Анотація до роботи:

Лядова Т.І. Клініко-генетичні дослідження та роль цитокінової регуляторної мережі в патогенезі гострого вірусного гепатиту В. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2005.

У дисертації викладені результати клініко-біохімічних, молекулярно-біологічних та імунологічних досліджень 163 хворих на гострий вірусний гепатит В. Встановлено, що у цих хворих виявлено два генотипи – D і А, домінантним є генотип D, який зустрічається в 90,8% випадків. Виявлено два геноваріанти генотипу D вірусу ГВ, встановлено розходження в клінічних проявах захворювання.

У хворих на ГВГВ залежно від геноваріанту генотипу D HBV комплексно схарактеризовано участь регуляторних цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП-, ІЛ-2 та ІЛ-4) та гострофазового показника запалення (СРБ) і метаболізм NO.

В результаті проведених досліджень виявлено, що при ГВГВ на початковому етапі інфекційного процесу існує односпрямованість запальних та імунних реакцій, обумовлених характером відповіді основних регуляторних цитокінов (ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП-, ІЛ-2 та ІЛ-4). У хворих на ГВГВ відбувається активація гострофазових реакцій запалення, яка індукується основними регуляторними цитокінами (ІЛ-1, ІЛ-6 та ФНП-), і спрямована на стабілізацію інфекційного процесу.

Встановлено кореляційні залежності між рівнем прозапальних цитокінів (ІЛ-1, ФНП-) і показниками цитолізу гепатоцитів. Відзначаються прямі залежності між досліджуваними показниками протизапальних і прозапальних цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-6 і ІЛ-2) і рівнем СРБ і NO у різні періоди інфекційного процесу.

У хворих на ГВГВ виявлено три типи імунного реагування, що визначаються характером відповіді основних регуляторних цитокінів: нормореактивний, дисоціативний і гіпореактивний, які перебувають у тісному взаємозв'язку зі ступенем тяжкості, клінічними проявами та результатом захворювання.

Одержані результати дозволяють рекомендувати необхідність комплексного обстеження хворих на ГВГВ із визначенням маркерів активної вірусної реплікації (а саме ДНК НВV і генотипу вірусу) та рівня основних регуляторних цитокінів.

1. Проведення генотипування вірусу ГВ у хворих із різним перебігом ГВГВ дозволило виявити два генотипи: D і А. Генотип D є домінантним, оскільки частота його виявлення становить 90,8%, тоді як генотип А зустрічався у 3,1%, у 6,1% генотип вірусу встановити не вдалося. Методом рестрикційного аналізу виявлено два геноваріанти генотипу D, що склало відповідно 44,6 і 55,4% (р<0,05).

2. Клінічно у пацієнтів із встановленим генотипом D HBV хвороба перебігала циклічно із різним ступенем тяжкості, тоді як у хворих із генотипом А реєструвалися легкий перебіг та субклінічні форми. Геноваріанти генотипу D мають певні розбіжності у клінічних проявах захворювання.

3. При ГВГВ на різних етапах інфекційного процесу відзначається односпрямованість імунних і запальних реакцій, які обумовлені характером відповіді основних регуляторних цитокінів і гострофазових показників, що корелює із ступенем тяжкості і з тенденцією до їх зниження по мірі згасання клінічних симптомів захворювання.

4. Індуковані цитокінами гострофазові показники запалення, зокрема С-реактивний білок, а також оксид азоту найбільшою мірою підвищувалися у періоді розпалу ГВГВ із зниженням в періоді реконвалесценції, що може бути використано у якості додаткового критерію контролю за інфекційним процесом.

5. Наявність кореляційної залежності між клініко-біохімічними показниками, вмістом регуляторних цитокінів і маркерів гострофазового запалення при ГВГВ визначає важливу роль опосередкованих цитокінами механізмів імунного реагування і свідчить про їх взаємопотенцюючий вплив.

6. У хворих із легким і середньотяжким перебігом ГВГВ виявлено три типи імунного реагування, що визначаються характером відповіді основних регуляторних цитокінів: нормореактивний, дисоціативний і гіпореактивний, які знаходяться у тісному взаємозв'язку зі ступенем тяжкості, клінічними проявами і наслідками хвороби.

7. Цитокіновий профіль при нормореактивному типі імунного реагування характеризується рівномірним підвищенням регуляторних цитокінів відповідно до ступеню тяжкості захворювання, тоді як при дисоціативному типі виявляється низький рівень ІЛ-2 і ІЛ-4 на фоні підвищеного вмісту прозапальних цитокінів (ІЛ-1, ФНП- і ІЛ-6). При гіпореактивному типі, зареєстрованому лише у хворих із генотипом А HBV, рівні регуляторних цитокінів коливалися у межах контрольних значень.

Публікації автора:

1. Малий В.П., Чуланов В.П., Подколзін А.Т., Лядова Т.І., Лавелін С.Б. Вивчення генотипів вірусів гепатитів В і D у Харківському регіоні // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Серія “Медицина”. – 2002. – Вип.4, №546. – С. 56-59. (автором особисто проведений аналіз літератури за темою, клінічне обстеження хворих, статистична обробка даних, аналіз і узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків).

2. Малый В.П., Чуланов В.П., Лядова Т.И. Изучение генотипов вируса гепатита В у пациентов с острой и хронической HBV-инфекцией в Украине // Проблеми медичної науки та освіти. – 2003. – №1. – С. 90-91. (автором проведений аналіз літератури за темою, клінічне обстеження хворих, статистична обробка даних, аналіз і узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків).

3. Малый В.П., Лядова Т.И. Изучение цитокинового статуса у больных острым вирусным гепатитом // Сучасні інфекції. – 2003. – №3. – С. 9-16. (здобувачем особисто проведений аналіз літератури за темою, клінічне обстеження хворих, вивчення стану імунологічних показників, статистична обробка даних, аналіз і узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків).

4. Малий В.П., Лядова Т.І. Динаміка гострофазових показників і метаболізму оксиду азоту у хворих на гострий гепатит В // Інфекційні хвороби. – 2003. – №4. – С. 9-12. (автором проведений аналіз літератури за темою, клінічне обстеження хворих, здійснені певні тести, статистична обробка даних, аналіз і узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків).

5. Малый В.П., Чуланов В.П., Лядова Т.И., Шипулин Г.А., Пак С.Г., Башкирова Л.Ю., Волчкова Е.В., Заблоцкая С.И., Пеньков Д.Б. Генотипирование вируса гепатита В и его значение в клинике // Матеріали науково-практичної конференції "Інфекційні хвороби в практиці терапевта". – (Харків, 13-14 листопада 2001 р.). – С. 165-166.

6. Малий В.П., Чуланов В.П., Лядова Т.І. Клініко-генетичні дослідження у пацієнтів з гострою і хронічною НВV-інфекцією в Україні // Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб. – Київ. – 2002. – С. 378-381.

7. Малый В.П., Чуланов В.П., Подколзин А.Т., Лядова Т.И., Лавелин С.Б. Изучение генотипов вирусов гепатитов В и D // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю “Сучасна терапія хворих з інфекційною та паразитарною патологією на догоспітальному та госпітальному етапах, методи профілактики”, (Харків, 12-13 березня 2002 р.), С. 31-32.

8. Малий В.П., Чуланов В.П., Шипулін Г.А., Лядова Т.І., Лавелін С.Б. Вивчення генотипів вірусів гепатитів В і D в Харківському регіоні // Матеріали VI зїзду інфекціоністів України "Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами". – (Одеса, 25-27 вересня 2002 р.) – С. 160-161.

9. Лядова Т.І. Генетичні аспекти вивчення вірусу гепатиту В і особливості клінічного перебігу // Матеріали підсумкової міжвузівської наукової конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти – (Харків, 21 листопада 2002 р.) – С. 38.

10. Малый В.П., Чуланов В.П., Лядова Т.И., Лавелин С.Б. Изучение генотипов вирусов гепатитов В и D и их клиническое значение // Вирусные гепатиты в практике врача (сборник научных работ по проблеме вирусных гепатитов). – Москва – Ровно – Львов – 2003. – С. 54-57.

11. Малый В.П., Лядова Т.И. Цитокиновый профиль при остром вирусном гепатите В // Материалы V научно-практической конференции "Гепатит В, С, и проблемы диагностики, лечения и профилактики. – (Москва, 3-5 июня 2003 г.) – С. 170-172.

12. Малий В.П., Лядова Т.І. Запальні та протизапальні цитокіни у хворих на гепатит В // Матеріали науково-практичної конференції "Гепатити в практиці терапевта, сімейного лікаря та інфекціоніста. Сучасні методи діагностики та терапії" (Харків, 11-12 березня 2003 р.) – С. 140-143.

13. Малый В.П., Лядова Т.И., Лавелин С.Б., Заблоцкая С.И., Меликидзе М.С., Собко С.А., Шагаев А.А. Динамика уровней С-реактивного белка и оксида азота при HBV-инфекции // Материалы VІ российского съезда врачей инфекционистов (Санкт-Петербург, 29-31 октября 2003 г.). – С. 230.

14. Малый В.П., Лядова Т.И. Динамика провоспалительных и противовоспали-тельных цитокинов в патогенезе HBV-инфекции // Материалы российской научно-практической конференции "Вирусный гепатит В – диагностика, лечение и профилактика". – (Москва, 26-27 мая 2004 г.) – С. 96-98.

15. Лядова Т.І. Метаболізм оксиду азоту у хворих на гострий вірусний гепатит В // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю міста Харкова "Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини". – (Харків, 23 листопада 2004 р.) – С. 55.