Анотація до роботи:

Рейтмаєр М.Й. Клінічний перебіг інфекційно-алергічного (реактивного) та ювенільного ревматоїдного артритів у дітей з НВV-інфекцією та диференційоване лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.10 – педіатрія

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2005 р.

Дисертація присвячена вивченню перебігу інфекційно-алергічного та ювенільного ревматоїдного артритів на тлі НВV-інфекції. Встановлено, що при поєднанні зазначеної патології існує ряд клінічних особливостей суглобового синдрому, показників активності ревматичних захворювань, функціонального стану печінки, ступеня системної ендотоксемії, параклінічних параметрів імунітету, рівня ендогенного гама-інтерферону. На цій основі запропоновано диференційовані підходи до лікування таких дітей, основним принципом яких стало застосування протиревматичних препаратів з якомога меншою гепатотоксичною дією та включення до терапевтичного комплексу терапії дітей, хворих на РеА з супутнім інфікуванням вірусу гепатиту В, препарату системної ензимотерапії вобензиму, а у хворих на ЮРА – окрім того, стимулятора синтезу ендогенного інтерферону аміксину. При цьому, у випадку реплікативної активності НВV-інфекції, виключалося застосування синтетичних інтерферонів, а вплив на вірус гепатиту В забезпечувався дією ламівудину. Показано позитивну динаміку виявлених клініко-параклінічних синдромів під впливом лікування, а катамнестичне дослідження, проведене у хворих на ЮРА на тлі НВV-інфекції через 6-12 місяців, свідчить про стійкий ефект проведеної терапії за рахунок відсутності прогресування активності і рентгенологічної стадії ювенільного ревматоїдного артриту та сероконверсію хронічного гепатиту В у частини хворих.

В дисертації наведені узагальнення і вирішення наукового завдання, присвячені вивченню особливостей клінічного перебігу інфекційно-алергічного /реактивного/ артриту та ювенільного ревматоїдного артриту на тлі НВV-інфекції, обґрунтуванню і впровадженню в практику методів обстеження і тактики ведення таких хворих.

1. Клінічними особливостями інфекційно-алергічного /реактивного/ артриту на тлі НВV-інфекції слід вважати відсутність прямого хронологічного зв’язку з попередньо перенесеними інфекційними захворюваннями; тривалий артритичний анамнез (у 47,0% дітей – більше одного року); високу схильність до поліартикулярного ураження з переважною локалізацію артриту в колінних і гомілково-ступневих суглобах (94,1% та 70,1% обстежених); наявність в клінічній картині хвороби клінічних ознак гепатиту: астено-невротичного (94,1%), диспепсичного (58,9%), абдомінального больового (35,2%), гепатомегалії (76,5%), суб- або іктеричності слизових – (29,4% обстежених); значний вплив на сумарну активність захворювання ступеня больового артритичного та анемічного синдромів; тенденцію до частого рецидиву патологічних суглобових змін (41,2%).

2. Клінічними особливостями ювенільного ревматоїдного артриту в поєднанні з НВV-інфекцією є частий дебют захворювання з алерго-септичного варіанту (57,9%); відсутність моно- чи олігоартикулярного ураження суглобів і суглобових груп; клініко-параклінічна та параклінічна дисоціація критеріїв активності ревматоїдного процесу, яка полягає у мінімальній вираженості запальних суглобових змін при нормальному вмісті a₂-глобулінів і високих рівнях ШОЕ та С-РБ.

3. В дебюті захворювання варіант ювенільного ревматоїдного артриту на тлі НВV-інфекції залежить від фази вірусної активності: при реплікації вірусу гепатиту В частіше спостерігаються системні прояви захворювання (72,7%), при його інтеграції – поліартикулярні (75,0%). Фаза НВV-інфекції на активність ювенільного ревматоїдного артриту не впливає.

4. При поєднанні інфекційно-алергічного /реактивного/ артриту з НВV-інфекцією спостерігаються порушення функціонального стану печінки за рахунок помірного цитолітичного і мезенхімально-запального синдромів з ознаками пошкодження мікросом гепатоцитів, системна ендотоксемія ІІ ступеня з характерним зниженням формалізованого інтегративного показника І лімф. та імунні порушення, які, в цілому, притаманні для хворих на хронічний гепатит В. Рівень ІФН- у хворих на інфекційно-алергічний /реактивний/ артрит залежить від фази НBV-інфекції – в порівнянні зі здоровими дітьми (22,3±0,9 пкг/мл) при інтеграції вірусу гепатиту В він є зниженим (11,4±3,7 пкг/мл), при реплікації – підвищеним (38,5±7,1 пкг/мл).

5. При поєднанні ювенільного ревматоїдного артриту з НВV-інфекцією констатуються біохімічні ознаки помірного цитолітичного синдрому з мікросомальним ураженням гепатоцитів, системна ендотоксемія ІІІ ступеня та імунні порушення, які за рядом імунологічних показників мають ознаки, характерні для ЮРА (зменшення абсолютної кількості лімфоцитів та підвищення імунорегуляторного індексу), для HBV-інфекції (зменшення часток CD3⁺ та CD4⁺-лімфоцитів), а, за рядом інших параметрів імунітету – не притаманні ні для одного з цих захворювань (зменшення кількості CD8⁺ та зниження рівня імуноглобулінів). Рівень ІФН- у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит в поєднанні з НВV-інфекцією виявився зниженим незалежно від його варіанту: при системному – 12,3±3,6 пкг/мл, при поліартикулярному – 14,7±2,5 пкг/мл.

6. Остаточна верифікація супутнього інфікування вірусом гепатиту В дітей, хворих на інфекційно-алергічний (реактивний) та ювенільний ревматоїдний артрити можлива при проведенні специфічних імуносерологічних досліджень сироватки крові.

7. Застосування препарату системної ензимотерапії вобензиму при інфекційно-алергічному /реактивному/ артриті та вобензиму і стимулятора синтезу ендогенного інтерферону аміксину при ювенільному ревматоїдному артриті на тлі НВV-інфекції в комплексі з препаратами протизапальної і базисної терапії ревматичних захворювань та етіотропного лікування супутньої НВV-інфекції позитивно впливає на активність перебігу обох захворювань, показники функціонального стану печінки і системної ендотоксемії, збалансовує імунну відповідь організму на зазначену патологію.

Публікації автора:

1. Характеристика параклінічних показників імунного статусу у хворих на ЮРА в поєднанні з НВV-інфекцією // Архів клінічної медицини. – 2004. – №2. – С. 72-75.

2. Особливості клінічного перебігу реактивних артритів на тлі НВV-інфекції у дітей // Галицький лікарський вісник. – 2004. – №1. – С. 86-89.

3. Ефективність лікування ювенільного ревматоїдного артриту на тлі НВV-інфекції з застосуванням вобензиму та аміксину // Галицький лікарський вісник. – 2005. – №1. – С. 86-89.

4. Волосянко А.Б., Ткач В.Є., Литвинець Л.Я. Позапечінкові прояви при хронічних вірусних гепатитах у дітей // Галицький лікарський вісник. – 2004. – №1. – С. 37-39 (Здобувачем проведено збір матеріалу та його аналіз стосовно частоти суглобового синдрому у дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит В, оцінка його перебігу та оформлення статті до друку. Професором Волосянком А. Б. надані консультації і відредаговані висновки).

5. Активність орнітинкарбамоїлтрансферази сироватки крові у дітей з інфекційно-алергічними /реактивними/ артритами // Тези доповідей в матеріалах 5-ої науково-практичної конференції “Актуальні питання фармакотерапії в педіатрії” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.). – Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2004. – №3. – С.40-41.

6. Клінічна характеристика суглобового синдрому у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит в поєднанні з НВV-інфекцією // Тези доповідей в матеріалах ІІІ Всеукраїнської науково-практичної “Актуальні питання дитячої кардіоревматології” (м. Євпаторія, 2004 р.). – Таврический медико-биологический вестник. – 2004. – №3. – С.22.