Анотація до роботи:

Сіромаха С.О. Хірургічне лікування множинних дефектів міжшлуночкової перетинки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.04. – серцево-судинна хірургія. – Державна Установа “Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України”, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню хірургічної анатомії, методів хірургічного лікування, його безпосередніх та віддалених результатів у пацієнтів з ВВС, які супроводжуються наявністю мДМШП, а також розробці та удосконаленню методів діагностики та хірургічної корекції мДМШП.

В результаті проведеного дослідження було встановлено, що найбільш частою комбінацією є поєднання коно-вентрикулярних та м’язових дефектів, а найбільш складною формою – мДМШП за типом “швейцарського сиру”. Оптимальним методом хірургічного лікування ізольованих мДМШП є первинна РК вади, етапне лікування показане пацієнтам з мДМШП за типом “Швейцарського сиру”, а також у випадках, коли ризик первинної РК переважає ризик етапного хірургічного лікування. Удосконалені і визначені оптимальні способи діагностики та пластики мДМШП в залежності від хірургічної анатомії вади. Вивчені безпосередні, проміжні і віддалені результати хірургічного лікування даної патології, ускладнення раннього післяопераційного періоду, а також показання до повторних хірургічних втручань.

В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове рішення наукового завдання, спрямованого на покращення діагностики та ефективності хірургічного лікування складних вроджених вад серця з мДМШП.

1. На основі вивчення хірургічної анатомії мДМШП встановлено, що ізольовані мДМШП становили 59,1%, поєднані з іншими ВВС – 40,9 % випадків. Найбільш частою комбінацією є поєднання коно-вентрикулярних та м’язових дефектів (27,7%), а найбільш складною формою – мДМШП за типом “швейцарського сиру” (9,5 % ).

2. Найбільш інформативним методом дослідження є трансторакальна доплер-Ехо-КГ з кольоровим доплер-картуванням, яка дозволяє встановити точний діагноз у 85,7% випадків. При цьому розроблений нами спосіб діагностики множинних ДМШП, що полягає в послідовному пошаровому скануванні МШП в режимі КДК, дозволив достовірно (p<0.01 ) збільшити частоту точного топічного діагнозу мДМШП з 49,4% (1996 - 2004 рр.) до 85,7% (2005-2006 рр.) - Патент на корисну модель (UA № 24846 – заявка № u 2007 04543 від 24.04.2007, опублікована 10.07.2007, Бюл. №10).

3. Первинна радикальна корекція ізольованих мДМШП була оптимальною у більшості пацієнтів (66,4 %) та була методом вибору у пацієнтів першого року життя. Іншім пацієнтам (43,6%) при наявності протипоказань до первинної РК вади, показане етапне лікування або паліативні оперативні втручання.

4. Звужування легеневої артерії застосовували у випадку наявності протипоказань до первинної радикальної корекції. Не дивлячись на те, що госпітальна летальність при двоетапному лікуванні була вищою, ніж при первинній РК і склала 28,6% проти 14,3%, операція звужування ЛА дозволяла покращити функціональний стан і фізичний розвиток пацієнтів з високим ризиком первинної РК.

5. Ізольований доступ через праве передсердя, що був застосований нами у 76,5 % випадків, є достатнім для закриття всіх синусних, верхніх і середніх трабекулярних, а також більшості гемодинамічно значимих нижніх трабекулярних та інфундибулярних дефектів.

6. Сумарне виживання в різнорідній групі пацієнтів після хірургічного лікування мДМШП у ранньому післяопераційному періоді склало 85,4%, після проведення первинної РК вади - 85,7%. При цьому вдосконалення діагностики, анестезіологічного та перфузіологічного забезпечення, та методів хірургічного лікування дозволило достовірно (p<0.01 ) зменшити госпітальну летальність при РК мДМШП з 20,3% у 1990-1999 рр. до 6,0% у 2000-2006рр., а в останні роки (2003-2006 рр.) летальних наслідків не спостерігалося взагалі.

7. Найбільш частими і грізними ускладненнями післяопераційного періоду були гостра серцево-судинна недостатність, порушення ритму серця, неврологічні ускладнення та їх комбінації, що стало причиною летальних наслідків у 12 пацієнтів (60% від усіх летальних випадків) .

8. РК множинних ДМШП виявило добрий та задовільний ефект операції у 97,8% випадків у віддалені строки після операції, що спостерігались від 2,5 місяців до 15 років (в середньому 5+1,3 роки). І тільки у 2 випадках було відзначено незадовільний результат, що потребує проведення повторних оперативних втручань.

Публікації автора:

1. Опыт хирургического лечения множественных дефектов межжелудочковой перегородки в ИССХ АМН Украины // V–а щорічна сесія Наукового центру серцево-судинної хірургії ім. О.М.Бакулева РАМН з Всеросійською конференцією молодих вчених. Тези доп. – Москва, 2000. –

С. 17. (співавт.: Г.В. Книшов., О.А. Лоскутов, В.В.Лазоришинець).

2. Хірургічне лікування множинних дефектів міжшлуночкової перегородки // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових робіт Асоціації серцево-судинних хірургів України – Київ, 2003. – Вип. 11. – С. 329-332. (співавт.: К.В.Руденко, Б.Б.Кравчук, Я.А.Бендет, О.А. Лоскутов,

В.В. Лазоришинець).

3. Роль морфологічних особливостей в хірургічному лікуванні множинних дефектів міжшлуночкової перетинки // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових робіт Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Вип.12. – Київ,2004. – С. 359-362. (співавт.: К.В.Руденко, М.Ю.Хальвані,

Я.А. Бендет, О.А. Лоскутов, Р.М. Вітовський, В.Г. Карпенко,

В.В. Лазоришинець).

4. Surgical treatment for multiple ventricular septal defects // Interactive CardioVascular and Thorаcic Surgery (vol.4 suppl.1, May 2005, S25 – abstract, oral presentation. – Athens (Greece) (coauth.: V.V. Lazorishinetz., M D.Glagola, K.V .Rudenko, B.B. Kravchuk., O. A. Loskutov, M.Yu. Halvani).

5. Хирургическое лечение полной атриовентрикулярной коммуникации в сочетании с множественными дефектами межжелудочковой перегородки // IX–а щорічна сесія Наукового центру серцево-судинної хірургії ім. О.М.Бакулева РАМН з Всеросійською конференцією молодих вчених. Тези доп. – Москва, 2005. – с. 10. (співавт.: К.В. Руденко,

М.Д. Глагола, О.А. Лоскутов, В.В. Лазоришинець).

6. Результаты хирургического лечения изолированных множественных дефектов межжелудочковой перегородки // IX–а щорічна сесія Наукового центру серцево-судинної хірургії ім. О.М.Бакулева РАМН з Всеросійською конференцією молодих вчених. Тези доп. – Москва, 2005. – С. 11. (співавт.: К.В.Руденко, М.Ю.Хальвані, О.А. Лоскутов., Б.Б. Кравчук,

В.В. Лазоришинець).

7. Методи хірургічного лікування повної форми атріовентрикулярного септального дефекту // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових робіт Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Вип.14. – Київ,2006. – С. 196-201. (співавт.: К.В. Руденко, О.С. Головенко, М.М. Руденко, М.Д.Глагола,

О.А. Лоскутов, В.В. Лазоришинець).

8. Спосіб секторального колірного доплерівського картування для виявлення множинних дефектів міжшлуночкової перетинки. Патент України на корисну модель (UA № 24846 – заявка № u 2007 04543 від 24.04.2007, опублікована 10.07.2007 р., Бюл. №10). (співавт.: К.В. Руденко,

В.М. Бешляга, А.В. Кліменко, В.В. Лазоришинець).

9. Хірургічне лікування множинних дефектів міжшлуночкової перетинки по типу „Швейцарського сиру” // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових робіт Асоціації серцево-судинних хірургів України, 2007 р. – прийнято до друку. (співавт.:К.В. Руденко, О.С. Головенко,

М.М. Руденко, М.Д.Глагола, О.А. Лоскутов, В.В. Лазоришинець).