Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2003.
Дисертація присвячена проблемі профілактики карієсу зубів та вивченню впливу інгібіторів глюкозидаз на фактори карієсогенності ротових мікроорганізмів. Доведено можливість блокування мікробної глюкозилтрансферази за допомогою псевдосахаридів – інгібіторів глюкозидаз – в клінічних умовах. Розроблено та обґрунтовано спосіб екзогенної профілактики карієсу, який поєднує пригнічуючу дію на карієсогенні бактерії, перешкоджає засвоєнню мікробами вуглеводів і вивільненню органічних кислот, а також сприяє підсиленню резистентності твердих тканин зуба. Спосіб ґрунтується на використанні ротових полоскань водним розчином 0,25% акарбози та 5% кслітолу.
Доведено, що використання запропонованої схеми профілактичних заходів в клінічних умовах має високу протикаріозну ефективність. Вивчення клінічних показників приросту карієсу у пацієнтів дослідних та контрольної груп достовірно продемонструвало редукцію цієї патології під впливом інгібіторів глюкозидаз. Поряд з цим, на фоні покращення гігієнічного стану ротової порожнини, інтенсифікувалися процеси вторинної мінералізації емалі зубів, що підтверджується підвищеними показниками резистентності емалі у осіб з профілактичних груп.
В дисертаційній роботі представлено нове рішення актуальної наукової задачі сучасної стоматології, яке полягає в підвищенні ефективності первинної профілактики карієсу зубів на основі вивчення мікрофлори зубної бляшки та метаболізму вуглеводів у карієсогенних бактерій і впливу на них інгібіторів глюкозидаз, котрі, в свою чергу, за рахунок пригнічення мікробної глюкозилтрансферази блокують засвоєння вуглеводів бактеріями, синтез глюканів та фруктанів, знижують їх адгезивні властивості.
Виявлено, що за кількісним показником в зубному нальоті досліджуваних пацієнтів переважають стрептококи. Для осіб з високою інтенсивністю карієсу характерне більш швидке наростання кількості Str. Mutans. Вже через добу після видалення нальоту у пацієнтів з дуже високою інтенсивністю карієсу в нальоті виявлялося (1,7±0,4)105 КУО/г бактерій цього виду, проти (2,1±0,4)102 КУО/г у підлітків з інтактними зубами.
У дослідних хворих виявлено корелятивну залежність між активністю мікробної глюкозилтрансферази та інтенсивністю карієсу. У підлітків з інтактними зубами активність ензиму складає близько 15 нкат, при високій інтенсивності карієсу (КПВ 4,5) активність вона зростає до 60 нкат і більше.
Експериментально доведено, що всі обрані для дослідження інгібітори глюкозидаз гальмують ріст колоній Str. Mutans. Найбільша зона гальмування росту спостерігалась навколо паперових дисків, просочених сумішшю 0,25 % акарбози та 5 % ксилітолу. Ефект від інших препаратів поступається за силою: у акарбози слабший на 17-19%, метилакарвіозин у 30-35% та ксилітолу – на 70-75%.
В експерименті in vitro доведено, що запропоновані інгібітори глюкозидаз блокують гліколіз вуглеводів ензимами мутантних стрептококів. Так за час інкубації у цукровмістному поживному середовищі до якого було додано 0,5 % акарбози та 5 % ксилітолу, концентрація молочної кислоти зросла лише до 2,9 ± 0,7 мг % в той час коли в контрольній серії цей показник сягав 20,3 ± 3,5 мг %. Паралельно з цим у серіях з акарбозою і ксилітолом залишилося 3,5 ± 0,5 з 5% цукру в середовищі, а в контролі весь цукор був засвоєний бактеріями.
Патогенетично обґрунтовано спосіб профілактики карієсу на основі використання інгібіторів глюкозидаз. Механізм протикаріозної дії запропонованих препаратів полягає в оборотному конкурентному блокуванні мікробної глюкозилтрансферази. Означені псевдосахариди акарбоза та метилакарвіозин за своєю хімічною будовою подібні до сахарози, проте на відміну від неї утворюють міцніший (щонайменше у 10000 раз) зв’язок з активними центрами глюкозидаз і тим самим блокують його. Ксилітол перешкоджає засвоєнню глюкози бактеріальною клітиною. При чому оптимальна концентрація у розчині препаратів, що пропонуються для акарбози складає 0,5%, а у комплексі з 5% ксиліту достатньо концентрації 0,25%.
У школярів 12-15 років трирічний комплекс профілактичних заходів, який полягає у дворазових полосканнях порожнини рота водними розчинами конкурентних інгібіторів глюкозидаз після сніданку та полуднування 5 днів на тиждень протягом двох місяців викликав за умови використання комплексного розчину 0,25% акарбози та 10% ксилітолу редукцію карієсу 80,2±3,0%. Карієспрофілактичний ефект досягався за рахунок зниження активності глюкозилтрансферази, зменшення бактеріального обсіменіння назубних відкладень, покращення гігієнічного стану, зростання резистентності емалі тощо.
Методом багатокритеріального аналізу встановлено, що найбільша оптимальним для використання з профілактичною метою складом є комплексний розчин 0,25% акарбози та 5% ксилітолу.
Публікації автора:
Р. А. Котелевський. Исследование in vitro ингибитора адгезии Str. Mutans к эмали зубов / Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. – Харьков: Консум, 1999. – С. 52-53.
Котелевский Р. А., Помойницкий В. Г. Ферментативная активность микроорганизмов зубного налёта у больных кариесом зубов / Актуальные проблемы медицины: Сборник научных трудов. – Днепропетровск, Наука и образование – 2000. – Т. 1. – С. 160-162.
Дисертантом проведені лабораторні дослідження та узагальнення їх результатів.
Котелевський Р. А. Застосування ферментних препаратів у профілактиці карієсу // Український стоматологічний альманах. – 2002. – № 4. – С. 17-21.
Котелевский Р. А. Характеристика ферментных компонентов и инактиваторов энзимов, используемых в кариеспрофилактических средствах // Современная стоматология. – 2002. – № 2. – С. 8-10.
Помойницький В. Г., Котелевський Р. А. Вплив інгібіторів глюкозидаз на карієсогенні властивості Str. Mutans // Вісник стоматології – 2002. – №3. – С. 12-14.
Дисертантом проведені лабораторні дослідження та узагальнення їх результатів.
Помойницький В. Г., Котелевський Р. А. Механізм профілактики карієсу інгібіторами глюкозидаз // Вісник стоматології – 2003. – №1(38). – С. 44-47.
Дисертантом проведені дослідження, зроблені висновки та узагальнені результати.
Помойницький В. Г., Котелевський Р. А. Блокування карієсогенних властивостей Str. Mutans псевдосахаридами / Збірка тез III Міжнародної конференції молодих вчених „Медицина – здоров’я XXI століття”. – Дніпропетровськ: ДДМА, 2002. – С. 269-270.
Дисертантом проведені лабораторні дослідження та узагальнення їх результатів.
Котелевський Р. А. Гальмування адгезії мікроорганізмів до емалі зубів інгібіторами глюкозидаз / Матеріали V Міжнародної науково – практичної конференції „Наука і освіта – 2002”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2002. – Т. 5 Медичні науки. – С. 21-22.
Котелевський Р. А. Вплив інгібіторів глюкозидаз на мікробну засіяність зубного нальоту / Матеріали 1 Міжнародної слов’янської науково – практичної конференції молодих вчених – стоматологів. – Одеса: Астро-принт, 2002. – С. 95-96.
Помойницький В.Г., Котелевський Р.А. Ефективність використання інгібіторів глюкозидаз для профілактики карієсу // Медичні перспективи. – 2003. – № 2. – С. 97-101.
