Закревська Олена Валентинівна. Холестероз жовчного міхура: клініко-морфологічна характеристика, оптимізація діагностики та лікування : Дис... канд. наук: 14.01.36 - 2008.
Анотація до роботи:
Закревська О. В. Холестероз жовчного міхура: клініко-морфологічна характеристика, оптимізація діагностики та лікування. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, ДУ “Інститут гастроентерології АМН України”, Дніпропетровськ, 2008.
Дисертацію присвячено питанням удосконалення діагностики та лікування холестерозу жовчного міхура (ЖМ). Особливості клінічних, лабораторно-інструментальних та морфологічних проявів холестерозу ЖМ було визначено при порівнянні недуги з хронічним холециститом та ксантогранульоматозним холециститом. Розроблені бальні системи діагностики холестерозу ЖМ за клінічними та лабораторно-інструментальними показниками, які доступні для визначення в загальноклінічній практиці: розгорнуту (24 ознаки) та скорочену (6 ознак). Доведено, що урсодезоксихолева кислота має позитивний вплив на перебіг дифузного сітчастого холестерозу ЖМ, забезпечуючи клінічний регрес та усунення ультразвукових ознак захворювання з відновленням функціональної активності ЖМ, та тенденцією до нормалізації ліпідного спектру крові. Встановлено, що при вихідних показниках загального холестерину сироватки крові <5,2 ммоль/л ефективність лікування в 3 рази вища.
У дисертаційній роботі знайшло вирішення актуальне науково-практичне питання щодо нового підходу до діагностики та покращення медикаментозного лікування холестерозу ЖМ на підставі розкриття клінічних особливостей його перебігу та визначення морфологічних змін стінки ЖМ у порівнянні з ЖКХ з хронічним холециститом та КГХ.
1. Холестероз ЖМ виявляється в 28,9% випадках, КГХ – у 0,93% серед пацієнтів з ЖКХ, яким було здійснено холецистектомію. Частота біліарних захворювань, що вивчались залежить від статі та збільшується з віком. За кількістю пацієнтів у загальній групі прооперованих з приводу ЖКХ жінки переважали майже в 6 разів. При ЖКХ з холестерозом ЖМ та у групі КГХ співвідношення чол./ жін. становило відповідно 1/4,5 й 1/3. Переважну кількість пацієнтів становлять особи старше 45 р.
2. Важкіший перебіг у порівнянні з ЖКХ із хронічним холециститом визначений при ЖКХ з холестерозом ЖМ (7,35% ускладнень) та КГХ (86,81% ускладнень). При холестерозі ЖМ надлишкова маса тіла збільшується з віком та спостерігається однаково часто як у чоловіків (70%) так і у жінок (69,47%). Особливостями перебігу біліарної патології у чоловіків є в 2 рази коротший клінічний період захворювання при ЖКХ із хронічним холециститомта КГХ, в 2 разі частіше захворюваність на КГХ та поліморбідна патологія.
3. За даними стандартного УЗД холестероз ЖМ можливо встановити у 8,8% пацієнтів. В групі ЖКХ з холестерозом ЖМ частіше, ніж при ЖКХ із хронічним холециститом, виявляли збільшення об’єму та розмірів ЖМ (р<0,05), ущільнення стінки (р<0,05) та одиночні камені (р<0,05), проте деформацію ЖМ відзначали рідше. При КГХ досягали найбільших значень розміри ЖМ та товщина стінки (р<0,001).
4. За морфологічними формами холестероз ЖМ був: сітчастий осередковий – 16,4%, сітчастий дифузний – 64,2%; змішаний сітчастий-поліпозний – 11,9% та поліповидний – 7,5%. Переважною локалізацією ураження є тіло та дно ЖМ. При ЖКХ з холестерозом ЖМ мають місце дистрофічні процеси: зростання інтенсивності інфільтрації слизової оболонки ЖМ ксантомними клітинами відбувалося на тлі значної об'ємної частки епітелію (r=0,46, р<0,01) і збільшення кількості лімфоцитів (r=0,47, р<0,01). Зріст числа лімфоцитів супроводжувався збільшенням кількості плазмоцитів (r=0,5, р<0,001) і нейтрофілів (r=0,53, р<0,001), між співвідношенням останніх також виявлена певна закономірність: плазмоцити-нейтрофіли (r=0,54, р<0,001).
5. При ЖКХ із хронічним холециститом в стінці переважають атрофічно-склеротичні процеси. В цій групі співвідношення клітин становлять: лімфоцити-плазмоцити (r=0,92, р<0,001), лімфоцити-нейтрофили (r=0,8, р<0,001), лімфоцити-еозинофіли (r=0,79, р<0,001), плазмоцити-нейтрофили (r=0,85, р<0,001), плазмоцити-еозинофіли (r=0,81, р<0,001), нейтрофили-еозинофіли (r=0,99, р<0,001). При КГХ виявляється хронічне запалення за участю Т-лімфоцитів. При КГХ виявлено кореляційний зв'язок: лімфоцити-строма (r=-0,98, р<0,001), плазмоцити-еозинофіли (r=-0,99, р<0,001).
6. Аналіз методом ЛР клінічних та лабораторно-інструментальних показників, які доступні в загальноклінічній практиці та, як правило, визначаються при синдромі правого підребер’я, дозволив надати значимість окремим ознакам на підставі їх градації в балах. Розроблена розгорнута бальна система діагностики холестерозу ЖМ за 24 ознаками. Розгорнута система забезпечує на правильну постановку діагнозу у 83,8% випадків, має специфічність – 91,80%, чутливість – 92,11%.
7. За допомогою ШНМ встановлено 6 найбільш значущих клінічних та інструментальних ознак для діагнозу холестерозу ЖМ, а саме: вік, наявність у хворих гіпертонічної хвороби, біліарної диспепсії, біліарного сладжу в порожнині ЖМ, продовжний розмір ЖМ натще та ущільнення стінки ЖМ. Це є достатнім для скринінгу холестерозу ЖМ за скороченою бальною системою, яка забезпечує правильну постановку діагнозу у 68% випадків, має специфічність – 63,41%, чутливість – 63,77%.
8. УДХК має позитивний вплив на перебіг дифузного сітчастого холестерозу ЖМ, забезпечуючи клінічний регрес, усунення УЗ-ознак захворювання з відновленням функціональної активності ЖМ та тенденцією до нормалізації ліпідного спектру крові. При вихідному рівні ЗХС сироватки крові менше 5,2 ммоль/л ефективність лікування в 3 рази вища, ніж при підвищенні значення цього показника (р<0,001).
Публікації автора:
1. Щербиніна М.Б., Закревська О.В., Чередниченко Є.І. Оцінка поширеності та особливостей перебігу холестерозу жовчного міхура за ретроспективним аналізом випадків жовчнокам’яної хвороби у осіб, яким було здійснено холецистектомію // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип. №37. – С. 445-455. Дисертантом самостійно зібрано первинний матеріал, проведена його статистична обробка, оформлення статті, подання її до друку.
2. Щербинина М.Б., Закревская Е.В., Короленко А.С. Механизмы формирования морфологических изменений холестероза желчного пузыря // Вісник проблем біології і медицини. – 2006. – Вип. 2. – С. 39-42. Дисертантом проведено збір та аналіз літератури за темою публікації, підготовив статті до друку.
3. Щербиніна М.Б., Закревська О.В. Функціональний холестаз: роль у формуванні гепатобіліарної патології та можливості його медикаментозної корекції // Мистецтво лікування. – 2006. – №8. – С. 50-55. Дисертантом самостійно проведено аналіз та систематизацію літературних даних, підготовлено матеріал до друку.
4. Щербинина М.Б., Короленко А.С., Корнилов Б.Е., Закревская Е.В. Ксантогранулематозный холецистит: клинический случай // Сучасна гастроентерологія. – 2006. – №2. – С. 103-107. Дисертантом проведено аналіз літератури за темою публікації, проведено клінічне спостереження.
5. Щербиніна М.Б., Закревська О.В. Поширення та клініко-морфологічні особливості перебігу ксантогранулематозного холециститу порівняно з жовчнокам’яною хворобою // Сучасна гастроентерологія. – 2006. – №6. – С. 14-17. Дисертантом виконано збір первинного матеріалу, проведена статистична обробка результатів, формулювання висновків.
6. Щербинина М.Б., Закревская Е.В., Короленко А.С., Лымарь Л.И. Морфологические особенности стенки желчного пузыря при диффузном сетчатом холестерозе // Актуальні питання медичної науки та практики. – 2007. – Вип. №71. – Т. 1. – С. 338-342. Дисертантом проведено відбір літератури за темою статті, зібрано первинний матеріал, виконана статистична обробка результатів, оформлення статті та подання її до друку.
7. Щербинина М.Б., Закревская Е.В., Короленко А.С., Лымарь Л.И. Холестероз и хронический холецистит: сравнительный анализ состояния стенки желчного пузыря // Морфология. – 2007. – №3. – С. 94-100. Дисертантом проведено відбір літератури за темою статті, зібрано первинний матеріал, виконана статистична обробка результатів, оформлення статті та подання її до друку.
8. Щербинина М.Б., Закревская Е.В., Лукинов Г.В. Влияние Урсофалька на модификацию холестероза желчного пузыря и состояние липидного обмена // Сучасна гастроентерологія. – 2007. – №3. – С. 47-51. Дисертантом забезпечено клінічний відбір та спостереження пацієнтів, збір первинного матеріалу щодо результатів показників ліпідного спектру, виконання клінічної частини, статистична обробка матеріалу та підготовка статті до друку.
9. Щербиніна М.Б., Закревська О.В., Байбуз О.Г. Ємел’яненко Т.Г. Оптимізація діагностики холестерозу жовчного міхура // Сучасна гастроентерологія. – 2007. – №5. – С. 4-9. Дисертантом проведено відбір літератури за темою статті, зібрано первинний матеріал, виконана статистична обробка результатів, оформлення статті та подання її до друку.
10. Щербиніна М.Б., Закревська O.В., Короленко Г.С., Лимар Л.І. Оцінка клінічних проявів та морфологічного стану жовчного міхура при ксантогранульоматозному холециститі // Лікарська справа. – 2007. – №5-6. – С. 32-35. Дисертантом проведено відбір літератури за темою статті, зібрано первинний матеріал, проведено аналіз історій хвороб, дослідження мікропрепаратів.
11. Щербинина М.Б., Закревская Е.В. Желчнокаменная болезнь, холестероз желчного пузыря, ксантогранулематозный холецистит: клинико-морфологические параллели // Терапевтический архив. – 2008. – №2. – С. 66-71. Дисертантом забезпечено збір первинного матеріалу, статистична обробка матеріалу, аналіз, узагальнення результатів та підготовка статті до друку.
12. Щербиніна М.Б., Закревська О.В. Функціональний холестаз як провідний фактор формування гепатобіліарної патології та можливості його медикаментозної корекції: Методичні рекомендації, затверджені МОЗ України. – Дніпропетровськ, 2006. – 32 с. Автором самостійно проведено аналіз та систематизацію літературних даних, підготовлено матеріал до друку.
13. Щербиніна М.Б., Закревська О.В. Оцінка поширеності ксантогранулематозного холециститу за результатами холецистектомій // ХІ конгрес Світової федерації українських лікарських товариств. Тези доповідей. – Полтава – Київ – Чикаго, 2006. – С. 359-360. Дисертантом особисто проведено набір матеріалу.
14. Закревська О.В. Аналіз поширеності холестерозу жовчного міхура за результатами холецистектомії з приводу жовчнокам’яної хвороби // Матер. Всеукр. наук.-практ. конфер. (з міжнародною участю) “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”. – Харків, 2006. – С. 39.
15. Закревська О.В. Проблеми діагностики сітчастих форм холестероза жовчного міхура // Матер. Всеукр. наук.-практ. конфер. (з міжнар. уч.) “Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині”. – Харків, 2006. – С. 35.
16. Щербинина М.Б., Закревская Е.В. Распространенность и клинико-морфологические особенности холестероза желчного пузыря и ксантогранулематозного холецистита // Тезисы VII съезда НОРГ. – М.: Анахарсис, 2007. – С. 253-254. Дисертантом виконано збір матеріалу, проведена статистична обробка результатів, формулювання висновків.
17. Щербинина М.Б., Закревская Е.В., Короленко А.С., Лымарь Л.И. Стереометрическая оценка состояния стенки желчного пузыря при холестерозе желчного пузыря и хроническом воспалении // Матер. Всеукр. наук.-практ. конфер. “Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи”. – Чернівці, 2007. – С. 191-192. Дисертантом виконано збір матеріалу, проведена статистична обробка результатів, формулювання висновків.
18. Закревская Е.В., Новоселова Л.В., Макарова Н.В., Саенко В.Г. Морфометрические показатели состояния слизистой оболочки желчного пузыря при диффузном сетчатом холестерозе // Матер. VII міжнар. конфер. студентів та молодих вчених “Новини і перспективи медичної науки”. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 57-58. Дисертантом особисто проведено набір матеріалу, обговорення результатів.
19. Щербинина М.Б., Закревская Е.В., Сиротенко А.С. Влияние урсодезоксихолевой кислоты на липидный обмен при холестерозе желчного пузыря // Крымский терапевтический журнал. – 2007. – №2. – С. 77. Дисертантом забезпечено клінічний відбір та спостереження пацієнтів, збір первинного матеріалу, виконання клінічної частини, статистична обробка матеріалу та підготовка тез до друку.
20. Закревская Е.В., Лукинов Г.В. Эффективность урсофалька в лечении холестероза желчного пузыря // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2007. – Вип. 4. – С. 179-180. Дисертантом виконано збір матеріалу, проведена статистична обробка результатів, формулювання висновків.