКГ – 48,3 %. Епізоди безбольової ішемії міокарда в 3,4 рази переважали частоту больових, з огляду на що оцінка загальної частоти епізодів ішемії потребує добового моніторування ЕКГ. У 10 % хворих на ІХС при велоергометрії та в кожного другого при моніторуванні ЕКГ реєстрували ектрасистоли. Достовірним був вплив на добову частоту епізодів ішемії негативних спогадів про події Чорнобильської катастрофи. Встановлено пряму кореляцію між глибиною депресії сегмента ST та функціональним класом стенокардії, кількістю епізодів ішемії та віком, індексом маси тіла, систолічним артеріальним тиском.

4. За даними ехокардіографії у 67,2 % хворих з тривалістю ІХС більше 5 років виявлена гіпертрофія лівого шлуночка серця. Детермінантами її були частота епізодів ішемії, глибина та тривалість депресії сегмента ST, АГ. Порушення нормальної геометрії лівого шлуночка, його взаємовідношення з суміжними камерами корелювали з функціональним класом стенокардії, постінфарктним кардіосклерозом. Відношення лівого передсердя до кінцевого систолічного розміру менше 0,65 ум. од. поєднувалось з порушенням систолічного скорочення лівого шлуночка, зменшенням фракції викиду.

5. Встановлено, що діастолічна дисфункція лівого шлуночка передувала змінам систолічної функції в 81,9 %. Закономірними для неї були більш високі значення індексу маси міокарда, товщини стінок лівого шлуночка, тривалості і тяжкості хвороби. Асоціація ІХС з АГ сприяла її погіршанню, що підтверджує достовірний зв’язок між індексом часу та варіабельністю АТ з показниками діастолічного наповнення лівого шлуночка. Отримані дані обґрунтовують застосування в лікуванні хворих на ІХС засобів, спрямованих на попередження та регресію гіпертрофії лівого шлуночка серця.

6. У процесі ремоделювання серця поступово зменшувались Wп, ЗОВР, витрати енергії на одиницю навантаження. Детермінантами цих змін були добова частота і загальна тривалість епізодів ішемії, гіпертрофія і дисфункція лівого шлуночка. Встановлена кореляція між Wп і кількістю відведень ЕКГ з депресією сегмента ST. Розбіжності Wп при опроміненні в діапазоні до 50 сЗв не перевищували 2-9 Вт (P>0,05). Визначена обернена кореляція Wп з віком, АТ, масою тіла, звичкою тютюнопаління.

7. Результати дослідження не дають підстав стверджувати, що існує пряма залежність між іонізувальним опроміненням в діапазоні до 25 сЗв і частотою ІХС та її окремих форм. При іонізувальному опроміненні в діапазоні 25-50 сЗв і двох та більше факторах ризику частота ІХС була вищою на 10 % (P>0,05). Наявність у 94,3 % учасників ЛНК з ІХС традиційних факторів ризику свідчить, що в умовах масштабної ядерної катастрофи не виключена підвищена реалізація факторів ризику ІХС, особливо при їх поєднанні. Негативні спогади про події аварії, праця в режимі вахтового методу мали суттєвий вплив на перебіг ІХС.

8. При адекватному лікуванні стан хворих на ІХС тривало залишився стабільним, загострення перебігу ІХС протягом року встановлені у 9,1 %, трьох – 28,9 %. Упродовж трьох років вірогідно збільшувались КСР, ТЗСЛШ, розмір лівого передсердя, товщина стінки аорти, КСО, знижувались екскурсія ЗСЛШ, ФВ, ступінь скорочення передньо-заднього розміру лівого шлуночка в систолу. Чутливим показником діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця був IVRT. Рівень порогової потужності при контрольованому перебігу ІХС зберігався без суттєвих змін упродовж 3 років, за інших умов – зменшувався на 26 Вт (P<0,05). Причиною погіршання перебігу була недостатня схильність до лікування, предикторами - висока частота і тривалість епізодів ішемії, порушення ритму, гіпертрофія та дисфункція ЛШ серця, високий рівень негативних спогадів про події Чорнобильської катастрофи, наявність кількох факторів ризику.

9. Встановлено, що використання метаболічно активної терапії й інгібіторів АПФ сприяло оптимізації лікування ІХС в учасників ЛНК. Під впливом Тиметазидину MR зменшувалась кількість і тривалість больових і безбольових епізодів ішемії за добу, частота й інтенсивність нападів стенокардії, потреба у нітрогліцерині, можливою ставала відмова від його застосування. Інгібітори АПФ сприяли регресії гіпертрофії лівого шлуночка, збільшенню фракції викиду, скороченню передньо-заднього розміру лівого шлуночка серця. Відповідно зростали толерантність до фізичного навантаження та якість життя.

Публікації автора:

  1. Хомазюк И.Н., Настина Е.М. Ишемическая болезнь сердца и радиация // Український кардiологiчний журнал – 1997. – N 5, Вип. 1. – С. 10-18.

  2. Хомазюк И.Н., Настина Е.М. Боли в области сердца и их значимость для диагностики ишемической болезни сердца у участников ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы // Український кардiологiчний журнал - 1997. – N 5, Вип. 2. – С. 30-34

  3. Хомазюк І.М., Настіна О.М., Хомазюк В.А., Сидоренко Г.В. Електрокардіографічне дослідження в діагностиці стенокардії в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи // Український кардіологічний журнал. - 2001. – N 3. - С. 44-49.

  4. Болезни системы кровообращения у пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / И.Н. Хомазюк А.С. Ковалев, Л.И.Гончаренко, С.В. Чебанюк, Е.М. Настина // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Книга 2. Под ред. В.Г. Бебешко, А.Н. Коваленко. – Киев: “МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. – С. 239-264.

  5. Стан системи кровообігу в осіб, які зазнали опромінення в умовах Чорнобильської зони відчуження / І.М. Хомазюк, Л.І. Гончаренко, Ж.М. Златогорська, О.С. Ковальов,
    О.М. Настіна, Г.В. Сидоренко, С.В Чебанюк // Чорнобиль. Зона відчуження / За ред. В.Г. Бар’яхтара. - К.: Наукова думка, 2001. - С. 155-160.

  6. Cardiovascular system / I.N. Khomazjuk, A.S. Kovalyov, E.M. Nastina, S.V. Chebanjuk, L.I. Goncharenko // Health effects of Chornobyl accident: Monograph in 4 parts / Ed. A. Vozianov, V. Bebeshko, D. Bazyka. – Kyiv: DIA, 2003. – P. 219-224.

  7. Хомазюк І.М., Настіна О.М. Особливостi обстеження постраждалих при Чорнобильськiй катастрофi з передбачуванною iшемiчною хворобою серця // Методичні рекомендації: Київ, 1998. – 26 с.

  8. Стенокардія: шляхи оптимізації діагностики, лікування і профілактики в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що віднесені до критичних груп / І. М. Хомазюк, Л.І.Гончаренко, В.А.Хомазюк, О.М. Настіна // Методичні рекомендації: Київ, 2003. - 30 с.

  1. Настина Е.М. Структура и функции миокарда у участников ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы, больных ишемической болезнью сердца // Матеріали Ювілейної наукової конференції молодих учених, присвяченої 10-річчю Наукового центру радіаційної медицини, Київ, 2-4 жовтня 1996 р. – Київ, 1997. – С. 23-25.