389. Кривуша Олена Леонідівна. Клініко-імунологічні аспекти гострих кишкових інфекцій у дітей та особливості відновлення мікрофлори кишечника у постінфекційний період: дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Дніпропетровська держ. медична академія. - Д., 2004.
Анотація до роботи:
Кривуша О.Л.- Клініко-імунологічні аспекти гострих кишкових інфекцій у дітей та особливості відновлення мікрофлори кишечника у постінфекційний період. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2004.
Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності лікування гострих кишкових інфекцій (ГКІ) у дітей та зниженню вірогідності розвитку дисбіотичних порушень у постінфекційний період. В роботі представлені дані про клінічні та імунологічні особливості ГКІ вірусної, бактеріальної та вірусно-бактеріальної етіології. Встановлено наявність нозоспецифічних відмінностей та фазового характеру імунологічних змін. Удосконалені принципи диференційованого призначення препаратів рекомбінантного інтерферону (лаферон) та індукторів інтерферону (циклоферон) з урахуванням змін інтерферонового статусу в гострий період інфекційного процесу. Представлені особливості структури та клінічних проявів дисбіотичних змін у дітей реконвалесцентів ГКІ в залежності від етіології та тяжкості хвороби. Включення до схеми лікування ГКІ препаратів лаферон та циклоферон дозволило прискорити клінічне одужання дітей за рахунок скорочення тривалості основних синдромів хвороби, зменшити частоту зустрічаємості клінічних проявів постінфекційного дисбіозу та підвищити темпи відновлення мікрофлори кишкового каналу у реконвалесцентів ГКІ в постінфекційний період.
Сучасними клінічними особливостями гострих кишкових інфекцій за ведучими синдромами при ротавірусних діареях є переважання синдрому ацетомічного блювання (62,7 %) та токсико-ексикозу І-ІІ ступеню тяжкості (41,2 %), розвиток катарального синдрому (35,3 %), прояви гепатолієнального синдрому (17,6 %); при бактеріальних ГКІ – розвиток діарейного синдрому за інвазивним типом з розвитком гемоколіту (13,6 %); при мікст-інфекціях –розвиток нейротоксикозу (11,9 %).
Факторами ризику розвитку тяжких форм ГКІ та тривалого постінфекційного дисбіозу слід вважати наявність анемії, лімфатичного та ексудативного діатезу, раннього штучного вигодовування, високу кратність епізодів гострих респіраторних інфекцій та перенесені ГКІ у дітей першого року життя.
Показники цитокінової ланки (інтерфероновий статус і біологічна активність фактору некрозу пухлин) мають фазовий характер змін у різні періоди інфекційного процесу та містять нозоспецифічні відмінності в залежності від тяжкості процесу. При середньо-тяжких формах ротавірусної інфекції відбувається максимальне підвищення рівня ендогенного інтерферону у гострий період хвороби з подальшим зниженням його рівня до періоду реконвалесценції, при тяжких формах – низький рівень інтерферону підвищується у період реконвалесценції. Маркером тяжкості перебігу ГКІ бактеріальної етіології виступає ступінь підвищення рівня біологічної активності фактору некрозу пухлини. Імунологічні зміни при мікст-інфекціях містять риси, які власні як вірусним, так і бактеріальним інфекціям.
В постінфекційний період у 98,2 % реконвалесцентів ГКІ реєструються мікроекологічні порушення кишечника, клінічний характер яких визначається етіологією ГКІ та ступенем дисбіотичних порушень: персистуючий діарейний синдром (60 %) домінує після ГКІ ротавірусної етіології та мікст-інфекцій; схильність до закрепів (70,6 %) – після бактеріальних інфекцій. Максимальна кількість дисбіозу ІІІ ступеню через 1 місяць після ГКІ спостерігається у реконвалесцентів бактеріальних діарей. Встановлено обернені кореляційні зв’язки (p<0,05) між рівнем ендогенного інтерферону під час гострого періоду хвороби та ступенем тяжкості і тривалістю постінфекційного дисбіозу.
Пріоритетність вибору інтерферонотерапії у хворих дітей з низькою або відсутньою здатністю до індукції інтерферонів належить препарату рекомбінантного інтерферону (лаферон). Позитивний клініко-імунологічний ефект терапії лафероном визначається у 70 % хворих дітей і характеризується скороченням тривалості та виразності основних клінічних синдромів ГКІ у поєднанні з підвищенням вмісту ендогенного інтерферону. Одночасно при ротавірусних інфекціях підвищується індукція -інтерферону, біологічна активність ФНП, ефективність НСТ-тесту та вміст S Ig А у копрофільтратах; при бактеріальних інфекціях – індукція -інтерферону, рівень S Ig A у копрофільтратах, фагоцитарна активність нейтрофілів; при мікст-інфекціях одночасно підвищується індукція - та -інтерферонів.
Використання індуктору інтерферону (циклоферон) у хворих дітей зі збереженою здатністю до індукції інтерферонів ефективно у 80 % випадків лікування ГКІ різної етіології за рахунок зниження виразності та скорочення тривалості основних клінічних синдромів захворювання. Стимуляція інтерфероногенезу призводить до зростання рівня ендогенного інтерферону при ротавірусних і бактеріальних діареях, підвищення індукованого - інтерферону та біологічної активності ФНП при бактеріальних та мікст-інфекціях.
Терапія препаратами рекомбінантного інтерферону (лаферон) та індукторами інтерферону (циклоферон) призводить до зменшення клініко-мікробіологічних проявів постінфекційного дисбіозу у 2,6 і 3,9 рази відповідно та прискорення темпів відновлення мікрофлори кишкового каналу у дітей - реконвалесцентів ГКІ у постінфекційний період.
Публікації автора:
1. Кривуша О.Л. Особливості інтерферонового та цитокінового статусу у дітей, хворих на гострі кишкові інфекції //Медичні перспективи. – 2003. – Т.VIII, №3, ч.1. – С. 69 –74.
Кривуша О.Л. Темпи відновлення мікробіоценозу кишкового тракту у дітей після гострих кишкових інфекцій //Медицинская реабилитация в педиатрии. – 2003.– Вып. 8. – С. 81-83.
Шостакович-Корецька Л.Р., Кривуша О.Л. Основні тенденції відновлення мікрофлори кишкового тракту у дітей реконвалесцентів гострих кишкових інфекцій // Інфекційні хвороби. – 2002. – №2. – С. 36 – 40.
Здобувачем проведено клінічне обстеження хворих, оцінка ефективності терапії та результатів мікробіологічного дослідження. Самостійно проведена статистична обробка даних та аналіз отриманих результатів.
Шостакович- Корецкая Л.Р., Кривуша Е.Л., Чергинец А.В. Тактический подход к коррекции дисбиоза кишечника у детей пробиотическими препаратами. Опыт применения препарата линекс // Український медичний часопис. – 1999. – №2 (10). – С. 61 – 64.
Здобувач самостійно провів підбір та аналіз літературних джерел за проблемою, клінічне обстеження хворих, оцінку клінічної ефективності терапії.
Шостакович – Корецька Л.Р., Дроздов О.Л., Кривуша Є.Л. Клінічна ефективність препарату бактісубтіл у хворих з діарейним синдромом //Медичні перспективи. – 1997. – Т.2., №4. – С. 45 – 48.
Здобувачем забезпечено підбір та аналіз літературних джерел, клінічне обстеження хворих.
Кривуша О.Л. Динаміка вмісту секреторного IgA у копрофільтратах дітей з ротавірусною інфекцією /ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Питання імунології в педіатрії” // Перинатологія та педіатрія. – 2003. - №3. - С. 94.
Шостакович – Корецька Л.Р., Кривуша О.Л. Вплив інтерферонів та їх індукторів на інтерфероновий статус дітей, що хворі на гострі кишкові інфекції /Мат. IV науково - практичної конференції “Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії в педіатрії” // ПАГ. – 2003. - № 2. - С. 51-52.
Здобувач провів оцінку показників інтерферонового статусу у дітей та статистичну обробку результатів.
Шостакович-Корецька Л.Р., Кривуша О.Л. Ефективність застосування циклоферону у дітей при гострих кишкових інфекціях вірусної та бактеріальної етіології //Мат. ІІ конгресу педіатрів з міжнародною участю “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі”. - Київ , 2003. – С. 305 – 307.
Здобувачем проведено оцінку клінічної ефективності при різних схемах лікування, статистичну обробку отриманих результатів.
Кривуша О.Л., Шостакович-Корецька Л.Р. Порівняльна характеристика інтерферонового статусу у дітей з гострими кишковими інфекціями різної етіології та його прогностичне значення //Мат. VI з’їзду інфекціоністів України “Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами”. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2002.–С. 31 – 33.
Здобувачем проведена оцінка імунних показників хворих дітей, статистичний аналіз та математична обробка результатів, літературне оформлення роботи.
Шостакович-Корецкая Л.Р., Кривуша Е.Л., Гирина И.А. Современные пробиотики в лечении острых кишечных инфекций и постинфекционного дисбиоза кишечника /Мат. науково-практичної конференції “Клінічна фармакологія метаболічних коректорів та взаємодія ліків в клінічній практиці” // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2002. – Т.6., №1. – С. 241 – 242.
Здобувачем проведено вибір та клінічне обстеження хворих, аналіз ефективності лікування, статистична обробка даних.
Шостакович-Корецька Л.Р., Кривуша О.Л. Лаферон при лікуванні ротавірусних діарей у дітей / І Всеукраїнська науково-практична конференція з питань імунології та педіатрії //Перинатологія та педіатрія. –№3.–2001.– С. 105.
Здобувачем здійснено підбір та клінічне обстеження хворих, статистичну обробку результатів.
Шостакович-Корецька Л.Р., Кривуша О.Л., Гіріна І.О. Ефективність застосування лаферону у дітей при гострих кишкових інфекціях бактеріальної та вірусної етіології /Мат. ІІ науково-практичної конференції «Антибактеріальна, протизапальна та імуноактивна терапія в педіатрії» // ПАГ. – 2001. - № 4. – С. 75 –76.
Здобувачем здійснено підбір та клінічне обстеження хворих, статистичну обробку результатів.
