Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. – стоматологія. – Українська медична стоматологічна академія МОЗ України. – Полтава, 2004.
Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності протезування знімними ортопедичними конструкціями шляхом передпротезної хірургічної корекції протезного ложа щелеп з застосуванням композиції КЕРГАПу з магніколіном та опроміненням післяопераційної рани гелій-неоновим лазером. В експерименті встановлено, що спрямованість репаративного остеогенезу дірчастого дефекту нижньої щелепи під впливом композиції КЕРГАПу з магніколіном суттєво відрізняється від контролю. Виявлено, що швидкість загоєння кісткової рани залежить від фазового стану КЕРГАП, а не від розміру його гранул. В клініці визначені показання до хірургічної корекції тканин протезного ложа з застосуванням композиції КЕРГАПу з магніколіном та післяопераційним опроміненням рани гелій-неоновим лазером. Показано також, що при операціях на м’яких тканинах протезного ложа доцільно застосовувати гранули дрібнодисперсного (80-100 мкм) КЕРГАПу-90 з магніколіном, при контурній пластиці щелеп – гранули КЕРГАПу-500 (400-600 мкм), а при дефектах щелеп – пористі блоки КЕРГАПу.
Запропонована композиція КЕРГАПу з магніколіном в поєднанні з післяопераційним опроміненням рани гелій-неоновим лазером сприяє перебігу післяопераційного періоду без ускладнень та значно його скорочує, дозволяє в коротші терміни приступити до протезування.
У дисертації вирішена актуальна наукова задача по підвищенню ефективності протезування щелеп знімними конструкціями у хворих із несприятливими клініко-анатомічними умовами протезного ложа, а саме: аргументована доцільність передпротезної хірургічної корекції м’яких тканин та щелеп із застосуванням композиту вітчизняної остеотропної біокераміки КЕРГАП різного фазового складу та вітчизняного антимікробного препарату магніколін.
Спрямованість перебігу репаративного остеогенезу дірчастого дефекту нижньої щелепи в експерименті під впливом композиту КЕРГАПу з магніколіном суттєво відрізняється від контролю в плані оптимізації процесу і не залежить від величини керамічних гранул.
Терміни остеогенного диференціювання клітин, формування матриксу та дозрівання кісткової тканини в зоні кісткового дефекту нижньої щелепи дослідних щурів залежать від фазового стану КЕРГАПу. Швидше формується кістково-керамічний комплекс у зоні кісткової рани при використанні керамічного блоку; утворення пластинчастої кісткової тканини при імплантації композиту КЕРГАПу (з гранулами 400-600 мкм та 50-100 мкм) з магніколіном спостерігається на 7-14 діб пізніше.
Показанням до хірургічної корекції тканин протезного ложа слугує наявність патологічно змінених та анатомо-топографічно обумовлених м’якотканинних та кісткових утворень, які не підлягають ортопедичній корекції на клініко-лабораторних етапах виготовлення знімних протезів.
З метою профілактики ускладнень та досягнення сприятливого для виготовлення якісних знімних протезів стану протезного ложа при його передпротезній хірургічній корекції доцільно використовувати композиційну сполуку гідроксиапатиту КЕРГАП з магніколіном. Причому, в кожному клінічному випадку рекомендується застосовувати композит з відповідною характеристикою КЕРГАПу. При реконструктивній пластиці на м’яких тканинах та при видаленні різних кісткових виступів рекомендується в кісткову рану вводити гранули кераміки 50-100 мкм; при заповненні лунок зубів та контурній пластиці альвеолярних відростків щелеп – гранули ГАП – 400-600 мкм; при пластиці ороназальних та ороантральних сполучень – пористі блоки, виготовлені за індивідуальними моделями.
Успіх передпротезних муко-остеопластичних операцій в порожнині рота в значній мірі залежить від технологічних чинників їх проведення: за умови макро- мікроскопічного контролю хірурга за своїми маніпуляціями, використанні спеціальних інструментів і шовного матеріалу, післяопераційного опромінення зони рани гелій-неоновим лазером, що підтверджується цитологічними та термометричними дослідженнями раневого процесу в динаміці.
Передпротезна хірургічна корекція протезного ложа з застосуванням вказаних препаратів та технологій у короткі терміни значно покращує клініко-анатомічні умови для виготовлення знімних конструкцій протезів, що підвищує ефективність протезування, яка проявляється в вираженій фіксації та стабілізації останніх, оптимізації періоду адаптації та поступовою нормалізацією електроміографічних параметрів.
Публікації автора:
Швець А.І., Митченок В.І. Передпротезна остеопластична корекція протезного ложа щелеп з застосуванням біокераміки КЕРГАП // Вісник проблем біології і медицини. – 2002. – Вип. 9-10. – С.103-109. Здобувачем особисто проведено набір статистичного, клінічного матеріалу, сформульована мета роботи, описані об’єкти та методи дослідження, сформульовані результати дослідження.
Швець А.І. Особливості репаративного остеогенезу в зоні пошкодження нижньої щелепи при використанні композиту КЕРГАП з магніколіном // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2002. – Т.2, Вип.2(4). – С.76-78.
Швець А.І. Хірургічна корекція протезного ложа способом вестибулопластики із застосуванням Гапколу // Одеський медичний журнал. –2003. – №6.(80) – С.77-79.
Пат. 45858 А Україна, А 61С9/00. Спосіб корекції протезного ложа: Деклараційний патент України 45858 А Україна, А 61С9/00. Швець А.І., Митченок В.І., Ульянчич Н.В.; Українська медична стоматологічна академія (UA). – № 2001075389; Заявл. 27.07.2001; Опубл. 15.04.2002, Бюл. № 4. Автором особисто проведено літературно-патентний пошук, розроблена методика корекції протезного ложа, впроваджено в клінічну практику та описана формула винаходу.
Швець А.І. Остеопластична корекція екзостозів щелеп з застосуванням КЕРГАП перед протезуванням // Матер. Всеукр. науково-практичної конф. ,,Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії.” – Вип.2. Полтава – 2000. – С. 33-34.
