Анотація до роботи:

Піддубна О. П. Характеристики ЕЕГ і реактивності серцево-судинної системи як показники адаптаційних можливостей організму у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук із спеціальності 03.00.13 – Фізіологія людини і тварин. - Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, Київ, 2006 р..

Дисертація присвячена дослідженню фізіологічних закономірностей, що визначають рівень адаптаційних можливостей організму дітей у нормі і при відхиленні від її. На основі комплексного аналізу даних кардіоінтервалографії (КІГ-) і реоенцефалографії (РЕГ-) досліджень 37 здорових дітей і 63 дітей, що страждають на бронхіальну астму (БА), виділені найбільш інформативні показники, що характеризують особливості реакцій серцево-судинної системи при проведенні активної ортостатичної проби: показник вегетативної реактивності та індекс реактивності судин. Зроблено висновок, що співвідношення значень цих показників дозволяє охарактеризувати ступінь напруги регуляторних механізмів і стан адаптаційних систем організму з виділенням наступних градацій: оптимальний рівень, компенсовані адаптаційні порушення (напруга і перенапруга регуляторних механізмів) та декомпенсовані порушення адаптації (виснаження регуляторних механізмів і зрив адаптації). Частота порушень адаптації в групі дітей з БА була істотно вище, ніж у групі контролю, але і серед клінічно здорових дітей була виявлена група ризику (близько 30 %) з ознаками зниження адаптаційних можливостей організму.

На основі результатів нормологічного дослідження ЕЕГ 169 клінічно здорових дітей шкільного віку (від шести до 17 років) з використанням комп'ютерного періодометричного аналізу (програмні засоби розроблені автором), отримані кількісні параметри, що характеризують часову структуру ЕЕГ-активності дітей шкільного віку, і запропонована об'єктивна класифікація ЕЕГ-патернів; з віком кількісні співвідношення дітей з різними типами ЕЕГ змінюються, що відбиває динаміку формування корово-підкорових взаємовідносин у перебігу онтогенетичного розвитку. На основі даних періодометричного аналізу виділені п'ять основних типів патернів ЕЕГ у дітей шкільного віку і три варіанти ЕЕГ-реакції на гіпервентиляційну пробу.

Показано, що у дітей з БА в різні фази захворювання спостерігалися ті ж типи ЕЕГ, що і у здорових дітей, але представленість різних типів ЕЕГ спокою і варіантів ЕЕГ-реакції на гіпервентиляційну пробу в кількісному відношені істотно відрізнялася. Якісні і кількісні характеристики ЕЕГ-активності у дітей, незважаючи на індивідуальну варіабельність, чітко корелюють зі станом адаптаційних процесів. Комплексний аналіз характеристик ЕЕГ у спокої, динаміки патерну при тестових навантаженнях і показників реактивності серцево-судинної системи дозволяють об'єктивно оцінити адаптаційні можливості дитячого організму в станах норми і патології, підвищити обґрунтованість діагностики і ступінь індивідуалізації профілактичних, терапевтичних і реабілітаційних заходів.

Детальне дослідження інформативності якісних і кількісних показників, одержаних з використанням кардіоінтервалографії (КІГ), реоенцефалографії (РЕГ) та електроенцефалографії (ЕЕГ), свідчить, що комплексна оцінка реактивності серцево-судинної системи, церебральної динаміки та електричної активності головного мозку є важливим компонентом системного підходу у вивченні закономірностей організації адаптаційних процесів в онтогенезі. Результати роботи обґрунтовують можливість і доцільність застосування для об’єктивної оцінки адаптаційних можливостей організму простих в реалізації, безпечних для дитини і інформативних апаратурних методів дослідження функцій серцево-судинної і центральної нервової системи.

1. Показники КІГ, що характеризували вегетативну реактивність при виконанні ортостатичного тесту, у більшості (76 %) здорових дітей відповідали нормі. У дітей з БА у період загострення переважно виявлявся варіант зниженої, а в фазі ремісії – підвищеної вегетативної реактивності (більше 40 % в обох підгрупах).

2. За даними РЕГ, рівень кровонаповнення церебральних судин у стані спокою у дітей з БА істотно не відрізнявся від такого в контрольній групі. В той же час показники, що характеризують реактивність тонусу цих судин, в різних фазах захворювання виявляли протилежні зрушення. В період ремісії БА для 38 % дітей характерним було зниження, а у фазі загострення у 60 % – підвищення реактивності мозкових судин.

3. Аналіз комплексу показників реактивності серцево-судинної системи на основі даних КІГ і РЕГ, зокрема показника вегетативної реактивності та індексу реактивності судин, дозволяє оцінити ступінь напруження регуляторних механізмів і стан адаптаційних систем у дітей з виділенням наступних варіантів: 1) оптимальний рівень; 2) компенсовані адаптаційні порушення (напруження або перенапруження регуляторних механізмів); 3) декомпенсовані порушення адаптації (виснаження регуляторних механізмів та зрив адаптації).

4. Задовільний рівень адаптаційних можливостей був виявлений у більшості здорових дітей. Проте, у 24 % обстежених цієї групи виявлялося напруження, а у 6 % астенізація регуляторних механізмів; цих дітей слід розглядати як групу ризику.

5. У дітей з БА характер адаптаційних порушень був значною мірою пов’язаний з фазою захворювання. У фазі загострення БА напруження та перенапруження регуляторних механізмів спостерігалися у 47 і 21 % дітей, а у 17 % пацієнтів був виявлений зрив адаптації. В період ремісії відсутність істотних адаптаційних порушень спостерігалася у 22 % дітей, але у 32 % виявлялося напруження механізмів регуляції, а у 8 % зрив адаптації.

6. Періодометричний аналіз ЕЕГ у здорових дітей шкільного віку (нормологічне дослідження) дозволив виділити п’ять основних патернів поточної ЕЕГ: 1) повільнохвильовий; 2) гіперсінхронний; 3) близький до зрілого („оптимальна” норма); 4) поліритмічний; 5) високочастотний. З віком кількісні співвідношення дітей з різними типами ЕЕГ змінюються, що відбиває динаміку формування корово-підкорових взаємовідносин у перебігу онтогенетичного розвитку.

7. На основі періодометричних показників виділені три основні варіанти ЕЕГ-реакцій на гіпервентиляційний тест, характерні для дитячого віку: 1) десинхронізація; 2) дезорганізація -активності; 3) гіперсинхронізація в -діапазоні. Останній варіант зустрічається найчастіше, але його представленість зменшується з віком (79, 61 і 47 % у групах дітей молодшого, середнього і старшого віку).

8. Для дітей, хворих на БА, незалежно від фази захворювання характерні: 1) більша частота „неоптимальних” патернів ЕЕГ; 2) більша нестабільність поточної ЕЕГ (вища варіабельність основних періодометричних показників, знижена регулярність домінуючого ритму і виникнення пароксизмальних спалахів активності); 3) нівелювання топічних особливостей; 4) порушення реактивності ЕЕГ. У період загострення БА у більшості дітей (82 %) виявляються ознаки порушення корово-підкорових взаємовідносин (здебільшого надлишковість неспецифічних висхідних активуючих впливів на кору). У фазі ремісії БА частка дітей з відсутністю істотних порушень електрогенезу була більшою (32 %), проте високою була частка дітей з наявністю ознак підвищення активності неспецифічних синхронізуючих ретикуло-стовбурових систем (44 %).

9. У дітей з БА „неоптимальні” патерни поточної ЕЕГ і змінена реактивність у відповідь на функціональні тести (зокрема, підвищена чутливість до гіпоксичного навантаження) частіше сполучалися з очевидними проявами адаптаційних порушень і негативною динамікою адаптаційних можливостей у період ремісії хвороби.

10. Періодометричний аналіз ЕЕГ дозволяє одержати докладні кількісні оцінки представленості та ступеню регулярності основних частотних компонентів ЕЕГ. Завдяки концептуальній близькості до візуального аналізу і відносній простоті комп’ютерної реалізації, періодометричний аналіз ЕЕГ може знайти широке застосування в клінічних і наукових дослідженнях. Співставлення характеристик ЕЕГ у стані спокою і їх динаміки при тестових навантаженнях з показниками реактивності серцево-судинної системи за даними КІГ і РЕГ дає можливість більш адекватно охарактеризувати адаптаційні можливості дитячого організму в станах норми та патології, підвищити обґрунтованість діагностики і ступінь індивідуалізації профілактичних, терапевтичних і реабілітаційних заходів.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації :

1. О.Л.Наконечна, В.М.Сарана, О.П.Піддубна, К.О.Чебанов, “Дослідження функціонального стану центральної нервової системи у дітей з бронхіальною астмою”, ІІІ Міжнародна Конференція “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”(Дніпропетровськ, Україна, 14-16 травня 1996р).Тези доповідей, т.2, ч.ІІ, с.49.

2. Е.П.Поддубная, К.О.Чебанов, “Особенности нарушений центральной и вегетативной регуляции в патогенезе бронхиальной астмы у детей”, Научные труды І Европейского конгресса по астме (Москва, Россия; 9-12 сентября 2001г), ж. Астма, т.2, №1 Сентябрь, 2001, с.190.

3. Е.П.Поддубная, К.О.Чебанов, “Нарушения вегетативного гомеостаза и реактивности у детей с бронхиальной астмой”, Сб. науч. трудов VIII Международного конгресса “Реаби-литация в медицине и иммунореабилитация”, Канны, Франция, 15-19 апреля 2002г, с.124.

4. Е.П.Поддубная, “ЭЭГ у детей: периодометрический анализ, типология и возрастные особенности”, Нейрофизиология/Neurophysiology,34, №5.-с. 397-410 (2002).

5. Е.П.Поддубная, К.О.Чебанов, “Электрическая активность головного мозга и адаптационные возможности организма детей с бронхиальной астмой”, Материалы XVII Всемирного конгресса по астме, V съезда иммунологов и аллергологов СНГ, Санкт-Петербург, с.231 (2003).

6. Е.П.Поддубная, “Клиническое значение исследований состояния вегетативной нервной системы у детей с бронхиальной астмой”, Сб. науч. трудов VIII международной конференции “Центральные и периферические механизмы вегетативной нервной системы”, Донецк, с.161 (2003).

7. Е.П. Поддубная, “Связь вегетативной реактивности и электрической активности головного мозга у детей в норме и при бронхиальной астме” , Сб. науч. трудов VIII международной конференции “Центральные и периферические механизмы вегетативной нервной системы”, Донецк, с.163, 2003.

8. Е.П. Поддубная “Динамика ЭЭГ-активности в онтогенезе: возрастные особенности, выявляемые с помощью периодометрического анализа”, Сб. “V Мiжнародний конгрес з iнтегративноi антропологii”, Винница, 2004.

9. Е.П. Поддубная, “Влияние гипервентиляции на ЭЭГ-активность у детей: особенности, выявляемые с помощью периодометрического анализа”, Нейрофизиология/ Neurophysiology,36, №2.-с. 150-160 (2004).

10. Е.П. Поддубная, “Комплексная оценка адаптационных возможностей организма у детей на основе показателей реактивности сердечно-сосудистой системы и характеристик ЭЭГ”, Нейрофизиология/ Neurophysiology,38, №1.- с.72-81 (2006).

Публікації автора:

1. О.Л.Наконечна, В.М.Сарана, О.П.Піддубна, К.О.Чебанов, “Дослідження функціонального стану центральної нервової системи у дітей з бронхіальною астмою”, ІІІ Міжнародна Конференція “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”(Дніпропетровськ, Україна, 14-16 травня 1996р).Тези доповідей, т.2, ч.ІІ, с.49.

2. Е.П.Поддубная, К.О.Чебанов, “Особенности нарушений центральной и вегетативной регуляции в патогенезе бронхиальной астмы у детей”, Научные труды І Европейского конгресса по астме (Москва, Россия; 9-12 сентября 2001г), ж. Астма, т.2, №1 Сентябрь, 2001, с.190.

3. Е.П.Поддубная, К.О.Чебанов, “Нарушения вегетативного гомеостаза и реактивности у детей с бронхиальной астмой”, Сб. науч. трудов VIII Международного конгресса “Реаби-литация в медицине и иммунореабилитация”, Канны, Франция, 15-19 апреля 2002г, с.124.

4. Е.П.Поддубная, “ЭЭГ у детей: периодометрический анализ, типология и возрастные особенности”, Нейрофизиология/Neurophysiology,34, №5.-с. 397-410 (2002).

5. Е.П.Поддубная, К.О.Чебанов, “Электрическая активность головного мозга и адаптационные возможности организма детей с бронхиальной астмой”, Материалы XVII Всемирного конгресса по астме, V съезда иммунологов и аллергологов СНГ, Санкт-Петербург, с.231 (2003).

6. Е.П.Поддубная, “Клиническое значение исследований состояния вегетативной нервной системы у детей с бронхиальной астмой”, Сб. науч. трудов VIII международной конференции “Центральные и периферические механизмы вегетативной нервной системы”, Донецк, с.161 (2003).

7. Е.П. Поддубная, “Связь вегетативной реактивности и электрической активности головного мозга у детей в норме и при бронхиальной астме” , Сб. науч. трудов VIII международной конференции “Центральные и периферические механизмы вегетативной нервной системы”, Донецк, с.163, 2003.

8. Е.П. Поддубная “Динамика ЭЭГ-активности в онтогенезе: возрастные особенности, выявляемые с помощью периодометрического анализа”, Сб. “V Мiжнародний конгрес з iнтегративноi антропологii”, Винница, 2004.

9. Е.П. Поддубная, “Влияние гипервентиляции на ЭЭГ-активность у детей: особенности, выявляемые с помощью периодометрического анализа”, Нейрофизиология/ Neurophysiology,36, №2.-с. 150-160 (2004).

10. Е.П. Поддубная, “Комплексная оценка адаптационных возможностей организма у детей на основе показателей реактивности сердечно-сосудистой системы и характеристик ЭЭГ”, Нейрофизиология/ Neurophysiology,38, №1.- с.72-81 (2006).