1. У Північно-Західному Причорномор’ї на сьогодні зареєстровано 15 видів хижих ссавців, фауна яких у XX ст. збагатилася за рахунок інтродуцентів (собака єнотоподібний, норка американська) та імігрантів (шакал, куниця лісова). 2. Встановлено, що упродовж ХХ ст. деякі із звичайних раніше видів (лісовий кіт, степовий тхір і європейська норка) опинились на межі зникнення, проте деякі з рідкісних видів стали досить чисельними (видра, ласка, борсук і кам’яна куниця). Трансформація степових біотопів в агроценози також зумовила скорочення площі угідь, придатних для мешкання степового тхора, але створення системи полезахисних лісонасаджень сприяло розширенню ареалів лісової куниці та борсука. 3. Показано, що процвітаючі хижаки (єнотоподібний собака, шакал, вовк, лисиця, ласка, борсук та кам`яна куниця) упродовж біологічного циклу використовують 8-12 біотопів. Натомість рідкісні види (степовий та лісовий тхори, горностай, лісовий кіт і європейська норка) мешкають всього у 3-4, що ставить цих тварин у високу залежність від впливу багатьох екологічних чинників. 4. Встановлено, що у останній третині ХХ ст. на півдні України відбулося зростання екстер’єрних показників у лисиці. У інтродукованого єнотоподібного собаки, порівняно з вихідною формою, також суттєво збільшилися довжина тіла і краніологічні показники. Це можна вважати за більш повну реалізацію норми реакції організмів за кращих екологічних умов. 5. З`ясовано, що у Північно-Західному Причорномор`ї основу живлення більшості хижаків становлять мишоподібні гризуни та плоди рослин, хоча досить суттєве значення мають птахи та риба. Окрім них для єнотоподібного собаки важливими кормовими об`єктами є амфібії та комахи, а у вовка основу кормового раціону становлять дикі та свійські копитні. Всі хижі ссавці за низької чисельності гризунів часто живляться рештками загиблих тварин, а деякі – здатні до канібалізму. 6. З`ясовано, що із природних факторів на чисельність хижих ссавців найбільше впливають суворі зими та захворювання на сказ, яке супроводжується зростанням елімінації тварин за умов високої щільності. Лише завдяки полюванню вдається суттєво скоротити чисельність лисиці і вовка, внаслідок чого зменшується ризик поширення рабічного вірусу та скорочується негативний вплив цих хижаків на свійських і мисливських тварин. 7. Встановлено, що найбільш вразливими хижими ссавцями Північно-Західного Причорномор`я є лісовий кіт, європейська норка, видра та горностай, що мешкають у пониззях Дунаю та Дністра. Для них лімітуючими чинниками є тривалі повені, функціонування гідроелектростанцій, будівництво автошляхів, випасання худоби, забудова узбережжя, догляд за лісом та його заготівля, а також землеробство. 9. На сьогодні найбільш дієвою формою охорони тварин та середовища їхнього існування залишаються території з високим природоохоронним статусом. Тому з метою збереження унікального комплексу хижих ссавців у Північно-Західному Причорномор`ї доцільно збільшити розмір державного біосферного заповідника “Дунайські плавні”, а у пониззі Дністра бажано створити природний національний парк. |