Анотація до роботи:

Соломон В.В. Клініко-експериментальне обгрунтування застосування гліцинатів заліза та кобальту курчатам-бройлерам. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія. –Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню впливу гліцинатів заліза та кобальту на клінічні, гематологічні, біохімічні та зоотехнічні показники в організмі курчат-бройлерів.

Викладено теоретичний та експериментальний матеріал щодо вдосконалення існуючих методів синтезу, вивчено фізико-хімічні та токсикологічні властивості гліцинатів заліза та кобальту, вплив останніх на клінічний стан і обмін речовин в організмі лабораторних тварин та курчат-бройлерів кросу Кобб500.

Показано, що вдосконалений спосіб одержання хелатних сполук заліза та кобальту з гліцином, сприяє збільшенню виходу чистих продуктів реакції синтезу (для гліцинату заліза 80 %, гліцинату кобальту 85 %), що на 18 та 30 % вище за нині існуючі методи. Одержані комплекси за ГОСТ 12.1.007.76 належать до мало- (гліцинат заліза) та помірнотоксичних (гліцинат кобальту) сполук, не комулюються органами та тканинами птиці.

Встановлено, що застосування досліджуваних органічних комплексів взамін традиційних сірчанокислих солей заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів позитивно впливає на приріст маси тіла, засвоюваність корму, збереженість та інші економічні показники, суттєво не змінюючи перебіг обміну речовин в організмі птиці.

Вперше виробництву запропоновані науково-обгрунтовані дози застосування хелатних сполук заліза та кобальту для курчат-бройлерів, які становлять: для гліцинату заліза 260, для гліцинату кобальту 2,1 мг/кг комбікорму.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо застосування хелатів заліза та кобальту в раціонах курчат-бройлерів. Встановлено їх позитивний вплив на клінічний стан, показники обміну речовин, продуктивність, збереженість та безпечність продукції порівняно з використанням мінеральних солей заліза та кобальту в годівлі птиці.

1. Вдосконалено спосіб одержання хелатних сполук заліза та кобальту з гліцином, що сприяє збільшенню виходу чистого продукту реакції синтезу: для гліцинату заліза 80 %, гліцинату кобальту 85 %.

2. Органічні хелати біометалів є аморфними речовинами. Гліцинат заліза порошок світло-коричневого кольору, з легким фруктовим запахом, специфічний на смак, добре розчиняється у воді 180 г/л при температурі
   +20 ⁰С і 435 г/л при +40 ⁰С, а в 0,1 н розчині соляної кислоти його розчинність становить 250 г/л при +20 ⁰С та 640 г/л при +40 ⁰С.

Гліцинат кобальту порошок рожевого кольору без запаху, злегка солонуватий на смак, добре розчиняється у воді та в 0,1 н розчині соляної кислоти. Його розчинність при температурі +40 ⁰С у воді чи 0,1 н розчині соляної кислоти становить понад 1000 г/л.

3. Одержані комплекси належать до мало- (гліцинат заліза) та помірнотоксичних (гліцинат кобальту) сполук. За умов експерименту на мишах LD₅₀ для гліцинату заліза перевищує 5000 мг/кг, для гліцинату кобальту становить 1060 мг/кг маси тіла.

4. Застосування досліджуваних органічних комплексонів лабораторним білим щурам вірогідно не змінює клінічні, гематологічні та біохімічні показники в організмі тварин дослідних груп порівняно з контролем. Кумулювання надлишку заліза та кобальту в печінці щурів не встановлено.

5. Оптимальною дозою гліцинату заліза при введенні його в комбікорми для птиці є 260 мг/кг, для гліцинату кобальту 2,1 мг/кг корму.

6. Гліцинати заліза та кобальту при згодовуванні їх курчатам-бройлерам активізують еритроцитопоез, що підтвержується зростанням вмісту гемоглобіну на 15 % та кількості еритроцитів на 9 % порівняно з контролем.

7. Зростання концентрації глюкози (на 527 %), як і інших біохімічних показників у крові курчат, є свідченням того, що досліджувані хелатні сполуки сприяють кращій засвоюваності органічних сполук корму в шлунково-кишковому каналі дослідних курчат порівняно з контролем.

8. Згодовування з кормом комплексів заліза та кобальту помірно впливало на активність більшості досліджуваних ферментів у крові курчат-бройлерів з дослідної групи 2 (Н) та 3 (2Н), порівняно з контролем, що є свідченням стабільного фунціонального стану печінки та підшлункової залози в їх організмі.

9. Заміна мінеральних солей заліза та кобальту на органічні (гліцинати) в раціонах птиці м’ясних порід позитивно впливає на приріст маси тіла, економічні показники та збереженість курчат-бройлерів.

Публікації автора:

1. Соломон В.В., Шевченко Л.В., Засєкін Д.А. Токсичність хелатних сполук гліцинатів заліза та кобальту //Ветеринарна медицина України. 2005. № 9. С. 3233 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних).

2. Соломон В.В., Засєкін Д.А., Шевченко Л.В. Активність травних ферментів // Сучасне птахівництво. 2005. № 6 (31). С. 1012 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних).

3. Соломон В.В., Засєкін Д.А., Шевченко Л.В. Активність травних ферментів лабораторних щурів за дії гліцинатів заліза і кобальту // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини
   ім. С.З. Гжицького, Львів. 2005. Т.7, (№ 3). Ч. 2. С. 156161 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

4. Соломон В.В. Гематологічні показники та ферментативна активність плазми крові щурів за дії гліцинатів заліза і кобальту // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини
   ім. С.З. Гжицького, Львів. 2006. Т.8, (№2). Ч. 2. С. 138142 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

5. Захаренко М.О., Засєкін Д.А., Шевченко Л.В., Поляковський В.М., Крижанівська О.П., Соломон В.В., Коваленко В.О., Новожицька Ю.М. Науково-практичні рекомендації щодо застосування гліцинатів марганцю, заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів // Київ: НАУ. 2005. 12 с. (Здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

6. Деклараційний патент України 16025, МПК (2006) А23К1/16 / Корм для курчат-бройлерів / Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Засєкін Д.А.,
   Соломон В.В., Коваленко В.О., Поляковський В.М. Національний аграрний університет. - № u 200601565; Заявл. 15.02.2006; Опубл. 17.07.2006. Бюл. №7 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

7. Деклараційний патент України 16027, МПК (2006) А23К1/16 / Корм для курчат-бройлерів / Захаренко М.О., Шевченко Л.В., Засєкін Д.А.,
   Соломон В.В., Коваленко В.О., Поляковський В.М. Національний аграрний університет. - № u 200601567; Заявл. 15.02.2006; Опубл. 17.07.2006. Бюл. №7 (здобувач самостійно проводив експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалів до друку).

8. Соломон В.В. Щодо токсичності хелатних сполук для тварин // Тези доповідей. Конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції АПК. – Київ, 2005. – С. 78.

9. Соломон В.В., Засєкін Д.А. Вплив хелатних сполук на активність травних ферментів // Матеріали ІІІ Міжнародного конгресу спеціалістів ветеринарної медицини. – Київ, 2005. – С. 102103.

10. Соломон В.В. Вплив хелатних сполук заліза та кобальту на продуктивність курчат-бройлерів // Тези доповідей. Конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва. – Київ, 2006. – С. 107.