Тілло Марія Семенівна. Художній світ Йосипа Бродського: прийоми створення образів та жанрово-стильові пошуки. : Дис... канд. наук: 10.01.02 - 2002.
Анотація до роботи:
Тілло М.С. Художній світ Йосипа Бродського: прийоми створення образів та жанрово-стильові пошуки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.02. – російська література. – Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського. – Сімферополь, 2002.
Дисертацію присвячено дослідженню художнього світу поезії Бродського, яка розглядається тут вперше як певна ідейно-естетична система, на різних рівнях змісту та образно-художньої форми. Систему цю розглянуто також в аспекті руху російської поетичної традиції, духовного спадкоємства та художнього новаторства. Простежено зв'язок Бродського з російським духовним ґрунтом, з поезією ХVIII-ХХ ст., показано численні аспекти контактної взаємодії Бродського з найбільшими митцями російського слова, так само, як і випадки полеміки з ними. В дисертації встановлюється, що, попри спроби оголосити поезію Бродського явищем, чужерідним Росії, вона постає реалізацією характерного алгоритму саме російської культури: адже Бродський розгорнуто являє у своєму житті та творчості ситуацію протистояння незалежної індивідуальності будь-якому тоталітаризму і маніпулюванню особистістю, що становить суть того складного процесу фізичного й духовного розкріпачення, який переживає Росія протягом багатьох століть. Відкинутий тоталітарним суспільством, Бродський проте не став і літературним дисидентом, заперечивши взагалі традиційний алгоритм “громадянського обов'язку” поезії. Його позицією стає індивідуалізм, суб'єктивний художній пошук. Але не можна вважати його звичайним постмодерністом, що втратив довіру до класичних духовних цінностей; зокрема про це свідчить його добровільно обране позаконфесійне християнство. Звершення Бродського дозволяють розглядати його як найбільшого російського поета другої половини ХХ ст., творчість якого може бути зіставлене за своїм резонансом з поезією Пушкіна. Водночас чимало уваги приділено контактним зв'язкам Бродського з поетами ХVIII-ХХ ст. (Кантемір, Державін, В'яземський, Катенін, Тютчев, поети Срібного віку Ахматова, Мандельштам, Цветаєва). Все це серйозно збагатило зміст російської поезії ХХ ст., стимулювало розгорнутий пошук нових образно-версифікаційних форм самовираження автора. Зокрема Бродський, використовуючи почасти версифікаційний досвід англомовних літератур, спричинився подальшій прозаїзації російського вірша, розвиваючи закладені в ньому ритмічно-експресивні потенції.
Як поет, Бродський органічно належить до російської літературно-культурної традиції, виражає колізію “самостояння” особистості в умовах деґрадації тоталітарних моделей та маніпуляційних технологій. Поет зосереджується не на проблемах соціуму, а на світі власного “я”. Але це репрезентує нові процеси свідомості, провіщаючи пострадянську епоху. Певну опору поет знаходить у цінностях християнства, яке сприймає “позаконфесіонально”, не прагнучи й бути “голосом Бога”. Його поезія – світ екзистенціальних проблем людини. Використовуючи прийоми постмодернізму, поет залишається Останнім Класиком.
Картина світу – люди, пейзаж або предмети – це не стільки “зображення”, скільки його “рентген” (хоча до ребусів “самовиразу” Бродський не спускається). Перед читачем постає “психологічна реальність”. Хоча Бродський писав і драми та есеїстику, в його творчості панує ліризм. Раціонально-риторичні й сатирично-пародійні елементи, які зазвичай сприймаються як прикмета постмодерністської свідомості, покликані відтінити домінацію ліричного первіня, ускладнити “ліричну сповідь”, діалог автора з традицією та сучасним поетичним пошуком, нарешті – з голосом “живого життя”.
Відповідно в Бродського кардинально змінюється й поетичний лексикон та синтаксис; це – розкута, плинна стихія, що фіксує душевне переживання. Хоча в еміграції Бродський опанував англійську мову та найновіші прийоми англійської версифікації, його ритміко-версифікаційні новації не можна пояснити лише впливом англійської тоніки: вони є розкріпаченням власних потенцій російського поетичного слова, заключниметапом його перманентної прозаїзації. Але дисгармонія “голосів реальності” розчиняється в одично-благословляючому пафосі.
Публікації автора:
Тилло М.С. Иосиф Бродский: новаторство в контексте русской литературной традиции. – Черновцы: Рута, 2001. – 60 с.
Тилло М.С. Иосиф Бродский // Новые явления в русской поэзии последних десятилетий: Учебное пособие. – Черновцы, 1998. – С. 38 – 42.
Тилло М.С. Бродский и А.Ахматова // Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 34. Слов'янська філологія. – Чернівці, 1998. – С. 57 – 61.
Тилло М.С. Пушкинская традиция у Иосифа Бродского // Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 52 – 53. Слов'янська філологія. – Чернівці, 1999. – С. 63 – 66.
Тілло М.С. Конфлікт поета та суспільства в творчості Й.Бродського як типовий самовираз акцентуйованої особистості // Наукові записки. Тернопільський державний педагогічний університет ім. В.Гнатюка. Серія: Літературознавство 2 (5). – 1999. – С. 272 – 277.
Тилло М.С. Художественная структура стихотворения И.Бродского “Ниоткуда с любовью…” как выражение эстетического идеала поэта // Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип. 83. Слов’янська філологія. – Чернівці , 2000. – С. 60 – 67.
Тілло М.С. Йосиф Бродський та християнство // Наукові записки. Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка. Серія: Літературознавство. 3 (8) 2000. – С. 224 – 233.
Тілло М.С. Художня функція українізмів у поезії Йосифа Бродського // Науковий вісник Чернівецького університету.–Вип. 107. Слов`янська філологія.– Чернівці, 2001.– С.50– 54.
Тілло М.С. Поетична традиція М.Цвєтаєвої в творчості Й.Бродського // Матеріали студентської наукової конференції Чернівецького держуніверситету. 14 – 15 травня 1998 р.– Кн.1. Гуманітарні науки. – Чернівці, 1998.– С. 94 – 95.
Тілло М.С. Технологія побудови шкільного уроку з літератури, присвяченого вивченню поетичної майстерності (на матеріалі творчості Й.Бродського) // Проблеми національного виховання в системі неперервної освіти: Матерали третьої міжнародної науково-практичної конференції 17 – 19 листопада 1999 р. – Чернівці, 1999. – С. 208 – 210.
Тилло М.С. Иосиф Бродский как реципиент “двух тайн” русской поэзии (“чистое искусство” и некрасовская традиция в мире Бродского) // Материалы международного семинара “Динамизм социальных процессов в постсоветском обществе”. – Луганськ – Цюрих – Женева, 2001. – С. 235 – 247.
