Анотація до роботи:

Бєлоусова О.Ю. Хронічний неспецифічний невиразковий коліт у дітей – фактори ризику, концепція формування, клінічний перебіг, класифікація, критерії діагностики та принципи лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.10 – педіатрія. Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2008.

Дисертація присвячена вивченню основних параметрів хронічного неспецифічного невиразкового коліту у дітей: етіології, патогенеза, клінічного перебігу, принципів діагностики та лікування.

Комплексне клініко-параклінічне дослідження із застосуванням ендоскопічного, рентгенологічного, морфологічного, електроміографічного, реоректографічного, імунологічного, бактеріологічного та біохімічного методів дозволили всебічно характеризувати стан товстої кишки при хронічному неспецифічному невиразковому коліті у дітей, оцінити порівняну інформативність діагностичних методів, виділити найбільш інформативні для хронічного неспецифічного невиразкового коліту анамнестичні та клінічні ознаки.

На підставі аналізу чинників ризику розвитку захворювання, особливостей його клінічного перебігу, морфологічного стану слизової оболонки товстої кишки, її моторики, тонусу та гемодінамики, біоценозу кишечника розроблені концепція формування, клініко-морфологічна класифікація та принципи терапії хронічного неспецифічного невиразкового коліту у дітей.

1. У дисертації вирішена наукова проблема підвищення ефективності діагностики, профілактики й лікування ХННК у дітей на підставі комплексного вивчення чинників ризику розвитку захворювання, клініко-морфологічних особливостей його перебігу, обґрунтування критеріїв діагностики й диференційної діагностики, що значно розширює відомості про частоту, етіологію, патогенетичні механізми і характер перебігу ХННК у дітей; розроблена концепція формування ХННК у дітей, клініко-морфологічна класифікація захворювання й обґрунтовані принципи профілактики та патогенетичної терапії.

2. ХННК – хронічне рецидивуюче захворювання, що починається частіше в дошкільному і молодшому шкільному віці. За даними дитячого міського гастроентерологічного відділення м. Харкова, ХННК серед госпіталізованих дітей зустрічається в 30-40 разів частіше, ніж «запальна хвороба кишечника» (НВК і ХК) і в 4-5 разів частіше, ніж СПК. Основними (визначальними) факторами ризику розвитку ХННК у дітей є аліментарний та інфекційний, які реалізуються на тлі обтяженої спадковості по захворюванням органів травлення (насамперед кишечника). Патологічний процес реалізується за допомогою двох основних механізмів: а/ аліментарного, що приводить до порушень моторики товстої кишки, кишкової гемодинаміки з наступним розвитком запального процесу та б/ шляхом безпосереднього впливу інфекційного й паразитарного факторів на СО товстої кишки з розвитком дисбіозу, запалення й наступних порушень моторики. Фоновими чинниками є несприятливий преморбідний фон, перинатальна патологія, наявність супутніх захворювань травної системи, шкідливі звички, малорухомий спосіб життя, психогенні розлади.

3. Основними клінічними проявами ХННК у дітей є абдомінальний біль, що має ниючий характер, часто пов'язаний із прийомом їжі, підсилюється перед або під час акту дефекації й зменшується після відходження калу й газів. Поряд з абдомінальним болючим синдромом, основним клінічним проявом ХННК є хронічний запор з формуванням кулеподібної або щільної товстої фекаломи, часто з домішкою слизу, який лише зрідка чергується з нестійкими випорожненнями. При пальпації живота характерна болюча чутливість в області сигмоподібної кишки, яка часто виявляється спазмованою. Порівняльний аналіз чутливості й специфічності основних анамнестичних і клінічних ознак ХННК і СПК у дітей дозволив виявити найбільш інформативні з них, використання яких на дошпитальному етапі сприяє постановці попереднього діагнозу запального або функціонального захворювання кишечника.

4. Збіг результатів ректоскопічного й морфологічного досліджень становить 85,09%, що свідчить про досить високу інформативність ректороманоскопічного дослідження; при позитивній ректоскопії збіг результатів морфологічного й ендоскопічного досліджень становить 98,9%, що дозволяє у цих випадках установити діагноз ХННК з 99% імовірністю. У випадках негативного результату ендоскопії доцільне (при наявності показань) додаткове проведення морфологічного або іригографічного дослідження.

5. Іригографічне дослідження товстої кишки в значній мірі поширює й доповнює результати ректоскопічного й морфологічного досліджень. Збіг результатів морфологічного й іригографічного досліджень при постановці (підтвердженні) діагнозу ХННК має місце в 72,4 % хворих, що дозволяє при необхідності використати іригографію для діагностики ХННК. Крім того, за допомогою іригографічного дослідження виявляються аномалії розвитку й положення товстої кишки, порушення її моторики й тонусу, що не тільки розширює відомості про роль цих чинників у формуванні ХННК, але й, з урахуванням їх, дозволяє диференційовано підходити до призначення корегуючих заходів.

6. Реоректографічне дослідження у хворих ХННК свідчить про статистично достовірне (Р<0,001) порушення основних показників реограми (РІС, РІД, АПЧ). Частота зазначених порушень, їхня односпрямованість, кореляція зі ступенем морфологічних змін СО товстої кишки дозволяють вважати, що порушення реґіонарної гемодинаміки й мікроциркуляції не тільки супроводжують ХННК, але є одним з істотних чинників його формування.

7. ХННК у дітей супроводжується вираженими порушеннями кишкової моторики (88,1%) і тонусу товстої кишки (72,1%), що виявляється за допомогою електроміографічного дослідження. Порушення моторики й тонусу звичайно між собою сполучаються й протікають переважно за типом – гіпокінетична дискінезія – гіпотонічна дистонія. Характер кишкової моторики й тонусу товстої кишки необхідно враховувати при призначенні комплексної терапії ХННК.

8. Контактна рідиннокристалічна термографія дозволяє виявити в 74,4% хворих ХННК ділянки підвищеного теплоутворення в області проекції товстої кишки, що побічно свідчить про наявність запального процесу. Збіг результатів термографічного й морфологічного досліджень свідчить про досить високу інформативність цього методу й дозволяє рекомендувати КРТ на дошпитальному етапі для постановки попереднього діагнозу ХННК і визначення подальшої лікарської тактики (амбулаторна корекція, проведення подальших досліджень, госпіталізація).

9. Підвищення при ХННК у дітей рівня прозапальних цитокінів ІЛ-1 і ФНП- побічно підтверджує наявність запального процесу в товстій кишці й може служити одним із критеріїв диференційної діагностики запальної й функціональної патології кишечника. Односпрямованість змін прозапальних цитокінів при ХННК (наші дослідження) та запальної хвороби кишечника – НВК і ХК (дані літератури) свідчать про неспецифічність змін, які носять кількісний, але не якісний характер і визначаються наявністю й ступенем виразності запального процесу.

10. Копрологічне дослідження при ХННК дозволяє одержати попередні дані про наявність запального процесу (збільшена кількість лейкоцитів, еритроцитів, слизу в калі, позитивна реакція на сироватковий білок (Трибуле)). Зміни кишкового біоценозу, виявлені в 100% хворих ХННК, носять не стільки кількісний, скільки якісний характер. Кількісні зміни складаються в незначному зниженні індигенної мікрофлори, якісні – у зниженні її захисних властивостей, рості кишкової палички зі зміненими властивостями й умовно-патогенної мікрофлори. Отримані дані дають підставу вважати, що дисбіотичні порушення є однією з найважливіших ланок формування патологічного процесу при ХННК у дітей; в ряді випадків саме дисбіоз кишечника може послужити пусковим механізмом патологічного процесу.

11. Клініко-морфологічна класифікація ХННК у дітей, заснована на комплексі параметрів, що відбивають основні сторони перебігу захворювання – етіологію, морфологію, клінічну характеристику, стан моторної функції товстої кишки, – характеризує основні класифікаційні характеристики ХННК, використання яких дозволяє не тільки обґрунтувати діагноз, але й охарактеризувати різні боки перебігу хвороби, що сприяє обґрунтуванню диференційованої терапії.

12. Комплексна терапія ХННК у дітей повинна будуватися з урахуванням основних чинників його формування, серед яких провідне місце посідають аліментарний, інфекційний, та порушень моторики. Відповідно до цього основні принципи лікування повинні передбачати дієтичну терапію з обов'язковим дотриманням режиму харчування, протизапальне лікування й нормалізацію біоценозу, корекцію рухової функції кишечника й симптоматичну терапію інших клінічних проявів захворювання.

Публікації автора:

1. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Симптомокомплекс хронического запора у детей. Х.: Консум, 2004. 156 с. (Автором описані анатомо-фізіологічні особливості товстої і тонкої кишок у дітей, загальні принципи дослідження дітей з хронічними запорами, проаналізовані клінічні спостереження, написана частина монографії. При розробці класифікації хронічного запору застосовані результати спостережень автора, отримані при досліджені 115 дітей, хворих на хронічний запор).

   Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Хроническая диарея у детей. Одесса: Резон, 2004. 174 с. (Автором зібрано та проаналізовано клінічний матеріал, обґрунтовані основні питання щодо механізмів формування хронічної діареї у дітей, принципи диференційної діагностики діарейного синдрому, написана частина монографії).

   Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей. Х.: Инжэк, 2005. 252 с. (Автором проаналізовані сучасні класифікації функціональної патології травних органів, повністю викладений розділ «Синдром подразненого кишечнику у дітей» з характеристикою загальних принципів діагностики та лікування цього захворювання у дітей різних вікових груп).

   Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Хронические нарушения стула у детей. К.: Біі Граф, 2006. 240 с. (Автором викладені принципи диференційної діагностики симптомокомплексу хронічного запору та діарейного синдрому та обґрунтовані загальні принципи лікування цих захворювань).

   Заболевания органов пищеварения у детей. Заболевания кишечника // Диагностика и лечение детских заболеваний: Новейший справочник. М.: Эксмо, 2004. С. 436-518 (соавт. Белоусов Ю.В., Волошина Л.Г., Павленко Н.В., Солодовниченко И.Г., Бабаджанян Е.Н., Белоусова О.Ю.). (Автором взята участь у написанні глави “Заболевания кишечника”, а саме самостійно написані розділи «Синдром подразненого кишечнику» та «Хронічний неінфекційний коліт»).

   Белоусова О.Ю. Кологенные запоры у детей // Сучасна гастроентерологія. 2001. № 4. С. 21-22.

   Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Клиническая классификация хронического запора у детей // Врачеб. практика. 2001. № 5. С. 80-83. (Автором обґрунтована необхідність розробки нової класифікації хронічного запору, проаналізовані клінічні дані, на яких фундується класифікація. Цілком на підставі власних досліджень здобувачем повністю описаний розділ класифікації, що стосується органічних запорів).

   Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Проктогенные запоры у детей // Пробл. мед. науки та освіти. 2002. № 1. С. 161-163. (Автором здійснені аналіз і статистична обробка матеріалу, вивчена та підкреслена роль центральної та вегетативної нервових систем у формуванні проктогенного запору та розроблені дієтичні рекомендації в залежності від стану моторної функції кишечника).

   Бєлоусова О.Ю. Синдром подразненого кишечника у дітей: теорія та практика діагнозу // Перинатологія та педіатрія. 2002. № 2. С. 43-44.

   Белоусова О.Ю. Дифференциальный диагноз хронического колита у детей // Междунар. мед. журн. 2003. № 2. С. 125-127.

   Бєлоусова О.Ю. Функціональна діарея у детей: механізми формування, клінічний перебіг, діагноз та диференційний діагноз // Перинатологія та педіатрія. 2003. № 4. С. 42-44.

   Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Фитотерапия хронического запора при синдроме раздраженного кишечника у детей // Вестн. физиотерапии и курортологии. 2003. № 4. С. 77-79. (Автором повністю визначені збори лікарських рослин для лікування хронічного запору, що супроводжується явищами дисбіозу кишечника).

   Белоусова О.Ю. Функциональная диарея при синдроме раздраженного кишечника у детей // Пробл. мед. науки та освіти. 2003. № 4. С. 71-75.

   Белоусова О.Ю. Синдром раздраженного кишечника в детском возрасте: особенности формирования, клинической симптоматики, диагностики и дифференциальной диагностики // Врачеб. практика. 2003. № 6. С. 57-63.

   Бєлоусова О.Ю. Доліхосігма у дітей: частота, клінічна симптоматика, принципи консервативної терапії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 4. С. 17-19.

   Белоусова О.Ю. Кишечный дисбиоз при синдроме раздраженного кишечника у детей: причина или следствие // Здоровье женщины. 2003. № 4. С. 142-143.

   Бєлоусова О.Ю. Синдром подразненого кишечника у дітей: верифікація діагнозу // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 1. С. 40-41.

   Бєлоусова О.Ю., Зимницька Т.В., Крук О.Я. Компьютерная электромиография в детской гастроэнтерологии // Акт. пробл. медицины и биологии: Зб. наук. праць Нац. мед. ун-ту ім. А.А. Богомольця. К., 2004. С. 146-149. (Автором обґрунтована необхідність інструментального вивчення стану моторної функції кишечника, порушення якої лежать в основі формування багатьох захворювань кишечнику як функціональної, так і органічної природи. Взята безпосередня участь у розробці приладу для регістрації біопотенціалів органів ШКТ та застосування його у практичній роботі).

   Белоусов Ю.В., Садчиков В.Д., Белоусова О.Ю., Долгая О.В. Классификационные морфологические характеристики хронического неспецифического неязвенного колита у детей // Междунар. мед. журн. 2004. № 2. С. 29-31. (Автором проаналізовано клінічні форми хронічного неспецифічного невиразкового коліту у 113 хворих дітей, проведено співставлення клінічних особливостей захворювання з морфологічними даними).

   Белоусова О.Ю. Воспалительные и функциональные заболевания толстой кишки у детей в свете МКБ-10 // Пробл. мед. науки та освіти. 2004. № 2. С. 24-26.

   Белоусова О.Ю. Аномалии развития толстой кишки в детской гастроэнтерологической практике // Врачеб. практика. 2004. № 3. С. 14-17.

   Бєлоусова О.Ю. Реоректографія при хронічному коліті у дітей // Перинатологія та педіатрія. 2004. № 2. С. 56-57.

   Бєлоусова О.Ю. Рідиннокристалічна термографія в диференційній діагностиці хронічного коліту та синдрому подразненого кишечника у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 6. С. 31-33.

   24. Белоусова О.Ю. Клинико-морфологические особенности хронического неспецифического неязвенного колита у детей в условиях крупного промышленного центра // Акт. питання мед. науки та практики: Зб. наук. праць. Запоріжжя, 2004. Вип. 67. Кн. 1. С. 10-13.

   25. Белоусова О.Ю. Сравнительная информативность инструментальных исследований при болезнях толстой кишки у детей // Укр. терапевт. журн. 2004. № 2. С. 73-75.

   26. Бєлоусова О.Ю. Клінічне значення іригографічного дослідження при захворюваннях товстої кишки у дітей // Перинатологія та педіатрія. 2005. № 1-2. С. 89-71.

   27. Белоусов Ю.В., Садчиков В.Д., Белоусова О.Ю., Долгая О.В. Клинико-морфологическая классификация хронического неспецифического неязвенного колита у детей // Пробл. мед. науки та освіти. 2005. № 2. С. 64-66. (Автором співставленні результати клінічного та морфологічного досліджень та зроблені висновки щодо особливостей клініки залежно від морфології).

   28. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Клиническая классификация функциональних заболеваний пищеварительной системы у детей // Врачеб. практика. 2005. № 3. С. 4-7. (Аналіз Римської класифікації та обґрунтування необхідності її удосконалення. Проведено збір клінічного матеріалу; самостійно описаний розділ класифікації, що стосується захворювань кишечнику).

   29. Бєлоусова О.Ю. Кишковий дисбіоз при хронічному коліті в дітей і принципи його корекції // Ліки України. 2005. № 10. С. 104-105.

   30. Бєлоусова О.Ю. Корекція моторних порушень при хронічних захворюваннях кишечника у дітей // Перинатологія та педіатрія. 2006. № 1. С. 100-101.

   31. Белоусова О.Ю. Диетическое лечение хронического колита у детей // Пробл. мед. науки та освіти. 2006. № 1. С. 70-74.

   32. Бєлоусова О.Ю. Харчові волокна та пробіотики вітчизняного виробництва у комплексній терапії синдрому подразненого кишечника у дітей // Пробл. мед. науки та освіти. 2006. № 4. С. 86-88.

   33. Белоусова О.Ю. Тонус и моторика толстой кишки при хроническом неспецифическом неязвенном колите у детей // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 5. С. 28-29.

   34. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Функциональный запор у детей: структура и принципы коррекции // Соврем. педиатрия. 2006. № 2. С. 78-81. (Автором проведено аналіз клінічного перебігу захворювання у 137 дітей у віці від 3 до 17 років, у яких були виключені органічні причини хронічного запору; самостійно розроблені дієтичні та режимні рекомендації, що стимулюють рухову активність кишечника).

   35. Белоусова О.Ю. Фактор некроза опухоли (ФНО-) как маркер воспалительного процесса при хроническом неспецифическом неязвенном колите у детей // Пробл. мед. науки та освіти. 2007. № 1. С. 24-25.

   36. Белоусова О.Ю. Провоспалительные цитокины в сыворотке крови детей, больных хроническим неспецифическим неязвенным колитом // Соврем. педиатрия. 2007. № 3. С. 118-120.

   37. Бєлоусова О.Ю., Зімницька Т.В. Особливості біоелектричної активності товстої кишки у здорових дітей та методи їх реєстрації // Пробл. сучасної мед. науки та освіти. – 2007. – №5. – С.35-37. (Автором в умовах дитячого санаторію обстежено 15 здорових дітей віком від 3 до 18 років за допомогою комп’ютерної системи обробки інформації та визначені показники, що характеризують моторну функцію та тонус товстої кишки у здорових дітей).

   38. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Клинические особенности дискинезии толстой кишки при синдроме раздраженного кишечника у детей // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга: Материалы 4 Российского научного форума. 2002. № 2/3. С. 27. (Автором проаналізовані клінічні особливості перебігу СПК та характер моторних порушень у обстежених 39 хворих з діагнозом СПК. Визначений характер больового синдрому в залежності від стану кишкової моторики).

   39. Состояние печени при хроническом неязвенном колите у детей. / Ю.В. Бєлоусов, Л.Г. Волошина, О.Ю. Белоусова, Каафарани Аббас Махмуд // Акт. питання хронічних захворювань нирок та печінки у дітей: Матеріали V наук.-практ. конф. дитячих гастроентерологів. Симеїз, 2002. С. 16-17. (Автором на основі обстеження 45 хворих дітей у віці від 7 до 14 років з ХННК обґрунтована необхідність вивчення стану печінки при цьому захворюванні та прийнята участь у обстеженні органів гепато-біліарної системи у цих хворих).

   40. Белоусова О.Ю. Сравнительная информативность эндоскопического и морфологического исследований при диагностике воспалительных изменений толстой кишки у детей // Акт. пробл. абдомин. патологии у детей: Материалы 9-го симп. по дет. гастроэнтерологии. – Санкт-Петербург, 2002. С. 149-150.

   41. Структура заболеваний органов пищеварения по данным детского гастроэнтерологического отделения крупного промышленного центра. / Ю.В. Белоусов, Н.В. Павленко, О.Ю. Белоусова, С.С. Березняк, С.И. Троп // Акт. пробл. абдомин. патологии у детей: Материалы 9-го симп. по дет. гастроэнтерологии. – Санкт-Петербург, 2002. С. 20-21. (Автором визначена структура захворювань кишечнику серед хворих, що лікувалися у дитячому гастроентерологічному відділенні м. Харкова та проаналізована особливість клінічного перебігу захворювань у дітей різних вікових груп).

   42. Бєлоусова О.Ю. Особливості перебігу симптомокомплексу хронічного закрепу у дітей // Акт. питання теорет. та практ. медицини: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Суми, 2002. С. 34-35.

   43. Белоусова О.Ю. Чувствительность и специфичность клинических и параклинических показателей к хроническому неязвенному колиту и синдрому раздраженного кишечника у детей // Рус. мед. журн. 2003. Т. 11, № 3. Спец. вып.: Дет. гастроэнтерология и нутрициология: Материалы Х юбил. конгр. дет. гастроэнтерологов России. С. 155.

   44. Белоусова О.Ю., Зимницкая Т.В., Крук О.Я. Компьютерные технологии в изучении моторики желудочно-кишечного тракта // Рус. мед. журн. 2003. Т. 11, № 3. Спец. вып.: Дет. гастроэнтерология и нутрициология: Материалы Х юбил. конгр. дет. гастроэнтерологов России. С. 176. (Автором проаналізовані комп’ютерні технології, які застосовуються при вивченні моторики ШКТ та обґрунтована необхідність вивчення рухової функції товстої кишки. Прийнята участь у розробці приладу для регістрації біопотенціалів внутрішніх органів. Проведені клінічні іспити на хворих, що обстежувалися здобувачем).

   45. Белоусова О.Ю. Клинико-морфологическая характеристика хронического неязвенного колита у детей: // Здоровье Донбасса. 2003. № 2. С. 125-127.

   46. Бєлоусов Ю.В., Садчиков В.Д., Бєлоусова О.Ю. Хронічний коліт та синдром подразненого кишечника у дітей: питання дефініції // Акт. пробл. і напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі: Матеріали конгр. педіатрів України. К., 2003. С. 183-184. (Роботу написано на підґрунті спостережень, що проведені автором у дитячому міському гастроентерологічному відділенні м. Харкова за 47 дітьми з ознаками ураження товстої кишки. Автором проведена диференційна діагностика цих захворювань з використанням морфологічних та ректороманоскопічних досліджень).

   47. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Эффективность санаторного этапа реабилитации детей с заболеваниями пищеварительной системы // Вестн. физиотерапии и курортологии. 2003. № 3. С. 9. (Автором на підставі досліджень дітей з хронічними захворюваннями товстої кишки запропоновано комплекс заходів, щодо рекомендацій лікування хворих дітей на санаторному етапі реабілітації).

   48. Белоусова О.Ю. Правомерен ли диагноз хронического неязвенного колита у детей? // Акт. пробл. абдомин. патологии у детей: Материалы ХI Конгр. дет. гастроэнтерологов России. М., 2004. С. 279-280.

   49. Бєлоусова О.Ю. Хронічний неспецифічний невиразковий коліт у дітей: питання вирішені та невирішені // Матеріали II зїзду педіатрів України. К., 2004. С. 183.

   50. Белоусова О.Ю. Микрофлора толстой кишки и хронический колит у детей // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2004. Т. 14, № 5, Прил. № 23. – Спец. вып.: Материалы X Рос. Гастроэнтерол. Недели, 25-28 окт. 2004 г. С. 183.

   51. Белоусов Ю.В, Белоусова О.Ю. Хронический запор и хронический неязвенный колит у детей: причинно-следственные связи // Акт. пробл. абдомин. патологии у детей: Материалы ХII Конгр. дет. гастроэнтерологов России. М., 2005. С. 312. (Автором на підставі досліджень дітей, хворих на ХННК, що перебігає з хронічним запором, визначені чинники ризику хронічного запору та їх вплив на формування запальних змін слизової оболонки товстої кишки).

   52. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей: психосоматические аспекты // Акт. питання реабілітації дітей та підлітків: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Одеса, 2005. С. 141-143. (На підставі обстеження хворих з функціональними захворюваннями травної системи визначена роль психосоматичних чинників у їх формуванні. Автором проаналізовані психосоматичні чинники у виникненні функціональних захворювань товстої кишки).

   53. Рабочая классификация хронического неспецифического неязвенного колита у детей. / Ю.В. Белоусов, В.Д. Садчиков, О.Ю. Белоусова, О.В. Долгая // Акт. пробл. абдомин. патологии у детей: Материалы ХIII Конгр. дет. гастроэнтерологов России. М., 2006. С. 336-337. (На підставі обстеження 200 дітей з ХННК, які спостерігалися автором у дитячому гастроентерологічному відділенні м. Харкова, створена робоча класифікація цього захворювання у дітей. Аналіз існуючих класифікацій та клінічна частина запропонованої класифікації проведено здобувачем).

   54. Педиатрические аспекты хронического неспецифического неязвенного колита. / Ю.В. Белоусов, В.Д. Садчиков, О.Ю. Белоусова, О.В. Долгая // Сучасні досягнення в гастроентерології: Матеріали укр. наук.-практ. конф. Х., 2006. С. 39-41. (На підставі обстеження 113 хворих ХННК, автором визначені особливості клінічного перебігу цього захворювання у дітей. Також обґрунтовано комплекс лікувальних заходів в залежності від проявів захворювання).

   55. Бєлоусов Ю.В., Бєлоусова О.Ю. Хронічний неспецифічний невиразковий коліт – найчастіше захворювання кишечника у дітей // Сучасні пробл. клін. педіатрії: Матеріали III конгр. педіатрів України. К., 2006. С. 114-115. (Автором вивчені особливості клінічного перебігу ХННК та СПК у 113 дітей 5-17 років, що спостерігалися ним у дитячому гастроентерологічному відділенні м. Харкова).

   56. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Педиатрическая гастроэнтерология в практике семейного врача: хронический запор и его коррекция // Матеріали Укр. респ. наук.-практ. конф. Одеса, 2007. С. 6-7. (Автором на підставі обстеження 137 хворих з симптомокомплексом хронічного запору визначено рекомендації щодо лікування запору з урахуванням етіології, характеру моторних порушень, розладів акту дефекації).

   57. Белоусова О.Ю. Хронический запор у детей раннего возраста // Дитяча гастроентерологія: можливості та перспективи: Матеріали наук.-практ. конф. Х., 2007. С. 9-10.

   58. Белоусова О.Ю. Хронический неспецифический неязвенный колит у детей // Здоровя України. 2005. № 11/12. С. 21-22.

   59. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Комплексная терапия синдрома раздраженного кишечника у детей // Здоровя України. 2006. № 9/1. С. 27. (На підставі проведених у дитячому гастроентерологічному відділенні м. Харкова спостережень за хворими з СПК автором обґрунтовані особливості дієтотерапії та корекції кишкового дисбіозу у цих хворих).

   60. Белоусова О.Ю. Информативность факторов риска развития хронического неспецифического неязвенного колита у детей // Акт. пробл. абдомин. патологии у детей: Материалы юбилейного ХV Международного Конгр. дет. гастроэнтерологов России и стран СНГ. М., 2008. С. 326-327.