Тодор Оксана Григорівна. Клінічне обґрунтування діагностичних методів дослідження при центральній серозній хоріоретинопатії : Дис... канд. наук: 14.01.18 - 2004.
Анотація до роботи:
Тодор О.Г. Клінічне обґрунтування діагностичних методів дослідження при центральній серозній хоріоретинопатії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – очні хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.
Дисертація присвячена підвищенню ефективності ранньої діагностики центральної серозної хоріоретинопатії (ЦСХ) шляхом застосування нових методів дослідження зорових функцій і очного дна – аутоскотометрії, метаморфометрії, кольорового тесту, модифікованої автокампіграфії, динамічної та скануючої офтальмоскопії. За допомогою клінічних неінвазивних методів дослідження встановлено, що ознаками відшарування пігментного та нейроепітелію при ЦСХ є: позитивна транзиторна скотома, метаморфопсії за типом конкав-феномена, мікропсія, тривалість фотострес-тесту більш ніж 4,8 хв., симптом дископодібної чи сегментарної інтраіллюмінації, симптом осередкового помутніння та гіпорефлексії сітківки, крайовий дуговий рефлекс. Розроблено алгоритм ранньої діагностики ЦСХ, що складається з наступних етапів: анамнестичного, функціонального, офтальмоскопічного і флюоресцентно-ангіографічного. Запропоновано клінічну класифікацію ЦСХ, що містить різновиди форм за перебігом (гостра, хронічна, рецидив), стадіями (початкова, розвинена, регресуюча, наслідок), локалізацією патологічного процесу (центральна, парацентральна) та розташуванням «точки протікання» (фовеолярна, фовеальна, парафовеальна, парамакулярна) при ФАГ та атипові форми.
Центральна серозна хоріоретинопатія є транссудативним хоріоретинальним захворюванням з тривалим перебігом, діагностика якого на ранніх стадіях утруднена. Встановлено, що при несвоєчасній діагностиці і лікуванні це захворювання призводить до дистрофічних змін сітківки з порушенням зорових функцій.
Розроблені способи дослідження зорових функцій – аутоскотометрія та метаморфометрія – є високочутливими методами виявлення і реєстрації основних функціональних змін при ЦСХ. При аутоскотометрії позитивна транзиторна скотома виявлена у 98,8% хворих, при метаморфометрії метаморфопсії відзначені у 65,3%, що підвищилоточність ранньої діагностики цього захворювання в порівнянні з традиційними методами на 75,5% і 29,4% відповідно.
Запропоновані модифікації методики офтальмоскопії – динамічна та скануюча – дозволяють виявити основні ознаки відшарування пігментного та нейроепітелію і набряку сітківки при ЦСХ: симптом осередкового помутніння і гіпорефлексії сітківки – в 79,1%, симптоми інтраілюмінації (дископодібної або сегментарної) – у 85,3%, дугові крайові рефлекси – в 65,3%, що полегшує ранню діагностику ЦСХ на 39,4%, 45,9% і 18,0% відповідно, порівняно з загальноприйнятою офтальмоскопією.
За допомогою клінічних неінвазивних методів дослідження встановлено, що ознаками відшарування пігментного та нейроепітелію при ЦСХ є: позитивна транзиторна скотома, метаморфопсії за типом конкав-феномена, мікропсія, тривалість фотострес-тесту більш ніж 4,8 хв., симптом дископодібної та сегментарної інтраілюмінації, симптом осередкового помутніння та гіпорефлексії сітківки, крайовий дуговий рефлекс.
Встановлено, що при гострій ЦСХ відбуваєтьсябільш рання реабілітація зорових функцій (до трьох місяців), ніж при хронічній формі і рецидиві (протягом трьох-дванадцяти місяців та довше). У віддаленому періоді захворювання більш сприятливий прогноз виявився в групі гострої ЦСХ (зорові порушення у вигляді залишкової скотоми зберігались у 42,9% хворих, метаморфопсії – у 49,1%, дистрофічні зміни в сітківці – у 53,3%), ніж в групі з хронічним перебігом захворювання та рецидивами (зорові порушення відзначені у 62,2%, 85,0% хворих, дистрофія сітківки в макулярній ділянці – у 62,2%, 93,5% відповідно), що обумовлено проведенням ранньої діагностики та своєчасним призначенням лікування.
Клінічна класифікація ЦСХ враховує форму (гостра, хронічна, рецидив), стадію (початкова, прогресуюча, регресуюча і наслідок), локалізацію патологічного процесу (центральна, парацентральна), розташування «точки протікання» при ФАГ, та атипові форми, що полегшує та підвищує ефективність ранньої діагностики захворювання.
Розроблений алгоритм ранньої діагностики ЦСХ містить анамнестичний, функціональний, офтальмоскопічний та флюоресцентно-ангіографічний етапи. Здійснення перших трьох етапів дозволяє встановити діагноз ЦСХ з високою вірогідністю (Р=0,99). Виконання четвертого етапу доцільно для визначення показань до лазерного лікування.
Здобувачем проведено клінічне обстеження всіх хворих із сонячною макулопатією, статистично оброблено результати досліджень. Разом з науковим керівником проаналізовано та узагальнено отримані результати.
Тодор О.Г., Тодор Г.А. Класифікація центральної серозної хоріоретинопатії // Ювілейна збірка наукових статей, присвячена 130-річчю кафедри офтальмології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. «Актуальні проблеми медицини та біології». – Київ, 2000. – С.177-182.
Здобувач проводила клінічні обстеження хворих ЦСХ, статистичну обробку даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів.
Тодор О.Г., Тодор Г.А. Аутоскотометрия – метод исследования скрытых дефектов центрального поля зрения // Офтальмол. журн. – 2003. – №3. – С.29-33
Особисто авторові належить підбір клінічного матеріалу, обстеження хворих, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів.
Тодор О.Г. Нарушение зрительных функций при центральной серозной хориоретинопатии// Проблеми екологічної та медичної генетики та клінічної імунології. Збірник наукових праць. Випуск 3 (49). – Київ-Луганськ-Харків, 2003. – С.333-340.
Тодор О.Г. Динамика зрительных функций при центральной серозной хориоретинопатии // Медичний часопис. – 2003.- №5. – С.126-130.
Патент України 30362 А. Спосіб дослідження центрального поля зору. Тодор О.Г. Тодор Г.О. Заявлено 10.3.1998, опубліковано 29.12.1999. Промислова власність, 1999, бюл. № 8, – С.1.68.
Здобувач проводила клінічне обстеження хворих з макулярною патологією, аналіз та узагальнення результатів з урахуванням виду та розміру скотом.
Патент України 38506 А. Спосіб діагностики метаморфопсій. Тодор О.Г. Тодор Г.О. Заявлено 14.07.2000. Опубліковано 15.05.2001. Промислова власність, 2001, бюл. № 4, – С.1.40.
Здобувачем проведено клінічні дослідження хворих з макулярною патологією сітківки. Автор проводила узагальнення даних з урахуванням виду та ступеню метаморфопсій.
Тодор О.Г., Лаврик Н.С. Результаты исследования фотостресс-теста при центральной серозной хориоретинопатии // Тези доповідей IY-ї Міжнародної конференції з офтальмології. – Київ, 1998. – С.148-149.
Автор проводила дослідження фотострес-тесту у хворих на ЦСХ, статистичну обробку отриманих результатів та їх узагальнення.
Сергиенко Н.М., Тодор О.Г. Результаты исследования цветоощущения при центральной серозной хориоретинопатии // Актуальні питання офтальмології. Ювілейна збірка наукових праць, присвячена 60-річчю член-кореспондента АМН України професора Г.Д. Жабоєдова – Київ, 1998. – С.85-87.
Здобувачем проводився аналіз та узагальнення проведених досліджень кольоросприйняття у хворих на ЦСХ.
Тодор О.Г. Метаморфометрия при центральной серозной хориоретинопатии// Актуальні питання офтальмології. Ювілейна збірка наукових праць, присвячена 60-річчю член-кореспондента АМН України професора Г.Д. Жабоєдова – Київ, 1998. – С.93-95.
Тодор О.Г., Лаврик Н.С. Центральна серозна хоріоретинопатія та глюкокортикоїди // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні проблеми кардіології та ревматології». – Київ, 1998. – С.166-167.
Здобувачем проведено пошук та аналіз літературних джерел, що стосуються зв’язку ЦСХ та рівня глюкокортикоїдів в організмі.
Тодор О.Г. Данные некоторых исследований офтальмологического статуса при первичной атаке и рецидиве центральной серозной хориоретинопатии // Тези доповідей II українсько-польскої конференції. – Київ, 1999. – С. 134-135.
Сергиенко Н.М., Тодор О.Г.Результаты влияния солнечного затмения на макулярную область // Тези доповідей Наукової конференції офтальмологів, присвяченої 125-річчю з дня народження акад. В.П.Філатова. – Одеса, 2000. – С. 324-326.
Здобувачем проведено клінічне обстеження всіх хворих із сонячною макулопатією, статистично оброблено результати досліджень. Разом з науковим керівником проаналізовано та узагальнено отримані результати.
Сергиенко Н.М., Тодор О.Г. Методика исследования центрального поля зрения при помощи цветного теста // Тези доповідей Наукової конференції офтальмологів, присвяченої 125-річчю з дня народження акад. В.П.Філатова. – Одеса, 2000. – С.158
Здобувач проводила клінічне обстеження хворих та статистичну обробку отриманих результатів дослідження за допомогою кольорового тесту. Разом з науковим керівником проаналізовано та узагальнено отримані результати.
Тодор О.Г. Метод модифицированной автокампиграфии // Тези Х з’їзду офтальмологів України. – Одеса, 2002. – С.164.
Тодор Г.О, Тодор О.Г. Методика діагностики осередкового набряку сітківки в макулі // Тези 57 Науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної медицини». – Київ, 2002. – С. 87.
Здобувач проводила офтальмоскопічне дослідження очного дна, статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів.
Тодор О.Г., Тодор Г.А., Тодор Г.Ю. Метаморфометрия с помощью линейно-квадратического теста при центральной серозной хориоретинопатии // Тези доповідей Ювілейної науково-практичної конференції офтальмологів з міжнародною участю, присвяченої 100-річчю кафедри та клініки очних хвороб Одеського державного медичного університету. – Одеса, 2003. – С.178-179.
Автор проводила метаморфометрію у хворих на ЦСХ, проаналізувала отримані дані, враховуючи тип та ступінь метаморфопсій.
Тодор О.Г. Алгоритм ранней диагностики центральной серозной хориоретинопатии // Тези 58 Науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної медицини». – Київ, 2003. – С. 98
