Анотація до роботи:

Кобрин Т.І. Хронічна НС-вірусна інфекція: особливості діагностики та диспансерного спостереження в амбулаторно-поліклінічних умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби.- Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню епідеміологічних, клініко-біохімічних (вивчення вираженості цитолітичного, холестатичного синдромів) та імунологічних (специфічний гуморальний і Т-клітинний імунітет) показників у 127 хворих на різні форми HC-вірусної інфекції (anti-HCV-серопозитивні особи, хворі на ХГ С та ЦП).

Враховуючи переважно малосимптомний, латентний перебіг хронічної HCV-інфекції (80,7% хворих) з періодичною активацією процесу (визначену протягом 3-ох років спостереження у 25% хворих) встановлено необхідність довготривалого активного нагляду в амбулаторно-поліклінічних умовах за anti-HCV-серопозитивними особами та хворими на ХГ С із початково нормальними показниками функціональних проб печінки. Визначено вплив реплікативної активності вірусу (HCV-РНК+) на морфофункціональні показники клітин периферичної крові (тромбоцитарну ланку) та вміст цитотоксичних клітин периферичної крові (збільшення CD16/56+, CD3/16+).

На підставі вивчення рівня ТНФ-альфа, рецепторів ТНФ-альфа, фрагментації ДНК в сироватці та активності каспаз в периферичних мононуклеарах крові хворих на ХГ С в динаміці терапії інтерфероном-альфа визначено апоптоз як механізм противірусної дії ІФНу, що обумовлює можливість раннього прогнозування ефективності лікування.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі особливостей імунопатогенезу та перебігу хронічної HCV-інфекції, визначено критерії та методику диспансерного нагляду за різними групами інфікованих осіб в амбулаторних умовах, встановлено можливість елімінації вірусу гепатиту С шляхом апоптозу, індукованого інтерфероном-альфа, що може служити додатковим критерієм ефективності лікування у його початковій фазі.

1. Малосимптомний, латентний перебіг хронічної HCV-інфекції спостерігався у більшості хворих (80,7%), маніфестні форми ХГ С діагностовано у 11,5% обстежених, у 9% єдиними та/або першими ознаками хвороби були позапечінкові прояви. Холестатичний синдром при хронічній HCV-інфекції діагностований у третини хворих і обумовлений як внутрішньопечінковим, так і позапечінковим компонентами, внаслідок супутнього ураження органів гепатопанкреатичної зони.

2. Хронічний гепатит С характеризується хвилеподібним перебігом із періодичною біохімічною активацією процесу, визначеною у 25% хворих протягом 3-х років спостереження. Таким чином, збільшення термінів спостереження дозволяє з більшою частотою виявляти клініко-лабораторні зміни, з чим пов’язана необхідність довготривалого активного нагляду за anti-HCV-серопозитивними особами та хворими на ХГ С із початково нормальними показниками функціональних проб печінки.

3. Поряд з існуючими визначеними групами ризику щодо інфікування вірусом гепатиту С доцільним вважаємо також скринінг медичних працівників хірургічних спеціальностей, а також тих людей, які мають контакт з кров’ю; та усіх осіб, які отримували кров та препарати крові, незалежно від часу гемотрансфузії. Значний відсоток інфікування вірусом гепатиту С внаслідок ін’єкцій наркотичних речовин у осіб молодого віку відображає загальну світову тенденцію зменшення значення нозокоміальної передачі вірусу та зростання частки ін’єкційних наркоманів серед хворих ВГ С.

4. Серед морфофункціональних показників периферичної крові у хворих із хронічною HCV-інфекцією найбільш виражені зміни, які залежали від стадії хвороби (ХГ С та HCV-цироз) та реплікативної активності вірусу, визначено у тромбоцитарній ланці.

5. Зміни гелперно-супресорного складу лімфоцитів периферичної крові визначалися, насамперед, стадією хвороби та біохімічною активністю процесу, що свідчить про участь цих клітин у патогенезі хвороби. Встановлено вплив реплікативної активності вірусу переважно на популяції цитотоксичних клітин (CD16/56+, CD3/16+), кількість яких також зворотно корелювала із антитільною відповіддю до антигенів вірусу.

6. Рецепторний (ТНФ-б опосередкований) механізм регуляції апоптозу не відіграє вирішальної ролі в елімінації вірусу та прогнозуванні відповіді на терапію, через недостовірність різниці у кількості ТНФ-б, розчинних форм рецепторів ТНФ-б у вірусологічних респондентів та не-респондентів, а також відсутність корелятивного зв’язку із HCV-РНК в перші три тижні лікування.

7. Одним із механізмів противірусної дії інтерферону є індукція апоптозу інфікованих вірусом клітин, визначена на основі дослідження активації каспазного каскаду із переважним залученням мітохондріального (внутрішнього) шляху (активація прокаспази-9 за відсутності розщеплення прокаспази-8). Активація каспази-9 та -3 в ПМКК та збільшення в крові оліго- та мононуклеосом корелює із позитивною відповіддю на інтерферонотерапію у хворих на ХГ С (генотип 1а/b), визначеною на основі віремії, що робить можливим прогнозування ефективності лікування у його початковій фазі.

Публікації автора:

1. Скляров Є.Я., Кобрин Т.І., Кобрин В.З. Особливості холестатичного синдрому у хворих з хронічною HCV-інфекцією //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.-2001.-№2.- С.100-104.

2. Кобрин Т.І. Характеристика епідеміологічного анамнезу у хворих на вірусний гепатит С // Практична медицина.- 2002.- №3.- С.75-79.

3. Кобрин Т.І. Критерії ефективності інтерферонотерапії у хворих з хронічним гепатитом С за показниками HCV-віремії в динаміці лікування //Сучасні інфекції.- 2002.- № 2.-С.83-87.

4. Кобрин Т.І., Скляров Є.Я. Особливості диспансерного нагляду за особами, у яких виявлені антитіла до вірусу гепатиту С, та хворими на хронічний гепатит С в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу // Практична медицина.- 2002.-№ 4 .- С. 3-8.

5. Sklyarov E., Kobryn T. Hepatitis C virus-infected patients with normal aminotransferase activities: epidemiological, clinical, biochemical features and long-term outcome // Annales Universitatis Mariae Curie-Skіodowska.- 2002.- V.XV, 30.- P.387-390.

6. Кобрин Т.І., Скляров Є.Я., G.Wurzer, T.Watkins-Riedel, W.Jessner, A.Gangl, P.Ferenci, M.Peck-Radosavljevic. Прогнозування ефективності інтерферонотерапії у хворих ХГ С шляхом визначення індукції апоптозу лейкоцитів периферичної крові //Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції “Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов”.- Харків.-2002.- С.93-94.

7. Kreil A., Kobryn T., Jessner W., Wichlas M., Gangl A., Ferenci P., Peck-Radosavljevic M. TNF-alpha and its receptors during high dose IFN-alpha2b therapy in patients with chronic hepatitis C// J Hepatol.- 2001.-V.34, Suppl.1 – P.119.

8. Kobryn T., Wurzer G., Watkins-Riedel T., Jessner W., Homoncik-Kraml M., Wichlas M., Kreil A., Gangl A., Ferenci P., Peck-Radosavljevic M. Apoptosis induction in PBMC's during Interferon therapy for chronic hepatitis C// Gut.- V. 49, Suppl. III.- 2001.- abstract № 1563.

9. Kreil A.J., Kobryn T., Jessner W., Wichlas M., Gangl A., Ferenci P., Peck-Radosavljevic M. Stimulation of TNF-alpha and its soluble receptors during high dose pegylated IFN-alpha therapy in patients with chronic hepatitis C// Gut.- V. 49, Suppl. III.- 2001.- abstract № 2951.

10. Wurzer G., Kobryn T., Ulbrich G., Watkins-Riedel T., Jessner W., Gangl A., Ferenci P., Peck-Radosavljevic M. Apoptosis induction in PBMCs during interferon therapy for chronic hepatitis C //Hepatology.- 2001.- V.33, Suppl.1.- № 990.

11. Kobryn T.I. HCV-infection in out-patients with chronic liver disease //International scientific conference for students and young physicians in Lviv State Medical University.-Lviv.- 1999.-P.66-67.

12. Sklarow E.J., Rjabukha (Kobryn) T.I. Some clinico-laboratory aspects of the course and treatment in patients with chronic B and chronic C hepatitis // Falk Symposium, New Trends in Diagnosis and Treatment of Liver and Colonic Disease.- Lviv.- 1997.- P.190.