Анотація до роботи:

Морозенко Д.В. Хронічна ниркова недостатність домашніх котів (патогенез, діагностика і лікування). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин. – Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, 2008.

Розглянуті питання діагностики хронічної ниркової недостатності (ХНН) у домашніх котів (n=195) на різних стадіях із застосуванням низки клініко-біохімічних тестів, які характеризують стан сполучної тканини нирок – гліко-протеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати у сироватці крові, оксипролін та уронові кислоти сечі, а також визначення рівня ендогенної інтоксикації у котів за ХНН на різних її стадіях. Розроблено ефективну схему лікування ХНН домашніх котів на основі антиішемічних препаратів – солкосерил і пентоксифілін.

З’ясовано, що ХНН на різних стадіях захворювання має різні клініко-лабораторні та морфологічні характеристики. Рівень екскреції оксипроліну та уронових кислот із сечею котів зменшується від ІІ до ІV стадії; вміст у сироватці крові хондроїтинсульфатів, глікопротеїнів, сіалових кислот, креатиніну, сечовини і ступінь ендогенної інтоксикації за показником середніх молекул відповідно зростають. Розглянувши мікроскопічну структуру тканин нирок котів із ХНН на різних стадіях хвороби, було з’ясовано, що ІІ стадія ХНН відповідає переважно пренефросклерозу, коли у ниркових клубочках починається розростання молодої сполучної тканини, а в ниркових канальцях відбуваються дистрофічні зміни. На ІІІ стадії ХНН переважали гломерулогіаліноз, склероз окремих клубочків, гідропічна дистрофія у клітинах ниркових канальців, а також клітинна інфільтрація та набряк інтерстицію. На IV стадії спостерігали велику кількість склерозованих і некротизованих клубочків, а також виразний склероз у інтерстиції та стінках ниркових судин. У ниркових канальцях, окрім дистрофічних змін, зустрічалися повністю атрофовані ділянки.

Зниження індексів сечі і крові – концентраційного індексу креатиніну (КІ) та коефіцієнта ниркової канальцевої реабсорбції (ККР) – на тлі підвищення вмісту креатиніну у сироватці крові на ІІ, ІІІ та IV стадіях ХНН у домашніх котів пов’язано із раптовим зростанням концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові на тлі зменшення їх екскреції із сечею.

Лікування домашніх котів, хворих на ХНН на ІІ стадії, виявилося ефективним, що підтверджується низкою клініко-лабораторних даних, отриманих у динаміці. Зменшення активності запального процесу за даними гострофазових показників, зниження рівня ендогенної інтоксикації, а також покращення загального клінічного стану підтверджує доцільність включення солкосерилу та пентоксифіліну у схему лікування.

На підставі комплексного дослідження синдрому хронічної ниркової недостатності встановлені провідні ланки патогенезу ХНН у домашніх котів; доведено, що морфологічною основою розвитку та прогресування ХНН є нефросклероз, стадії якого відповідають стадіям ХНН. Доведено, що рівень екскреції оксипроліну та уронових кислот пов'язаний саме із стадіями ХНН, а вміст середніх молекул – із рівнем ендогенної інтоксикації за ХНН. Отримані результати є новими для сучасної ветеринарної нефрології. Вони можуть бути використані у лабораторній діагностиці синдрому ХНН домашніх котів. З’ясовано, що застосування комплексного лікування із включенням антиішемічних препаратів ХНН домашніх котів дозволяє поліпшити стан здоров’я та покращити якість життя тварин.

1. На основі клінічних та інструментальних досліджень встановлено, що найбільш характерними клінічними ознаками ХНН у котів є: гіпорексія – у 94,4%, поліурія і полідипсія – 86,1, анемічність слизових оболонок – 62,5, нервові розлади (порушення координації рухів, судоми) – 62,5, блювання – 39, виразковий стоматит – у 31%. За даними сонографічного дослідження нирок у 60% досліджених котів із синдромом ХНН виявлено дифузне підвищення ехогенності паренхіми, у 45% – послаблення її кірково-мозкової диференціації.

2. У процесі дослідження сечі і крові котів із ХНН встановлено, що гіпостенурія присутня у всіх тварин, протеїнурія – 90%, глюкозурія – 25, мікрогематурія – 35, лейкоцитурія – 75, циліндрурія – 25, кристалурія – у 20%; виявлені нормохромна анемія, нейтрофільний лейкоцитоз зі зрушенням ядра вліво, лімфоцитопенія та підвищення ШОЕ.

3. Рівень екскреції оксипроліну та уронових кислот із сечею клінічно здорових домашніх котів становить 20,0±0,96 та 3,2±0,26 мг/л відповідно, у котів на ІІ стадії ХНН – 33,5±3,55 та 7,2±0,69 мг/л, ІІІ –31,9±2,24 та 5,6±0,82 мг/л, на IV – 27,0±3,42 та 3,6±0,56 мг/л відповідно; рівень СМ крові у клінічно здорових домашніх котів за довжини хвилі =254 нм становить 0,272±0,011 Од., у котів на II стадії ХНН – 0,382±0,010, III – 0,403±0,010, IV – 1,040±0,140 Од.

4. Рівень екскреції кальцію та фосфору із сечею клінічно здорових домашніх котів становить 306,5±32,1 та 1500,0±190,0 мг/л відповідно; у котів із ХНН –151,4±27,95 та – 800,0±80,0 мг/л.

5. На ІІ стадії ХНН у сироватці крові вірогідно зростав рівень наступних біохімічних показників: сечовини до 10,7 ± 0,73 ммоль/л (контроль – 6,38 ± 0,32), креатиніну – 170,0 ± 3,95 мкмоль/л (контроль – 100,0 ± 0,01), глікопротеїнів – 2,72 ± 0,20 г/л (контроль – 1,41±0,04), сіалових кислот – 3,53 ± 0,47 ммоль/л (контроль – 1,95±0,08), хондроїтинсульфатів – 0,199 ± 0,02 г/л (контроль – 0,150 ± 0,01), середніх молекул – 0,382 ± 0,010 Од. (контроль – 0,272 ± 0,011) та активності АлАТ – 1,06 ± 0,12 ммоль/(годл) (контроль – 0,55 ± 0,04).

6. На ІІІ стадії ХНН встановлено підвищення вмісту сечовини до 21,5 ± 1,24 ммоль/л, креатиніну – 294,0 ± 16,1 мкмоль/л, холестеролу – 4,0 ± 0,07 ммоль/л, -ліпопротеїнів – 19,4 ± 1,55 Од. (контроль – 13,5±1,76), глікопротеїнів – 2,72 ± 0,20 г/л, сіалових кислот – 2,70 ± 0,14 ммоль/л, середніх молекул – 0,403 ± 0,010 Од., активності АлАТ – 3,69 ± 0,48 ммоль/(годл) та АсАТ – 1,82 ± 0,30 ммоль/(годл) (контроль – 0,41 ± 0,04).

7. На IV стадії ХНН підвищується рівень сечовини до 35,7 ± 1,63 ммоль/л, креатиніну – 1192,0 ± 168,4 мкмоль/л, холестеролу – 5,5 ± 0,37 ммоль/л, -ліпо-протеїнів – 31,4 ± 4,13 Од., глікопротеїнів – 3,28 ± 0,32 г/л, сіалових кислот – 4,47 ± 0,33 ммоль/л, середніх молекул – 1,040 ± 0,010 Од., загального білка – 88,8 ± 3,93 г/л (контроль – 72,77 ± 1,57), проби Вельтмана – 8,30 ± 0,60 проб (контроль – 6,5±0,167), хондроїтинсульфатів – 0,444 ± 0,08 г/л, зростання активності АлАТ – 1,66 ± 0,23 ммоль/(годл), АсАТ – 1,46 ± 0,15 ммоль/(годл) та лужної фосфатази – 12,0 ± 1,80 ммоль/(годл) (контроль – 2,42 ± 0,10).

8. ФКС у клінічно здорових домашніх котів коливався в межах 83,3 – 114,1; Кі – 148,7–226,9; ККР – 99,3–99,5 %. На ІІ стадії ХНН ФКС становив 92,2±17,91; Кі – 86,9±10,55; ККР – 98,6±0,20 %; на ІІІ стадії ФКС – 20,77±1,15; Кі – 19,5±1,15; ККР – 94,7±0,37 %; на ІV стадії ФКС – 5,39±1,23; Кі – 4,45±1,02; ККР– 67,5±5,52 %.

9. Під час проведення лікування за розробленою схемою терапевтичних заходів за ХНН домашніх котів із застосуванням антиішемічних препаратів (солкосерил, пентоксифілін) спостерігали покращення клінічного стану тварин, зниження рівня азотемії за вмістом креатиніну та ступеня ендогенної інтоксикації за показником середніх молекул крові, збільшення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну, а також зменшення маркерів запального та руйнівного процесів у тканині нирок (глікопротеїнів і сіалових кислот крові, уронових кислот сечі) і показника метаболізму сполучної тканини (хондроїтинсульфатів), що вказує на ефективність терапевтичних заходів.

Публікації автора:

1. Морозенко Д.В. Інформативність клініко-лабораторних та інструментальних досліджень у діагностиці патології нирок у домашніх котів / Д.В. Морозенко, М.І. Карташов, А.М. Закревський // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць.– 2006. – Вип. 40. – С. 138–146, (Дисертант організував і провів клінічні та лабораторні дослідження, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку).

2. Дослідження сечі за допомогою тест-смужок Нона-ФАН у діагностиці хвороб нирок та сечовидільних шляхів домашніх котів / Д.В. Морозенко, О.В. Горовчук, М.І. Карташов, О.П. Тимошенко // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. академії. – 2007. – Вип. 14 (39), ч. 2., т. 1, «Ветеринарні науки». – С. 171–174, (Дисертант організував і провів клінічні та лабораторні дослідження, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку).

3. Морозенко Д.В. Рівень екскреції оксипроліну та уронових кислот із сечею клінічно здорових домашніх котів / Д.В. Морозенко, О.П. Тимошенко, Т.І. Гуліда // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць. – 2007. – Вип. 44. – С. 101–103, (Дисертант організував і провів лабораторні дослідження сечі, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку).

4. Морозенко Д.В. Информативность клинического исследования крови кошек при хронической почечной недостаточности / Д.В. Морозенко // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. академії. – 2007. – Вип. 15 (40), ч. 2., т. 1, «Ветеринарні науки». – С. 266–269.

5. Тимошенко О.П. Морфологическая характеристика почек домашних кошек при хронической почечной недостаточности /О.П. Тимошенко, Д.В. Морозенко // Вісник Полтав. держ. аграр. академії. – 2007. – № 4. – С. 103–106, (Дисертант організував і провів відбір проб нирок, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку).

6. Карташов М.І. Деякі аспекти консервативного лікування хронічної ниркової недостатності домашніх котів / М.І. Карташов, Д.В. Морозенко // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. академії. – 2007. – Вип. 16 (41), ч. 2., т. 3, «Ветеринарні науки». – С. 251–256, (Дисертант провів клінічні та лабораторні дослідження крові та сечі, лікування хворих тварин, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку).

7. Морозенко Д.В. Оксипролін та уронові кислоти сечі як діагностичні тести при захворюваннях нирок домашніх котів / Д.В. Морозенко // Між від. темат. наук. зб. «Ветеринарна медицина» ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини». – 2008. – Вип. № 89. – С. 284–287.

8. Карташов М.І. Рівень середніх молекул крові домашніх котів як показник ендогенної інтоксикації за хронічної ниркової недостатності / М.І. Карташов, Д.В. Морозенко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць. – 2008. – Вип. 51. – С. 41–43, (Дисертант провів лабораторні дослідження обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку).