Анотація до роботи:

Кукушкін В.Н. Клініко – епідеміологічна характеристика синдрому раптової смерті дітей та обгрунтування принципів його профілактики (на моделі Одеської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2003 р.

Дисертація присвячена вивченню епідеміології, клінічних особливостей та факторів ризику синдрому раптової смерті дітей. Доведено, що СРСД має гетерогенну природу, показаний його зв’язок з певними особливостями догляду за дитиною, фоновими станами, що характеризували її здоров’я, несприятливими характеристиками акушерського анамнезу матерів та перебігом вагітності і пологів, соціальними особливостями родини. Проведений порівняльний аналіз регіональних та загальноєвропейських факторів ризику СРСД, що вивчались в міжнародному дослідженні ECAS. Запропонований спосіб прогнозування ризику СРСД з використанням рівняння логістичної регресії. Обгрунтовані профілактичні заходи щодо зниження рівня СРСД, результати дослідження впроваджені в клінічну практику.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обгрунтуванні принципів профілактики СРСД на анте- та постнатальному етапах на основі поглибленого вивчення регіональних клініко-епідеміологічних особливостей випадків раптової смерті і аналізу факторів ризику їх виникнення.

1. Визначено, що СРСД в Одеській області у другій половині 90-х р. р. займав 4-6-е місця в структурі постнеонатальної малюкової смертності і 1-2-е місця в структурі малюкової смертності вдома; частота його склала 0,53-0,85 . Визначені загальні епідеміологічні характеристики СРСД: незначне переважання хлопчиків (53,7 %), помірне підвищення частоти в холодний сезон року (55,6 %), чітка вікова специфіка з максимумом випадків на 3-му, 2-му і 4-му місяцях життя (29,6 %, 24,1% і 12,9 % відповідно), рідкістю настання в неонатальному періоді (3,7 %) і другому півріччі 1-го року життя (14,9 %).

2. До важливої епідеміологічної особливості СРСД віднесена його висока частота в ранні ранкові години (4.00-8.00) - 38,9 %. Визначено, що більшість дітей (70,4 %) виявлені мертвими в ліжечках через кілька годин після укладення до сну. На очах навколишніх СРСД розвивався рідше (29,6% випадків) та проявлявся клінікою апное, гострої серцево-судинної недостатності і шоку.

3. Доведено, що СРСД має гетерогенну природу, схильність до нього мультифакторна. До факторів ризику СРСД, пов'язаних з доглядом за дитиною, віднесені: практика жорстокого поводження з дитиною в родині (ВР=24,42), використання пухових ковдр під час останнього сну (ВР=11,33) і традиційно (ВР=8,66), останній сон у незвичному для дитини місці (ВР=7,49), перегрівання і переохолодження в останній день життя (ВР=5,05), укладення для сну на живіт звично і востаннє (ВР=4,11), виявлення дитини померлою в положенні на животі (ВР=2,80), сон у спільній постелі з батьками звично (ВР=2,76) і востаннє (ВР=2,36).

4. Серед факторів фонового стану здоров'я ризик СРСД підвищували раннє переведення на штучне вигодовування (ВР=7,00), неякісний патронаж на дільниці (ВР=7,00), постнатальна гіпотрофія (ВР=5,95), респіраторний дистрес-синдром новонародженого (ВР=4,37), госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії новонароджених (ВР=4,35), асфіксія новонародженого (ВР=3,76), народження з низькою масою тіла (ВР=2,88), штучне вигодовування в останній тиждень (ВР=2,78), недоношеність (ВР=2,43), низька маса на момент смерті (ВР=2,31).

5. До антенатальних факторів ризику віднесені: короткий інтергенетичний період від попередніх пологів (ВР=10,92), викидні і мертвонародження в анамнезі матері (ВР=3,40), незадовільне антенатальне спостереження (ВР=3,17), швидкі пологи (ВР=3,04), юний вік матері при пологах (р<0,001), три і більше штучних аборти в анамнезі (р<0,01), багатоплідна вагітність (р<0,01), попереднє народження 3-х і більше живих дітей (р<0,05); хронічний пієлонефрит (ВР=5,42) і ожиріння (р<0,01) у матері.

6. Соціальні аспекти високого ризику СРСД були представлені незадовільною матеріальною забезпеченістю родини (ВР=8,19), низьким освітнім цензом матері (ВР=7,87), хронічним зловживанням батьків алкоголем (ВР=7,22 – для матері, ВР=6,34 – для батька), зловживанням алкоголем батьком і матір’ю в останній день життя дитини (ВР=6,28 і р<0,001 відповідно), палінням матері до вагітності, під час вагітності і після народження дитини (ВР=4,42, ВР=2,85 і ВР=3,25 відповідно) та палінням інших членів родини в будинку в ці ж періоди (ВР=4,28, ВР=3,66 і ВР=4,53 відповідно), перенаселеністю житлових приміщень (ВР=2,79), неповною родиною (ВР=2,11).

7. Найбільш важливими та незалежними факторами ризику СРСД за результатами мультиваріантного аналізу визначені: практика жорстокого поводження з дитиною, традиційне використання пухової ковдри, незадовільна матеріальна забезпеченість родини, незвичне місце останнього сну, штучне вигодовування з народження, постнатальна гіпотрофія, перегрівання в останній день, традиційний сон в постелі з батьками. Включення цих факторів в математичну модель дозволяє прогнозувати ризик СРСД у живих дітей шляхом визначення його розрахункової імовірності.

8. Характер та міра впливу факторів ризику СРСД мають регіональні відмінності та особливості, що їх слід ураховувати при формуванні диспансерної групи та включати в інформаційно-методичні матеріали для лікарів жіночих консультацій, пологових будинків, дитячих поліклінік і стаціонарів та при проведенні масштабних просвітницьких кампаній серед населення по впровадженню належної практики догляду за дітьми.

Публікації автора:

1. Епідеміологічний підхід і математичне моделювання в профілактиці синдрому раптової смерті дітей // Перинатологія та педіатрія. – 2002. - №2. – С. 31 – 35. (Співавт. Аряєв М.Л., Драгомирецька О.І.). Обстеження основної і контрольної групи дослідження, статистична обробка результатів, літературне оформлення роботи.

2. Синдром раптової смерті грудних дітей: епідеміологія, фактори ризику // Одеський медичний журнал. - 2001.- №1 (63).- С. 78-81. (Співавт. Аряєв М.Л., Бределєва Н.К.). Обстеження основної і контрольної групи дослідження, статистична обробка результатів, літературне оформлення роботи.

3. Выявление факторов риска и профилактика синдрома внезапной смерти грудных детей // Український медичний альманах. – 2001. - № 1. – Том 4. – С. 100 – 103.

4. Біологічні та соціальні аспекти юного віку матері як фактора ризику синдрому раптової смерті у дітей // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2001.- Вип. 10.- Кн. 2.- С. 70 - 74.

5. The perinatal risk factors of sudden infant death syndrome // Perinatology. – 2002. – Vol. 4. - №3. – Р. 125 - 133. (Співавт. Аряєв М.Л.). Обстеження основної і контрольної групи регіонального дослідження випадок-контроль, статистична обробка результатів, переклад та літературне оформлення роботи.

6. The significance of ante- and perinatal periods for formation of risk of sudden infant death syndrome // Ginekologia Polska. – 2001. - № 12. – Р. 931 – 939. (Співавт. Аряєв М.Л., Непомяща В.А.). Обстеження основної і контрольної групи регіонального дослідження випадок-контроль, статистичне порівняння результатів з даними програми ECAS, переклад та літературне оформлення роботи.

7. Child abuse as risk factor of sudden infant death syndrome // The 23^rd International Congress of Pediatrics: Abstracts. – Beijing, 2001. – Р. 152. (Співавт. Аряєв М.Л.). Обстеження основної і контрольної групи дослідження, моно- та мультиваріантний статистичний аналіз впливу одного з факторів ризику СРСД, переклад та літературне оформлення роботи.

8. Epidemiology of sudden infant death syndrome and child abuse in Odessa region (Ukraine) // 14^th International Congress of Pediatrics: Abstracts. – Tehran, 2002. – P. 25-26. (Співавт. Аряєв М.Л.). Обстеження основної і контрольної групи дослідження, моно- та мультиваріантний статистичний аналіз впливу одного з факторів ризику СРСД, переклад та літературне оформлення роботи.

9. Загрозливі для життя стани як фактор ризику синдрому раптової смерті грудних дітей // Матеріали 3-ї науково-практичної конференції “Сучасні проблеми дитячої кардіоревматології”. – Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. - № 2. – С. 45 – 46. (Співавт. Аряєв М.Л., Бределева Н.К.. Маломуж І.П., Непом’яща В.А.). Аналіз результатів виконання програми ECAS стосовно одного з факторів ризику СРСД, літературне оформлення роботи.