Анотація до роботи:

Руда В.І. „Клініко-епідеміологічна характеристика та особливості перебігу захворювань нирок у дітей”. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, м. Одеса, 2004.

Дисертація присвячена вивченню сучасних медико-біологічних і соціально-економічних факторів ризику розвитку захворювань органів сечовидільної системи (ОСС) у дітей та особливостям їх клінічного перебігу. Під час дослідження обстежено 2615 дітей. Епідеміологічне обстеження дітей Хмельниччини дозволило встановити розповсюдженість захворювань ОСС, яка склала 38.8 на 1000 дитячого населення, що значно вище показників захворюваності нефропатіями за зверненнями. Розроблено діагностичний алгоритм (первинний клінічний, селективний та вторинний клінічний скринінг з подальшим поглибленим нефрологічним дослідженням) виявлення нефропатій у дітей на ранньому етапі захворювання, зокрема при маломаніфестному і латентному перебігу хвороби. Встановлена більша частота захворювань нефропатіями в молодшій та середній вікових групах, що пояснюється активним виявленням хворих дітей на ранніх стадіях хвороби. Застосування ультразвукового селективного скринінгу при епідеміологічному обстеженні дітей групи підвищеного ризику розвитку нефропатій дозволяє виявити патологію ОСС у три рази частіше, ніж при масовому ультразвуковому дослідженні, що дозволяє рекомендувати ультразвукове дослідження в якості найбільш інформативного скринінг-тесту з метою раннього виявлення латентних форм нефропатій. Визначені найбільш значимі фактори ризику виникнення вроджених та спадкових захворювань ОСС - вплив медико-біологічних факторів є значимо вищим від впливу соціально-економічних факторів. Встановлено найбільш значимі соціально-економічні та медико-біологічні фактори ризику виникнення набутих захворювань ОСС - вплив соціально-економічних факторів на можливість розвитку набутої патології сечовидільної системи є значимо більшим за вплив медико-біологічних факторів.

У дисертаційній роботі за допомогою аналізу сучасних медико-біологічних і соціально-економічних факторів ризику розвитку захворювань ОСС у дітей та на основі вивчення їх клінічного перебігу запропоновано алгоритм ранньої діагностики нефропатій для покращення ефективності надання медичної допомоги та наведено узагальнення і нове вирішення актуальності наукової і практичної задачі.

1. Вивчено поширеність (38,8 на 1000 дитячого населення) та структуру основних захворювань органів сечовидільної системи у дітей дошкільного та шкільного віку, що мешкають у Хмельницькій області. В структурі виявленої патології ОСС переважали вроджені та спадкові нефропатії - аномалії ОСС (34,3%) та дисметаболічні нефропатії (15,4%), набуті захворювання - гломерулонефрит (25,4%), первинний пієлонефрит (11,8%) та нейрогенна дисфункція сечового міхура (6,5%).

2. Встановлено найбільш значимі фактори ризику виникнення вроджених та спадкових нефропатій: медико-біологічні (вік батьків, стан їх здоров’я, спроможність матері до виношування вагітності, спадковість, стать дитини та прийом ліків протягом вагітності); соціально-економічні (соціальний статус та освіта батьків, шкідливі звички батьків). Вплив медико-біологічних факторів є значимо вищим від значення впливу соціально-економічних факторів (р<0,05).

3. Найбільш значимими факторами ризику виникнення набутої патології ОСС є соціально-економічні (рівень освіти батьків, місце проживання, їх соціальний статус, кількість членів сім’ї і шкідливі звички батьків) та медико-біологічні (спадкова схильність, високий інфекційний індекс, несприятливий антенатальний період, обтяжений перебіг вагітності, вживання медикаментів матір’ю під час вагітності, викидні та медичні аборти). Вплив соціально-економічних факторів на можливість розвитку набутої патології ОСС є значимо більшим за вплив медико-біологічних факторів (р<0,05).

4. Ефективним діагностичним алгоритмом виявлення нефропатій у дітей на ранньому етапі захворювання, зокрема, при маломаніфестному і латентному перебігу хвороби, є послідовність первинного клінічного, селективного та вторинного клінічного скринінгів з подальшим поглибленим нефрологічним дослідженням.

5. Для раннього виявлення дітей із захворюваннями ОСС, надання медичної допомоги повинно бути поетапним: лікарська амбулаторія, дільнична лікарня (первинний клінічний та селективний скринінг), центральна районна лікарня (вторинний клінічний та селективний скринінг), нефрологічне відділення обласної дитячої лікарні (поглиблене нефрологічне дослідження).

Публікації автора:

1. Руда В.І., Каблукова О.К. Зміни клітинних мембран у дітей з гострим гломерулонефритом на фоні атопічного дерматиту //Перинатологія та педіатрія. - 2002. - №3.- С.97-98.

2. Руда В.І. Сучасний підхід до вивчення поширеності та діагностики захворювань органів сечової системи у дітей //Перинатологія та педіатрія. - 2003. - №2. - С.61 - 65.

3. Руда В.І. Поширеність і структура нефропатій у дітей Хмельницької області //Перинатологія та педіатрія. - 2003. - №4. - С. 51 - 53.

4. Руда В.І. Соціально-економічні і медико-біологічні фактори і маркери ризику виникнення вроджених нефропатій у дітей //Перинатологія та педіатрія. - 2004. - №1. - С.51 - 53.

5. Руда В.І. Організація етапного медичного обслуговування дітей з захворюванням нирок /Методичні рекомендації. - 2004. - 40с.

6. Каблукова О.К., Грешило М.С., Руда В.І., Пінчук А.К., Пипа Л.В.,

Добровольська Л.О., Косовська Т.П., Зимак О.С. Досвід спільної роботи кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова з місцевими органами охорони здоров’я //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - №1. - С.42 - 44. (Особистий внесок: організація виїзних бригад спеціалістів, оформлення статті).

7. Пипа Л.В., Грешило М.С., Руда В.І., Веселовська Є.О., Урбан Н.Г., Маковей Н.Ф. Ураження нирок при хронічній токсоплазмозній інфекції у дитини 12 років //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - № 6. - С.41 - 43. (Особистий внесок: аналіз історії хвороби, ультразвукове дослідження ОСС, підготовка статті до друку).

8. Каблукова Е.К., Рудая В.И., Павлова Н.Г., Грешило М.С. и др. Опыт консервативной антирефлюксной терапии у детей // Всероссийская научно-практическая конференция „Проблемы детской нефрологии”. – Москва. - 1997. - С. 52. (Особистий внесок: ультразвукове дослідження ОСС, мікційна цистографія у хворих дітей, оформлення тез).

9. Грешило М.С., Урбан Н.Г., Рудая В.И., Добровольская Л.А., Кац М.Г. Первичная гипероксалурия у детей. //Республіканська науково-практична конференція, присвячена 50-річчю Хмельницької обласної клінічної лікарні „Актуальні питання медицини”. - Ч.1. – Хмельницький. - 1998. - С. 209-211.(Особистий внесок: аналіз історій хвороби, екскреторна урографія, ультразвукове дослідження ОСС, підготовка тез).

10. Каблукова Е.К., Грешило М.С., Пыпа Л.В., Филык А.В., Зимак О.С., Пилюйко Н.В., Шматко Т.П., Рудая В.И., Урбан Н.Г. К вопросу изучения состояния вегетативной нервной системи у детей с пиелонефритами. //Республіканська науково-практична конференція, присвячена 55-річчю визволення України від фашистських загарбників „Вчені Поділля” - Ч.2 - Хмельницький-Вінниця. - 1999. - С.17 - 18. (Особистий внесок: аналіз історій хвороби, ультразвукове дослідження ОСС, підготовка тез до друку).

11. Каблукова Е.К., Рудая В.И., Вернидуб В.А., Пилюйко Н.В., Девяткин А.Б., Урбан Н.Г. Особенности состояния мембран эритроцитов и антиоксидантной защиты у детей с острыми респираторными заболеваниями, осложненными нефропатиями: Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Київ, 2001. - Т.10. - №2. - С.503 - 509. (Особистий внесок: аналіз історій хвороби, ультразвукове дослідження ОСС, оформлення тез).

12. Руда В.І. О доклинической диагностике патологии органов мочевой системы у детей //V науково-практична конференція дитячих гастроентерологів, нефрологів та педіатрів України „Актуальні питання хронічних захворювань печінки та нирок у дітей, асоційованих з бактеріально-вірусними інфекціями” 19-20 вересня 2002 року, м. Симеїз. - С.132 - 133.