Анотація до роботи:

Боровков С.Б. Клініко-біохімічні показники стану сполучної тканини в діагностиці та лікуванні остеодистрофії корів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2006.

У дисертації експериментально і теоретично обґрунтована інформативність та доцільність використання показників стану сполучної тканини (глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів та фракцій глікозаміногліканів у сироватці крові та сечі, а також оксироліну, уронових кислот і фракцій ГАГ у сечі) при діагностиці різних, у тому числі ранніх, стадій остеодистрофії у корів.

Обмеження рухової активності та введення дексаметазону в дозі 9 мг/кг живої маси щурам призводить до порушення структури і метаболізму кісткової тканини, що супроводжується зростанням концентрації компонентів органічного матриксу кісткової тканини у сироватці крові та вмісту кальцію в сечі.

Ранні стадії остеодистрофії у корів характеризуються вищими від показників норми вмісту ІІ фракції сироваткових ГАГ, гіперекскрецією оксипроліну і уронових кислот. При другій стадії остеодистрофії до вищевказаних змін додається підвищення вмісту І фракції сироваткових ГАГ, а при третій – зниження концентрації загального кальцію крові, збільшення глікопротеїнів, і хондроїтинсульфатів, підвищення активності лужної фосфатази, а також значна екскреція оксипроліну та уронових кислот.

Встановлена вірогідна від’ємна кореляція рівня молочної продуктивності з концентрацією загального кальцію та неорганічного фосфору і позитивна кореляція з показниками вмістму ГП, ХСТ та активності АлАТ, АсАТ і ЛФ.

Застосування при остеодистрофії корів комплексного вітамінного препарату “Продевіт-тетра” внутрішньом’язово в дозі 6 мл на корову у поєднанні з пероральним застосуванням препарату “Люкон” в дозі 8 мг/кг маси тіла значно покращувало клінічний стан корів та позитивно позначалося на динаміці біохімічних показників сироватки крові і сечі.

1. У роботі в експериментах на білих щурах та у дослідженнях при моделюванні гіпокінезії у корів встановлено інформативність, значення і ліміти біохімічних показників органічних компонентів сполучної тканини для діагностики остеодистрофії у корів (зокрема її ранніх стадій) та для оцінки ефективності лікувальних заходів.

2. Обмеження рухової активності (гіпокінезія) у білих щурів протягом 28 днів призводить до дистрофічних змін у тканинах скелета, що проявляється зникненням остеоїдного шару на поверхні трабекул, їх потоншенням та вертикалізацією, зниженням щільності остеоцитів та запустінням кісткових лакун. Гіпокінезія та введення щурам дексаметазону спричиняють розлад метаболізму кісткової тканини, що характеризується зростанням у сироватці крові концентрації хондроїтинсульфатів, сіалових кислот, другої і третьої фракції глікозамінгліканів, активності лужної фосфатази, збільшенням екскреції із сечею кальцію, оксипроліну та уронових кислот, що є характерним для остеодистрофії.

3 Обмеження рухової активності корів на фоні незбалансованого мінерального, А- і D-вітамінного живлення протягом 60-ти днів спричиняє поступовий розвиток остеодистрофії, яка на першій стадії характеризується підвищенням у сироватці крові вмісту хондроїтинсульфатів (0,08–0,14 г/л; р<0,01) та другої фракції глікозамінгліканів (3,0–4,3 од.; р<0,05, порівняно з контролем), зменшенням вмісту неорганічного фосфору (1,81±0,03 ммоль/л; р<0,01), гіперекскрецією із сечею оксипроліну – 27,0–43,0 мг/л та уронових кислот – 8,3–11,1 мг/л (норма, відповідно, 7,9–17,9 та 3,2–4,6 мг/л) і фосфору (35,0–49,0 мг/л). На 30-й день гіпокінезії зміни показників, що характеризують стан органічного матриксу кісткової тканини, наростають.

4. Друга стадія остеодистофії корів вирізняється підвищенням у сироватці крові вмісту хондроїтинсульфатів до 0,12–0,17 г/л (0,14±0,005, порівняно з 0,06–0,09 г/л в контролі; р<0,001) та сіалових кислот (163,0±2,8 ммоль/л; в контролі – 130,0±4,0; р<0,001), що свідчить про розвиток деполімеризації протеогліканів і катаболізм глікопротеїнів, збільшенням суми глікозаміногліканів (15,1±0,26 од., порівняно з 10,89±0,030 у контролі; р<0,001) за рахунок першої (8,22±0,19 од.; р<0,001) і другої (5,24±0,15 од; р<0,001) фракцій (у контролі відповідно, 6,27±0,21 і 3,23±0,16 од/л), зростанням активності лужної фосфатази (13,0±0,5 од. Боданські; у контролі – 8,6±0,7). Одержані результати свідчать про активну елімінацію в кров органічних компонентів кісткової тканини.

5. На другій стадії остеодистрофії наростає екскреція із сечею оксипроліну до 35–44 мг/л (38,0±1,0) і уронових кислот до 10,9–13 мг/л (11,9±0,25; р<0,001), а виділення кальцію і фосфору не відрізняється від показників у здорових корів.

6. Третя стадія остеодистофії у корів характеризується зниженням вмісту загального кальцію до 1,95±0,03 (1,80–2,15) і неорганічного фосфору до 1,67±0,05 (1,41–1,95) ммоль/л, порівняно з 2,46±0,04 і 2,06±0,06 ммоль/л у контролі (р<0,001), підвищенням активності лужної фосфатази до 20,1±1,5 од. Боданські (р<0,001), збільшенням вмісту глікопротеїнів до 0,69±0,02 од/л і хондроїтинсульфатів до 0,248±0,04 г/л (у контролі – 0,49±0,02 од/л і 0,08±0,03 г/л; р<0,001).

7. У корів, хворих на остеодистрофію, на 68% зростає загальна кількість глікозаміногліканів (18,4±0,30 од.; р<0,001) внаслідок підвищення вмісту кожної з трьох фракцій: першої на – 41,5% (8,9±0,20 од.; р<0,001) другої – 118,9 (7,1±0,25; р<0,001) і третьої – на 69,8% (2,4±0,34 од; р<0,001). Змінюється співвідношення між окремими фракціями: частка більш специфічної для кісткової тканини другої фракції, до складу якої входить переважно хондроїтин-4-сульфат, збільшується з 29,7±1,23 до 38,6 ±1,21% (р<0,001) на фоні зменшення частки першої (р<0,001), що містить в основному хондроїтин-6-сульфат.

8. На третій стадії остеодистрофії, порівняно з другою, у корів наростає (р<0,001) виділення з сечею оксипроліну (47,3±2,1 мг/л), кальцію (179,4±2,5 мг/л), фосфору (49,0±2,9 мг/л), а екскреція уронових кислот стабілізується.

9. У корів української червоно-рябої молочної породи з різним рівнем молочної продуктивності була виявлена вірогідна (р<0,001) кореляція між біохімічними показниками сироватки крові і молочною продуктивністю, а саме: від’ємна кореляція з концентрацією кальцію (r=-0,776) та фосфору (r=-0,672); позитивна кореляція з показниками вмісту глікопротеїнів (r=+0,740), хондроїтинсульфатів (r=+0,539), а також з активністю ферментів переамінування АлАТ (r=+0,887), АсАТ (r=+0,686) та лужної фосфатази (r=+0,743). Це свідчить про зв’язок між підвищенням рівня молочної продуктивності та розвитком остеодистрофії корів.

10. Застосування коровам з клінічними ознаками остеодистрофії другої та третьої стадій комплексного вітамінного препарату “Продевіт-тетра” внутрішньом’язово в дозі 6 мл кожні 5 днів (10 ін’єкцій) в поєднанні з пероральним застосуванням препарату “Люкон” у дозі 8 мг/кг протягом 49 днів по 7 днів поспіль з 7-денною перервою сприяло поліпшенню клінічного стану корів та позитивній динаміці біохімічних показників: у сироватці крові нормалізувався рівень глікопротеїнів, знизилася концентрація хондроїтинсульфатів, нормалізувалися активність лужної фосфатази та рівень фракційного складу ГАГ; знизилася екскреція з сечею оксипроліну та уронових кислот.

Публікації автора:

1. Карташов М.І., Боровков С.Б., Кібкало Д.В. Клініко-біохімічні аспекти діагностики остеодистрофії у корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.– Біла Церква, 2005.– Вип.33.– С.69–75.

Дисертант організував і провів клінічні та лабораторні дослідження, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

2. Боровков С.Б. Ферменти і білки сироватки крові у корів української червоно-рябої молочної породи з різною продуктивністю // Проблеми зооінженерії та вет. медицини. – Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акад.– Харків, 2001. – Вип. 9, ч.2.– С. 183–186.

3. Карташов М.І., Боровков С.Б. Кореляційний звязок між показниками обміну речовин великої рогатої худоби української червоно-рябої молочної породи і продуктивністю в зимовий період // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2002. – Т. 4 (№2). Ч. 3. – С. 35–36.

Дисертант провів клініко-лабораторні дослідження, узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

4. Кібкало Д.В., Боровков С.Б. Доцільність використання розширеного комплексу біохімічних показників при обстеженні корів // Наук. праці Полтав. держ. аграр. акад. – Полтава, 2002.– Том 2 (21). – С. 272–275.

Дисертант зробив огляд літератури, визначив окремі біохімічні показники, обробив та узагальнив частину одержаних результатів, підготував роботу до друку.

5. Біохімічна та морфологічна характеристика гіпокінезії / М.І. Карташов, О.П. Тимошенко, С.Б. Боровков, Г.Ф. Бенгус // Зб. наук. праць Харків. держав. зоовет. акад. – Харків, 2004. – Вип. 12, ч. 3.– С.137–14.

Дисертант зробив огляд літератури, провів клініко-біохімічне дослідження, обробив та узагальнив частину одержаних результатів, підготував роботу до друку.

6. Боровков С.Б. Визначення норм біохімічних показників у сироватці крові лактуючих корів окремого господарства в зимовий період // Проблеми зооінженерії та вет. медицини. – Зб. наук. прраць Харків. держав. зоовет. акад. – Харків, 2001. – Вип. 11, ч.2. – С. 345–348.

7 Боровков С.Б., Тимошенко О.П., Іванова І.В. Біохімічні показники порушень метаболізму сполучної тканини у білих щурів та корів внаслідок обмеження рухової активності // Наук. праці Полтав. держ. аграр. акад. – Полтава, 2003.– Том 2 (23). – С. 50–52.

Дисертант організував і провів експерименти, провів клінічні та лабораторні дослідження сироватки крові, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.