Анотація до роботи:

Мохаммед М.А. Абдалаал «Клініко-гемодинамічні порушення та їх корекція у дітей з хронічним вірусним гепатитом С». – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – Педіатрія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі удосконалення методів діагностики та підвищення ефективності лікування хронічного гепатиту С (ХГС) у дітей на підставі визначення особливостей клініко-гемодинамічних порушень в залежності від фази та ступеня активності хвороби.

На підставі результатів імунологічного дослідження встановлено, що у більшості дітей з ХГС, незважаючи на малосимптомний або латентний перебіг, має місце активна стадія захворювання: фазу реактивації діагностували у 58,3% випадків, латентну фазу – у 41,7% хворих. Доведено, що ранні ознаки порушення внутрішньопечінкової гемодинаміки зі змінами об’ємного кровотоку, підвищенням індексу резистентности та пульсаційного індексу мають місце при гепатиті з мінімальним ступенем активності і корелюють з тяжкістю патологічного процесу. Вивчено стан інтерферонового профілю у здорових дітей та у хворих на ХГС; показники варіабельні і залежать від віку: вміст ІФН- і ІФН-g вищій у хлопчиків молодшої вікової групи (2-6 років).

Доведено ефективність включення до комплексної терапії дітей з ХГС індуктора ендогенного інтерферону протефлазиду та тіотриазоліну, що приводить до первинної вірусологічної ремісії у 57,1% хворих, відновлення клініко-лабораторних показників, стабілізації ознак фібропластичних змін та корекції гемодинамічних розладів у печінці.

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає в удосконаленні методів діагностики та підвищенні ефективності лікування хронічного гепатиту С у дітей, на підставі визначення особливостей клініко-гемодинамічних порушень в залежності від фази захворювання і ступеня активності даної патології.

1. Серед обстежених пацієнтів з ХГС фаза реактивації встановлена у більшості хворих (58,3%), латентна фаза – у 41,7% дітей. Найбільша кількість обстежених хворих (57,1%) з діагностованою фазою реактивації виявлялася у віці 12-18 років, найменша (14,3%) – у віці 2-6 років. Латентна фаза інфекційного процесу діагностована у 70% хворих старшої вікової підгрупи (12-18 років); в підгрупі молодшого шкільного віку (7-11 років) – у 30% і не визначалася у дітей 2-6 років.

2. Імовірними шляхами інфікування НСV у дітей є оперативні втручання (16,7% випадків), інфузії препаратів крові (12,5% випадків), інвазивні методи обстеження (12,5%), наявність онкологічної патології (12,5%) та гематологічної патології (8,3%). Перинатальний генез інфікування встановлений у 8,3% хворих, у 50% обстежених дітей з ХГС не вдалося визначити імовірні шляхи передачі інфекції.

3. Клінічні синдроми у більшості обстежених дітей з ХГС були неспецифічні. В старшій віковій підгрупі частіше діагностуються астеновегетатівний (70,8%), диспепсичний (50%) і змішані синдроми (астеновегетатівний і диспепсичний – у 41,7%, артралгічний і диспепсичний – у 33,3% спостережень). Жовтяничний синдром зустрічався рідше (12,5%) і був характерний для дітей молодшої вікової підгрупи. Характерних відмінностей лабораторних показників у дітей з ХГС в залежності від фази інфекційного процесу не виявлено.

4. Частота окремих об'єктивних симптомів при ХГС у дітей залежить від фази інфекційного процесу: реактивація частіше супроводжується гепатомегалією (71,4% проти 50% у латентній фазі), а латентна фаза – спленомегалією (21,4% проти 10% у фазі реактивації) і жовтяницею (71,4% проти 40%). Для більшості обстежених дітей з ХГС у фазі реактивації (58,3%) характерна відсутність біохімічної активності захворювання; у 20,8% спостерігається мінімальний ступінь активності; у 16,7% – слабо виражений і у 4,2% хворих – помірна активність патологічного процесу.

5. Перебіг ХГС в обстежених дітей характеризується порушеннями внутрішньопечінкової гемодинаміки зі зінами допплерометричних показників артеріальної гемодинаміки: з підвищенням ступеня активності збільшується індекс резистентності та пульсаційний індекс, що свідчить про включення компенсаторних механізмів, які направлені на поліпшення синусоідного кровотоку для підтримання оптимального функціонування органу.

6. Показники інтерферонового профілю у здорових дітей достатньо варіабельні і залежать від віку: вміст ІФН- і ІФН-g вищій у хлопчиків молодшої вікової підгрупи (2-6 років). У хворих на ХГС зберігається виявлена тенденція – чим молодше дитина, тим вище концентрація ІФН- і ІФН-g. Виявлено, що вміст інтерферонів є маркером фази, ступеню та стадії НСV-інфекції.

7. Ефективність комплексної терапії дітей з ХГС з включенням індуктора ендогенного інтерферону протефлазиду та тіотриазоліну приводить до первинної вірусологічної ремісії у 57,1% хворих, відновлення клініко-лабораторних показників, стабілізації фібропластичних змін та корекції гемодинамічних розладів у печінці.

Публікації автора:

1. Крючко Т.О., Абд Элаал Мохаммед Махмуд «Изучение клинико-лабораторных маркеров хронического гепатита С у детей» // Актуальні проблеми сучасної медицини.– 2004. – Т.4, №1 (7).– С.66-68. (Здобувач проводив клінічне обстеження та підготовку матеріалів до друку).

2. Крючко Т.О., Мохаммед М.А. Абдалаал «Применение протефлазида в комплексной терапии детей с ХГС» // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – №2. – С.181-184. (Здобувач проводив клінічне обстеження та підбір літературних джерел).

3. Крючко Т.А., Мохаммед М.А. Абдалаал «Имуннологические и биохимические маркеры фиброзных изменений печени у детей с хроническим гепатитом С» // Вісник проблем біології і медицини. – 2006. – Випуск 2. – С.109-113. (Дисертант проводив клінічне обстеження хворих, статистичну обробку даних та їх аналіз).

4. Крючко Т.А., Несина И.Н., Абд Эллал Мохаммед «Место протефлазида в протоколах терапии детей с хроническими гепатитами вирусной этиологии» // Материалы научно-практической конференции с международным участием «Проблемы клиники, диагностики и терапии гепатитов» (31 марта-1 апреля 2005 г., Харьков). – С. 115. (Дисертант проводив підбір літературних джерел, підготовку матеріалів до друку).

5. Крючко Т.А., Несина И.Н., Абд Элаал Мохаммед Махмуд «К вопросу фармакотерапии детей с хроническими вирусными гепатитами В и С» // Материалы международной научно-практической конференции „Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в ХІ веке” (Посвящена 75-летию Донецкого государственного университета им. М. Горького, 25-26 октября 2005 г., Донецк) С.66-68. (Здобувач проводив клінічне обстеження та статистичну обробку даних).