Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Педіатрія


827. Чуйко Марія Миколаївна. Клініко-імунологічні та мікробіологічні критерії діагностики, профілактики і лікування пневмоній, пов'язаних зі штучною вентиляцією легень, у недоношених новонароджених: дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Львівський національний медичний ун-т ім. Д.Галицького. - Львів, 2004. - 20 с.



Анотація до роботи:

Чуйко М. М. Клініко-імунологічні та мікробіологічні критерії діагностики, профілактики і лікування пневмоній, пов’язаних зі штучною вентиляцією легень, у недоношених новонароджених. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького. – Львів, 2004.

Дисертація присвячена вирішенню наукового завдання щодо підвищення ефективності профілактики і лікування пневмоній, пов’язаних зі штучною вентиляцією легень, у недоношених новонароджених. У роботі представлено результати комплексного клінічного, мікробіологічного й імунологічного обстеження 110 новонароджених з первинними легеневими захворюваннями неінфекційної етіології, які потребували лікування з використанням штучної вентиляції легень (ШВЛ) довше 24 год. Отримано дані про частоту розвитку пневмоній, пов’язаних зі ШВЛ, у передчасно народжених дітей. Встановлено сучасну етіологічну структуру цього захворювання. Виявлено вірогідні чинники ризику розвитку даного інфекційного ускладнення. Вивчені особливості місцевого і системного імунітету у недоношених новонароджених різного гестаційного віку залежно від розвитку пневмонії. Розроблені діагностичні критерії пневмоній, пов’язаних зі штучною вентиляцією легень у передчасно народжених немовлят. Науково обґрунтовано доцільність і доведено клініко-імунологічну ефективність використання “Бронхо-муналу П” і “Лінексу” у комплексі заходів, спрямованих на профілактику і лікування пневмоній, пов’язаних зі ШВЛ, у недоношених новонароджених.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і пропонується нове вирішення наукового завдання щодо підвищення ефективності профілактики і лікування пневмоній, пов’язаних зі штучною вентиляцією легень, у недоношених новонароджених за допомогою підходу, який базується на результатах поглибленого вивчення імунологічних показників, дослідженні особливостей етіології, патогенезу, діагностики і клінічного перебігу даного виду нозокоміальних пневмоній.

  1. Частота розвитку пневмоній, пов’язаних зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ), у недоношених новонароджених, які потребують лікування з перших годин життя, становить 74 випадки на 1000 днів проведення ШВЛ, а летальність – 41 %.

  2. 80 % недоношених новонароджених, яких з перших годин життя лікують за допомогою ШВЛ, мають поєднані порушення формування нормального мікробіоценозу слизових оболонок дихальних шляхів і травного каналу. У них виявляється патологічна мікробна колонізація слизових оболонок переважно внутрішньолікарняною грамвід’ємною умовно-патогенною флорою (85 %), з чим пов’язаний подальший розвиток запального процесу у легенях.

  3. Провідне місце в етіологічній структурі пневмоній, пов’язаних зі ШВЛ, у недоношених новонароджених належить Pseudomonas aeruginosae (21 %), Enterobacter aerogenes (11 %) і Staphylococcus epidermidis (11 %). Рідше такі пневмонії спричинюються Enterobacter cloacae (10 %), Acinetobacter lwofii (3,5 %), Corinebacterii (3,5 %), Klebsiella pneumonie (3,5 %), Proteus vulgaris (9 %), грибами Candida albicans (1,8 %), а також комбінаціями мікроорганізмів (9 %).

  4. Вірогідними чинниками ризику розвитку ППШВЛ у недоношених новонароджених є: гестаційний вік менше 32 тиж, чоловіча стать, наявність респіраторного дистрес-синдрому або важкого перинатального ураження ЦНС, колонізація трахеального аспірату грамвід’ємними бактеріями на першу добу застосування ШВЛ, тривалість періоду самостійного дихання під постійним позитивним тиском до початку ШВЛ понад 6 год, використання катетера у вені пуповини довше 4 днів або катетера в артерії пуповини – довше 2 днів, призначення новонародженим на ШВЛ ампіциліну з гентаміцином як стартової комбінації антибіотиків довше 3 днів.

  5. Порівняно з більш зрілими дітьми для глибоконедоношених новонароджених з пневмоніями, пов’язаними зі ШВЛ, характерні вірогідно нижчі рівні субпопуляцій CD3- і CD8-лімфоцитів, а також значне збільшення імунорегуляторного індексу в динаміці інфекційного процесу. Зазначені особливості клітинного імунітету поєднуються з раннім місцевим і системним синтезом імуноглобулінів, що забезпечує досягнення вірогідно вищого вмісту IgA і SIgA у трахеальному аспіраті, а також IgM й IgA в крові на фоні швидкого катаболізму сироваткового IgG.

  6. У новонароджених з масою тіла при народженні > 1500 г розвиток пневмонії, пов’язаної зі ШВЛ, вірогідно асоціюється з вищими вихідними показниками загальної кількості Т-лімфоцитів (CD3) та їх субпопуляцій (CD4 і CD8) у крові, від’ємною динамікою кількості CD3- і CD4-клітин і збереженням сталого рівня імунорегуляторного індексу. Інфекційно-запальний процес у легенях супроводжується значним підсиленням місцевої і системної продукції імуноглобулінів.

  7. Діагноз пневмонії, пов’язаної зі ШВЛ, у недоношених новонароджених має ґрунтуватись на клінічних ознаках, що свідчать за важкий загальний стан дитини й інфекційне ураження легень після 72 год проведення ШВЛ. У комплексній діагностиці ППШВЛ паралельно з клінічними даними слід враховувати результати додаткових мікробіологічного і рентгенологічного досліджень, зміни метаболічних параметрів і показників загального аналізу крові.

  1. Застосування “Бронхо-муналу П” і мультикомпонентного пробіотику „Лінексу” в комплексному лікуванні дітей з важкими формами первинних легеневих захворювань з перших днів проведення ШВЛ, вірогідно підсилює місцевий і системний імунний захист, полегшує клінічний перебіг ППШВЛ, зменшує частоту розвитку інфекційних і неінфекційних ускладнень і збільшує показники виживання немовлят в 2,5 рази.

Публікації автора:

1. Діагностика пневмонії, пов’язаної із штучною вентиляцією легень, у новонароджених // Лікарська справа. – 2001. - № 4. – С. 99-104 (співавт. Д.О. Добрянський). Організація дослідження, збір клінічних даних, забір матеріалу і участь у виконанні лабораторних досліджень, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання статті.

2. Дослідження впливу “Бронхо-муналу П” на деякі імунологічні показники новонароджених дітей з групи ризику щодо розвитку пневмоній, пов’язаних зі ШВЛ // Імунологія та алергологія. – 2001. - № 3. – С. 17-23 (співавт. Д.О. Добрянський). Організація дослідження, забір матеріалу для проведення імунологічних досліджень, розробка комп’ютерної бази даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів; написання статті.

3. Вплив комбінованого використання препаратів Бронхо-муналу П і Лінексу на профілактику і лікування пневмоній, пов’язаних зі ШВЛ, у передчасно народжених дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. - № 5. – С. 32-37.

4. Частота та фактори ризику розвитку нозокоміальних пневмоній у відділі інтенсивної терапії новонароджених // Матеріали конференції “Перинатальні інфекції – сучасний погляд на проблему”. – Київ: Видавництво КП “Редакція Газети “Ваше здоров’я”, 1999. – С. 120-121 (співавт. Д.О. Добрянський). Організація дослідження, збір клінічних даних, забір матеріалу і участь у виконанні лабораторних досліджень, розробка комп’ютерної бази даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання тез.

5. Антибіотики у профілактиці та лікуванні пневмоній, пов’язаних зі штучною вентиляцією легень, у новонароджених дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. - № 3. – С. 50 (співавт. Д.О. Добрянський). Організація дослідження, збір клінічних даних, розробка комп’ютерної бази даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання тез.

6. Immunological effect of oral immunoterepy in new-borns who are at risk of ventilator-associated pneumonia development // Intensive Care Medicine. – 2001. – V.27, S.2. – Р. S217. (співавт. D. Dobrуanskyy). Організація дослідження, збір клінічних даних, забір матеріалу і участь у виконанні лабораторних досліджень, розробка комп’ютерної бази даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання тез.

7. Мікробіологічні дослідження у діагностиці пневмоній, пов’язаних зі штучною вентиляцією легень у новонароджених дітей // Матеріали науково-практичної конференції “Профілактика, діагностика, і корекція вроджених вад розвитку у новонароджених”. – Київ, 2001. – С. 205-208 (співавт. Д.О. Добрянський, А.В. Якімова). Організація дослідження, збір клінічних даних, забір матеріалу і участь у виконанні лабораторних досліджень, розробка комп’ютерної бази даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання тез.

8. Клініко-імунологічна ефективність комбінованого використання “Бронхо-муналу П” і “Лінексу” у комплексі профілактики та лікуванні новонароджених, яким проводили штучну вентиляцію легень // Матеріали науково-практичної конференції “Поступ у дихальній підтримці новонароджених”. – Львів, 2001. – С.54-66 (співавт. Д.О. Добрянський, О.Я. Децик). Організація і проведення дослідження, збір клінічних даних, забір матеріалу і участь у виконанні лабораторних досліджень, розробка комп’ютерної бази даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання статті.

9. Фактори ризику розвитку пневмоній, пов’язаних із штучною вентиляцією легень, у новонароджених дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія . – 2001. - № 2. – С. 58 (співавт. Д.О. Добрянський). Організація дослідження, збір клінічних даних, розробка комп’ютерної бази даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання тез.

10. Комплексне мікробіологічне дослідження у діагностиці пневмоній, пов’язаних зі ШВЛ // Матеріали ІІ Конгресу неонатологів України “Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених”. – Харків, 2002. – С. 56-59. (співавт. Д.О. Добрянський). Організація дослідження, збір клінічного матеріалу, забір матеріалу і участь у виконанні лабораторних досліджень, розробка комп’ютерної бази даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, написання тез.