Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.19 - оториноларингологія. – Державна установа “Інститут отоларингології ім проф. О.С. Коломійченка АМН України”, Київ, 2007.
Дисертація присвячена проблемі підвищення якості діагностики й ефективності лікування алергічного риніту (АР), викликаного епідермальними алергенами (ЕА), дослідженню його поширеності серед населення.
З метою поліпшення діагностики АР, викликаного ЕА запропонований новий підхід до ранньої специфічної діагностики гіперчутливості до епідермальних алергенів за допомогою прик-теста й методу імунотермістометрії з вітчизняними алергенами вовни вівці, пір’я подушки, вовни собаки, вовни кішки. Доведено, що дана методика шкірного тестування в порівнянні зі скарифікаційними пробами є найбільш специфічною, простою у виконанні, доступною й уніфікованою.
Специфічна імунотерапія (СІТ) вітчизняними епідермальними алергенами є ефективним і безпечним методом лікування за умови правильного підбора хворих з обов'язковою участю алерголога й визначенням ступенів важкості плину АР для оцінки ефективності СІТ. Вона дозволяє досягнути позитивного клінічного ефекту у 66,66% хворих й у 85,18% хворих по динаміці результатів шкірних проб. Частота побічних ефектів при проведенні специфічної імунотерапії епідермальними алергенами при АР парентеральним методом становить 11,11% випадків.
У дисертації наведені теоретичне узагальнення й нове рішення актуального завдання оториноларингології - підвищення якості діагностики й ефективності лікування осіб з алергічним ринітом на епідермальні алергени шляхом використання прик-теста, лабораторних методів дослідження й специфічної імунотерапії.
За останні 10 років відзначається значний ріст поширеності алергічного риніту, викликаного епідермальними алергенами серед населення. Так, за даними ретроспективного аналізу й клініко-епідеміологічних досліджень в 1995-1996 роках його частота становила 0,86%, в 2000-2001 роках - 2,15%, а в 2004-2005 роках 18,05%.
Частота АР, викликаного ЕА залежить від професійної категорії обстежених. По клініко-анамнестичним даним його частота серед щільно або професійно контактуючих (32,69%) істотно (Р<0,01) перевищує таку серед медичних працівників (20%) і, особливо, серед загальної популяції населення (8% випадків).
Переважним ступенем важкості плину АР на ЕА є легка (80%). Середній і важкий ступінь плину АР на ЕА зустрічається ймовірно рідше (12% й 8% випадків відповідно при Р<0,05).
Прик-тест із вітчизняними епідермальними алергенами дозволяє ідентифікувати гіперчутливість до вовни собаки в 42,86% випадків, до вовни кішки - в 56,25 випадків, до вовни вівці - в 68,58% випадків і до пір’я подушки в 77,08% випадків при алергічному риніті, викликаному ЕА. Прик-тест придатний для використання в умовах поліклініки оториноларингологами, у якості скринінгового методу специфічної діагностики АР, викликаного ЕА.
Виразність шкірних реакцій істотно більше (Р<0,01 для алергену з вовни собаки й Р<0,05 для алергену з вовни кішки) при проведенні скарифікаційного тесту з алергенами вовни собаки й вовни кішки, чим при виконанні прик-теста з даними алергенами. При виконанні скарифікації й прик-теста з алергенами з пір’я подушки й вовни вівці достовірної різниці в інтенсивності реакції шкіри не виявлено (Р<0,05). При цьому результати скарифікаційних проб і прик-теста (незалежно від виду алергену) тісно корелюють між собою.
Інформативність шкірних тестів для діагностики АР, викликаного ЕА з легким ступенем плину ймовірно нижче (56,52%), чим при середньому ступені важкості плину (85,71%) при Р<0,05.
Метод імунотермістометрії є високоінформативним методом специфічної діагностики АР, викликаного ЕА. Він дозволяє в 61,53-76,92% осіб виявити гиперчучствительность до епідермальних алергенів при АР. Між результатами визначення гіперчутливості до епідермальних алергенів за допомогою імунотермістометрії й шкірними тестами при АР існує тісний прямопропорціональний кореляційний зв'язок.
Cпецифічна імунотерапія вітчизняними епідермальними алергенами при АР дозволяє одержати позитивний клінічний ефект в 66,66% хворих. По реакції шкіри позитивний ефект фіксується в 85,18% хворих. Після проведення СІТ відзначається достовірне зниження інтенсивності клінічних проявів, перехід у менш важкий ступінь важкості й зменшення реакції шкіри на проведення прик-теста з відповідними алергенами. Частота побічних ефектів при проведенні специфічної імунотерапії епідермальними алергенами при АР парентеральним методом становить 11,11% випадків.
Публікації автора:
Дедикова И.В., Запорожченко П.З. К вопросу о достоверности результатов цитограмм носовой слизи у больных аллергическим ринитом // Ринологія. – 2003.- №1. – С.74.
Дедикова И.В. Аналитический обзор литературы по проблеме аллергического ринита, вызванного эпидермальными аллергенами // Ринологія. – 2006. - №2. – С.69-71.
Дедикова И.В. Распространенность аллергического ринита, вызванного эпидермальными аллергенами, среди разных профессиональных категорий населения // Ринологія. – 2006. - №4. – С.48-54.
Дедикова И.В. Диагностика аллергического ринита, вызванного эпидермальными аллергенами с помощью кожных тестов // Ринологія. – 2007. - №2. – С.28-34.
Дедикова И.В. Эффективность специфической иммунотерапии эпидермальными аллергенами у лиц с аллергическим ринитом // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2007. - №3. – С .82-84.
Кравцова Е.А., Дедикова И.В. Опыт применения назальных пленок в диагностике лекарственной аллергии // Ринологія. – 2003. - №1. – с.89.
Пухлик С.М., Дедикова И.В. Место и роль эпидермальных аллергенов в сценарии развития аллергического ринита // 10 съезд оториноларингологов Украины: сборник тезисов. – 2005. – с.52-53.
Пухлик С.М., Дедикова И.В., Романовская И.И. Иммобилизация аллергена на носителе – новая технология для специфической иммунотерапии круглогодичного аллергического ринита // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2003. - №3-с. - с.217.
