Карасевич Ніна Василівна. Клініко-фізіологічні особливості функціонального стану головного мозку у хворих на хворобу Паркінсона, можливі шляхи медикаментозної корекції. : Дис... канд. наук: 14.01.15 - 2002.
Анотація до роботи:
Карасевич Н. В. Клініко-фізіологічні особливості функціонального стану головного мозку у хворих на хворобу Паркінсона, можливі шляхи медикаментозної корекції. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15. – нервові хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена вивченню клініко-фізіологічних особливостей функціонального стану головного мозку у хворих на хворобу Паркінсона середнього і похилого віку, ролі артеріальної гіпертензії і вікових змін мозкових судин у формуванні клінічних особливостей розвитку і перебігу хвороби Паркінсона, визначенню можливих шляхів патогенетичної медикаментозної корекції основних клінічних проявів захворювання.
Проведено комплексне обстеження 164 хворих на хворобу Паркінсона середнього і похилого віку, 96 чоловік контрольної групи відповідного віку. На основі клініко-неврологічного обстеження, результатів транскраніальної ультразвукової допплерографії і рівня постійного потенціалу мозку (РПП) вивчено стан церебрального кровотоку і непрямі показники метаболічної активності коркових нейронів (за даними РПП), проведено комплексний аналіз ефективності альфа-адреноблокаторів (Серміон), антагоніста глутаматних рецепторів (ПК-Мерц) і ангіопротектора Танакану в комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона.
Показано, що у хворих на хворобу Паркінсона середнього і похилого віку відбувається зниження середніх значень лінійної швидкості кровотоку по екстра- та інтракраніальних судинах каротидного басейну. Переважання в клінічній симптоматиці акінетико-ригідного синдрому супроводжується зменшенням РПП у фронтальних областях мозку, що побічно відображає зниження функціональної активності коркових моторних зон. Обгрунтовано диференційоване застосування антагоніста глутаматних рецепторів ПК-Мерц в комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона в умовах толерантності до леводопи, а також альфа-адреноблокатора Серміону і ангіопротектора Танакану з урахуванням артеріального та венозного церебрального кровотоку по судинах каротидного басейну.
В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми, що виявляється в розкритті впливу особливостей функціонального стану головного мозку на формування клінічних варіантів перебігу хвороби Паркінсона, обгрунтовано застосування препаратів нейропротекторної дії в комплексній патогенетичній терапії захворювання.
У обстежених хворих на хворобу Паркінсона середнього та похилого віку в порівнянні з контрольною групою того ж віку відмічено вірогідне зниження середніх значень лінійної швидкості кровотоку по екстра- та інтракраніальних судинах каротидного басейну. Найбільш виражені зміни середніх значень ЛШК виявлено по загальній сонній артерії.
У обстежених хворих на хворобу Паркінсона виявлено значне збільшення міжпівкульової асиметрії ЛШК, яка не зв’язана із сторонністю клінічних проявів захворювання. Асиметрія ЛШК найбільш виражена в басейнах загальної сонної артерії та внутрішньої сонної артерії і посилюється із збільшенням тривалості захворювання.
Супутня хворобі Паркінсона артеріальна гіпертензія сприяє ще більшому зниженню середніх значень ЛШК по загальній сонній артерії, обтяженню клінічних проявів захворювання, прискорює прогредієнтність його перебігу.
Рівень постійного потенціалу головного мозку є інформативним методом оцінки функціонального стану ЦНС у хворих на хворобу Паркінсона. Переважання в клінічній симптоматиці акінетико-ригідного синдрому супроводжується вірогідним зменшенням рівня постійного потенціалу у фронтальних областях мозку, що побічно відображає зниження функціональної активності коркових моторних зон. Виявлена кореляція між регіональним розподілом рівня постійного потенціалу і вираженністю повільних компонентів електрогенезу мозку (тета-2 ритму).
Застосування блокатора глутаматних рецепторів ПК-Мерц (амантадіна сульфату) в комплексній патогенетичній терапії хвороби Паркінсона в умовах толерантності до леводопи, що розвинулася внаслідок її тривалого застосування, є ефективним засобом покращення моторних функцій, зниження ступеня інвалідізації хворих, а також дозволяє істотно знизити добову дозу леводопи з метою зменшення її негативних ефектів.
Одноразова внутрішньовенна інфузія Серміону не викликає значних змін церебральної гемодинаміки у хворих на хворобу Паркінсона. Курсовий прийом Серміону (Ніцерголіну) нормалізує швидкість мозкового кровотоку по основних судинах каротидного басейну і знижує рівень його асиметрії. Активуюча дія Серміону на дофамінергічну активність підтверджується значним покращенням показників біоелектричної активності м’язів, рівня церебрального електрогенезу у фронтальних відділах мозку і позитивною динамікою рухової активності хворих.
Застосування Танакану на фоні базисної терапії позитивно впливає на мозкову гемодинаміку за рахунок покращення венозного відтоку по внутрішніх яремних венах і зменшення асиметрії швидкості артеріального кровотоку. Позитивна динаміка клінічної симптоматики у хворих на хворобу Паркінсона у вигляді підвищення ступеня рухової активності в поєднанні з об’єктивними критеріями нормалізації церебрального кровотоку дає підстави рекомендувати курсові прийоми Танакану на фоні базисної протипаркінсонічної терапії з метою профілактики прогредієнтності перебігу хвороби.
Публікації автора:
Карабань И.Н., Гаркавенко В.В., Карабань Н.В., Бачинская Н.Ю., Мусиенко Г.В., Карасевич Н.В. Агонисты дофамина (бромокриптин) в комплексном лечении больных паркинсонизмом // Український медичний часопис. – 1999. –3 (11) – V / VI -С. 101-106. Автором особисто проведено дослідження мозкового кровотоку методом ультразвукової доплерографії, проаналізовано вплив бромокриптину на показники лінійної швидкості кровотоку по екстра- та інтракраніальних судинах.
Карасевич Н.В., Гаркавенко В.В., Карабань Н.В., Капустина М.Т., Карабань И.Н. Вазопротекторы (Танакан) в комплексной патогенетической терапии болезни Паркинсона // Проблемы старения и долголетия.-2000. –Т. 9, №2. – С. 141-148. Автором особисто проведено клінічне та неврологічне обстеження хворих, дослідження мозкового кровотоку методом ультразвукової доплерографії та аналіз одержаних результатів
Луханина Е.П., Карасевич Н.В., Капустина М.Т., Гаркавенко В.В., Карабань И.Н. Влияние амантадина сульфата (ПК-Мерц) на уровень постоянного потенциала разных областей головного мозга у больных болезнью Паркинсона // Проблемы старения и долголетия. –2000.- Т. 9, №4.- С. 384-390. Автором особисто проведено клінічне та неврологічне обстеження, дослідження мозкового кровотоку методом ультразвукової доплерографії, реєстрація рівня постійного потенціалу головного мозку, аналіз одержаних результатів.
Карабань И.Н., Луханина Е.П., Гаркавенко В.В., Карабань Н.В., Капустина М.Т., Карасевич Н.В. Роль селективных ингибиторов МАО-Б в патогенетической терапии болезни Паркинсона // Український вісник психоневрології. – 2001. - №2. – С. 21-25. Автором особисто проведено дослідження мозкового кровотоку по екстра- та інтракраніальних судинах , проаналізовано вплив препарату Юмекс на показники лінійної швидкості кровотоку по обстежених артеріях.
Карасевич Н. В., Луханина Е. П., Гаркавенко В. В., Карабань Н. В., Капустина М. Т., Карабань И. Н. Влияние альфа-адреноблокатора (Сермион) на эффективность комплексной патогенетической терапии больных болезнью Паркинсона // Український вісник психоневрології. – 2001. – Т. 9, вип. 4(29). – С. 92-97. Автором особисто проведено клінічне та неврологічне обстеження, дослідження мозкового кровотоку методом ультразвукової доплерографії, аналіз та статистична обробка даних.
Луханіна О.П., Карасевич Н.В. Рівень постійного потенціалу головного мозку у хворих на паркінсонізм // Український вісник психоневрології. –1997. Т. 5, вип. 2(13). – С. 142-145. Автором особисто проведено клінічне та неврологічне обстеження хворих, реєстрація рівня постійного потенціалу мозку, статистична обробка одержаних даних.
Карабань И. Н., Луханина Е. П., Капустина М. Т., Карасевич Н.В. Применение амантадина сульфата в комплексной патогенетической терапии болезни Паркинсона // Журнал неврологии и психиатрии имени С.С.Корсакова. –2002. –Т. 102, №7. – С. 20-24. Автором особисто проведено клінічне та неврологічне обстеження хворих, статистична обробка одержаних даних.
.Кучеряну В.Г., Карабань Н.В., Карасевич Н.В. Свободнорадикальные процессы при болезни Паркинсона и возможности их коррекции с помощью нейропротекторов // Материалы II Российского конгресса по патофизиологии с международным участием «Патофизиология органов и систем. Типовые патологические процессы». – Москва, 9-12 октября 2000.- С. 28. Автором особисто проведено неврологічне обстеження хворих на хворобу Паркінсона.
Маньковский Н.Б., Карабань Н.В., Карасевич Н.В., Яворская Т.И., Карабань И.Н. Актуальные проблемы патогенетической фармакотерапии болезни Паркинсона // Матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяченого Року Здоров’я ”Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров’я населення України”.- Тернопіль: «Укрмедкнига», 2001. – С. 386-391. Автором проаналізована роль адамантанів (Амантадіна сульфат - ПК-Мерц) в комплексній патогенетичній терапії при хворобі Паркінсона та доцільність їх призначення
Karaban I., Bachinskaya N., Garkavenko V., Karaban N., Kapoustina M., Karasevich N. A neuroprotective effect of Parlodel in complex treatment of patients with Parkinson’s Disease (PD) // Third Congress of the European Society for Clinical Neuropharmacology. – Rome, October 28-30, 1996. J. of Neural Transmission. – Vol. 103 No. 10 1996. P. XXXVI. Автором проведено неврологічне обстеження та тестування хворих по шкалі оцінки рухової активності при хворобі Паркінсона.
Karaban I., GarkavenkoV., Karaban N., Bachinskaya N., Karasevich N. Neurodegeneration and neuroprotection in geriatrics // European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience. Abstracts.- September 13-18, 1998, Munich. Vol. 248, Suppl 1 - P. S59. Автором проведено неврологічне та електроенцефалографічне дослідження хворих на хворобу Паркінсона.
