Анотація до роботи:

Гунчак В.М. Хронічний нітратно-нітритний токсикоз курей та його профілактика. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.04 - ветеринарна фармакологія та токсикологія. – Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2005.

Дисертація присвячена вивченню хронічного нітратно-нітритного токсикозу у курчат та застосуванню антиоксидантів для зниження токсичної дії нітратів на організм птиці. Вперше розкрито нові аспекти патогенезу нітратно-нітритного токсикозу. Встановлено, що у цьому процесі поряд із метгемоглобіноутворенням вирішальну роль на клітинному рівні відіграють процеси вільнорадикального окиснення фосфоліпідів біологічних мембран клітин із подальшим розвитком окиснювального стресу, а також пригнічується гуморальний імунітет та ослаблюється поствакцинальна імунна відповідь. Досліджено морфологічні і біохімічні зміни у крові та гістологічні зміни у внутрішніх органах, встановлено пригнічення білоксинтезуючої, дезінтоксикаційної, антиоксидної функцій печінки у птиці при наявності в кормах нітратів і нітритів понад допустиму добову дозу. Запропоновано ефективні методи корекції гомеостазу за допомогою антиоксидантів. У модельних дослідах на щурах за показниками метафазного аналізу клітин кісткового мозку і кількістю еритроцитів з мікроядрами встановлено мутагенну дію нітритів у дозі ЛД₅₀.

Комплексна оцінка інтенсивності наслідків ендогенної інтоксикації дає змогу всебічно оцінити ступінь ураження організму та вибрати способи корекції метаболічних процесів при наявності в кормах для птиці нітратів у дозах зверх допустимого добового рівня. Для профілактики токсикозу до корму необхідно додавати антиоксиданти з розрахунку на 1 т: аскорбінової кислоти – 50 г, метіоніну – 80 г, фенарону – 200 г або “Метіфену” – 280 г. Антиоксиданти можна включати до складу мінерально-вітамінних преміксів для захисту жирів корму та жиророзчинних вітамінів від окиснення та підвищення продуктивності курей.

1. У дисертації представлено науково-теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення поставленого завдання, що полягає у з’ясуванні особливостей токсикодинаміки та стану захисних систем печінки при хронічному нітратно-нітритному токсикозі курей. Підтверджено провідну роль метгемоглобіноутворення та розкрито нові наукові аспекти токсикозу, які проявляються посиленням вільнорадикальних процесів окиснення ліпідів та пригніченням антиоксидної функції печінки, що призводить до окиснювального стресу. Розв’язання поставленої проблеми здійснено шляхом вивчення морфологічних і біохімічних показників крові, дослідження гістологічної і електронно-мікроскопічної структури внутрішніх органів, встановлення білоксинтезуючої, дезінтоксикаційної і антиоксидної функцій печінки та визначення стану імунної системи. Вперше встановлено корегуючий вплив аскорбінової кислоти, метіоніну, фенарону та “Метіфену” на морфологічні і біохімічні показники крові курей при наявності в кормах високого рівня нітратів. Запропоновано застосування вказаних антиоксидантів для корекції гомеостазу та профілактики нітратно-нітритного токсикозу.

2. За наявності в кормах курчат допустимої добової дози нітратів (0,4 г/кг маси тіла) впродовж 30 діб вірогідних змін морфологічних і біохімічних показників крові не встановлено. Це вказує на стабільність метаболічних процесів в організмі.

3. За тривалого експериментального нітратного навантаження (0,8 г/кг маси тіла) в організмі курчат встановлені зміни біохімічних та морфологічних показників крові, збільшення кількості еритроцитів та підвищення рівня гемоглобіну, високу активність ферментів фосфорилювання і переамінування, які вказують на порушення гомеостазу, що виникають на тлі захисної реакції організму на надмірну кількість нітратів та включення компенсаторно-пристосувальних механізмів.

4. За наявності у кормах нітратів у кількості, вдвічі більшій за добову допустиму дозу, на 9% зменшується кількість еритроцитів та на 13% знижується рівень гемоглобіну, у сироватці крові підвищується активність ферментів окиснення (лактатдегідрогенази на 7-11%), фосфорилювання (лужної фосфатази на 13%; креатинфосфокінази на 33%) і переамінування (АсАТ і АлАТ, відповідно, на 19 % і 30%) та на 9-11% знижується синтез білка в печінці.

5. За тривалого надходження до організму курчат нітратів у субтоксичній дозі (1,6 г/кг м.т.) настає скритий нітратно-нітритний токсикоз. Він розвивається в два етапи. На першому - відбувається посилене метгемоглобіноуворення. Максимальний рівень метгемоглобіну досягає 29%. На другому етапі продукти метгемоглобіноутворення агресивні форми кисню (NO₂, НО₂, НО, О₂) – спричиняють перекисне окиснення ліпідів. За цих умов утворюється надмірна кількість ендогенних перекисів жирних кислот (75-90%), які знижують антиоксидний захист печінки, що призводить до окиснювального стресу, рівень гідроперекисів ліпідів підвищується на 90%, а швидкість перекисного окиснення ліпідів зменшується на 31%. Вони спричиняють деструкцію біологічних мембран гепатоцитів та еритроцитів, що супроводжується вивільненням у кров АлАТ, АсАТ, ЛФ та на 9-11% знижується білоксинтезуюча функція печінки. Високу активність ферментів на тлі гіпопротеїнемії слід вважати тестом ранньої діагностики нітратно-нітритного токсикозу у курей.

6. За токсичної дії нітратів порушується інтрацелюлярний гомеостаз, внаслідок чого у сироватці крові на 26 % підвищується концентрація кальцію. Посилений його вихід з ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів через мембрани, деструковані агресивними формами кисню, зумовлює активацію кальцій-залежних фосфатаз. Інтенсивне виведення з організму хлору (26%) та зниження рівня фосфору (45%) свідчить про посилену утилізацію їх у процесах фосфорилювання та тканинного дихання.

7. За нітратно-нітритного токсикозу встановлено зниження у сироватці крові рівня загального білка на 11% і альбумінів на 20%, що є результатом пригнічення білоксинтезуючої функції печінки (підтверджено електронно-мікроскопічними дослідженнями) та посиленої утилізації альбумінів для пластичних процесів (на що вказує висока активність амінотрансфераз і фосфатаз у сироватці крові).

8. Нітрити не виявляють прямої гепатотоксичної дії, але опосередковано, внаслідок переокиснення фосфоліпідів біологічних мембран клітин продуктами метгемоглобіноутворення, пригнічують білоксинтезуючу та знижують дезінтоксикаційну функції печінки. При нітратно-нітритному токсикозі у сироватці крові на 75 % збільшується рівень гідроперекисів ліпідів, підвищується активність глутатіонпероксидази і каталази; відповідно, на 17 % і 79 % та на 15 % збільшується швидкість перекисного окиснення ліпідів, що є результатом токсичного ураження печінки та зниження її антиоксидної функції.

9. При гістологічних дослідженнях у печінці курчат за токсичної дії нітратів встановлено розлади мікроциркуляції крові, білкову дистрофію і вакуолізацію гранулярної ендоплазматичної сітки та деструкцію мітохондрій гепатоцитів. У нирках настає зернисте переродження епітелію видільних канальців.

10. У дослідах на щурах за кількістю еритроцитів з мікроядрами встановлено, що нітрит натрію в дозі ЛД₅₀ за умови гострого досліду проявляє мутагенну дію. У дозі ¹/₅ ЛД₅₀ мутагенної дії нітратів не виявлено. У хронічному експерименті нітрат натрію діє мутагенно лише у субтоксичній дозі (1,6 г NО₃^- /кг м.т.) і сприяє збільшенню кількості хромосомних та хроматидних аберацій у клітинах кісткового мозку на 5-7%.

11. Нітрати у кількості, вдвічі більшій за МДР у кормах, пригнічують систему імунітету. Вони знижують бактерицидну і лізоцимну активність сироватки крові, відповідно, на 20 % і 8 %, зменшують фагоцитарну активність лейкоцитів на 13 %. При цьому знижується неспецифічна резистентність організму та зменшується напруженість поствакцинального імунітету (титр антигемаглютинінів на 15-18%, титр антитіл на 8-17%). Імуносупресивна дія нітратів і нітритів є наслідком окиснювального стресу, токсичної дії продуктів метгемоглобінутворення та зниження білоксинтезуючої функції печінки.

12. Антиоксиданти (аскорбінова кислота, метіонін, фенарон і “Метіфен”) при нітратно-нітритному токсикозі проявляють гепатопротекторну дію. Вони нормалізують розлади гомеостазу, підвищують неспецифічну резистентність організму, стабілізують цитоплазматичні мембрани та підвищують стан гуморального і клітинного імунітетів, сприяють посиленню активності комплементу та здатності нейтрофілів до фагоцитозу. Гепатопротекторна дія антиоксидантів зумовлена нормалізацією процесів перекисного окиснення ліпідів, сповільненням процесів утворення активних вільнорадикальних сполук, що запобігає розвитку окиснювального стресу.

13. При наявності в кормі нітратів понад максимально допустимий рівень для профілактики токсикозу необхідно до корму додавати аскорбінову кислоту в дозі 50 мг/кг, метіонін – 80 мг/кг, фенарон – 200 мг/кг або “Метіфен” – 280 мг/кг.