Анотація до роботи:

Кіндратів Е.О. Хронічний виразковий коліт: роль ендокринних та імунних структур прямої кишки в патогенезі та морфогенезі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2006.

Досліджено 95 випадків хронічного виразкового коліту (ХВК), з яких хворих ХВК – 79 випадки, померлих в результаті ускладнень ХВК – 16 випадки. Матеріалом для дослідження стали біоптати прямої кишки та аутопсійна стінка прямої кишки. В залежності від клінічного перебігу всі випадки розділені на 2 групи: 1-у групу склали 62 випадки з рецидивуючою формою перебігу ХВК; 2-у – 33 випадки з безперервною формою перебігу ХВК. Використані гістологічні, гістохімічні, електронномікроскопічні, морфометричні методи дослідження.

Дисертація містить дані про морфофункціональні зміни системи ендокринних клітин та імунної системи прямої кишки при ХВК. Вказані особливості кількісної та якісної перебудови ендокринних клітин та компонентів лімфоїдної тканини прямої кишки при ХВК.

Отримані дані, розширюють та поглиблюють знання про патогенетичні ланки формування патоломорфологічних змін в слизовій оболонці прямої кишки при ХВК

У дисертаційній роботі подане вирішення науково – практичного завдання, що полягає у вивченні особливостей морфологічних змін регуляторних систем прямої кишки, а саме системи ендокринних клітин та імунної системи при хронічному виразковому коліті, що дозволяє поглибити уяву про морфогенез та патогенез хвороби:

1. При хронічному виразковому коліті в слизовій оболонці прямої кишки встановлені топографічні зони ураження: макроскопічно незмінена, периульцинарна, виразкова. Морфометричні показники слизової оболонки прямої кишки (товщина слизової оболонки, мкм; щільність крипт в 1 мм довжини слизової оболонки; глибина кишкової крипти, мкм) при рецидивуючій формі хронічного виразкового коліта становлять: в макроскопічно незміненій зоні відповідно – 451,06±40,71 (р<0,05); 16,8±1,2 (р<0,05); 129,30±18,32 (р<0,05); в периульцинарниій зоні – 525,46±47,83 (р<0,05); 14,5±1,2 (р<0,05); 155,81±24,91 (р<0,05); у виразковій зоні – 468,73±30,93 (р<0,05); 14,6±1,2 (р<0,05); 148,31±20,12 (р<0,05) у порівнянні з показниками контрольної групи – 370,56±28,46; 17,4±1,3; 110,57±14,42.

2. Морфометричні показники слизової оболонки прямої кишки (товщина слизової оболонки, мкм; щільність крипт в 1 мм слизової оболонки, глибина кишкової крипти, мкм) при перманентній формі хронічного виразкового коліта становлять: в макроскопічно незміненій зоні відповідно – 453,12±40,56 (р<0,05); 16,4±1,3 (р<0,05); 124,03±17,6 (р<0,05); в периульцинарній зоні – 551,90±41,05 (р<0,05); 15,2±1,2 (р<0,05); 158,56±21,04 (р<0,05); у виразковій зоні 465,74±30,46 (р<0,05); 14,8±1,2 (р<0,05); 145,22±20,14 (р<0,05) у порівнянні з показниками контрольної групи – 370,56±28,46; 17,4±1,3; 110,57±14,42. Клінічна форма хронічного виразкового коліта залежить від патогістологічних змін слизової оболонки прямої кишки.

3. Кількіcть ендокринних клітин слизової оболонки прямої кишки при рецидивуючій формі хронічного виразкового коліта становить: в макроскопічно незміненій зоні 63,23±9,61 (р<0,05); периульцинарних зонах 45,61±10,87 (р<0,05) та виразковій зоні 5,17±0,31 (р<0,05); при перманентній формі хронічного виразкового коліта відповідно – 61,30±9,41 (р<0,05); 42,58±10,81 (р<0,05); 4,50±0,80 (р<0,05) у порівнянні з показниками контрольної групи 82,44±1,5.

4. Структурно-функціональна перебудова ендокринних клітин слизової оболонки прямої кишки при хронічному виразковому коліті характеризується ознаками підвищеної функціональної активності: гіперплазія та гіпертрофія мітохондрій, елементів гранулярної ендоплазматичної сітки, зменшення кількості секреторних гранул, інтенсивне виділення їх вмісту в міжклітинні та паравазальні простори. Грануляційний індекс при рецидивуючій формі хронічного виразкового коліта становить: в макроскопічно незміненій зоні 73,67±2,04 (р<0,05), в периульцинарній зоні 69,07±1,71 (р<0,05), у виразковій зоні 9,21±0,08 (р<0,05); при перманентній формі хронічного виразкового коліта відповідно – 68,04±2,65 (р<0,05); 59,27±1,66 (р<0,05); 7,04±0,82 (р<0,05), у порівнянні з показниками контрольної групи 97,12±3,51.

5. Однією з центральних ланок патогенезу та морфогенезу хронічного виразкового коліта є порушення ендокринно – тканинних взаємовідносин: виділення поліпептидних гормонів та біогенних амінів ініціюють перманентний процес розладів мікроциркуляції, альтеративних змін епітелія слизової оболонки прямої кишки.

6. При хронічному виразковому коліті достовірно зростає кількість та розміри лімфоїдних вузликів та їх гермінативних центрів, кількість лімфоцитів (малі, середні та великі форм), лімфобластів, плазмоцитів, плазмобластів, макрофагів власної пластинки слизової оболонки та внутрішньоепітеліальних лімфоцитів. Ультраструктурна характеристика імунокомпетентних клітин (гіперплазія рибосом, гіперплазія та гіпертрофія мітохондрій, елементів гранулярної ендоплазматичної сітки) вказує на різну ступінь диференціації та активації. Проліферативні процеси лімфоїдної тканини вказують на активізацію імунної системи прямої кишки при хронічному виразковому коліті, що сприяє довготривалому, перманентному перебігу хвороби та її прогресуванню.

7. На основі аналізу структурних змін в слизової оболонки прямої кишки при хронічному виразковому коліті встановлені три ступені активності патологічного процесу: І ступінь - „легке запалення”; ІІ ступін. – „помірне запалення”; ІІІ ступінь – „виражене запалення”.

8. Морфометричні показники функціональної активності ендокринних клітин слизової оболонки прямої кишки при хронічному виразковому коліті корелюють з активізацією проліферативних процесів лімфоїдної тканини прямої кишки. Гістоархітектоніка слизової оболонки прямої кишки при хронічному виразковому коліті залежить від морфофункціонального стану ендокринної та імунної системи прямої кишки.

9. Виявлені морфофункціональні зміни системи ендокринних клітин та імунної системи прямої кишки при хронічному виразковому коліті можуть бути враховані при розробці методів патогенетичного лікування.

Публікації автора:

1. Кіндратів Е.О. Кількісна характеристика імунокомпетентних клітин слизової оболонки товстої кишки при неспецифічному виразковому коліті // Вісник проблем біології і медицини. – 2003. - №1. – С. 19 – 20.

2. Кіндратів Е.О. Патоморфологічні зміни лімфоїдного апарату товстої кишки при неспецифічному виразковому коліті // Галицький лікарський вісник. – 2003. – Т 10, №4. – С. 51 – 52.

3. Кіндратів Е.О. Морфологія клітин дифузної ендокринної системи товстої кишки при неспецифічному виразковому коліті // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т. 11, №4. –С. 26 – 28.

4. Кіндратів Е.О. Неспецифічний виразковий коліт: структура захворюваності, смертності та патоморфологія // Архів клінічної медицини. – 2004. - №2 (6). – С.82 – 85.

5. Кіндратів Е.О. До морфогенезу змін слизової оболонки товстої кишки при хронічному виразковому коліті // Запорожский медицинский журнал. – 2005. - №3 (30). – С. 91 – 93.

6. Кіндратів Е.О. Морфологічні особливості мікроциркуляторного русла товстої кишки при хронічному виразковому коліті // Матеріали VІ Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль. – 22-23 травня 2002. – С. 270.