Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Військові науки / Військова географія


Мохамед Зухер Фаджер. Хірургічне лікування хворих з гострою емпиємою плеври з урахуванням показників імунореактивности. : Дис... канд. наук: 20.02.04 - 2004.



Анотація до роботи:

Мохамед Зухер Фаджер. Хірургічне лікування хворих з гострою емпіємою плеври з урахуванням показників імунореактивності – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Днпіропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2004.

Основою дисертаційної роботи було дослідження імунних замін серед 153 хворих на гостру емпієму плеври в залежності від фази перебігу гострої емпієми плеври, які засвідчують наявність розвитку у цих хворих вторинного імунодефіциту, що відіграє важливу патогенетичну роль у розвитку гострої емпієми плеври і є підставою для застосування у комплексній терапії імунотропних засобів, закрема екстракту плаценти, що сприяє покращанню безпосередніх та віддалених результатів лікування.

У праці наведені дані про ультраструктурні зміни клітин легень та плеври у залежності від цитоморфологічноі структури плевральної рідини, які визначають важкість стану патологічного процессу залежно від його фвзи. Це дозволило розробити індивідуальну хірургічну тактику та обгрунтувати застосування лікувально-діагностичної торакоскопії.

  1. На підставі цитоморфологічних досліджень можна діагностувати три фази гострого запального процесу: дегенеративні лейкоцити менше поля зору діагностують реактивну фазу; дегенеративні лейкоцити від до поля зору — токсичну; дегенеративні лейкоцити на все поле зору — термінальну.

  2. Зміну імунологічних показників у хворих на емпієму плеври можна розглядати як вторинний імунодефіцит, що характеризується порушенням протективних механізмів захисту та полягає в пригніченні факторів природної резистентності, дисбалансу популяційного складу Т-лімфоцитів та неспроможним фагоцитозом.

  3. Проведене електронно-мікроскопічне дослідження виявило ряд дистрофічних і деструктивних змін, глибина та ступінь вираженості яких суттєво залежали від фази розвитку емпієми. В реактивній і токсичній фазах розвитку запального процесу в плевральній порожнині зміни ультраструктур клітин є зворотними. Деструкції мембранних систем клітин у термінальній фазі емпієми ускладнюють процес реабілітації і, як наслідок, частина клітин може загинути.

  4. Системні імунологічні порушення, які відіграють важливу патогенетичну роль у розвитку ЕП, особливо у другій і третій фазах, вказують на доцільність використання в комплексній терапії таких хворих імунотропних засобів, зокрема екстракту плаценти, які здатні модулювати імунну відповідь за рахунок мобілізації механізмів саногенезу та дозволяють досягти покращання як безпосередніх, так і віддалених результатів лікування. Призначення екстракту плаценти хворим з реактивною фазою ГЕП недоцільне, оскільки імунна система компенсується й при звичайному стандартному лікуванні даної категорії хворих.

  5. Торакоскопія дає можливість оцінити патологічні зміни в парієтальній та вісцеральній плеврі, побачити вираженість гнійно-фібринозних накладень, інтраплевральні осумкування та підтвердити поширеність і стадію ЕП. Малоінвазивним шляхом і під контролем торакоскопа можна виконувати спрямоване дренування плевральної порожнини, руйнування інтраплевральних осумкувань і в тому числі часткову декортикацію легені.

  6. Висока ефективність розроблених нами методик діагностування та лікування хворих на неспецифічні ЕП полягає у скороченні термінів консервативної терапії у 1,5 рази. В 2,5 рази зменшений відсоток пацієнтів, які підлягають операції. Використання імуномодуляторів в комплексе хірургічного лікування дозволило знизити кількість післяопераційних ускладнень в 1,7 рази та скоротити терміни післяопераційного лікування в 1,8 рази.

Публікації автора:

  1. Мохамед Зухер Фаджер. Варианты иммунного ответа у больных острой эмпиемой плевры в зависимости от степени эндогенной интоксикации и уровня лейкоцитов в плевральном выпоте // Врачебная практика. — 2003.— № 2. — С. 102–104.

  2. Мохамед Зухер Фаджер, Пархоменко К.Ю. Состояние иммунной системы у больных острой эмпиемой плевры в зависимости от степени эндогенной интоксикации // Медицина сегодня и завтра. — 2002. — № 4. — С. 114–116.

(Здобувач самостійно прводив аналіз стану імунної системи)

  1. Бойко В.В., Мохамед Зухер Фаджер, Нечитайло П.Е. Лечебно-диагностическая торакоскопия у больных острой неспецифической эмпиемой плевры // Експериментальна і клінічна медицина. — 2003. — № 1. — С. 150–153.

(Здобувач самостійно прводив торакоскопію серед хворих на ГЕП)

  1. Бойко В.В., Мохамед Зухер Фаджер, Криворучко И.А., Нечитайло П.Е. Роль цитоморфологических методов исследования плевральной жидкости в диагностике острой эмпиемы плевры // Харківська хірургічна школа. — 2003. — № 2. — С. 4–5.

(Здобувач самостійно дослідив результати цитоморфологічних аналізів плевральної рідини)

  1. Мохамед Зухер Фаджер, Макаров В.В. Опыт лечения больных с острой эмпиемой плевры // Медицина третього тисячоліття: Тез. допов. міжвузівської конференції молодих вчених. — Харків, 2003. — С. 114–115. (Здобувач самостійно проводив лікування хворих)

  2. Хирургическое лечение неспецифической эмпиемы плевры. —

В.В. Бойко, П.Е. Нечитайло, И.А. Криворучко и др. — Институт общ. и неотложной хирургии АМН Украины. – Харьков, 2003. – 71с. — Деп. в ГНТБ Украины от 5.05.2003 г., № 58 – Ук 2003.

(Здобувач підготував разділ декортикація легені)

  1. Патент Украины № 53436 А, А61В10/00. Спосіб діагностики гострої емпієми плеври / Співав. Бойко В.В., Нечитайло П.О. — за заявкою № 2002054281 від 24.05.2002 р.: опубл. 15.01.2003. Бюл. № 1.

(Здобувач самостійно розробив вище зазначений спосіб та впроважував його в практиці)

  1. Патент Украины № 55219 А, А61В17/00. Спосіб діагностики емпієми плеври / Співав. Бойко В.В., Нечитайло П.О. – за заявкою № 2002076066 від 22.07.2002 р.: опубл. 17.03.2003. Бюл. № 3.

(Здобувач самостійно розробив вище зазначений спосіб та впроважував його в практиці)